Рішення

від 24.07.2019 по справі 925/440/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2019 року м. Черкаси справа № 925/440/19

Господарський суд Черкаської області у складі судді Кучеренко О.І., із секретарем судового засідання Юхименко О.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу за позовом Державної установи Держгідрографія о Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕХОЙЛ ТК про стягнення 34010 грн 34 коп

ВСТАНОВИВ:

Державна установа Держгідрографія пред`явила позов до Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕХОЙЛ ТК про стягнення 34010 грн 34 коп з яких: 25515 грн 80 коп основного боргу, 1406 грн 74 коп інфляційних, 402 грн 66 коп 3% річних та 6685 грн 14 коп штрафу, обґрунтувавши позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем умов за договором поставки №103/17 від 09 листопада 2018 в частині поставки товару.

Ухвалою суду від 26.04.2019 позовна заява Державної установи Держгідрографія була прийнята до розгляду і відкрите провадження у справі, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження. Цією ж ухвалою судом було призначено судове засідання у справі на 28.05.2019 та запропоновано відповідачу у строк 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі надати суду та позивачу відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази, що підтверджують заперечення проти позову.

Відповідач у встановлені судом строки відзиву на позов не подав. У судове засідання 28.05.2019 представники сторін не з`явилися хоча про час та дату проведення судового засідання були повідомлені належним чином у зв`язку з чим розгляд справи відкладався на 24.07.2019. Ухвали господарського суду Черкаської області від 26.04.2019 про призначення судового засідання та від 28.05.2019 направлялись позивачу та відповідачу рекомендованими листами з повідомленням за вказаною у позові та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресою. Ухвала від 26.04.2019 отримана уповноваженим представником позивача, що підтверджується поштовим повідомленням про її вручення. Ухвали суду, що направлялись відповідачу повернулися до суду з відміткою відділення пошти за закінченням встановленого строку зберігання . З метою належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи на офіційному сайті Судової влади України судом було розміщено оголошення про виклик відповідача до суду. Згідно з пунктом 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі неподання відповідачем відзиву на позов, у встановлений судом строк, без поважних причин суд вирішує справу за наявними в ній матеріалами. Згідно з положеннями частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Отже, з огляду на зазначені положення закону та відсутність зобов`язання суду про обов`язкову участь відповідача у судовому засіданні, суд вважає, що неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши докази, судом встановлено, що 09 листопада 2017 року між Державною установою Держгідрографія (Покупець,позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю ТЕХОЙЛ ТК (Постачальник, відповідач у справі) було укладено договір про закупівлю товару №103/17.

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 договору постачальник зобов`язується поставити, а покупець оплатити бензин та дизельне пальне для транспортної та іншої техніки (за талонами) (09130000-9 Нафта і дистилятори. Кількість поставленого товару становить 105000,00 літрів, найменування, асортимент та обсяги товару і визначені у Специфікаціях (Додаток №1, що є невід`ємною частиною договору).

У Розділі 3 договору його сторони погодили, що ціна договору становить 2436150 грн (у т.ч.ПДВ), згідно із Специфікацією (Додаток №1 до договору), яка може бути збільшена або зменшена на умовах визначених цими пунктами.

Відповідно до підпунктів 4.2.1 та 4.2.2 договору, за кожну партію товару сплачується попередня оплата у розмірі 50% від вартості партії товару на підставі рахунку, виставленого Постачальником. Остаточний розрахунок за кожну партію товару сплачується протягом п`ятнадцяти банківських днів після передачі талонів (карток на пальне) Покупцю (дати видаткової накладної).

Строк поставки товару сторонами встановлений у пункті 5.1 договору, відповідно до якого поставка товару здійснюється у строки 2017-2018 роки.

Відповідно до пункту 5.2. договору, місцем поставки партії товару: АЗС на території України, що приймають талони на бензин і дизельне пальне (далі - картки на пальне) протягом строку дії договору, перелік яких наведено в Додатку № 2 до Договору, що є його невід`ємною частиною.

