Рішення

від 30.07.2019 по справі 400/1852/19

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2019 р. № 400/1852/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Лісовської Н.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача:Єланецького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, вул. Соборна, 136, смт. Єланець, Миколаївська область, 55501

про:визнання протиправною та скасування постанови від 16.05.2019 р. ВП № 4067548,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Єланецького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 16.05.2019 р. ВП № 4067548.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що на виконанні відповідача знаходиться виконавчий лист про стягнення з нього аліментів на утримання сина. Станом на 07.06.2019 р. заборгованість по сплаті аліментів склала 35502,00 грн. Оскаржуваною постановою на позивача накладено штраф у розмірі 30% від суми заборгованості. Позивач вважає нарахування штрафу незаконним, оскільки такий вид відповідальності за несплату аліментів встановлено законом, що набрав чинності 28.08.2018 р., а закони не мають зворотної дії в часі.

26.07.2019 р. відповідач подав відзив на позов, де зазначив, що оскаржувана постанова є законною та правомірною, а спір просив вирішити на розсуд суду.

За клопотанням позивача справу розглянуто в письмовому провадженні.

З`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:

На виконанні відповідача перебуває виконавче провадження № 4067548, відкрите на підставі виконавчого листа Єланецького районного суду Миколаївської області від 15.09.2004 р. № 2-370, про стягнення з позивача аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання сина 2001 р.н.

З розрахунку відповідача вбачається, що станом на 03.04.2019 р. заборгованість позивача зі сплати аліментів складала 36502,00 грн (а. с. 11-13).

На підставі ч. 14 ст. 71 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404) відповідачем винесена постанова від 16.05.2019 р. ВП № 4067548 про накладення на позивача штрафу в розмірі 30% від суми заборгованості, що складає 10950,60 грн (а. с. 16).

На запит позивача листом від 07.06.2019 р. відповідач повідомив, що розмір заборгованості зі сплати аліментів станом на 07.06.2019 р. становить 35502,00 грн (а. с. 14-15).

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання" від 03.07.2018 р. № 2475 внесено зміни до ст. 71 Закону № 1404.

Так, в редакції Закону № 2475, ч. 14 ст. 71 Закону № 1404 передбачає, що за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за два роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 30 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.

Суми штрафів, передбачених цією частиною, стягуються з боржника у порядку, передбаченому цим Законом, і перераховуються стягувачу.

Згідно з ч. 4 ст. 11 Закону № 1404 строк обчислення заборгованості зі сплати аліментів для застосування заходів, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої, частиною чотирнадцятою статті 71 цього Закону, обчислюється з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання.

Вказані зміни набрали чинності 28.08.2018 р.

Пунктом 8 розділу XVI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, визначено, що виконавець накладає на боржника штраф у розмірі та у випадках, визначених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону.

Постанова про накладення штрафу оформлюється відповідно до вимог пункту 7 розділу I цієї Інструкції та містить відомості про розмір заборгованості, яка утворилася з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання, та суму штрафу.

До 28.08.2018 р. стаття 71 Закону № 1404 за несплату аліментів не передбачала такого виду відповідальності, як накладення штрафу у відсотковому розмірі від суми заборгованості в залежності від розміру заборгованості, яка перевищує суму відповідних платежів за рік, два та три роки.

Таким чином, новий нормативно-правовий акт (Закон № 2475) змінює закріплені в попередніх нормах (ст. 71 Закону № 1404 в редакції до 28.08.2018 р.) правила поведінки, тобто попередній та новий нормативно-правові акти неоднаково визначають зміст прав та обов`язків суб`єктів правовідносин.

Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Статтею 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Суд зазначає, що ст. 58 Конституції України закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності.

Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.

Принцип незворотності дії в часі поширюється на всі закони та інші нормативно-правові акти. Виняток з цього принципу допускається лише у випадках, коли закони та інші нормативно-правові акти пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

При набранні законом чинності нерідко виникає питання про межі його впливу на правові відносини, які виникли до прийняття закону, але тривають і після набрання ним чинності. Специфічною є дія нового закону щодо правопорушень і правовідносин, які виникають внаслідок їх вчинення. Тут новий закон, як правило, поширюється на ті триваючі правопорушення, які розпочались до набрання ним чинності і завершились після цього.

Важливим моментом є темпоральна дія тих норм, що стосуються юридичної відповідальності, оскільки у вирішенні питання про дію в часі враховується виключно момент учинення правопорушення.

За усталеною практикою, під час визначення темпоральної дії норми про юридичну відповідальність такий момент розглядається сам собою, без прив`язки до наслідків. Тому можливі лише два варіанти застосування норм: або застосовується попередня норма про відповідальність (перспективна дія більш суворої правової норми) або застосовується нова (зворотна дія норми з більш м`якою відповідальністю). І правило про те, що правопорушення слід розглядати за нормою права, чинною на момент його вчинення, стосується саме правопорушника - сторони, яка зобов`язана нести відповідальність.

Принцип неприпустимості зворотної дії в часі нормативних актів знайшов своє закріплення в міжнародно-правових актах, зокрема і в ст. 7 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, яка набрала чинності для України 11.09.1997 р.

Оскільки Закон № 2475 у розділі ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" не містить чіткої норми про застосування нового виду відповідальності (сплата штрафу за ч. 14 ст. 71 Закону № 1404) щодо триваючих правовідносин, зокрема, наявності боргу по сплаті аліментів до 28.08.2018 р., суд вважає, що новий вид відповідальності підлягає застосуванню до правовідносин, які продовжують існувати після набрання чинності Законом № 2475.

Тобто приписи ч. 14 ст. 71 Закону № 1404 застосовуються у разі наявності відповідної заборгованості зі сплати аліментів, яка виникла саме з 28.08.2018 р., оскільки відповідальність у вигляді штрафу за несплату аліментів виходячи із заборгованості, яка виникла до 28.08.2018 р., не передбачена законодавством, яке діяло на час утворення такої заборгованості.

Відповідно до матеріалів справи, розмір заборгованості позивача зі сплати аліментів з 28.08.2018 р. є меншим ніж той, який є необхідним для застосування ч. 14 ст. 71 Закону № 1404, внаслідок чого суд доходить висновку про протиправність оскаржуваної постанови про накладення штрафу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не довів перед судом правомірність оскаржуваної постанови, що є підставою для задоволення позову.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Позивач надав квитанцію про сплату судового збору в сумі 768,40 грн (а. с. 6), що й підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Єланецького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області (вул. Соборна, 136, смт. Єланець, Миколаївська область, 55501, ідентифікаційний код 34462952) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 16.05.2019 р. ВП № 4067548 - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Єланецького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області про накладення штрафу від 16.05.2019 р. ВП № 4067548.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Єланецького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області (вул. Соборна, 136, смт. Єланець, Миколаївська область, 55501, ідентифікаційний код 34462952) судовий збір у сумі 768,40 грн (сімсот шістдесят вісім грн 40 коп.) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 30.07.2019 р.

Суддя Н. В. Лісовська