Рішення

від 22.07.2019 по справі 1340/6106/18

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 1340/6106/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2019 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Мричко Н.І.,

за участі секретаря судового засідання Кулик С.В.,

представника позивача Карабаня В.І.,

представника відповідача Квасниці Н.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Державного підприємства "Львівський бронетанковий завод" до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Львівський бронетанковий завод" (надалі - ДП "Львівський бронетанковий завод", Позивач) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Львівській області (надалі - ГУ ДФС у Львівській області, Відповідач), в якій згідно з заявою про збільшених позовних вимог просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16 серпня 2018 року № 0013781414;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16 серпня 2018 року № 0013791414.

Ухвалою судді від 20.12.2018 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.

04.01.2019 представником ГУ ДФС у Львівській області поданий відзив на позовну заяву, згідно з яким просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог повністю (арк. справи 210-214, том 1).

01.02.2019 до суду позивач подав заяву про зміну предмета позову, згідно з якої збільшив позовні вимоги.

22.02.2019 представник відповідача у підготовчому засіданні подала відзив на заяву про зміну предмета позову, згідно з яким просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог повністю (арк. справи 26-28, том 2).

22.03.2019 до суду позивач подав відповідь на відзив (арк. справи 32-38, том 2).

У підготовчому засіданні, яке відбулося 01.04.2019, суд постановив ухвалу про відмову у зупиненні провадження у справі.

Ухвалою суду від 01.04.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні, яке відбулося 22.07.2019, суд постановив ухвалу про відмову у зупиненні провадження у справі.

Позивач при обґрунтуванні позовних вимог зазначає, що не погоджується з висновками акта перевірки щодо взаємовідносин з ТзОВ "Технотранс - СВ" (код ЄДРПОУ 38913578), ТзОВ "Арма - Трейд" (код ЄДРПОУ 40194494), ТзОВ "Трастфактор" (код ЄДРПОУ 39391593).

Наголосив, що відсутність документації, зазначено в акті перевірки, жодним чином не може бути підставою для висновку відповідача про неправомірність формування податкового кредиту.

Щодо відсутності сертифікатів на продукцію, Позивач зазначив, що якість продукції не є предметом дослідження податкового органу під час проведення перевірки. Тому, вказані висновки свідчать про перевищення Відповідачем повноважень.

Щодо висновку Відповідача про наявність недоліків у товарно - транспортних накладних, Позивач наголосив, що неістотні недоліки не можуть бути підставою для невизнання господарської операції. Щодо невідповідності умов поставки товару із зазначеними умовами у договорі, Позивач вказав, що сторони не обмежені у праві змінити умови поставки замінивши організацію перевізника. Позивач також зазначив, що здійснення господарської діяльності контрагентом не може мати наслідків для Позивача. Відомості, що є обов`язковими для перевірки підприємством стосовно свого контрагента, це включення його до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а також наявність свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість на час здійснення господарських операцій. Позивач наголосив, що на період здійснення господарських операцій із контрагентами: ТзОВ "Технотранс - СВ" (код ЄДРПОУ 38913578), ТзОВ "Арма - Трейд" (код ЄДРПОУ 40194494), ТзОВ "Трастфактор" (код ЄДРПОУ 39391593), вказані юридичні особи були зареєстровані в Єдиному державному реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Крім того, вказані підприємства пройшли кваліфікацію в ДП "Укроборонпром" чим підтвердили свою спроможність на поставку товарно - матеріальних цінностей для ДП "Львівський бронетанковий завод". Підсумовуючи усе наведене, вважає оскаржені податкові повідомлення - рішення протиправними та вказує на наявність підстав для їх скасування.

Відповідач подав суду відзив на позовну заяву (арк. справи 210-214, том 1; арк. справи 26-28, том 2). Зазначив, що за результатами проведеної перевірки встановлено, що ДП "Львівський бронетанковий завод" порушено вимоги Податкового кодексу України (далі - ПК України), а саме завищено суму податкового кредиту по взаємовідносинах з ТзОВ "Технотранс-СВ" (38913578), ТзОВ "Арма-Трейд" (40194494) та ТзОВ "Трастфактор" (39391593), що призвело до завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за лютий 2018 року та завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток. Відповідач наголосив, що до перевірки не було надано видаткових накладних за № 109, 110, 111 ,112, 113 від 25.10.2017. Крім того, відповідно до картки рахунку 63 по контрагенту ТpОВ "Технотранс-СВ" та даних бухгалтерського обліку на склад позивачем оприбутковано та передано в цех 15 Приладів ТПН-1-49-23 (2 категорія), зареєстровано податкових накладних на 15 шт., однак на 11 шт. зареєстровано розрахунки коригування (повернення). Отже, відповідно до податкових накладних ДП "Львівський бронетанковий завод" в наявності тільки 4 шт. приладів, а на 11 приладів відсутні зареєстровані податкові накладні. Позивачем до перевірки та позовної заяви не надано видаткові накладні до податкових накладних від 15.12.2017 за № 29, 30 на придбання Форсунок 175.36.013сб-2А (2 категорія) в кількості 20 шт. Крім цього, проведеною перевіркою встановлено, що у видаткових накладних не конкретизовано місце їх складання. Даний факт є додатковим аргументом у сукупності з іншими доказами, які вказують на нереальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами. Сам факт наявності у позивача податкових чи-то видаткових накладних, вписаних від імені постачальника, або інших документів, складених з посиланням на поставку товарів (послуг) не є безумовним доказом реальності господарських операцій з ним, якщо інші обставини свідчать про недостовірність інформації в цих документах.

Відповідно до наданих позивачем Договорів поставок передбачено, що поставка продукції здійснюється за рахунок Постачальника. Додаткових угод чи додатків до Договорів поставок не представлено ні до перевірки ні до заперечення на акт перевірки.

Крім того, відповідно до проведеного аналізу даних ІС "Податковий блок" та даних ЄРПН встановлено, що ТзОВ "Технотранс-СВ", ТзОВ "Арма трейд" та ТзОВ "Трансфактор" придбавав ТМЦ у контрагентів-постачальників у яких, з моменту реєстрації платником ПДВ, відсутнє придбання ТМЦ з кодами УКТЗЕД та відповідною номенклатурою, яке в подальшому було реалізовано для ДП "Львівський бронетанковий завод".

Підсумовуючи Відповідач зазначив, що фактично ДП "Львівський бронетанковий завод" здійснено безпідставне документальне оформлення нереальної господарської операції з ТзОВ "Технотранс-СВ", ТзОВ "Арма-Трейд" та ТзОВ "Трастфактор" і складено первинні документи (накладні, податкові накладні) всупереч норм частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та пунктів. 2.1 і 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 за № 168/704. Відповідач наголосив, що відображенню у податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась, а не та, зміст якої лише відображений на первинних документах, відповідно тоді така господарська операція, яка фактично відбулась і створює відповідні податкові наслідки для платника шляхом формування ним складу податкового кредиту інших підприємств. Тому господарська операція, яка фактично не відбулась, не спрямована на реальне настання правових наслідків, а спрямована лише на формування платником податкового кредиту та витрат у зв`язку із відображенням її змісту у первинних документах. Враховуючи вищенаведене, товари, що згідно представлених документів використано в господарській діяльності Позивача, на думку Відповідача, не могли бути придбані у вказаних контрагентів. Враховуючи наведене, Відповідач вважає оскаржувані у цій справі податкові повідомлення - рішення правомірними та просив суд відмовити у задоволенні позову повністю.

Позивач подав відповідь на відзив (арк. справи 32-38, том 2). Додатково наголосив, що на підтвердження реальності здійснення господарських операцій Позивач долучив до матеріалів справи усі необхідні докази. Наявність або відсутність окремих документів, як і певні недоліки у їх оформленні не можуть вважатися достатньою підставою для висновку про відсутність господарських операцій.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Представник відповідача щодо позовних вимог заперечила. Просила відмовити у задоволенні позову повністю.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи на підтвердження й спростування заявлених вимог в їх сукупності, надавши їм юридичну оцінку, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що ДП "Львівський бронетанковий завод" код ЄДРПОУ 07985602, місцезнаходження юридичної особи: 79031, м.Львів, вул. Стрийська, 35.

