Рішення

від 29.07.2019 по справі 922/1756/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" липня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/1756/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Добрелі Н.С.

при секретарі судового засідання Сланова М.Ю.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Дочірннього підприємства "Ековудбуд", м. Харків до Приватного акціонерного товариства "Концерн Авек та Ко" про стягнення 99491,24 грн. за участю :

представника позивача - Литвиненко А.С., на підставі ордеру від 05.06.2019 року та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 25.07.2017 року;

представника відповідача - Тюріна В.С., за довіреністю № 502 від 12.07.2019 року.

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство "Ековудбуд" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Концерн Авек та Ко" про стягнення 99491,24 грн. за неналежне виконання умов договору підряду № ВБ-18/02 від 01.10.2018 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 07.06.2019 року позовну заяву ДП "Ековудбуд" було залишено без руху та надано заявнику час на усунення недоліків позовної заяви - дев`ять днів з дня вручення даної ухвали.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.06.2019 року позовну заяву прийнято судом до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження на 15.07.2019 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15.07.2019 року, яка занесена до протоколу судового засідання, в судовому засіданні було оголошено перерву до 29.07.2019 року.

Через канцелярію господарського суду Харківської області 16.07.2019 року представник відповідача надав відзив на позов (вх. № 17228), в якому відповідач проти позову заперечує, зазначає про те, що строк на сплату за договором підряду № ВБ-18/02 від 01.10.2018 року не настав, оскільки позивачем не було виставлено рахунок на оплату.

Через канцелярію господарського суду Харківської області 23.07.2019 року представником відповідача було надано відповідь на відзив (вх. № 17869).

Через канцелярію господарського суду Харківської області 26.07.2019 року представник позивача надав заперечення на відповідь на відзив (вх. № 18147).

Представник позивача в судовому засіданні 29.07.2019 року підтримав позовні вимоги, посилаючись на неналежне виконання відповідачем умов договору підряду в частині оплати виконаних робіт.

Представник відповідача в судовому засіданні 29.07.2019 року проти позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що позивачем в порушення умов договору не було виставлено відповідачу рахунки на оплату, у зв`язку з чим строк на оплату за договором не настав.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши вступне слово представників сторін, з`ясувавши обставини справи та дослідивши подані суду докази, перевіривши відповідність доводів сторін фактичним обставинам справи, судом встановлено наступне.

01.10.2018 року між Дочірнім підприємством "Ековудбуд" (позивач) та Приватним акціонерним товариством "Концерн Авек та Ко" (відповідач) було укладено договір підряду № БВ-18/02, у відповідності до умов якого у порядку та на умовах, визначених цим договором, позивач бере на себе зобов`язання виконати роботи з монтажу кондиціонерів (роботи) на об`єктах відповідача, а відповідач зобов`язується прийняти вказані роботи по акту приймання-передачі виконаних робіт та оплатити їх на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п. 1.2 договору, найменування робіт, вартість робіт, загальна сума, зазначаються у додатках до цього договору (які є невід`ємною частиною даного договору).

Відповідно до п. 2.2 договору, оплата проводиться шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача згідно рахунків, виставлених від позивача до відповідача.

Відповідно до п. 2.3 договору строки оплати зазначаються у відповідних додатках до даного договору.

Відповідно до п. 3.1 договору строки виконання робіт зазначаються у додатках до цього договору.

Відповідно до п. 3.3. договору, по завершенню виконання робіт позивач зобов`язаний надати відповідачу підписаний акт приймання-передачі виконаних робіт, який відповідач зобов`язаний підписати на протязі 3-х робочих днів з дати його отримання або надати аргументовані письмові заперечення щодо якості виконаних робіт із зазначенням строку доопрацювання виявлених недоліків.

