Ухвала

від 29.07.2019 по справі 460/1173/19

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

з питань закриття провадження у справі

29 липня 2019 року м. Рівне №460/1173/19

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Борискіна С.А. за участю секретаря судового засідання Лютко М.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Максимович О.М. ,

відповідача: представник Прус А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Регіонального сервісного центру МВС в Рівненській області доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування акту, В С Т А Н О В И В:

Регіональний сервісний центр МВС в Рівненській області (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - відповідач), в якому просив:

- визнати дії відповідача щодо проведення перевірки в частині повноти та правильності сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування до загального фонду Державного бюджету України при набутті права власності на легкові автомобілі та дотримання пунктів 12-15 постанови Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 №1740, під час першої державної реєстрації легкових автомобілів в Україні, які були зареєстровані у територіальному сервісному центрі №5641 Регіонального сервісного центру МВС у Рівненській області - протиправними;

- визнати протиправним та скасувати Акт №62 від 28.02.2019, складений відповідачем за результатами перевірки.

Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначав, що в період з 12.02.2019 по 28.02.2019 працівниками Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області була проведене перевірка позивача щодо повноти та правильності сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до загального фонду державного бюджету України. Вважаючи, що така перевірка проведена відповідачем з перевищенням наданих йому повноважень і складений за її результатами акт є протиправним, позивач просив позов задовольнити повністю.

Ухвалою суду від 31.05.2019 відкрито загальне позовне провадження у справі. Підготовче засідання у справі призначено на 03.07.2019 на 09:15 год.

Ухвалою суду від 03.07.2019 закрито підготовче провадження у справі. Розгляд справи по суті призначено у відкритому судовому засіданні на 29.07.2019 на 15:30 год.

У судовому засіданні 29.07.2019 судом поставлено на обговорення питання щодо можливості закриття провадження, оскільки справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Представник позивача у судовому засіданні заперечив проти закриття провадження. Вважав, що дана справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Представник відповідача у судовому засіданні не заперечував проти закриття провадження у справі.

Заслухавши думку представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження у справі, з огляду на наступне.

Частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У відповідності до п.1 ч.1 ст.4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Згідно з п.2 ч.1 ст.4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

При цьому, суд зазначає, що визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору.

Разом з тим, відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

Таким чином, у порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення суб`єкта владних повноважень, яке безпосередньо порушує права, свободи чи законні інтереси позивача.

Як установлено судом та підтверджено матеріалами справи, позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправними дії відповідача щодо проведення перевірки з питань повноти та правильності сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування до загального фонду Державного бюджету України при набутті права власності на легкові автомобілі та дотримання пунктів 12-15 постанови Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 №1740, під час першої державної реєстрації легкових автомобілів в Україні, які були зареєстровані у територіальному сервісному центрі №5641 Регіонального сервісного центру МВС у Рівненській області, а також скасувати акт №62 від 28.02.2019, складений за результатами такої перевірки.

Відповідно до п. 7 ст. 1 Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі, що підлягають першій державній реєстрації в Україні територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, крім випадків забезпечення легковими автомобілями осіб з інвалідністю згідно із законодавством та успадкування легкових автомобілів відповідно до закону.

Порядок сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затверджений постановою Кабінету Міністрів України

від 03.11.1998 № 1740 (далі - Порядок №1740).

Згідно з п.12-15 Порядку №1740 платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів є підприємства, установи та організації всіх форм власності, а також фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі, що підлягають першій державній реєстрації в Україні в територіальних органах з надання сервісних послуг МВС, шляхом: купівлі легкових автомобілів, у тому числі у виробників або торгівельних організацій (крім випадків забезпечення автомобілями осіб з інвалідністю згідно із законодавством); міни; дарування (безоплатної передачі); успадкування (крім випадків успадкування легкового автомобіля відповідно до закону); з інших підстав, передбачених законодавством.

Збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій, визначених пунктом 12 цього Порядку, сплачується у розмірі залежно від вартості легкового автомобіля, визначеної відповідно до договору купівлі-продажу, довідки-рахунку торговельних організацій, договору міни, довідки органів митної служби, акта експертної оцінки вартості автомобіля, інших документів, що підтверджують цю вартість, у розмірі: 3 відсотки - якщо вартість легкового автомобіля не перевищує 165 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня звітного року; 4 відсотки - якщо вартість легкового автомобіля перевищує 165, але не перевищує 290 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня звітного року; 5 відсотків - якщо вартість легкового автомобіля перевищує 290 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня звітного року.

Територіальні органи з надання сервісних послуг МВС здійснюють реєстрацію легкових автомобілів лише за умови сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що підтверджується документом про сплату цього збору.

