Рішення

від 25.07.2019 по справі 280/2174/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25 липня 2019 року Справа № 280/2174/19 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Татаринова Д.В., за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектаквабуд" (ідентифікаційний код юридичної особи 42066425, юридична адреса: 69118, Запорізька область, місто Запоріжжя, вулиця 1905 року, будинок 18)

до Державної фіскальної служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 39292197)

Комісії Державної фіскальної служби України з питань розгляду скарг (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 39292197)

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектаквабуд" (надалі - позивач) до Державної фіскальної служби України (далі по тексту, відповіднач-1), Комісії Державної фіскальної служби України з питань розгляду скарг (далі по тексту, відповіднач-2), в якому позивач просить суд

- визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії з питань розгляду скарг від 15 квітня 2019 року № 21427/42066425/2.

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОЕКТАКВАБУД" (код ЄДРПОУ 42066425, індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість 420664208270) від 30 липня 2018 року № 2 днем їх фактичного подання на реєстрацію.

Ухвалою суду від 13 травня 2019 року зазначену позовну заяву було залишено без руху в зв`язку з невідповідністю позовної заяви вимогам КАС України та позивачеві був наданий строк для усунення недоліків.

Так, на виконання вимог зазначеної ухвали 22 травня 2019 року на адресу суду надійшла заява від позивача з виправленими недоліками.

Ухвалою суду від 27 травня 2019 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін), а перше судове засідання призначено на 25 червня 2019 року.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що рішення Комісії з питань розгляду скарг від 15 квітня 2019 року № 21427/42066425/2 є безпідставним та незаконним, оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю "Проектаквабуд" документально підтверджено реальність здійснення господарських операцій, які повністю відповідають меті господарської діяльності підприємства. В позовній заяві просить суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідачів проти адміністративного позову заперечив з підстав, викладених у письмовому відзиві (вх.№26494 від 26 червня 2019 року), відповідно до якого зазначено, що у Комісії Державної фіскальної служби України з питань розгляду скарг були законні підстави для прийняття рішення про відмову у реєстрації спірних податкової накладної, оскільки позивачем не в повній мірі надано документи, а відповідач діяв з підстав та в межах повноважень та у спосіб передбачений законодавством України з врахуванням поданих позивачем пояснень та документів.

Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Згідно з частиною 4 статті 243 КАС судове рішення, постановлене у письмовому проваджені, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

За правилами частини 1 статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши матеріали справи суд встановив наступні обставини.

12 червня 2018 року між TOB ПРОЕКТАКВАБУД (як Виконавцем) та TOB ЛЕНД ДІВЕЛОПМЕНТ (як Замовником) укладено договір підряду № 09/07 (надалі - Договір).

Відповідно до пункту 1.1 Договору Замовник доручає і оплачує, а Виконавець бере на себе зобов`язання по здійсненню комплексу робіт з виносу мереж водопостачання та водовідведення з плями забудови об`єкта Нове будівництво багатофункціонального торгово-розважального комплексу, перехрещення вул. Незалежної України/вул. Лєрмонтова, Вознесеновський район м.Запоріжжя .

Пунктом 2.2. Договору сторони погодили Договірну ціну та визначили її в розмірі 1 940 560,88 грн. в т.ч. ПДВ, а пунктом 2.3. врегулювали порядок проведення розрахунків, а саме:

- шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Виконавця авансу в розмірі 1 261 364, 57 грн. що становить 65% від загальної вартості всіх робіт за виконані обсяги протягом 10-ти банківських днів з дня підписання цього договору;

- за актами приймання виконаних будівельних робіт та рахунків-фактур протягом 10-ти банківських днів з моменту підписання акту приймання виконаних будівельних робіт, за врахуванням раніше сплаченого розміру авансу.

На виконання вищевказаних умов Договору 30 липня 2018 року TOB Ленд Дівелопмент здійснило на користь TOB Проектаквабуд часткову оплату першого траншу в розмірі 445 682,00 грн.

Так позивачем, на виконання вимог норм ПК України складено податкову накладну № 2 від 30 липня 2018 року та 15 серпня 2018 року подано на реєстрацію.

15 серпня 2018 року реєстрацію податкової накладної № 2 від 30 липня 2018 року зупинено. Підставою для зупинення реєстрації, як зазначено в квитанції, стало те що податкова накладна відповідає вимогам підпункту 1.6. пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку та запропоновано надати пояснення та/або копії документів достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Як додаткову підставу зазначено, що показник D=0 та Р=0.

21 березня 2019 року TOB ПРОЕКТАКВАБУД керуючись підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 ПК України направлено електронне повідомлення № 1 з поясненнями та копіями первинних документів для підтвердження реальності здійсненої операції.

Рішенням комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної або відмову в такій реєстрації від 26 березня 2019 року № 1120502/42066425 відмолено в реєстрації податкової накладної № 2 від 30 липня 2018 року на суму 445 682,00 грн. (в тому числі ПДВ 74 280,33 грн.).

Підставою для прийняття такого рішення стали підпункт 200.1.3 пункту 200.1 ПК України та положення Постанови КМУ № 117 від 21 лютого 2018 року ненадання платником податку копій документів, а саме:

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання- передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи які не надано підкреслити).