Головне управління ДФС у Львівській області провело позапланову виїзну документальну перевірку ДП "Львівський бронетанковий завод" з питань проведення взаємовідносин із ТзОВ "Технотранс-СВ" (код ЄДРПОУ 38913578) за період вересень 2017 року - лютий 2018 року, ТзОВ "Арма-Трейд" (код ЄДРПОУ 40194494) та ТзОВ "Трастфактор" (код ЄДРПОУ 39391593) за період січень 2018 року.

За результатами перевірки складено акт від 31.07.2018 № 1900/13-01-14-14/07985602 (арк. справи 19-50, том 1).

Згідно висновків акта перевірки ДП "Львівський бронетанковий завод" порушило вимоги:

підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України, внаслідок чого підприємством завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток всього 10 531 229,00 грн., а саме: за 2017 рік по взаєморозрахунках із ТзОВ "Технотранс-СВ" в розмірі 5 921 411,00 грн. та за 1 квартал 2018 року по взаєморозрахунках із ТзОВ "Технотранс-СВ", ТзОВ "Арма-Трейд" та ТзОВ "Трастфактор" в розмірі 4 609 818,00грн.;

підпункту 198.1, пункту 198.2, 198.3, пункту 198.6, статті 198, пункту 200.1, статті 200 ПК України, у зв`язку з чим завищено суму податкового кредиту по взаємовідносинах з ТзОВ "Технотранс-СВ", ТзОВ "Арма-Трейд" та ТзОВ "Трастфактор" на загальну суму 2 106 246,00 грн. (в тому числі за вересень 2017 року - 431 383,88,00 грн., за жовтень 2017 року - 423 918,80 грн, за листопад 2017 року. - 96 432,63грн., за грудень 2017 року - 232 546,82 грн., січень 2018 року - 650 533,41 грн., за лютий 2018 року - 271 430,14 грн.), що призвело до завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за лютий 2018 року в розмірі 2 106 246,00 грн.

На підставі вказаних висновків ГУ ДФС у Львівській області винесло податкові повідомлення - рішення від 16.08.2018 року № 0013781414 та № 0013791414.

Позивач не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями - рішеннями, звернувся до суду з позовом в якому просить такі скасувати.

При вирішенні спору, суд застосовує наступні норми права.

Згідно з пунктом 1.1 статті 1 ПК України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пп. "а", "б" пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно із пунктом 201.1. статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу (пункт 201.8. статті 201 ПК України).

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Відповідно до абзацу 2 пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Пунктом 198.3. статті 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Відповідно до пункту 198.2. статті 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 ПК України. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 198.6. статті 198 ПК України).

Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III "Податок на прибуток підприємств" Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 135.1 статті 135; пункту 137.1 статті 137 ПК України базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 ПК України, а податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 Податкового кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 ПК України.

Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток) визначається у Звіті про фінансові результати (форма № 2). Фінансовим результатом господарської діяльності підприємства є прибуток або збиток.

Визначення фінансового результату полягає у визначенні чистого прибутку (збитку) звітного періоду. З цією метою в бухгалтерському обліку передбачається послідовне зіставлення доходів та витрат. Кінцевий фінансовий результат - чистий прибуток (збиток) визначається як різниця між різними видами доходів та витрат підприємства за звітний період.

Згідно п.5 П(С)БО 15 дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені статтею 44 ПК України. Згідно з пунктом 44.1 цієї статті для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 44.2 статті 44 ПК України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Зокрема, пунктом 44.1 статті 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податку зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена пунктом 1.2 статті 1; пунктом 2.1 статті 2 Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністрства фінансів України від 24.05.1995 №88 (далі - Положення № 88).

Відповідно до пункту 2.1 Положення № 88 господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Згідно з пунктом 2.4 Положення № 88 первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов`язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Згідно з пунктом 2.15 Положення № 88 первинні документи підлягають обов`язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документів обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції діючому законодавству, логічна ув`язка окремих показників. Відповідно до п.2.16 Положення № 88 забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним документам, встановленому порядку приймання, зберігання та витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до статті 1 вказаного Закону, господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Статтею 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що сфера дії вказаного Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов`язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Згідно з статтею 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" обґрунтування відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку. Отже, основою формування бухгалтерського, а відтак податкового обліку є господарська операція, яка впливає на стан зобов`язань, в тому числі і податкових. Для надання первинним документам юридичної сили та доказовості, вони повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства. Понесені витрати на придбання ТМЦ та виконання робіт, повинні оформлятися відповідними документами, які б підтверджували фактичне отримання товарно-матеріальних цінностей та надання послуг.

