Рішення

від 30.07.2019 по справі 826/13305/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 липня 2019 року № 826/13305/18

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Вєкуа Н.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім - Адванс" доДержавної фіскальної служби України Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії , В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім - Адванс" (03083, м. Київ, вул. Пирогівський шлях, буд. 34, корпус 1, четвертий поверх, код ЄДРПОУ 36644897) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, код ЄДРПОУ 39292197), Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19, код ЄДРПОУ 39439980), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення № 798155/36644897 від 15.06.2018 Комісії Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 3 від 11.08.2017 ТОВ "Торговий дім - Адванс".

Позовні вимоги мотивовано тим, що при зупинення реєстрації податкової накладної №3 від 11.08.2017 відповідачем не було зазначено конкретного та чіткого виду критерію оцінки ступеня ризику та не зазначено, який саме перелік документів на підтвердження правомірності формування та подання спірної податкової накладної необхідно було надати позивачу, відповідачем не прийнято до уваги поданий позивачем пакет документів на підтвердження реальності господарських операцій, що здійснюються ним в процесі господарської діяльності. Таким чином, відповідач в особі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві своїм необґрунтованим та безпідставним рішенням порушим норми ПК України, Наказу №567, а також перевищив свої повноваження.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.08.2018 року відкрито спрощене позовне провадження у справі, без повідомлення учасників справи (письмове провадження), встановлено відповідачу строк для надання відзиву та витребувано від останнього докази та відповідні матеріали.

Відповідачі надали суду відзиви на позовну заяву, аналогічного змісту, в яких зазначено, що позивачем не було надано виписки з банку, що підтверджує розрахунки з покупцем - ТОВ АЙ СІ ТІ , також не надано документів, що підтверджують транспортування товарів. Відсутність вищевказаних документів не дає можливості підтвердити реальність здійснення господарської операції ТОВ "Торговий дім - Адванс", згідно з якою виписана податкова накладна №3 від 11.08.2017 року.

Позивач надав суду відповідь на відзив, в якій наголосив, що ним було надано платіжне доручення, яке є розрахунковим документом та достатнім для того, щоб господарська операція була реальною, адже відбулась зміна фінансового стану позивача. Більше того, податкова накладна №3 від 11.08.2017 року була виписана відповідно до платіжного доручення, що є авансовим внеском за умовами договору.

Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 3 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, розгляд яких проводився за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), заявами по суті справи є позов та відзив.

Розглянувши подані позивачем документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім - Адванс" та Товариством з обмеженою відповідальністю АЙ СІ ТІ було укладено договір від 01.12.2016 року №01-12-16/ВН, відповідно до умов якого, позивач, як виконавець, повинен виконати монтажні та пусконалагоджувальні роботи по системі охоронного відео нагляду на об`єкті: Реконструкція приміщень адміністративної будівлі з влаштуванням додаткових нежилих приміщень в горищному просторі під медичний центр за адресою: вул. Кудряшова, 9 у Солом`янському районі міста Києва .

Отримавши кошти в якості попередньої оплати відповідно до умов Договору, що підтверджується платіжним дорученням від 11.08.2017 року №216 на суму 2 000 000, 00 грн. (за правилом першої події) позивачем було складено і направлено для реєстрації до Єдиного реєстру податкових накладних податкову накладну №3 від 11.08.2017 року на загальну суму з ПДВ 2 000 000, 00 грн.

Згідно отриманої квитанції від 31.08.2017 року, документ прийнято, реєстрація зупинена. Підставою для зупинення реєстрації податкової накладної стали "виявлені помилки", а саме: відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 року №567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД 43.21. Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН".

З метою реєстрації податкової накладної №3 від 11.08.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних в позивачем було направлено на адресу ДФС повідомлення щодо подання документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленій ПН/РК, що підтверджується квитанцією №2 від 13.06.2018 року.

Рішенням від 15.06.2018 року №798155/36644897 Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім - Адванс" було відмовлено в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №3 від 11.08.2017 року, з тих підстав, що товариством не надано копій розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

Позивач, не погоджуючись із діями контролюючого органу щодо відмови у реєстрації податкової накладної №3 від 11.08.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначено Податковим кодексом України.

