Рішення

від 31.07.2019 по справі 826/11521/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

31 липня 2019 року № 826/11521/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання адміністративну справу

за позовомПриватного підприємства Гарні-Строй до проГоловного управління ДФС у місті Києві визнання протиправним та скасування наказу №1412 від 29.01.2018р.,

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Приватне підприємство Гарні-Строй (далі по тексту - позивач) звернулось з позовом до Головного управління ДФС у місті Києві (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправним та скасування наказу №1412 від 29.01.2018р. Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП Гарні-Строй (код ЄДРПОУ 22795129) .

Ухвалою суду від 27.07.2018р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю прийняття оскаржуваного рішення, оскільки ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 30.11.2017р. у справі №757/68460/17-к проведення перевірки ПП Гарні-Строй доручено співробітникам ДФС України, а не ГУ ДФС у м. Києві.

Крім того. Позовні вимоги позивач обґрунтовує протиправними діями слідчого судді щодо винесення зазначеної ухвали про проведення перевірки.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечує повністю, оскільки ДФС України було доручено Головному управлінню ДФС у м. Києві проведення перевірки ПП Гарні-Строй , а тому наказ прийнято у межах повноважень.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва Литвиновою І.В. від 30.11.2017р. у справі №757/68460/17-к надано дозвіл на проведення позапланової документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства ПП Гарні-Строй . При здійснені фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ Берегобуд (код ЄДРПОУ 40347830) та ТОВ Білд Брок (код ЄДРПОУ 39882881). Проведення перевірки доручено співробітникам ДФС України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8).

Листом від 26.12.2017р. №36061/7/99-99-14-05-02-17 ДФС України Про проведення перевірок надіслала до Головного управління ДФС у м. Києві для виконання ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва Литвиновою І.В. від 30.11.2017р. у справі №757/68460/17-к та доручила терміново вжити вичерпних заходів щодо організації і проведення документальної позапланової перевірки, зокрема ПП Гарні-Строй .

29 січня 2018 року Головним управлінням ДФС у м. Києві на підставі пп. 75.1.2 статті 75, п.п. 78.1.11 статті 78 ПК України, у зв`язку з надходженням ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва Литвинової І.В. від 30.11.2017р. у справі №757/68460/17-к, внесеної в межах кримінального провадження №42015000000002519 за аз накази кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 212, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 205-1 КК України, прийнято наказ №1412 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП Гарні-Строй (код ЄДРПОУ 22795129) , яким за період з 01.07.2015р. по 30.11.2017р. провести документальну позапланову виїзну перевірку ПП Гарні-Строй тривалістю 5 робочих днів.

30 січня 2018 року відповідачем винесено направлення на перевірку №86/26-15-14-07-01-18 та вручене директору ПП Гарні-Строй ОСОБА_1 під розписку, що підтверджується матеріалами справи.

Також, 30 січня 2018 року відповідачем вручено позивачу Запити про надання інформації щодо відсутності первинних документів, документів щодо фінансового - господарських взаємовідносин з контрагентами за період з 01.07.2015р. по 30.11.2017р. у термін до 31 січня 2018 року.

Листом від 31.01.2018р. ПП Гарні-Строй повідомило контролюючий орган про відсутність запитуваних документів, оскільки вони були вилучені на виконання ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва Литвиновою І.В. від 17.05.2017р. у справі №757/27125/17-к.

Вважаючи наказ №1412 протиправним, а, відтак, таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 року № 2755-VI (в редакції на час виникнення спірних правовідносин).

Контролюючі органи у силу приписів підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Вичерпний перелік обставин, за наявності яких у контролюючого органу виникає право на здійснення документальної позапланової перевірки, закріплено у статті 78 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

У той же час, пунктом 78.2 статті 78 Податкового кодексу України обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені цим Кодексом, не поширюються на перевірки, що проводяться на звернення такого платника податків, або перевірки, що проводяться у межах кримінального провадження.

Контролюючим органам забороняється проводити документальні позапланові перевірки, які передбачені підпунктами 78.1.1, 78.1.4, 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, у разі, якщо питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків.

Працівникам податкової міліції забороняється брати участь у проведенні планових та позапланових виїзних перевірок платників податків, що проводяться контролюючими органами, якщо такі перевірки не пов`язані з веденням оперативно-розшукових справ або здійсненням кримінального провадження стосовно таких платників податків (посадових осіб платників податків), що знаходяться в їх провадженні. Перевірки платників податків податковою міліцією проводяться у межах повноважень, визначених законом, та в порядку, передбаченому Законом України "Про оперативно-розшукову діяльність", Кримінальним процесуальним кодексом України та іншими законами України (п. 78.3 статті 78 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Отже, документальна позапланова виїзна перевірка платника податків ініціюється виключно у випадку наявності принаймні однієї з підстав, визначених у статті 78 Податкового кодексу України, та проводиться за умови вручення платникові податків до початку перевірки копії наказу про проведення перевірки.

З`ясовуючи, чи були дотримані контролюючим органом вимоги, з якими Податковий кодекс України пов`язує виникнення у контролюючого органу права приступити до здійснення перевірки платника податків, судом встановлено наступне.

Оскаржуваний наказ від 29.01.2018р. №1412 прийнятий в зв`язку з наявністю обставин, визначених пп.пп.78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України. Наведена норма кодексу містить імперативний припис щодо обов`язку контролюючого органу призначити позапланову перевірку у випадку отримання постанови слідчого судді про призначення перевірки. При цьому, виконання такого обов`язку не передбачає дослідження органом фіскальної служби підстав призначення відповідної перевірки слідчим та/або слідчим суддею, оцінювання правомірності та законності цієї перевірки. Правова оцінка дій слідчого щодо призначення податкової перевірки у рамках кримінального провадження здійснюється у порядку, визначеному кримінально-процесуальним законом.

З матеріалів справи вбачається, що рішення контролюючого органу про призначення документальної позапланової виїзної перевірки позивача ініційовано у зв`язку з надходженням до відповідача ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 30.11.2017р. у справі №757/68460/17-к та листа - доручення ДФС України 26.12.2017р. №36061/7/99-99-14-05-02-17 Про проведення перевірок .

На виконання вище зазначених документів і було прийнято рішення, яке оформлено наказом від 29.01.2018р. №1412 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача на підставі пп. 78.1.11 п.78 ст.78 Податкового кодексу України.

Суд зазначає, що при надходженні до контролюючого органу постанови слідчого судді про призначення перевірки Податковий кодексу України не передбачає іншого порядку дій, ніж призначення такої перевірки.

У той же час, ні позивачем ні його представником не надано доказів, що зазначена ухвала слідчого судді Печерського районного суду міста Києва скасована у судовому порядку.

Згідно з п. 81.2 ст. 81 ПК України у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.

Таким чином, суд звертає увагу на те що наведені обставини мали бути підставою для недопуску працівників відповідача до перевірки, чим позивач не скористався, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які докази складання відповідного акту про відмову платника податків у допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки, який би засвідчував факт такої відмови.

У той же час, матеріалами справи встановлено, та не заперечувалося самим позивачем, копію оскаржуваного наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки вручено особисто під підпис директору ПП Гарні-Строй ОСОБА_1 .

Таким чином, у розумінні п. 78.4 ст. 78 ПК України, відповідачу було надано право на проведення документальної позапланової перевірки ПП Гарні-Строй .

У той же час, суд звертає увагу, що на виконання оскаржуваного наказу, відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП Гарні-Строй , за результатами якої 12.02.2018р. складено акт №30/26-15-14-07-01-10/22795129 та винесені податкові повідомлення - рішення від 05.03.2018р. №1192615147, №1202615147 та №1212615147.

Між тим, суд зазначає, що платник податку, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки, зокрема виїзної, щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до податкової перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відтак, з огляду на наведене, позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки. В іншому разі в задоволенні відповідних позовів має бути відмовлено, оскільки правові наслідки оскаржуваних дій за таких обставин є вичерпаними, а отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав платників податків, оскільки після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки.

Таким чином, позивач, допустивши посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки, тим самим втратив своє право на оскарження наказу про проведення виїзної перевірки, скасування якого за вказаних обставин не може призвести до відновлення порушених прав ПП Гарні-Строй , оскільки права останнього порушують лише наслідки проведення такої перевірки, у вигляді прийнятого на підставі акту перевірки від 12.02.2018 року №30/26-15-14-07-01-10/22795129 відповідного податкового повідомлення-рішення.

При цьому позивач не позбавлений права оскаржити вказане податкове повідомлення-рішення з підстав його невідповідності закону чи компетенції контролюючого органу.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права наведений у постановах Верховного Суду від 20 лютого 2018 року у справі №826/1205/16 та від 13 березня 2018 року у справі №804/1113/16, який в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України має бути врахований судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Аналогічна правова позиція також викладена в постанові Верховного Суду України від 24.12.2010 у справі №21-25а10.

Відповідно до положень чч. 1 та 2 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частинами 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Оскільки судове рішення ухвалене на користь суб`єкта владних повноважень, судові витрати, відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову Приватному підприємству Гарні-Строй (м. Київ, 02081, вул. Здолбунівська, 9-Б, код ЄДРПОУ 22795129) відмовити повністю.

Рішення суду, відповідно до ч. 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону № 2147-VIII, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.В. Амельохін