Ухвала

від 25.07.2019 по справі 757/33848/19-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

з участю секретаря ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

адвокатів ОСОБА_6 , ОСОБА_7

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційні скарги представника ТОВ «Закарпатська нафтогазова компанія» - адвоката ОСОБА_7 , представника ТОВ «ОПТІМУС-ЛПГ» - адвоката ОСОБА_8 , представника ТОВ «Гарант Оіл Груп» - адвоката ОСОБА_6 , директора ТОВ «Полтава-Логістика» ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 02 липня 2019 року у кримінальному провадженні № 6201800000000022 від 26.12.2018, -

ВСТАНОВИЛА:

Зазначеною ухвалою задоволено клопотання прокурора третього відділу процесуального керівництва Першого управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими центрального апарату Державного бюро розслідувань, Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 та накладено арешт на кошти-суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) ряду товариств в тому числі ТОВ «Гарант Оіл Груп» (код ЄДРПОУ 40032787); ТОВ «Закарпатська нафтогазова компанія» (код ЄДРПОУ 40258936); ТОВ «Оптімус - ЛПГ» (код ЄДРПОУ 41439424); ТОВ «Полтава-Логістика» (код ЄДРПОУ 41821917) із забороною використовувати або будь-яким чином відчужувати вищезазначене майно.

В ухвалі слідчий суддя вказав, що клопотання прокурора містить достатньо правових підстав для його задоволення у відповідності до вимог п.1, ч.2, ч.3,ст.170 КПК України, оскільки вказане майно є речовим доказом у даному кримінальному провадженні.

Адвокат ОСОБА_7 що діє в інтересах ТОВ «Закарпатська нафтогазова компанія», не погоджуючись з прийнятим рішенням подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого суддіта постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора. Апелянт вказує на те, що клопотання органу досудового розслідування не містить будь-яких обґрунтованих і підтверджених належними засобами доказування доводів щодо доцільності та правомірності застосування таких обмежень відносно ТОВ «Закарпатська нафтогазова компанія». Додає, що клопотання органу досудового розслідування подано з порушенням ч. 10 ст. 170, ст.. 171 КПК України де не доведено необхідності накладення арешту на майно, що порушує справедливий баланс між інтересами власника майна та завданнями кримінального провадження.

Представник ТОВ «ОПТІМУС-ЛПГ» - адвокат ОСОБА_8 в своїй апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу слідчого судді в частині накладення арешту на майно - кошти-суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ по ТОВ«ОПТІМУС-ЛПГ». Апелянт вважає що прокурор, обґрунтовуючи своє клопотання в розумінні ст. 132 КПК України, не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотання. Зазначає, що накладення арешту на суми ПДВ в системі електронного адміністрування є неможливим з огляду на те, що жодна мета такого арешту не можу бути досягнута, а відсутність мети арешту не дає правових підстав накласти на нього арешт.

Представник ТОВ «Гарант Оіл Груп» - адвокат ОСОБА_6 , в поданій апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на кошти - суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ та заборону використання будь-яким чином відчужувати майно товариства відмовити. Апелянт зазначає, що слідчий суддя, приймаючи рішення про задоволення клопотання, не з`ясував той факт, що є не можливим та незаконним накладення арешту на те, що не є майном матеріального світу. Додає, що ліміти ПДВ не можуть бути речовими доказами, відповідно до положень ст.98 КПК України, його неможливо конфіскувати, здійснити його відчуження, та спрямувати на погашення цивільного позову, а тому арешт зазначених коштів сум ПДВ підлягає скасуванню.

Директор ТОВ «Полтава-Логістика» ОСОБА_9 просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на кошти - суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ та заборону використання будь-яким чином відчужувати майно товариства відмовити.

Разом з тим, до початку розгляду апеляційної скарги директор ТОВ «Полтава-Логістика» ОСОБА_9 відмовився від апеляційної скарги на вищезазначену ухвалу, та просив закрити апеляційне провадження.

Відповідно до ст. 403 КПК України, особа, яка подала апеляційну скаргу має право відмовитись від неї до закінчення апеляційного розгляду. Якщо ухвала суду не була оскаржена іншими особами або якщо немає заперечень інших осіб, які подали апеляційну скаргу, проти закриття провадження у зв`язку з відмовою від апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції своєю ухвалою закриває апеляційне провадження.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що апеляційне провадження за апеляційною скаргою директора ТОВ «Полтава-Логістика» ОСОБА_9 підлягає закриттю.

В судове засідання апеляційної інстанції представник ТОВ «ОПТІМУС-ЛПГ» -адвокат ОСОБА_8 не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, проте надіслав на адресу суду клопотання про розгляд апеляції у його відсутність. Тому колегія суддів вирішила за можливе розглянути дану справу за його відсутності, що не суперечить положенням ч. 4 ст. 405 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, пояснення адвокатів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , які підтримали апеляційні скарги та просили їх задовольнити, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційних скарг, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Оскільки дана ухвала оскаржується ТОВ «Гарант Оіл Груп» (код ЄДРПОУ 40032787); ТОВ «Закарпатська нафтогазова компанія» (код ЄДРПОУ 40258936); ТОВ «Оптімус - ЛПГ» (код ЄДРПОУ 41439424); в частині накладення арешту на активи суми ліміту ПДВ даних товариств, зазначених у резолютивній частині ухвали, то колегія суддів, відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, переглядає ухвалу слідчого судді в межах апеляційних вимог апелянта, а щодо інших юридичних осіб, на рахунки яких накладено арешт вказаною ухвалою слідчого судді, то в цій частині питання законності та обґрунтованості накладення арешту на рахунки останніх колегією суддів не вирішується.

Як вбачається з матеріалів, наданих до суду апеляційної інстанції, Другим управлінням організації досудових розслідувань Державного бюро розслідувань здійснюється процесуальне керівництво досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62018000000022 кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.205, ч.2 ст.364 КК України. В межах зазначеного кримінального провадження орган досудового розслідування звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно. В обґрунтування клопотання прокурор послався на те, що майно відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України є речовим доказом у кримінальному провадженні № 6201800000000022. Слідчий суддя погодився з доводами клопотання та наклав арешт на майно.

З таким висновком колегія суддів погодитись не може, з огляду на наступне.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст.94, 132,173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається, зокрема, з метою забезпечення збереження речових доказів.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Задовольняючи клопотання прокурора про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні за № 6201800000000022, слідчий суддя дослідивши матеріали, додані до клопотання, прийшов до висновку, що існують достатні підстави, передбачені ст. 170 КПК України, для накладення арешту на активи суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ у Державній фіксальній службі України, зокрема, ТОВ «Гарант Оіл Груп» (код ЄДРПОУ 40032787); ТОВ «Закарпатська нафтогазова компанія» (код ЄДРПОУ 40258936); ТОВ «Оптімус - ЛПГ», з метою забезпечення збереження речових доказів.

Посилаючись у клопотанні на необхідність накладення арешту на суми ПДВ, орган досудового розслідування повинен був зазначити, яке відношення до вчинення кримінальних правопорушень мають ТОВ «Гарант Оіл Груп», ТОВ «Закарпатська нафтогазова компанія», ТОВ «Оптімус - ЛПГ».

До клопотання не додано достатньої кількості доказів, які б вказували на існування фінансово-господарських відносин між вказаними у клопотанні суб`єктами господарської діяльності, не наведено доказів протиправної діяльності ТОВ «Гарант Оіл Груп», ТОВ «Закарпатська нафтогазова компанія», ТОВ «Оптімус - ЛПГ» не долучено протоколи допиту службових осіб товариств або ж допитів свідків, які б вказували на фіктивність вказаних товариств. За наведених обстави визнання лімітів з ПДВ речовим доказом є недостатнім для прийняття рішення про накладення арешту на ці суми.

При цьому колегія суддів звертає увагу на те, що орган досудового розслідування не зазначив сум (розмірів лімітів ПДВ) які знаходяться на їх рахунках. Вказані обставини в їх сукупності свідчать про відсутність правових підстав для накладення арешту на майно з метою забезпечення збереження речових доказів на які посилається у клопотанні орган досудового розслідування, оскільки органом досудового розслідування не надано доказів на підтвердження вказаних обставин, а відтак, дане твердження є передчасним та таким, що ґрунтується на припущеннях.

На підставі вищевикладених обставин, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, а апеляційні скарги задоволенню з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання органу досудового розслідування як такого, що внесено до суду з порушенням вимог КПК України та за недоведеності необхідності арешту майна, який при викладених у клопотанні обставинах явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власників, гарантованими законом, і завданням цього кримінального провадження.

Керуючись ст. ст. 98, 170 - 173, 309, 376, 403, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів

У Х В АЛ И Л А :

Закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою директора ТОВ «Полтава-Логістика» ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 02 липня 2019 року у кримінальному провадженні № 6201800000000022 від 26.12.2018.

Апеляційні скарги представника ТОВ «Закарпатська нафтогазова компанія» - адвоката ОСОБА_7 , представника ТОВ «ОПТІМУС-ЛПГ» - адвоката ОСОБА_8 , представника ТОВ «Гарант Оіл Груп» - адвоката ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 02 липня 2019 року - задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 02 липня 2019 року, якою задоволено клопотання прокурора третього відділу процесуального керівництва Першого управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими центрального апарату Державного бюро розслідувань, Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 в частині накладення арешту на активи суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ у Державній фіксальній службі України по ТОВ «Гарант Оіл Груп» (код ЄДРПОУ 40032787); ТОВ «Закарпатська нафтогазова компанія» (код ЄДРПОУ 40258936); ТОВ «Оптімус - ЛПГ» (код ЄДРПОУ 41439424); із забороною використовувати або будь-яким чином відчужувати вищезазначене майно - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання прокурора третього відділу процесуального керівництва Першого управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими центрального апарату Державного бюро розслідувань, Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 про накладення арешту на кошти-суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) по ТОВ «Гарант Оіл Груп» (код ЄДРПОУ 40032787); ТОВ «Закарпатська нафтогазова компанія» (код ЄДРПОУ 40258936); ТОВ «Оптімус - ЛПГ» (код ЄДРПОУ 41439424) із забороною використовувати або будь-яким чином відчужувати вищезазначене майно відмовити.

Ухвала Київського апеляційного суду є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа № 11-сс/824/4204/2019 Категорія ст. 172 КПК України

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції ОСОБА_10

Доповідач: ОСОБА_1