Статтею 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтується на принципі превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Відповідно до частини першої статті 9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з частиною другою статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як уже зазначалося, Позивач здійснював господарські операцій із ТзОВ "Технотранс - СВ" (код ЄДРПОУ 38913578), ТзОВ "Арма - Трейд" (код ЄДРПОУ 40194494) та ТзОВ "Трастфактор" (код ЄДРПОУ 39391593).

Щодо взаємовідносин ДП "Львівський бронетанковий завод" з ТзОВ "Технотранс - СВ" (код ЄДРПОУ 38913578).

Судом встановлено, що ТзОВ "Технотранс-СВ" (код ЄДРПОУ 38913578) знаходиться на обліку в - ДПI у Солом`янському районi ГУ ДФС у м.Києвi. Державна реєстрація - 26.09.2013 року. Основний вид діяльності - оптова торгiвля деталями та приладдям для автотранспортних засобiв.

З матеріалів справи вбачається, що між Позивачем та ТзОВ "Технотранс-СВ" було укладено договір поставки №27/07-2017/1 від 27.07.2017 та №27/07-2017 від 27.07.2017. Згідно вказаних договорів, ТзОВ "Технотранс-СВ" (Постачальник) зобов`язується поставити продукцію згідно Специфікацій, які є невід`ємною частиною вказаних Договорів, а Покупець (ДП "Львівський БТЗ") зобов`язується прийняти цей товар та оплатити його загальну вартість на умовах цих Договорів.

На підтвердження здійснення господарських операцій згідно вказаних договорів Позивач долучив до матеріалів справи податкові накладні та розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних від жовтня 2017 року та лютого 2018 року (арк. справи 51- 62, том 1), видаткові накладні (арк. справи 77-81, том 1).

На підтвердження транспортування товару, Позивач долучив до матеріалів справи копію договору про надання послуг з організації перевезення відправлень від 13.08.2015 №82479, копію додаткової угоди до вказаного Договору від 23.08.2017 №1, згідно якої продовжено строк дії Договору, копії журналів реєстрації довіреностей.

Відповідно до поданої ДП „Львівський бронетанковий завод" до органів ДФС України податкової звітності (станом на дату проведення перевірки) з податку на додану вартість за періоди з вересня 2017 року по лютий 2018 року встановлено, що податковий кредит сформований за рахунок придбання товарно - матеріальних цінностей у ТзОВ "Технотранс-СВ" у розмірі 1 476 332,18 грн. (в тому числі за 09.2017 - 431 383,88грн., за 10.2017 - 423 918,8грн., 11.2017 - 96 432,63грн., за 12.2017 - 232 546,82грн., за 01.2018 - 20 619,91грн., за 02.2018 - 271 430,14грн.).

Щодо взаємовідносин ДП "Львівський бронетанковий завод" з ТзОВ "Арма - Трейд" (код ЄДРПОУ 40194494).

З матеріалів справи вбачається, що ТзОВ "Арма-трейд", код ЄДРПОУ 40194494, знаходиться на обліку в - ДПI у Подiльському районi ГУ ДФС у м.Києвi. Основний вид діяльності - оптова торгiвля деталями та приладдям для автотранспортних засобiв. Дата реєстрації платником ПДВ - 01.05.2017 року.

Судом встановлено, що Позивачем укладено договір поставки №1-238-17 від 23.08.2017 з ТзОВ "Арма-Трейд". Згідно вказаного договору, ТзОВ "Арма-Трейд" (постачальник) зобов`язувався поставити частини до наземних пересувних машин, згідно Специфікацій, які є невід`ємною частиною даного Договору, а Покупець (ДП "Львівський БТЗ") зобов`язувався прийняти цей товар та оплатити його загальну вартість на умовах цього Договору.

На підтвердження виконання умов цього договору Позивач долучив до матеріалів справи податкові накладні № 1 від 26.01.2018, № 2 від 26.01.2018, № 3 від 26.01.2018, № 4 від 26.01.2018 (арк. справи 176-182, том 1).