Суми збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій, визначених пунктом 12 цього Порядку, сплачуються платниками на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до загального фонду державного бюджету, відкриті в головних управліннях Казначейства, за місцем проведення першої державної реєстрації в Україні легкового автомобіля в територіальних органах з надання сервісних послуг МВС.

Постановою Кабінету Міністрів України від 24.11.1998 №1852 внесено зміни до Порядку №1740 (далі - Постанова №1852).

Пунктом 3 Постанови №1852 Пенсійний фонд зобов`язано забезпечити здійснення контролю за сплатою до Пенсійного фонду збору на обов`язкове державне пенсійне страхування від операцій з продажу ювелірних виробів із золота, платини і дорогоцінного каміння, з відчуження легкових автомобілів із залученням у разі потреби відповідно органів, які здійснюють державний пробірний контроль, органів державної податкової служби та органів Міністерства внутрішніх справ.

Згідно з п.1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 № 280 (далі - Положення №280) Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню.

Відповідно до п.7 Положення № 280 Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Згідно з приписами пп.6 п.4 Положення № 280 Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань організовує, координує та контролює роботу територіальних органів щодо забезпечення надходжень від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, інших коштів, ведення обліку їх надходжень відповідно до законодавства.

Відповідно до п.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 № 28-2 (далі - Положення № 28-2) Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головне управління Фонду) є територіальними органами Пенсійного фонду України (далі - Фонд). Головні управління Фонду підпорядковуються Фонду та разом з управліннями Фонду в районах, містах, районах у містах, а також об`єднаними управліннями (далі - управління Фонду) утворюють систему територіальних органів Фонду.

Відповідно до приписів п.4 Положення № 28-2 головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань організовує роботу управлінь Фонду щодо забезпечення надходжень від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, інших коштів, ведення обліку їх надходжень та платників відповідно до законодавства.

Головне управління, утворене шляхом злиття головного управління Фонду та управління Фонду, головне управління Фонду, до якого приєднані управління Фонду, також забезпечують виконання завдань, передбачених пунктом 4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 №106 "Деякі питання ведення обліку податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету" на Пенсійний фонд покладено обов`язок контролю за справлянням надходжень збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів (за кодом бюджетної класифікації 24140300).

Таким чином, з аналізу вказаних норм слідує, що обов`язок зі сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, виконання якого є умовою реєстрації легкових автомобілів територіальними органами з надання сервісних послуг МВС, покладається на осіб, які відчужують автотранспортний засіб. При цьому, пенсійний орган зобов`язаний забезпечити здійснення контролю за сплатою до Пенсійного фонду збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з відчуження легкових автомобілів.

З огляду на зміст спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що акт перевірки щодо повноти та правильності сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування не є правовим документом, який установлює відповідальність для позивача, та відповідно не є актом індивідуальної дії у розумінні ч.1 ст.17 КАС України.

Дії службової особи щодо складання такого акта та включення до нього певних висновків не породжують обов`язкових юридичних наслідків, що не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для позивача.

Акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта, в тому числі й оцінка дій службових осіб щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.

Крім того, з висновків оскаржуваного акта вбачається, що позивачеві лише рекомендовано вжити заходів щодо доплати збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а вимога про сплату недоїмки зі страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування позивачу не виставлялася.

У даному випадку правові наслідки оскаржуваних дій та акта є вичерпаними.

Отже, оскаржувані позивачем дії та акт перевірки на момент звернення з цим позовом до суду не порушують прав, свобод або інтересів позивача, що на підставі наведених вище положень ч.1 ст.5 КАС України унеможливлює розгляд таких вимог у порядку адміністративного судочинства.

Доводи позивача щодо протиправності дій відповідача під час перевірки та складення акта за результатами такої перевірки, а також щодо помилковості (необ`єктивності) висновків, що містяться в спірному акті, можуть бути перевірені адміністративним судом у разі звернення особи з позовом про визнання протиправним і скасування рішення посадової особи відповідача, яким порушено права, свободи або законні інтереси позивача, прийнятого за результатами проведеної перевірки.

Висновки аналогічного характеру містяться в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 у справі № 810/5854/14.

Згідно з п.1 ч.1 ст.238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для закриття провадження у справі №460/1173/19.

Відповідно до ст.7 Закону України "Про судовий збір" питання щодо повернення судового збору вирішується судом лише за клопотанням особи, яка його сплатила.

Керуючись статтями 238, 241, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

Провадження в справі №460/1173/19 за позовом Регіонального сервісного центру МВС в Рівненській області до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування акту - закрити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повну ухвалу суду складено 31 травня 2019 року

Суддя Борискін С.А.