Рішення

від 08.06.2007 по справі 19/204-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

19/204-07

                   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"08" червня 2007 р.                                                                              Справа № 19/204-07

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хим-Агросервіс-Д», м. Київ

до Відкритого акціонерного товариства «Райагрохім», м. Яготин                                                                                                                

про стягнення 322905,67 грн.,

                                                                                                             суддя Т.П. Карпечкін

від позивача –     Мирошниченко Л. Р. (дов. б/н від 02.03.2007 року);

від відповідача –не з'явився;

          обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Хим-Агросервіс-Д»звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Райагрохім»про стягнення 322905,67 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору № 07 про надання послуг по збиранню сільськогосподарських  культур, укладеного між сторонами 20.07.2006 року, та додаткової угоди № 1, укладеної між сторонами 01.08.2006 року, а саме, відповідач не сплачує кошти за надані послуги своєчасно та в повному обсязі в результаті чого за ним утворилась заборгованість в сумі 159568,36 грн. Додатково позивач просить стягнути з відповідача за прострочення виконання зобов'язання пеню в розмірі 146005,05 грн., інфляційні в сумі 14197,73 грн. та 3 % річних в розмірі  3050,95 грн.

Сторони належним чином повідомлялись про дату, час та місце розгляду справи ухвалою суду від 14.05.2007 року. В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги. Судом оглянуті оригінали документів залучених до матеріалів справи. Відповідач направив суду заяву № 81 від 05.06.2007 року у якій просить розглядати справу без його участі, позовні вимоги визнав повністю, витребуваних документів суду не подав, у зв'язку із зазначеним суд вважає за можливе відповідно до ст. 75 ГПК України розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку щодо правомірності задоволення заявлених позовних вимог частково.

Між позивачем (за договором –виконавець) та відповідачем (за договором –замовник) 20.07.2006 року було укладено договір № 07 про надання послуг по збиранню сільськогосподарських культур (далі –договір). Відповідно п. п. 1.1., 2.1., 2.4., 3.1.7., 4.1., 4.4. договору, відповідач доручив, а позивач зобов'язався виконати послуги по збиранню сільськогосподарських культур зернозбиральними комбайнами на умовах, що наведені в тексті договору, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити виконані послуги; оплата за виконані послуги по збиранню врожаю 2006 року проводиться замовником із розрахунку 252, 00 грн. в т.ч. ПДВ, за один гектар зібраної площі; оплата за виконані послуги здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця не пізніше ніж через три банківських дні з дня підписання акту приймання-передачі виконаних робіт; замовник зобов'язується прийняти та оплатити роботи, що є предметом даного договору у строки та у порядку згідно умов договору; за невиконання чи неналежне виконання своїх зобов'язань сторони несуть відповідальність передбачену даним договором та чинним законодавством України; у випадку прострочення оплати робіт замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі 0,5 % від суми невиконаної частини зобов'язань, за кожен день простроченого платежу.

01.08.2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Хим-Агросервіс-Д»та Відкритим акціонерним товариством «Райагрохім» була укладена додаткова угода № 1 до договору № 07 від 20.07.2006 року, відповідно до якої позивач зобов'язався забезпечити вивезення зерна з поля відповідача на ХПП. Оплата за транспортні послуги здійснюється відповідачем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача не пізніше ніж через три банківські дні з дня підписання сторонами акту приймання-передачі наданих послуг.

На виконання умов зазначеного договору та додаткової до нього угоди Товариство з обмеженою відповідальністю «Хим-Агросервіс-Д» та Відкрите акціонерне товариство «Райагрохім»31.08.2006 року склали акти здачі-прийняття робіт (надання послуг)                      № ОУ-0000049 та № ОУ-0000050. Зазначені акти підтверджують, що позивачем були надані відповідачу, в зв'язку з виконанням умов договору № 07  від 20.07.2006 року та додаткової угоди № 1 від 01.08.2006 року, послуги на загальну суму 159568,36 грн.

Відповідач неналежно виконував зобов'язання за договором № 07 від 20.07.2006 року та додатковою угодою № 1 від 01.08.2006 року, а саме, не сплатив своєчасно та не в повному обсязі кошти за отримані послуги в результаті чого за ним утворилась заборгованість, яка складає 159568,36 грн.

