Рішення

від 30.07.2019 по справі 640/18342/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 липня 2019 року № 640/18342/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю ТОРГОВИЙ ДІМ САНМАКС до проГоловного управління Державної фіскальної служби у м. Києві визнання протиправним та скасування наказу № 16170 від 31.10.2018 р., В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю ТОРГОВИЙ ДІМ САНМАКС (далі по тексту - позивач) звернулось з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі по тексту - відповідач) про:

Визнання протиправним та скасування Наказу № 16170 від 31.10.2018 р. про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГОВИЙ ДІМ САНМАКС , прийнятий Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідачем прийнято неправомірно наказ, яким на підставі підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України у зв`язку з ненаданням пояснень та їх документального підтвердження на письмові запити контролюючого органу вирішено провести документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ САНМАКС .

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.11.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив.

ГУ ДФС у м. Києві відповідно до положень пункту 73.3 статті 73, підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України було направлено на адресу ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ САНМАКС письмові запити № 5980/10/26-15-14-04-04-14 від 22.03.2017 року та № 15829/10/26-15-14-04-04-14 від 09.06.2017 року про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень) по взаємовідносинах з ТОВ ПОЛЮС КАПІТАЛ (код 40816361) та з ТОВ КАЛІСТО ІНТЕЛ (код 40993542) відповідно.

Листами № 120417 від 12.04.2017 року та № 050717/01 від 05.07.2017 року позивачем були надіслані відповіді на зазначені запити, у яких, зокрема, вказано на невідповідність запитів нормам чинного законодавства, що звільняє його від обов`язку надавати відповідь.

В подальшому, відповідачем на підставі підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, у зв`язку з ненаданням пояснень та їх документального підтвердження на письмові запити ГУ ДФС у м. Києві № 5980/10/26-15-14-04-04-14 від 22.03.2017 року та № 15829/10/26-15-14-04-04-14 від 09.06.2017 року, ГУ ДФС у м. Києві видано наказ № 16170 від 31.10.2018 року про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ САНМАКС (код 37208653)

Позивач не допустив працівників податкового органу до проведення перевірки, про що було складено акт про недопуск до проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ САНМАКС .

Незгода позивача із наказом № 16170 від 31.10.2018 року стала підставою для його оскарження в судовому порядку.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У позовній заяві позивач посилається на відсутність у письмових запитах ГУ ДФС у м. Києві № 5980/10/26-15-14-04-04-14 від 22.03.2017 року та № 15829/10/26-15-14-04-04-14 від 09.06.2017 року податкової інформації, фактів, інших доказів чи даних, що підтверджують недостовірність інформації у поданих позивачем податкових деклараціях, а відтак вважає себе звільненим від обов`язку відповідати на зазначені запити. Також позивачем було зазначено про неналежність підстави, що зазначена у наказі № 16170 від 31.10.2018 року і наголошено про невідповідність предмету письмових запитів ГУ ДФС у м. Києві № 5980/10/26-15-14-04-04-14 від 22.03.2017 року та № 15829/10/26-15-14-04-04-14 від 09.06.2017 року предмету перевірки, рішення про проведення якої оформлено наказом № 16170 від 31.10.2018 року.

У поданому відзиві, відповідач наголосив на правильності складення запитів та на їх достатність у розумінні пункту 73.3 статті 74 Податкового кодексу України.

Згідно підпункту 20.1.4. пункту 20.1. статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (пункт 61.1 статті 61 Податкового кодексу України). Податковий контроль здійснюється, - зокрема: - шляхом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин (пункт 62.1 статті 62 Податкового кодексу України).

Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки (пункт 75.1 статті 75 Податкового кодексу України). Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. (підпункт 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України).

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав (підпункт 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України), зокрема, виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (підпункт 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України).

Про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом (пункт 78.4 статті 78 Податкового кодексу України).

Пунктом 73.3 статті 73 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити:

1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує;

2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;

3) печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин за наявності, зокрема, виявленої недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

У разі якщо запит складено з порушенням вимог, визначених абзацами першим - п`ятим цього пункту, платник податків звільняється від обов`язку надавати відповідь на такий запит.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1245 Про затвердження Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом (далі - Порядок), чітко визначено перелік підстав для направлення суб`єкту господарювання запиту про подання інформації, а також вимоги до його оформлення.

Запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу. У запиті зазначаються: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують (пункт 10 Порядку).

Отже, документальна позапланова перевірка може бути проведена, зокрема, на підставі наказу, що виданий за умови наявності недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях тільки у разі, якщо платник податків не надасть належним чином пояснення та їх документальне підтвердження у відповідь на належним чином оформлений запит контролюючого органу.

На думку суду, запити № 5980/10/26-15-14-04-04-14 від 22.03.2017 року та № 15829/10/26-15-14-04-04-14 від 09.06.2017 року, що були направлені відповідачем на адресу позивача містили вказівку на підставу для надіслання відповідно до пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України, із зазначенням інформації, яка це підтверджує. Кожен запит містить опис інформації, що запитується, та орієнтовний перелік документів, що її підтверджують, період, за який слід надати документи, а також печатку контролюючого органу.

Відповідно до підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, для настання відповідної підстави для проведення позапланової перевірки, необхідна наявність одночасно трьох умов: (1) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; (2) контролюючим органом надіслано запит відповідно до вимог пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України; (3) платник податків не надав пояснення та їх документальні підтвердження протягом 15 днів.

Оскільки ГУ ДФС у м. Києві було виявлено недостовірність даних у податкових деклараціях, про що було зазначено у запитах № 5980/10/26-15-14-04-04-14 від 22.03.2017 року та № 15829/10/26-15-14-04-04-14 від 09.06.2017 року, які відповідають вимогам пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України, відмова у наданні пояснень та документальних підтверджень на такі запити позивачем стало останньою умовою для настання підстави, що передбачена підпунктом 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту 75.1.2 Податкового кодексу України, зазначається перелік питань, що можуть бути предметом документальної перевірки, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Пунктом 78.1 статті 78 Податкового кодексу України визначаються підстави, за наявності хоча б однієї з яких, документальна позапланова перевірка може бути здійснена, з урахуванням заборони проведення перевірки, у разі, якщо питання, що є предметом такої перевірки були охоплені під час попередніх перевірок (пункт 78.2 статті 78 Податкового кодексу України).

Суд критично ставиться до доводів позивача стосовно відмінності предмету запитів та перевірки, оскільки жодних предметних обмежень щодо проведення перевірки на підставі підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України не передбачено, водночас позивач не надав доказів того, що питання, поставлені до перевірки у наказі № 16170 від 31.10.2018 року були охоплені під час попередніх перевірок.

Також, суд не бере до уваги доводи відповідача, стосовно невідповідності підстави проведення перевірки, що зазначена у наказі, оскільки у ньому зазначено посилання на підпункт 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, що є належною підставою, за наявності якої документальна позапланова перевірка може бути здійснена.

Беручи до уваги той факт, що платник податків не надав пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язкові письмові запити контролюючого органу, суд дійшов висновку, що відповідач правомірно, з підстав та у межах повноважень, визначених чинним законодавством України, видано оскаржуваний наказ, а тому у суду відсутні підстави для визнання його протиправним та скасування.

Згідно із частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В даному випадку, з урахуванням вищенаведеного, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, у повному обсязі довів правомірність вчинення ним дій, оформлення та видачу спірного наказу.

В той же час, позивачем не надано належних доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовується позов, зокрема, щодо порушення ГУ ДФС у м. Києві порядку звернення із запитами про надання інформації та не доведено факт порушення відповідачем прав та інтересів, шляхом винесення наказу № 16170 від 31.10.2018 року.

За таких обставин, системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Беручи до уваги положення статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відшкодування судового збору позивачу не підлягає.

Керуючись вимогами статей 72-77, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГОВИЙ ДІМ САНМАКС (місцезнаходження: 02660, м. Київ, вул. Червоногвардійська, 5, офіс 312, код ЄДР: 37208653) відмовити повністю.

Рішення суду, відповідно до ч. 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону № 2147-VIII, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.В. Амельохін