Не погоджуючись з вказаним рішення TOB ПРОЕКТАКВАБУД 04 квітня 2019 року подало скаргу до Комісії ДФС України з питань розгляду скарг 15 квітня 2019 року за наслідком розгляду якої отримано Рішення комісії, яким залишено скаргу без задоволення та рішення комісії без змін.

Не погоджуючись з такими рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з позовною заявою.

Враховуючи викладене, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до положень частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Підпунктом 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

На виконання цієї норми постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних.

Пунктом 12 вказаного Порядку передбачено здійснення в автоматичному режимі розшифрування та проведення перевірки поданих податкових накладних, серед іншого, на відповідність критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 наведеного Порядку, податковим органом формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція надсилається платнику податку в автоматичному режимі (в електронному вигляді у текстовому форматі) протягом операційного дня і є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Положення підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України визначають, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної зазначаються: порядковий номер та дата складення податкової накладної; визначення критерію (їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної; пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року № 567 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 6 Критеріїв оцінки визначено два критерії для проведення Моніторингу податкової накладної, при цьому за змістом пункту першого Переліку документів для кожного із критеріїв законодавцем визначено специфічний (окремий) перелік документів, які платник податків може подати податковому органу для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Абзацом 8 підпункту 201.16.3 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України платнику податків надано можливість оскаржити Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних в адміністративному або судовому порядку.

Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку (за Переліком документів); надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Суд зазначає, що наявність у податкового органу повноважень на здійснення моніторингу податкових накладних, зупинення їх реєстрації та прийняття подальшого рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних - це одна з обставин, які входять до предмета доказування у справах цієї категорії, але не єдина. Надання податковому органу відповідних повноважень - це лише передумова подальшої реалізації його управлінських функцій, результатом реалізації чого, у цій справі, є прийняття рішень, законність яких обґрунтовано перевірена судом першої інстанції.

Судом при розгляді справи встановлено, що відмова від 26 березня 2019 року № 1120502/42066425 в реєстрації податкової накладної № 2 від 30 липня 2018 року та Рішення Комісії з питань розгляду скарг від 15 квітня 2019 року № 21427/42066425/2 гуртуються на тому що позивачем не надано первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання- передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи які не надано підкреслити).

При чому у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної № 2 від 30 липня 2018 року …Запропоновано надати пояснення та/або копії документів достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних… .

Разом з тим перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, не означає, що платник податку повинен подати абсолютно всі, зазначені у ньому документи.

Навпаки, зміст цього переліку свідчить на користь того, що враховується специфіка певних господарських операцій. Даний перелік є загальним і повинен дифенціюватися в залежності від того, яка господарська операція покладена в основу виникнення податкових зобов`язань з ПДВ, тобто узгоджуватися з вимогами, як пункту 185.1 статті 185, так і пункту 187.1 статті 187 ПК України.

Отже, не визначивши чіткого переліку документів, які потрібні податковому органу для прийняття рішення, або спростування ризиковості суб`єкт господарювання не має можливості надати ті документи, яких не вистачає для прийняття рішення, що в свою чергу позбавляє платника податків права на реєстрацію податкової накладної.

Таким чином можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Вживання податковим органом загального посилання, без наведення відповідного переліку, або недоліків призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Судом встановлено, що при поданні скарги позивачем додано скановані копії первинних документів, які підтверджують господарську діяльність TOB ПРОЕКТАКВАБУД .

Станом на день прийняття оспорюваних рішень про відмову у реєстрації податкових накладних діяв Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117.

Згідно з підпунктами 12, 13 цього Порядку у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій (ї) ризиковості платника податку та/або критерій (ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до пунктів 18-20 Порядку письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Пункт 21 Порядку передбачає, що підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Системний аналіз вказаних законодавчих положень дозволяє суду дійти висновку, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Як вбачається із змісту наявної у матеріалах справи копії квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, контролюючим органом, всупереч вимогам підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, не зазначено конкретного критерію чи критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної. Також не зазначено які саме документи (згідно вичерпного переліку) слід надати до перевірки, що були б достатні для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Дані обставини свідчать про те, що таке рішення відповідача не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії суб`єкта владних повноважень, що перешкоджає платнику податків своєчасно та в повній мірі виконати свої обов`язки та скористатись своїми правами, передбаченими чинним податковим законодавством, яким врегульовано порядок реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 23 жовтня 2018 року (справа №822/1817/18), від 04 грудня 2018 року (справа №821/1173/17).

Розгляд скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - комісії контролюючих органів), про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - скарга) здійснюється комісією ДФС з питань розгляду скарг, яка є постійно діючим колегіальним органом ДФС, за участю уповноваженої особи Мінфіну.

Платник податку може додавати до скарги пояснення та копії документів, які підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена.

За результатами розгляду скарги комісія ДФС з питань розгляду скарг приймає рішення щодо скарги, яке має бути мотивованим.