Щодо взаємовідносин ДП "Львівський бронетанковий завод" з ТзОВ "Трастфактор" (код ЄДРПОУ 39391593).

ТзОВ "Трансфактор" (код ЄДРПОУ 39391593) знаходиться на обліку в - ДПI у Дніпровському районi ГУ ДФС у м.Києвi. Основний вид діяльності - ремонт i технiчне обслуговування готових металевих виробiв.

Судом встановлено, що Позивач та ТзОВ "Трантфактор" уклали договір поставки №09/03/17 від 09.03.2017 року. Згідно умов вказаного договору постачальник ТзОВ "Трантфактон" зобов`язувався поставити запасні частини до наземного пересувних машин, згідно Специфікацій, які є невід`ємною частиною даного Договору, а Покупець (ДП "Львівський БТЗ") зобов`язувався прийняти цей товар та оплатити його загальну вартість на умовах цього Договору.

На підтвердження виконання умов вказаного договору Позивач долучив до матеріалів справи податкові накладні №1 від 05.01.2018, № 2 від 24.01.2018, № 3 від 24.01.2018, № 4 від 26.01.2018, № 6 від 26.01.2018, № 7 від 26.01.2018, № 8 від 26.01.2018 та паспорти приладів (арк. справи 184 - 206, том 1).

З матеріалів справи вбачається, що ДП "Львівський бронетанкових завод" здійснювало оприбуткування ТМЦ від ТзОВ "Технотранс-СВ", ТзОВ "Арма-Трейд" та ТзОВ "Трастфактор".

Представник відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що ТзОВ "Технотранс-СВ", ТзОВ "Арма-Трейд" та ТзОВ "Трастфактор" не являються постачальником ТМЦ, а відсутність реального (законного) джерела походження ідентифікованих послуг (відсутність дійсного формування цього активу), унеможливлює його рух за ланцюгом всіх платників податків, які брали участь у здійсненні взаємопов`язаних нереальних господарських операцій, до ТзОВ "Технотранс-СВ", ТзОВ "Арма-Трейд" та ТзОВ "Трастфактор", та наступного за ними платника податків ДП "Львівський бронетанковий завод".

Сам факт наявності у позивача податкових чи-то видаткових накладних, вписаних від імені постачальника, або інших документів, складених з посиланням на поставку товарів (послуг) не є безумовним доказом реальності господарських операцій з ним, якщо інші обставини свідчать про недостовірність інформації в цих документах.

Аналізуючи наявні у матеріалах справи докази, суд зазначає, що ДП "Львівський бронетанковий завод" здійснює придбання запчастин до військової техніки.

ДП "Львівський бронетанковий завод" задекларовано доходи від діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначені за правилами бухгалтерського обліку за 2017 в розмірі 67 561 406 грн. та за 1 квартал 2018 в розмірі 164 546 290 грн.

Перевіркою повноти визначення задекларованих ДП "Львівський бронетанковий завод" показників у рядку 01 Декларацій "Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку" за період вересень 2017 - лютий 2018 встановлено заниження в сумі 10 531 229 грн., по взаєморозрахунках із ТзОВ "Технотранс-СВ", ТзОВ "Арма-Трейд" та ТзОВ "Трастфактор" в тому числі за 2017 на суму 5 921 411 грн., за 1 квартал 2018 на суму 4 609 818 грн.

Перевіркою задекларованих у рядку 02 Декларацій "Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності" показників за період 2017 рік у загальній сумі (-) 63 591 597 грн. та за 1 квартал 2018 в розмірі 61 046 123 грн.

Перевіркою повноти декларування ДП "Львівський бронетанковий завод" показників рядка 02 Декларацій "Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності" встановлено:

- за 2017 рік завищення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (прибуток або збиток) по взаєморозрахунках із ТзОВ "Технотранс-СВ" на суму 5 921 411грн.,

- за 1 квартал 2018 року заниження фінансового результату до оподаткування (прибуток або збиток) по взаєморозрахунках із ТзОВ "Технотранс-СВ", ТзОВ "Арма-Трейд" та ТзОВ "Трастфактор" на суму 4 609 818 грн.

Представник відповідача зазначив, що згідно з представленими документами, придбані позивачем в ТзОВ "Технотранс-СВ", ТзОВ "Арма-Трейд" та ТзОВ "Трастфактор" ТМЦ віднесено на собівартість реалізованих послуг в сумі 10 531 229 грн., що вплинуло на фінансовий результат підприємства за 2017 рік, 1 квартал 2018 року та відображено у фінансовій звітності за відповідний період (рядок 2050 "Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)" Звіту про фінансові результати (Форма №2) за 2017 рік, 1 квартал 2018 року) та Податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2017 рік, 1 квартал 2018 року (враховано при визначенні фінансового результату до оподаткування, визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку (рядок 02).

Водночас, до перевірки не було надано відповідних документів, які б вказували на реальність здійснення господарських операцій з вказаними контрагентами.

Так, суд зазначає, що в матеріалах відсутні копії договорів поставки, укладені з вказаними контрагентами та копії специфікацій, які є невід`ємною частиною договорів.

Щодо долучених до матеріалів справи податкових та видаткових накладних, суд зазначає, що погоджується з доводами представника відповідача про наявність недоліків у їх оформленні. Зокрема, у видаткових накладних не конкретизовано місце їх складання.

Суд зазначає, що відповідно пункту 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтрансу України від 14.10.1997 №363 (зі змінами та доповненнями), товарно-транспортна накладна - це єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу.

Основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля (пункт 11.1 Правил №363).

Як встановлено пунктом 11.7 цих Правил, перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається перевізнику.

Верховний Суд в постанові від 06.06.2018 (адміністративне провадження №К/9901/7235/17) зазначив, що за змістом цієї норми товарно-транспортні накладні повинні у всякому разі бути в наявності як у покупця так і у продавця, безвідносно до умов договору поставки про зобов`язану сторону щодо доставки товару. При цьому, однак, такі товарно-транспортні накладні повинні містити всю інформацію, яка б давала можливість здійснити облік транспорту, який здійснював перевезення, водія, який керував транспортом, товару, який перевозився, його якісних та кількісних характеристик (маса, кількість, найменування тощо).

Позивач зазначав, що контролюючий орган не досліджував факт поставки продукції згідно податкових накладних на ДП "Львівський бронетанковий завод".

Водночас, суд бере до уваги також те, що до перевірки та до матеріалів справи не надавалося документів, які підтверджують транспортування придбаних товарів.

Щодо доказів транспортування з ТзОВ "Трастфактор", суд зазначає що відповідно до експрес - накладних, відправником є Мартиненко Д .А. , який є - керівником ТзОВ "Арма Трейд", а не ТзОВ "Трастфактор".

Суд також звертає увагу на відсутність доказів оплати за придбані товари.

Щодо відсутності документів про походження придбаних товарів, суд зазначає наступне.

Суд критично ставиться до твердження Позивача у позовній заяві, що вимога надати документи, які підтверджують якість товару вказує на перевищення Відповідачем повноважень.

Так, відповідно до умов договорів якість Продукції підтверджується одним із документів - декларацією, звітом, висновком, свідоцтвом, сертифікатом, тощо.

Представник відповідача наголосив, що до перевірки Позивач не надавав жодних, передбачених договорами, документів щодо підтвердження якості ТМЦ придбаних у ТзОВ "Технотранс-СВ", ТзОВ "Арма-Трейд", ТзОВ "Трастфактор".

Крім того, суд зазначає, що до матеріалів справи Позивач надав лише копії дублікатів паспортів у яких відсутня інформація про фактичного виробника товару.

Суд наголошує, що відображенню у податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась, а не та, зміст якої лише відображений на первинних документах, відповідно тоді така господарська операція, яка фактично відбулась і створює відповідні податкові наслідки для платника шляхом формування ним складу податкового кредиту інших підприємств. Тому господарська операція, яка фактично не відбулась, не спрямована на реальне настання правових наслідків, а спрямована лише на формування платником податкового кредиту та витрат у зв`язку із відображенням її змісту у первинних документах.

Аналізуючи наведене, суд погоджується з твердженням Відповідача про те, що ДП "Львівський бронетанковий завод" здійснило документальне оформлення господарських операцій з ТзОВ "Технотранс-СВ", ТзОВ "Арма-Трейд" та ТзОВ "Трастфактор" і склало первинні документи всупереч норм частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та пунктів 2.1 і 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06. 1995 за № 168/704.