Після погодження сторонами асортименту, кількості та ціни (враховуючи фактичні ціни на момент замовлення товару, але в межах ціни, наведеної у Специфікації (Додаток №1 до договору) товару (товарної партії), що встановлюється в рахунку на оплату, постачальник надає за видатковою накладною покупцю талони на пальне встановленої форми відповідного номінал (пункт 5.4 договору).

Відповідно до пункту 5.6. договору для отримання товару (заправки пальним транспортного засобу на АЗС) водій пред`являє оператору АЗС картку на пальне. Оператор АЗС здійснює відповідну ідентифікацію картки на пальне, і на підставі цього, здійснює відпуск товару відповідної марки та кількості. При відпуску товару, картка на пальне залишається у оператора, що є підтвердженням факту отримання покупцем товару відповідного асортименту та кількості.

Відповідно до пункту 7.2 договору, у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов`язань Постачальник сплачує Покупцю штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня) у розмірі, передбаченому умовами цього договору. Пунктом 7.3.1 договору встановлено, що у випадку прострочення поставки товару Постачальник сплачує Покупцеві пеню в розмірі 0,1% вартості товару, з поставки якого допущено прострочення виконання за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

Згідно з пунктом 10.1 договору, він набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2018 року, а щодо зобов`язань за договором - до повного їх виконання.

Між сторонами договору була підписана Специфікація,у якій сторони обумовили найменування товару на загальну суму 2436150,00 грн. У Додатку №2 до договору сторони затвердили перелік АЗС.

15 грудня 2017 року між сторонами договору була укладена додаткова угода №1, за якою сторони збільшили ціну договору до 2435757 грн 30 коп. Між сторонами підписана Специфікація, у якій сторони обумовили найменування товару на загальну суму 2435757 грн 30 коп.

Відповідно до видаткової накладної №ТПТ-000121 від 19.12.2017 в установленому договором порядку позивач отримав товар на суму 2084024,00 грн, а згідно з Актом приймання-передачі товару (бланків дозволу на отримання пального від 19.12.2017 покупець отримав талони на отримання пального в асортименті, кількості та ціні, які зазначені у даному акті на суму вартості товару 2084024,00 грн, бензин А-95 номінал 10 у кількості 38500 літрів, бензин А-92 номінал 10 у кількості 9600, дизельне пальне номінал 10 у кількості 38600 літрів.

У зв`язку з припиненням прийняття з жовтня 2018 року автозаправними станціями, які визначені у Додатку №2 до договору, у автотранспорту позивача талонів, які видані Товариством з обмеженою відповідальністю ТЕХОЙЛ ТК , 26.12.2018 на адресу відповідача була направлена претензія №1/10.5/2050, у якій позивач вказував на порушення відповідачем його майнових прав. Станом на 20.12.2018 Державна установа Держгідрографія має невикористані талони, а термін дії невикористаних талонів спливає 20.12.2018. Вартість товару за невикористаними талонами становить 25515 грн 80 коп, які позивач просив повернути за непоставлений товар. На претензію відповідач не відповів, кошти позивачу не повернув.

Станом на день подачі позову до суду, у зв`язку з відмовою відпускати товар, позивачем невикористано талони на бензин марки А-95 у кількості 10 шт номіналом 10,00 літрів на загальний обсяг 100,00 літрів та дизельного палива у кількості 101 шт номіналом 10,00 л на загальний обсяг 1010,00 літрів. Вартість пального за невикористані талони: дизельне пальне (101 талон на 10,00 л кожний) на суму 23007 грн 80 коп; бензин А-95 (10 талонів на 10,00 л кожний) на суму 2508,00 грн. Загальна сума невикористаних талонів становить 25515,80 грн, які позивач просить стягнути з відповідача у примусовому порядку. Крім того, за порушення цього зобов`язання позивачем на суму заборгованості нараховано штраф, пеню, інфляційні та річні, які він також просить стягнути з відповідача.