Переглядаючи в порядку адміністративного оскарження рішення ДФС України № 1120502/42066425 від 26 березня 2019 року, комісія з питань розгляду скарг ДФС України на вимоги закону, уваги не звернула, не перевірила належним чином правомірність зупинення реєстрації податкової накладної, не з`ясувала якою у даних правовідносинах визначено першу подію, а відтак, які платнику податку належало подати первинні бухгалтерські документи для підтвердження реальності господарської операції.

Як встановлено судом, податковим органом у рішенні не наведено жодної конкретної інформації щодо причин, підстав та обґрунтувань прийняття такого рішення.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Суд зазначає, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Вживання податковим органом загального посилання на пункт шостий Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Отже, з врахуванням положень пункту 18 Порядку, відповідно до якого рішення комісії ДФС з питань розгляду скарг не підлягає подальшому адміністративному оскарженню та може бути оскаржене в судовому порядку, суд погоджується з посиланнями позивача, що оскаржуване рішення від 15 квітня 2019 року № 21427/42066425/2 порушує права позивача, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог про реєстрацію податкової накладної, слід зазначити, що відповідно до підпункту 201.16.4. пункту 201.16 статті 201 ПК України податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій:

а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр) визначає Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (далі - Порядок № 1246).

Так, відповідно до пункту 19 та пункту 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (із змінами; далі - Порядок № 1246) податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день:

1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду).

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (пункт 20 Порядку № 1246).

Відтак, оскільки рішення Комісії з питань розгляду скарг від 15 квітня 2019 року № 21427/42066425/2 є протиправним та підлягає скасуванню, то відповідно з урахуванням положень підпункту 201.16.4 пункту 201.16 статті 201, пункту 201.10 статті 201 ПК України, пункту 19, пункту 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 29 грудня 2010 року № 1246, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині зобов`язання Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 30 липня 2018 року № 2.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідачі, як суб`єкти владних повноважень, не надали суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довели правомірності оскаржуваних рішень, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне скасувати спірне рішення Комісії з питань розгляду скарг від 15 квітня 2019 року № 21427/42066425/2 та зобов`язати Державну фіскальну служби України здійснити реєстрацію податкової накладної від 30 липня 2018 року № 2в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Щодо вимоги позивача про стягнення судових витрат за професійну правничу допомогу у сумі 7000,00 грн. суд вважає за необхідне зазначити наступне.

В матеріалах справи містяться документи про понесенні позивачем витрати на правову допомогу в сумі 7 000 грн.

Відповідно до пункту 10 частини 3 статті 2 КАС України, основними засадами адміністративного судочинства є зокрема відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.

Згідно частини 3 статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 3 статті 134 КАС України встановлено, що для цілей розподілу судових витрат, враховуються:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Аналіз вищенаведених норм, дає суду, підставу прийти до висновку про те, що витрати сторони на правничу допомогу мають бути фактично понесеними (здійсненими) та підтвердженими відповідними належними, достовірними, достатніми та допустимими доказами.

Позивачем через свого представника на підтвердження понесених витрат надано суду наступні документи:

- Договір про надання парової допомоги від 22 квітня 2019 року №22/04-1;

- Акт приймання-передачі наданої правової допомоги до договору про від 22 квітня 2019 року №22/04-1.

- Платіжне доручення №150 від 23 квітня 2019 року про оплату наданої правничої допомоги.

Як вбачається з наведених документів, розмір судових витрат позивача на оплату гонорару їх представникові за надання правової (правничої) допомоги становить 7000 грн.

Суд звертає увагу на те, що сума у 7000 грн. є цілком співмірною з позовними вимогами та втратою трудового часу представника на підготовку позовної заяви надання з цього приводу консультацій.

Наведені документи судом оцінені як належні та достатні (в розумінні статей 73 та 76 КАС України), оскільки підтверджують факт понесених (здійснених) позивачем витрат на правничу допомогу.

За правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 21 березня 2018 року у справі №815/4300/17, на підтвердження наведених обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Згідно частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на наведене, що понесені позивачем судові витрати, зокрема витрати на професійну правничу допомогу, підтверджені належними та допустимими доказами, суд прийшов до висновку, що такі витрати підлягають стягненню з відповідачів.

Враховуючи вищезазначене, та керуючись статтями 2, 77, 139, 241-245 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектаквабуд" (ідентифікаційний код юридичної особи 42066425, юридична адреса: 69118, Запорізька область, місто Запоріжжя, вулиця 1905 року, будинок 18) до Державної фіскальної служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 39292197) Комісії Державної фіскальної служби України з питань розгляду скарг (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 39292197) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії з питань розгляду скарг від 15 квітня 2019 року № 21427/42066425/2.

Зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОЕКТАКВАБУД" (код ЄДРПОУ 42066425, індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість 420664208270) від 30 липня 2018 року № 2 днем їх фактичного подання на реєстрацію.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектаквабуд" (ідентифікаційний код юридичної особи 42066425, юридична адреса: 69118, Запорізька область, місто Запоріжжя, вулиця 1905 року, будинок 18) за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (04653, м. Київ, пл. Львівська, 8, ЄДРПОУ 39292197) судові витрати, у вигляді судового збору у сумі 3842,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 7000 грн.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень КАС України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 25 липня 2019 року.

Суддя Д.В. Татаринов