Таким чином, відсутній факт формування згідно з абзацом другим статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" відповідного активу, як ресурсу контрольованого у результаті минулих подій внаслідок реального придбання у інших суб`єктів господарювання або власного виробництва.

Підсумовуючи наведене, суд погоджується з доводами представника відповідача щодо відсутності у позивача господарської операції як певної дії або події у визначенні абзацу п`ятого статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", в основі якої має бути дійсний рух певного активу.

Враховуючи вищенаведене, товари, що згідно представлених документів використано в господарській діяльності ДП "Львівський бронетанковий завод", не могли бути придбані у ТзОВ "Технотранс-СВ", ТзОВ "Арма-Трейд" та ТзОВ "Трастфактор", тому по суті засвідчують безоплатне одержання позивачем вказаних товарно - матеріальних цінностей.

Як наслідок, такі господарські операції враховуються при визначенні доходу підприємства відповідно до п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за № 860/4153.

Перерахування ДП "Львівський бронетанковий завод" коштів ТзОВ "Технотранс-СВ", ТзОВ "Арма-Трейд" та ТзОВ "Трастфактор" за відсутністю реального постачання ТМЦ не може зменшувати фінансовий результат до оподаткування.

Матеріалами справи встановлено, що позивач при визначенні своїх податкових зобов`язань враховував результати господарських операцій, здійснених між ним та ТзОВ "Технотранс-СВ", ТзОВ "Арма-Трейд" та ТзОВ "Трастфактор".

Водночас, здійснивши системний аналіз доказів долучених до матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що надані позивачем первинні бухгалтерські документи не спростовують висновків ДФС про те, що вищезгадані господарські операції не мали реального характеру.

Що стосується посилання Позивача на порушення Відповідачем вимог ПК України щодо порядку вручення податкового повідомлення-рішення, суд вважає, що вказане порушення само по собі не впливає на законність рішень.

Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеній у постанові від 13.02.2018 у справі №820/1975/17.

Аналізуючи наведені норми та фактичні обставин ини справи, суд дійшов висновку, що ДП "Львівський бронетанковий завод" в порушення вимог вказаного законодавства завищило від`ємне значення за 2017 рік та завищено за 1 квартал 2018 року фінансовий результат до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, та який підлягає відображенню у рядку 02 Податкових декларацій з податку на прибуток підприємств за 2017 рік на суму 5 921 411 грн., та занижено за І квартал 2018 року - на суму 4 609 818 гривень.

Враховуючи вищенаведене, за результатами перевірки не підтверджено взаємовідносини ДП "Львівський бронетанковий завод" із ТзОВ "Технотранс-СВ" (38913578) за період вересень 2017 - лютий 2018, ТзОВ "Арма-Трейд" (40194494) та ТзОВ "Трастфактор" (39391593) за період січень 2018 року, що призвело до завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток (збитки) на 10 531 229 грн. та завищення від`ємного значення з ПДВ на суму 2 106 246 грн.

Зважаючи на це, аргументи наведені Позивачем не спростовують зафіксованих порушень в акті перевірки та не можуть бути підставою для скасування оскаржуваних податкових повідомлень - рішень.

Позивач жодних обґрунтованих аргументів на спростування вказаних висновків податкового органу суду не навів. Доказів протиправності оскаржуваних рішень та підстав для їх скасування суду не повідомив.

Таким чином, податкові повідомлення - рішення від 16.08.2018 року № 0013781414 та № 0013791414, прийняті ГУ ДФС у Львівській області на підставі Акта перевірки № 1900/13-01-14-14/07985602, суд вважає правомірними.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку, що Відповідач при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень - рішень діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене та зважаючи на встановлені обставини, суд дійшов висновку у задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати стягненню не підлягають.

Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

у задоволенні адміністративного позову Державного підприємства "Львівський бронетанковий завод" до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 16.08.2018 №0013781414, № 0013791414, - відмовити повністю.

Судові витрати стягненню не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне рішення складено та підписано 30.07.2019.

Суддя Мричко Н.І.