Згідно з положеннями п. 20.2 ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до п. 201.16 ПК України (в редакції на час зупинення реєстрації податкової накладної позивача) реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Згідно з п.п. 201.16.1 ПК у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

З аналізу даних норм законодавства вбачається, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Відповідно до п. 6 Критеріїв ризиковості платника податку достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року №567, який був чинним на час зупинення реєстрації податкової накладної позивача, моніторинг податкової накладної / розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 рази більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу постачання такого товару/послуг, зазначеного у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, та обсягу придбання на митній території України та/або ввезення на митну територію України відповідного товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, та митних деклараціях, і переважання в такому залишку товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, більше 75 % загального такого залишку та відсутність товару/послуги, зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб`єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.

У разі якщо за результатами Моніторингу визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідає вимогам підпункту 1 цього пункту та сума податку на додану вартість, зазначена в податкових накладних, зареєстрованих платником податку в Реєстрі у звітному (податковому) періоді з урахуванням податкової накладної / розрахунку коригування, поданої на реєстрацію в Реєстрі, які відповідають вимогам підпункту 1 цього пункту, більша за середньомісячну суму сплачених за останні 12 місяців єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами, реєстрація такої податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.

У разі якщо за результатами Моніторингу визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідає одній з умов, зазначених у підпункті 2 цього пункту, - реєстрація такої податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.

Відповідно до підпункту 2 пункту 31 Закону України від 07 грудня 2017 року №2245-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році" змінено редакцію пункту 201.16 статті 201 Кодексу. Згідно з такими змінами реєстрація ПН / РК в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Підпунктом 1 пункту 56 Закону №2245 розділ XX "Перехідні положення" Кодексу доповнено пунктом 57 1, згідно з яким ПН / РК, реєстрацію яких у ЄРПН зупинено відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу, реєструються з урахуванням вимог пунктів 200-1.3 та 200-1.9 статті 200-1 та пункту 201.10 статті 201 Кодексу, крім:

ПН / РК, щодо яких станом на 1 грудня 2017 року не подані пояснення і копії документів відповідно до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 Кодексу;

ПН / РК, щодо яких прийнято рішення про відмову у реєстрації ПН/РК у ЄРПН, по яких станом на 1 грудня 2017 року не розпочинали процедуру оскарження в адміністративному або судовому порядку.

ПН / РК, реєстрацію яких у ЄРПН зупинено відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу з 1 грудня 2017 року до дня набрання чинності Законом №2245-VIII та щодо яких платником податку після 1 грудня 2017 року подані пояснення і копії документів відповідно до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 Кодексу, реєструються у ЄРПН у порядку, що діяв до набрання чинності Законом №2245 щодо зупинення реєстрації ПН / РК у ЄРПН. У разі якщо протягом п`яти робочих днів з дня подання пояснень і копій документів не прийнято та/або не надіслано платнику податку рішення про реєстрацію або про відмову у реєстрації ПН / РК, реєстрація таких ПН / РК здійснюється на наступний робочий день за днем закінчення строку розгляду пояснень і копій документів платника податку.

Згідно з положеннями п.п. 201.16.2 ПК України письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у такій податковій накладній розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту.

Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до п. 21 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" №117 від 21.02.2018 року, яка була чинна вже на момент прийняття спірного рішення про відмову в реєстрації податкової накладної №3 від 11.08.2017 року, підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Аналіз наведених вище правових норм дає підстав для висновку, що як рішення про зупинення реєстрації податкової накладної, так і рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, повинні містити чіткі підстави для їх прийняття.

Незважаючи на те, що рішення про зупинення реєстрації податкових накладних, не є предметом розгляду в рамках даного спору, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає за необхідне відзначити, що таке рішення не містить в собі визначення конкретного критерію ризикованості платника податку, а містять лише посилання на підпункт 6 Критеріїв, який є доволі об`ємним. До того ж, рішення про зупинення реєстрації податкових накладних не містить вичерпного переліку документів, які необхідно подати платнику податків.

Суд також зазначає, що рішення про зупинення реєстрації податкової накладної є актом індивідуальної дії.

Правовий акт індивідуальної дії виданий суб`єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов`язкових правил поведінки та стосується прав і обов`язків чітко визначеного суб`єкта (суб`єктів), якому він адресований.

Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозастосовний характер.

Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.

Натомість, рішення контролюючого органу щодо зупинення реєстрації податкової накладної не відповідало критеріям чіткості та зрозумілості акту індивідуальної дії, що породжує його неоднозначне трактування, що, в свою чергу, впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Тобто, незрозумілість рішення контролюючого органу щодо зупинення реєстрації податкової накладної позбавило позивача можливості надати саме ті документи, на яких відповідач наголошує у відзиві на позовну заяву.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на виконання приписів ПК України було надано відповідачу додаткові документи про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим податковим накладним, що підтверджується копією квитанції №2 від 13.06.2018 року.