Додатком № 1 до договору підряду сторонами було визначено найменування робіт з монтажу кондиціонерів на об`єктах, визначено місце монтажу, кількість та вартість робіт, яка склала 21146,40 грн. Умови розрахунку згідно додатку № 1 визначено як 100% передплата. Строк виконання робіт: протягом 10 календарних днів з дня отримання передоплати відповідача на рахунок позивача.

Додатком № 2 до договору підряду визначено найменування робіт з монтажу кондиціонерів на об`єктах відповідача, визначено кількість та вартість робіт, яка склала 48066,72 грн. Умови розрахунку згідно додатку № 2 до договору визначено як 100% переоплата. Строк виконання робіт: протягом 10 календарних днів з дня отримання передоплати відповідача на рахунок позивача.

Додатком № 3 до договору підряду визначено найменування робіт з монтажу кондиціонерів на об`єктах відповідача, визначено кількість та вартість робіт, яка склала 21919,20 грн. Умови розрахунку згідно додатку № 3 до договору визначено як 100% переоплата. Строк виконання робіт: протягом 10 календарних днів з дня отримання передоплати відповідача на рахунок позивача.

Вищезазначені додатки до договору підписані обома сторонами та скріплені печатками.

На виконання умов вищезазначеного договору та додатків до нього, сторонами було підписано акт прийому-здачі від 21.12.2018 року на загальну суму 21146,40 грн. , акт приймання-передачі устаткування до монтажу за жовтень 2018 року на суму 130731,00 грн., акт приймання-передачі (повернення) устаткування за грудень 2018 року на суму 130731,00 грн., акт прийому-здачі робіт від 21.12.2018 року на суму 21919,32 грн., акт приймання-передачі устаткування до монтажу за жовтень 2018 року на суму 119000,00 грн., акт приймання-передачі (повернення) змонтованого устаткування на суму 119000,00 грн., акт прийому-здачі робіт від 21.12.2018 року на суму 48066,72 грн., акт приймання-передачі устаткування до монтажу за жовтень 2018 року на суму 256900,00 грн., акт приймання-передачі (повернення) змонтованого устаткування за грудень 2018 року на суму 256900,00 грн.

Таким чином, згідно актів приймання-здачі робіт, підписаних сторонами 21.12.2018 року, загальна вартість виконаних відповідачем робіт склала 91132,44 грн.

Також в матеріалах справи наявні податкові накладні на загальну суму 91132,44 грн.

Крім того, позивачем було надано до суду рахунки-фактури на оплату № ВБ-18/061 від 21.12.2018 року, № ВБ-18/062 від 21.12.2018 року, № ВБ-18/063 від 21.12.2018 року на загальну суму 91132,44 грн.

Як зазначає позивач, підрядні роботи були виконані без попередньої оплати відповідача.

Враховуючи те, що відповідач, в порушення умов, укладеного між сторонами договору, не здійснив оплату виконаних позивачем підрядних робіт, останній направив на адресу відповідача претензію № 19/03-5 від 20.03.2019 року про сплату боргу.

Відповідач відповіді на претензію не надав, заборгованість у розмірі 91132,44 грн. не сплатив, що й стало підставою для звернення позивача до суду з відповідним позовом.

Відповідач в обґрунтування своїх заперечень посилається на те, що строк на оплату за договором підряду не настав, оскільки позивачем не було направлено рахунки на оплату, як то передбачено умовами договору .

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

У відповідності зі ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконати її обов`язок.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох чи більше осіб, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Зі змісту укладеного між сторонами Договору ВБ-18/02 від 01.10.2018 року, судом встановлено, що за своєю правовою природою він є договором підряду.

Відповідно ч. 2 ст. 317 Господарського кодексу України загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду.

В силу вимог частин першої та четвертої статті 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу; до окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2 - 4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів

Відповідно до ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

В даному випадку, сторонами у додатках до договору було визначено попередню оплату за договором підряду, проте як зазначає позивач та не заперечується відповідачем, останнім не було сплачено аванс.