Як встановлено судом та підтверджується зібраними у справі доказами договір, який укладений сторонами за своєю правовою природою є договором поставки та відповідає вимогам чинного законодавства. Відповідно до статті 712 Цивільного Кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлене договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відносини купівлі-продажу урегульовані Главою 54 Цивільного Кодексу України, відповідно до положень якої за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно до статті 692 Цивільного Кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Судом встановлено, що згідно з умовами договору відповідач зобов`язався передати покупцю товар (дизельне пальне) визначений у Специфікації, а позивач оплатити такий товар. За умовами договору після оплати вартості пального постачальник передає покупцю картки на отримання пального на автозаправочних станціях, перелік яких визначений у договорі. Отримання позивачем пального відбувається шляхом пред`явлення оператору АЗС картки на пальне. Відповідно до умов договору позивач здійснив оплату товару у сумі 2084024,00 грн, у свою чергу відповідач передав позивачу талони на вказану суму. Разом з тим, починаючи з жовтня 2018 року позивач не зміг використати наявні у нього талони на пальне, оскільки АЗС не приймали їх до використання. Заборгованість відповідача за недопоставлений товар становить 25515 грн 80 коп. Оскільки, відповідач не спростував наведені позивачем доводи, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 25515 грн 80 коп підлягає до задоволення.

Статтею 610 Цивільного Кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного Кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 193 Господарського Кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Стаття 230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями у розумінні цього Кодексу визначає господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. А частина 4 статті 231 Господарського Кодексу України встановлює, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Згідно з частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Статтями 1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У договорі сторони встановили, що у випадку прострочення поставки товару Постачальник сплачує Покупцеві пеню в розмірі 0,1% вартості товару, з поставки якого допущено прострочення виконання за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості (пункт 7.3.1 договору). За прострочення поставки товару понад 30 календарних днів позивач нарахував відповідачу 1786 грн 11 коп 7% штрафу та 4899 грн 03 коп пені з суми 25515 грн 80 коп за 192 календарних дні за період з 01.10.2018 до 10.04.2019. Перевіривши наданий позивачем розрахунок суд встановив, що штраф розрахований позивачем вірно, тому вимога про його стягнення є обґрунтованою та підлягає до задоволення.

Щодо розрахунку розміру пені, то він виконаний позивачем не вірно, з огляду на встановлені судом обставини, зокрема пункт 5.1 договору, яким сторони встановили строк поставки товару - протягом 2017-2018 років та наведені судом правові норми щодо строку нарахування та розміру пені, яка обмежується подвійною обліковою ставкою, суд прийшов до висновку, що прострочення відповідача настало з 01.01.2019, тому і право на нарахування пені у позивача виникло саме з цієї дати до дати вказаної позивачем до 10.04.2019, після перерахунку судом сума пені становить 2516 грн 63 коп, яка і підлягає до стягнення з відповідача.

Відповідно статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. За розрахунками позивача, інфляційні втрати за період з 01 жовтня 2018 року по 10 квітня 2019 року становлять 1406 грн 74 коп, три проценти річних за аналогічний період становлять 402 грн 66 коп. Враховуючи наведені судом підстави встановлення факту прострочення відповідачем своїх зобов`язань з поставки товару, суд приходить до висновку, що вимоги про стягнення інфляційних і річних підлягають до часткового задоволення у сумах: інфляційні - 617 грн 11 коп, три відсотки річних - 209 грн 72 коп за період з 01.01.2019 до 10.04.2019.

В іншій частині позовних вимог щодо стягнення пені, інфляційних та річних суд відмовляє за необґрунтованістю.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позовні вимоги Державної установи Держгідрографія задоволені частково, проте враховуючи, що сума сплачена позивачем є мінімальною, з відповідача на користь відповідача підлягає відшкодування судового збору у розмірі 1921,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕХОЙЛ ТК (вул.Б.Хмельницького, буд.52, офіс 1, м. Черкаси, 18001, код ЄДРПОУ 40955753) на користь Державної установи Держгідрографія (вул.Електриків, буд.26, м. Київ, 04176, код ЄДРПОУ 21720000) 25515 грн 80 коп заборгованості, 2516 грн 63 коп пені, 617 грн 11 коп інфляційних, 209 грн 72 коп три відсотки річних та 1921 грн 00 коп витрат на сплату судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги на рішення, рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення. Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.

Повне судове рішення складене та підписане 30.07.2019

Суддя О.І.Кучеренко