Втім, оскаржуване рішення вмотивовано ненаданням платником податків копій розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

Як зазначено позивачем в тексті позовної заяви, останній під час подачі додаткових документів з метою реєстрації податкової накладної №3 від 11.08.2017 року, керувався новим порядком, а саме Постановою КМУ Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних №117 від 21.02.2018 року (далі - Постанова №117).

Відповідно до п. 14 Постанови №117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки - фактури/інвойси, акти приймання - передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

При цьому, як стверджує позивач, що не спростовано відповідачем під час судового розгляду справи, на виконання вимог щодо подання розрахункових документів, останнім було надано контролюючому органу платіжне доручення від 11.08.2017 року №216, згідно з яким ТОВ АЙ СІ ТІ було сплачено на користь позивача 2 000 000, 00 грн. з призначенням платежу Оплата за монтаж системи охоронного відео нагляду зг. Дог№01-12-16/ВН від 01.12.2016 року.

У п. 14 Постанови №117 зазначено, які документи необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, зокрема розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків . Тобто, з наведеного можна дійти висновку, що Порядком передбачено альтернативу вибору для платника податків розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків.

Відповідно до абз.35 п.1.4 глави 1 Постанови Національного банку України Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті №22 від 21.01.2004 року платіжним дорученням є розрахунковий документ, що містить письмове доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунку зазначеної суми коштів та її перерахування на рахунок отримувача.

Як вже зазначено вище, під час формування пакету документів, позивачем було долучено платіжне доручення №216 від 11.08.2017 року, що є розрахунковим документом відповідно до чинного законодавства, а тому посилання відповідача на відсутність саме банківської виписки суд сприймає критично.

Крім того, суд наголошує, що рішення щодо зупинення реєстрації податкової накладної взагалі не містило чіткого переліку документів, які необхідно додати для реєстрації накладної та підстав, з яких реєстрацію накладної було зупинено.

Суд звертає увагу, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову (частина друга статті 77, частина четверта статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України).

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.".

Проте, в межах розгляду даної адміністративної справи відповідач, покладений на нього приписами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення не виконав та не надав суду жодних доказів на обґрунтування законності вчинених дій щодо відмови у реєстрації податкової накладної №3 від 11.08.2017 року.

Відтак, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування рішення №798155/36644897 від 15.06.2018 Комісії Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №3 від 11.08.2017 ТОВ "Торговий дім - Адванс", суд бере до уваги наступне.

Відповідно до п. 19, п. 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. № 1246 (далі - Порядок № 1246) податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день настання однієї з таких подій:

- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що оскільки суд дійшов висновку щодо протиправності рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, то відповідно, з урахуванням положень п.п. 201.16.4 п. 201.16 ст. 201, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, п. 19, п.20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 29.12.2010 року №1246, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині зобов`язання Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 3 від 11.08.2017 ТОВ "Торговий дім - Адванс".

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч. 2 цієї статті).

Оцінивши наявні в справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про обґрунтованість доводів позивача. Разом з тим, відповідач як суб`єкт владних повноважень в ході судового розгляду не довів обґрунтованість своїх висновків і правомірність прийнятого на їх підставі рішення у зв`язку із чим суд задовольняє позовні вимоги.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з наявного у матеріалах справи платіжного доручення про сплату судового збору №480 від 09.08.2018 року, позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 1 762, 00 грн. Відтак, сума судового збору, яка підлягає стягненню на користь позивача, враховуючи розмір задоволених позовних вимог, складає 1 762, 00 грн. за рахунок Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, оскільки саме рішення Комісії Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві спричинило порушення прав позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 77, 159, 243-245, 263, Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім - Адванс" (03083, м. Київ, вул. Пирогівський шлях, буд. 34, корпус 1, четвертий поверх, код ЄДРПОУ 36644897) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення №798155/36644897 від 15.06.2018 Комісії Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

3. Зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 3 від 11.08.2017 ТОВ "Торговий дім - Адванс".

5. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім - Адванс" (03083, м. Київ, вул. Пирогівський шлях, буд. 34, корпус 1, четвертий поверх, код ЄДРПОУ 36644897) судові витрати у розмірі 1 762, 00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19, код ЄДРПОУ 39439980).

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги).

Суддя Н.Г. Вєкуа