Постанова

від 31.07.2019 по справі 540/2227/18

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2019 р.м.ОдесаСправа № 540/2227/18

Суддя першої інстанції: Гомельчук С.В.

Час та місце ухвалення судового рішення --:-- , м. Херсон

Повний текст судового рішення складений 03.12.2018 р.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Крусяна А.В.,

суддів Градовського Ю.М., Яковлєва О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_2 на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2018 року у справі за адміністративним позовом адвоката ОСОБА_2 до Херсонського міського суду Херсонської області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

24.10.2018р. адвокат ОСОБА_2. звернулася до суду з позовом до Херсонського міського суду Херсонської області про визнання протиправною бездіяльність щодо ненадання відповіді на адвокатський запит від 13.09.2018р.; зобов`язання надати відповідь на адвокатський запит від 13.09.2018р.; стягнення моральної шкоди у розмірі 10000грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що надаючи правову допомогу ОСОБА_1 вона звернулась до відповідача із належним чином оформленим адвокатським запитом, однак в порушення Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , відповідь їй надана не була.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 03.12.2018р. у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин справи та порушення норм матеріального, процесуального права, внаслідок чого просить рішення суду скасувати та прийняти нове про задоволення позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 надавала правову допомогу ОСОБА_1 на підставі договору №06/17 про надання правової допомоги від 31.10.2017р. та ордера серії ХС № 97482 від 02.07.2018 року .

Так, в інтересах ОСОБА_1 адвокат ОСОБА_2. звернулася з адвокатським запитом від 13.09.2018р. до голови Херсонського міського суду Херсонської області, в якому просила надати наступну інформацію: 1) коли був складений повний текст ухвали Херсонського міського суду Херсонської області від 24.05.2018 р. про заміну одного заходу забезпечення позову іншим у цивільній справі № 766/8154/17; 2) чи набрала законної сили вищезазначена ухвала суду; 3) у разі набрання законної сили ухвалою, вказати дату набрання законної сили; 4) чи надсилалася ухвала до відповідного відділу Державної виконавчої служби; 5) у разі надсилання ухвали до відповідного відділу Державної виконавчої служби, вказати дату надсилання. /а.с.11-13/

До адвокатського запиту позивачем було додано засвідчені копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ХС № 000124 від 31.07.2017р. та ордер серії ХС № 97482 від 02.07.2018р. /а.с.14-15/

Зазначений адвокатський запит було отримано відповідачем 18.09.2018р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. /а.с.17/

Як зазначає позивач, станом на 24.10.2018р. відповіді не отримано, хоча кінцевим строком надання відповіді було 25.09.2018р.

Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача, що полягає в наданні відповіді на адвокатський запит, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Перевіривши матеріали справи, судова колегія не погоджується з висновками суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог з наступних підстав.

Пунктом 1 ч.1 ст.1 Закону України від 05.07.2012 року № 5076-VI Про адвокатуру та адвокатську діяльність (далі Закон № 5076-VI) передбачено, що адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Згідно з п.1 ч.1 ст.20 Закону №5076-VI під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб).

Відповідно до ч.ч.1,2,3 ст.24 Закону №5076-VI адвокатський запит - письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту.

До адвокатського запиту додаються посвідчені адвокатом копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Вимагати від адвоката подання разом з адвокатським запитом інших документів забороняється.

Адвокатський запит не може стосуватися надання консультацій і роз`яснень положень законодавства.

Надання адвокату інформації та копій документів, отриманих під час здійснення кримінального провадження, здійснюється в порядку, встановленому кримінальним процесуальним законом.

Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов`язані не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.

У разі якщо адвокатський запит стосується надання значного обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, строк розгляду адвокатського запиту може бути продовжено до двадцяти робочих днів з обґрунтуванням причин такого продовження, про що адвокату письмово повідомляється не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання адвокатського запиту.

У разі якщо задоволення адвокатського запиту передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як десять сторінок, адвокат зобов`язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк. Розмір таких витрат не може перевищувати граничні норми витрат на копіювання та друк, встановлені Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України Про доступ до публічної інформації .

Відмова в наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом, крім випадків відмови в наданні інформації з обмеженим доступом.

Як вбачається з матеріалів справи, 13.09.2018 р. адвокат ОСОБА_2. згідно свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю від 31.07.2018 р. серії ХС в„–000124 , представляючи інтереси ОСОБА_1 на підставі договору про надання правової допомоги від 31.10.2017р. №06/17 та ордера від 02.07.2018 р. серії ХС №97482 звернулася до Херсонського міського суду Херсонської області з адвокатським запитом, в якому просила надати інформацію стосовно цивільної справи №766/8154/17.

Таким чином, звернення адвоката ОСОБА_2. із адвокатським запитом до відповідача, здійснено на виконання адвокатом угоди про надання правової допомоги у відповідності до Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , а тому при виконанні таких функцій адвокат виступав як повноправний представник свого довірителя ОСОБА_3 .

Відтак, ненадання відповідачем інформації на адвокатський запит від 13.09.2018 р. є неправомірною бездіяльністю, що порушує права та інтереси ОСОБА_1 , як особи, яка надала адвокату ОСОБА_2. необхідний обсяг повноважень, для захисту її прав.

Стаття 56 Конституції України передбачає, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Частиною 1 статті 22 Цивільного кодексу України установлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до статті 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав; моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 р. Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Разом з тим, судам слід надати оцінку тому, чим саме підтверджується факт заподіяння моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, у чому саме полягає вина заподіювача та інші обставини, що мають значення для вирішення спору в цій частині.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Для відшкодування шкоди обов`язково необхідна наявність шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинно-наслідкового зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Суд звертає увагу, що у позовній заяві про відшкодування моральної шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, яким неправомірними діями чи бездіяльністю заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами цей розмір підтверджується. Обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Разом з тим, перевіривши матеріали справи, судова колегія дійшла до висновку, що апелянтом не надано до суду доказів на підтвердження факту заподіяння їй протиправною бездіяльністю відповідача моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору в цій частині.

Так, адвокатський запит стосувався питань, які адвокат самостійно міг безперешкодно отримати після звичайного ознайомлення з матеріалами справи в стислі строки.

Відповідно до ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до матеріалів справи при зверненні до суду позивачем сплачений судовий збір за подання позову згідно квитанцій №34617 від 24.10.2018р. у сумі 704,80грн. та №34730 від 24.10.2018р. у сумі 704,80/а.с.3-4/ та за подання апеляційної скарги сплачений судовий збір згідно квитанції №30333 від 11.01.2019р. у сумі 2115грн. /а.с.42/

Таким чином, сплачений судовий збір за подання позову та апеляційної скарги, підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

З огляду на викладене, оскільки суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи та ухвалив судове рішення з порушенням норм матеріального права, а тому в порядку ст.317 КАС України рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 139, 311, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_2 задовольнити частково, рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2018 року скасувати.

Ухвалити у справі нове рішення, яким визнати протиправною бездіяльність Херсонського міського суду Херсонської області щодо надання відповіді на адвокатський запит адвоката ОСОБА_2 від 13 вересня 2018 року.

Зобов`язати Херсонський міський суд Херсонської області надати відповідь на адвокатський запит адвоката ОСОБА_2 від 13 вересня 2018 року.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Херсонського міського суду Херсонської області (код ЄДРПОУ 40366853, адреса: 73000, м. Херсон, вул. Маяковського, 6/29) на користь ОСОБА_2 судові витрати згідно з квитанцій №№ 34617; 34730; 30333 у загальному розмірі 3524,60 (три тисячі п`ятсот двадцять чотири)грн. 60 коп.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення.

Головуючий суддя Крусян А.В. Судді Градовський Ю.М. Яковлєв О.В.