В той час, як в матеріалах справи наявні докази виконання позивачем робіт, що підтверджується актами прийому-здачі робіт від 21.12.2018 року на загальну суму 91132,44 грн. ( арк. спр.20-23, 27,30).

Заборгованість відповідача за виконані позивачем роботи також підтверджується податковими накладними, які наявні в матеріалах справи.

Отже з аналізу ст. 854 ЦК України вбачається, що замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

В даному випадку, в актах прийому-здачі робіт зазначено, що претензій за обсягом та якістю виконаних робіт відповідач не має.

Тобто роботи були прийняті відповідачем без зауважень, що є підставою для оплати відповідачем виконаних позивачем підрядних робіт.

Щодо заперечень відповідача стосовно того, що позивачем не було направлено рахунки на оплати, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 2.2 договору, оплата проводиться шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача згідно рахунків, виставлених від позивача до відповідача.

Таким чином, посилаючись на вищенаведений пункт договору, відповідач вказує, що за відсутності направлених на адресу відповідача рахунків, строк оплати не є таким, що настав.

Проте вказаний пункт договору не містить застережень, що саме виставлений рахунок на оплату є безумовною підставою для здійснення оплати, а не надання рахунку відповідачу є підставою для відстрочення здійснення оплати виконаних робіт.

В той час, як п. 2.3 договору визначено, що строки оплати зазначаються у відповідних додатках до даного договору.

Тобто саме додатками до договору визначено строк здійснення оплат.

Додатками до договору було визначено 100% передоплату, тобто відповідач мав здійснити оплату робіт ще до їх виконання позивачем.

В той час, як матеріали справи не містять доказів здійснення відповідачем оплати.

З урахуванням вищенаведених норм, суд зазначає, що обов`язок відповідача оплатити виконані позивачем підрядні роботи є таким, що настав, оскільки сторонами були підписані акти прийому-здачі робіт, прийняті відповідачем без зауважень, що є підставою для здійснення відповідачем оплати у повному обсязі.

Відповідно до ст. ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

За приписами ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічний припис містять п. п.1, 7 ст. 193 ГК України.

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 ЦК України також передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вже було зазначено вище, додатками до договору було визначено 100% попередню оплату за договором.

Крім того, сторонами підписано акти прийому-здачі робіт, які є підставою для оплати виконаних робіт.

Тобто в даному випадку відповідач є таким, що прострочив виконання зобов`язання з оплати виконаних позивачем підрядних робіт.

Як свідчать матеріали справи, позивачем 20.03.2019 року було направлено відповідачу претензію за вих. № 19/03-5, в якій визначено строк погашення заборгованості до 27.03.2019 року.

Відповідач в свою чергу в судовому засіданні посилався на те, що позивач не має права встановлювати строк оплати у претензії, оскільки це є односторонньою зміною договору.

Проте суд вважає за необхідне зазначити, що надіслання претензії та зазначення строку на оплату в останній не є зміною умов договору та крім того як вже було зазначено вище, додатками до договору було передбачено 100% попередню оплату, в той час, як позивачем було направлено претензію вже після виконання робіт позивачем та прийняття їх відповідачем.

В матеріалах справи відсутні докази погашення відповідачем заборгованості .

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Крім того суд вважає за необхідне зазначити, що після ратифікації Верховною радою України Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, остання, відповідно до статті 9 Конституції України набула статусу частини національного законодавства.

З прийняттям у 2006 році Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , Конвенція та практика Суду застосовується судами України як джерело права.

Як зазначено у рішенні по справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 року, заява № 4909/04, що суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.

Враховуючи, що у відповідності до ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов`язання повинні виконуватись сторонами у встановлених договором або законом порядку і строках, приймаючи до уваги викладені обставини; доведеність з боку позивача факту порушення відповідачем умов договору та діючого законодавства, - суд визнає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором підряду № БВ-18/02 від 01.10.2018 року у розмірі 91132,44грн. обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача 6102,09 грн. пені, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 8.3 договору, у випадку порушення термінів оплати (за виключенням авансової оплати) згідно п. 2.2 цього договору, відповідач сплачує на користь позивача пеню у розмірі подвійної ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Як вбачається з розрахунку позивача, останнім здійснено нарахування пені у період з 28.03.2019 року по 05.06.2019 року у розмірі 6102,09 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти нарахування пені, посилаючись на те, що пеня не нараховується на авансовий платіж.

Проте суд не погоджується із вищезазначеними запереченнями відповідача, з огляду на те, що грошові кошти у розмірі 91132,44 грн. за своєю правовою природою не є авансом, оскільки позивачем було виконано роботи та вказана сума підлягає сплаті вже після виконання підрядних робіт та є заборгованістю, на яку можливе нарахування пені.

Крім того, позивачем здійснюється нарахування пені після направлення відповідачу претензії про сплату боргу, який виник після виконання позивачем робіт.

Відповідно до ст. 611 ЦК одним з наслідків порушення зобов`язань є сплата неустойки, розмір якої встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Зважаючи на вищевикладене, позивачем обґрунтовано нараховано відповідачу пеню на суму заборгованості у розмірі 6102,09 грн., розрахунок пені перевірено судом з урахуванням вимог діючого законодавства, тому суд приходить до висновку щодо її задоволення.

Щодо стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 517,00 грн. та інфляційних втрат у розмірі 1739,71 грн., суд зазначає наступне.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Приймаючи до уваги встановлений факт прострочення відповідачем виконання основного грошового зобов`язання, вимога про стягнення 3% річних в сумі 517грн. заявлена позивачем обґрунтовано, доведена матеріалами справи, вірно нарахована та підлягає задоволенню.

Перевіривши розрахунок суми інфляційних втрат за допомогою системи "ЛІГА", судом встановлено, що за період з квітня по травень 2019 року інфляційні втрати на суму заборгованості 91132,00 грн. становлять 1555,62 грн.

В той час, як за розрахунком позивача інфляційні втрати складають 1739,71 грн.

Враховуючи вищенаведене та приймаючи до уваги, що інфляційні втрати за заявлений позивачем період становлять 1555,62 грн., суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в цій частині у розмірі 1555,62 грн.

В частині стягнення 184,09 грн. інфляційних втрат, суд відмовляє в задоволенні позову, у зв`язку з безпідставністю їх нарахування.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у зв`язку з чим з відповідача підлягає до стягнення 1917,45 грн. судового збору.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України; ст.ст. 11, 526, 549, 611, 612, 623-629, 712 Цивільного кодексу України; ч. 1 ст. 174, ст. 193 Господарського кодексу України; ст.ст. 73, 74, 86, 129, 183, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Концерн Авек та Ко" (місцезнаходження: 61002, м. Харків, вул. Сумська, буд. 70, код ЄДРПОУ 22649344) на користь Дочірнього підприємства "Ековудбуд", м. Харків (місцезнаходження: 61124, м. Харків, вул. Сидоренківська, буд. 54, код ЄДРПОУ 35351960) 91132,44 грн. основного боргу, пені в сумі 6102,09 грн., 3% річних в розмірі 517,00 грн., інфляційні втрати у розмірі 1555,62 грн., витрати зі сплати судового збору у розмірі 1917,45 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач -Дочірньє підприємство "Ековудбуд" (місцезнаходження: 61124, м. Харків, вул. Сидоренківська, буд. 54, код ЄДРПОУ 35351960).

Відповідач - АТ "Концерн Авек та Ко" (місцезнаходження: 61002, м. Харків, вул. Сумська, буд. 70, код ЄДРПОУ 22649344).

Інформація по справі може бути одержана зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Повне рішення складено "31" липня 2019 р.

Суддя Н.С. Добреля

922/1756/19