Позивач нарахував відповідачу за прострочення виконання зобов'язання пеню, в розмірі 146005,05 грн., інфляційні в сумі 14197,73 грн. та 3 % річних в розмірі 3050,95 грн.

При вирішенні спору судом враховано, що відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання  - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо  договором  передбачено  надання  послуг  за   плату, замовник  зобов'язаний  оплатити надану йому послугу в розмірі,  у строки та в порядку, що встановлені договором.

Позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 159568,36 грн. підтверджені належними доказами наявними в матеріалах справи, отже підлягають задоволенню.

Позивачем на підставі п. 4.4. вказаного договору за прострочення виконання зобов'язання нарахована пеня в сумі 146005,05 грн. за період з 11.10.2006 року по          11.04.2006 року.

Згідно ст. ст. 549, 550, 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають  правові  наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки. Пенею  є  неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно  виконаного  грошового  зобов'язання  за  кожен   день прострочення виконання. Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У відповідності до ст. ст. 3, 4 закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», розмір пені, передбачений статтею 1 цього закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня. Пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань або за затримку грошових надходжень на рахунок клієнта банку - одержувача грошових коштів, яку нараховано та не сплачено на день набрання чинності цим Законом, за згодою сторін може бути перерахована за період дії терміну позовної давності, але розмір її не повинен перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.

Позивачем нараховані інфляційні за період з вересня 2006 року по березень 2007 року в сумі 14197,73 грн. та 3 % річних в розмірі 3134,53 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що відповідач належним чином не виконував свої зобов'язання за договором та додатковою угодою до нього, а саме, не сплачував своєчасно та не в повному обсязі кошти за отримані послуги. За умовами п. 2.4. договору № 07 від 20.07.2006 року, оплата за виконані послуги здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця не пізніше ніж через три банківських дні з дня підписання акту приймання-передачі виконаних робіт. Як вбачається з матеріалів справи, акти здачі-прийняття робіт сторони підписали 31.08.2006 року. Таким чином, у позивача право на стягнення суми боргу виникло з 06.09.2006 року.

Однак, з наданого суду розрахунку не вбачається правильність нарахування пені, та індексу інфляції. Так, позивачем в порушення ст. 3, 4 закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»та п. 6 ст. 232 ГК України, невірно визначено відсоткову ставку та період нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання. Також, слід зазначити, що індекс інфляції нараховується на суму заборгованості за кожен повний місяць без урахування індексу інфляції нарахованого за попередній місяць. Крім того, індекс інфляції на суму боргу за вересень 2006 року, як на неповний місяць, не підлягає нарахуванню.

Позовні вимоги в цій частині представником позивача не уточнювались, обґрунтування наданого розрахунку пені та індексу інфляції не надавались.

У відповідності до ст. ст. 33, 34 ГПК України,  кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення пені та інфляційних підлягають частковому задоволенню. Вимоги про стягнення        3 % річних в розмірі 3134,53 грн. підтверджені належними доказами наявними в матеріалах справи та підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача, пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд, –

ВИРІШИВ:

1.   Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Райагрохім»(07700, Київська область, м. Яготин, вул. Сільгосптехніки, 1, код 05489313, п/р 26005745 в АППБ «Аваль», м. Яготин, МФО 321745) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Хим-Агросервіс-Д»(03039, м. Київ, пр-т Червонозоряний, 119, код 32822831, п/р 26008001001267 в ВАТ Банк «БІГ Енергія»м. Києва, МФО 322603) –159568 (сто п'ятдесят дев'ять тисяч п'ятсот шістдесят вісім) грн. 36 коп. основного боргу, 10850 (десять тисяч вісімсот п'ятдесят) грн. 64 коп. пені за прострочення виконання грошового зобов'язання, 10531 (десять тисяч п'ятсот тридцять одна) грн. 49 коп. інфляційних, 3050 (три тисячі п'ятдесят) грн. 95 коп. 3 % річних та судові витрати: 1840 (одна тисяча вісімсот сорок) грн. 01 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

           Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя