Рішення

від 15.06.2007 по справі 14/271-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/271-07

     ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"15" червня 2007 р.                                                                              Справа № 14/271-07

За позовом    Товариства з обмеженою відповідальністю "СК ПЕТРОЛІУМ", м. Одеса

до  Київського обласного комунального підприємства "Київська регіональна інвестиційна компанія", м. Ірпінь

про невиконання умов інвестиційного договору

Заступник Голови господарського суду Київської області Короткевич О.Є.

За участю представників сторін: відповідно до протоколу судового засідання.

Обставини справи:

          До господарського суду Київської області з позовною заявою звернулось  Товариство з обмеженою відповідальністю "СК ПЕТРОЛІУМ", м. Одеса (далі-Позивач) до Київського обласного комунального підприємства "Київська регіональна інвестиційна компанія", м. Ірпінь (далі - Відповідач) про зобов'язання відповідача виконати зобов'язання за інвестиційним договором №29 від 26.04.2004р. та додаткової угоди до нього від 02.10.2006р., а саме, надати дозвіл на будівництво двох високотехнологічних автозаправних комплексів з магазинами, навісами та відкритими стоянками для автомобілів на трасі Київ-Ковель, 43 км (праворуч та ліворуч) на земельній ділянці, загальною площею 0,60 га за межами населеного пункту с. Микуличі.

          Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників Сторін,  суд встановив:

          26.04.2004р. між Позивачем та Відповідачем був укладений договір №29 від 26.04.2004р. ( далі –договір).

Відповідно до предмету договору Сторони зобов'язувалися здійснити дії щодо інвестування капітального будівництва у об'єкт інвестиційної діяльності - двох стаціонарних автозаправних станцій на трасі Київ-Ковель, 43 км (праворуч та ліворуч) на земельних ділянках, приблизною площею 0,3 га кожна.

Відповідно до приписів п.2.1. договору, суб'єктами інвестиційної діяльності виступали Позивач та Відповідач.    

26.04.2004р. Сторони уклали додаткову угоду до договору, відповідно до пунктів 1.1.,1.2., 1.3. якої Позивач зобов'язувався перерахувати Відповідачеві 70622,50 грн.,  42373,50 грн. та 28249,00 грн. у якості грошових вкладів в об'єкт інвестиційної діяльності.

Позивач виконав свої зобов'язання належним чином шляхом сплати грошових сум у вищенаведених розмірах. Доказом виконання Позивачем своїх зобов'язань є платіжні доручення на загальну суму 141245 грн. за №116 від 28.04.2004р. та №1835 від 23.10.2007р.  

02.10.2006р. Сторони уклали додаткову угоду до інвестиційного договору №29 від 26.04.2004р. відповідно до якої, Київське обласне комунальне підприємство „Київська регіональна інвестиційна компанія” зобов'язувалося надати дозвіл Товариству з обмеженою відповідальністю „СК ПЕТРОЛІУМ” на капітальне будівництво  двох автозаправних станцій на трасі Київ-Ковель, 43 км (праворуч та ліворуч) на земельних ділянках площею 0,3 га кожна у 3-ний строк після виникнення права користування земельними ділянками відповідно до вимог чинного законодавства.  

25.04.2007р. Позивач звернувся до Відповідача з листом (вих.№272/1 від 25.04.2007р.) про надання дозволу для будівництва та розташування двох автозаправних станцій на трасі Київ-Ковель,  на земельних ділянках площею 0,3 га кожна, які розташовані у межах Микулицької сільської ради Бородянського району Київської області.

25.05.2007р. Відповідач своїм листом №902/1 на повторний лист Позивача №25 від 07.05.2007р. відмовив в наданні такого дозволу.

Відповідач мотивував свою відмову необхідністю погодження дозволу на будівництво двох автозаправних станцій з Київською обласною радою відповідно до положень, які викладені у ч.5. п.5.2.Статуту Комунального підприємства Київської обласної ради  "Київська регіональна інвестиційна компанія".

Позивач, не погоджуючись з відмовою Відповідача щодо надання дозволу на будівництво двох автозаправних станцій, та керуючись приписами статей 526-532 Цивільного кодексу України, статтею 20 Господарського кодексу України, реалізував право на захист шляхом звернення до суду.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності на предмет відповідності вимогам чинного законодавства України, заслухавши пояснення сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „СК ПЕТРОЛІУМ” щодо зобов'язання Київського обласного комунального підприємства „Київська регіональна інвестиційна компанія” виконати умови інвестиційного договору, а саме, надати дозвіл Товариству з обмеженою відповідальністю „СК ПЕТРОЛІУМ” на будівництво двох високотехнологічних автозаправних комплексів з магазинами, навісами та відкритими стоянками для автомобілів на трасі Київ-Ковель, 43 км (праворуч та ліворуч) на земельній ділянці, загальною площею 0,60 га за межами населеного пункту с. Микуличі, які є предметом інвестиційного договору №29 від 26.04.2004р. підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є, договори та інші правочини.

Згідно положень статті 174 Господарського кодексу України к підставам виникнення господарських зобов'язань Господарський кодекс відносить закон або інший нормативно-правовий акт, який регулює господарську діяльність, господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачених законом, але такі, які йому не суперечать.

Як вбачається зі ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, як це встановлено ст. 173 Господарського кодексу України.

Як встановлено господарським судом, Сторони уклали між собою інвестиційний договір №29 від 26.04.2004р. відповідно до вимог закону України „Про інвестиційну діяльність”. Позивач надав докази, які відповідають вимогам ст. ст. 32-36 ГПК України та свідчать про виконання останнім своїх зобов'язань у повному обсязі. Доказами виконання Позивачем своїх зобов'язань є платіжні доручення за №116 від 28.04.2004р. та №1835 від 23.04.2007р.  на загальну суму 141245,00 грн.

Позивач, користуючись своїми правами, передбаченими інвестиційним договором №29 від 26.04.2004р. та додатковою угодою від 02.10.2006р. до договору звернувся до Відповідача, який без належного правового обґрунтування відмовив останньому у реалізації прав, чим порушив вимоги ст.526 Цивільного кодексу України та ст.173 Господарського кодексу України.

Посилання Відповідача на неможливість надання дозволу на будівництво двох автозаправних станцій без відповідного погодження з Київською обласною радою не відповідає положенням Статуту Підприємства, так як ч.2. п.5.2. Статуту Відповідача передбачає надання згоди Київською обласною радою тільки у випадку відчуження основних засобів. Крім цього, умовами інвестиційного договору №29 від 26.04.2004р. та додаткової угоди від 02.10.2006р. виконання зобов'язань однією із сторін договору не ставиться у залежність від погодження з іншими суб'єктами господарювання.

          Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          За таких обставин суд вважає, що доводи позивача про зобов'язання відповідача виконати умови інвестиційного договору №29 від 26.04.2004р. та додаткової угоди до нього від 02.10.2006р. є обґрунтованими, документально підтвердженими, відповідачем не спростованими та підлягають задоволенню.

          Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

          Враховуючи фактичні обставини справи, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Зобов'язати Комунальне підприємство Київської обласної ради  „Київська регіональна інвестиційна компанія” (Київська обл., м. Ірпінь, вул. Шевченка, 2а, код ЄДРПОУ 32231080) виконати зобов'язання за інвестиційним договором №29 від 26.04.2004р. та додаткової угоди до нього від 02.10.2006р., а саме, надати дозвіл на будівництво двох високотехнологічних автозаправних комплексів з магазинами, навісами та відкритими стоянками для автомобілів на трасі Київ-Ковель, 43 км (праворуч та ліворуч) на земельній ділянці, загальною площею 0,60 га за межами населеного пункту с.Микуличі Товариству з обмеженою відповідальністю „СК ПЕТРОЛІУМ” (м. Одеса, вул. Транспортна, 5, код ЄДРПОУ 25417282).

3.          Стягнути з Комунального підприємства Київської обласної ради  „Київська регіональна інвестиційна компанія” (Київська обл., м. Ірпінь, вул. Шевченка, 2а, код ЄДРПОУ 32231080) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „СК ПЕТРОЛІУМ” (м. Одеса, вул. Транспортна, 5, код ЄДРПОУ 25417282) держмито у розмірі 85,00 грн. та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

4.          Копію рішення надіслати сторонам.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

      Заступник голови

господарського суду                                                                                       О.Є.Короткевич

д.п. 13.07.2007 р.