Рішення

від 22.07.2019 по справі 906/532/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" липня 2019 р. м. Житомир Справа № 906/532/19

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кудряшової Ю.В.

секретар судового засідання: Сенькіна Л.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Вірьовкін О.І. - адвокат, довіреність від 12.11.2018,

від відповідача: Степанюк К.М. - підприємець.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промагрозапас"

до Фізичної особи-підприємця Степанюка Костянтина Миколайовича

про стягнення 16 860,00 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 16860,00 грн. неустойки, оскільки відповідачем несвоєчасно повернуто предмет оренди.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених в позові та просив задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні зазначив, що фактично приміщення було повернуто позивачу 29.09.2018, проте відповідний акт підписано значно пізніше.

Разом з тим, згідно відзиву, що міститься в матеріалах справи (а.с. 22) розрахунок неустойки відповідач вважає невірним, оскільки розраховано її за 4 місяці, хоча слід нараховувати за 3,5 місяці.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 22.09.2010 між Редакцією газети "Житомирщина" (орендодавець/третя особа) та Фізичною особою - підприємцем Степанюком Костянтином Миколайовичем (орендар/відповідач) укладено договір оренди нежилого приміщення (а.с.11), за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування приміщення складу загальною площею 130,0 кв.м, розташоване по вул. Ватутіна, 91/1 (проспект Незалежності, 91/1 ), що знаходиться у власності редакції.

Орендар використовує орендоване приміщення для торгівлі автозапчастинами (п.1.1. договору).

За умовами п.2.2 договору передача приміщення в оренду не надає орендарю права власності на дане майно. Власником орендованого приміщення залишається редакція газети "Житомирщина".

Після закінчення терміну дії договору орендар повинен у 3-х денний термін звільнити приміщення і передати його за актом прийому-передачі орендодавцю (п.2.3. договору).

Відповідно до п.3.1 договору орендна плата визначена за домовленістю сторін, а також з урахуванням ринкової вартості даних послуг і становить 1732,00грн. без ПДВ за місяць оренди та перераховується орендарем на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше 15 числа з нарахуванням податку на додану вартість та щомісячного індексу інфляції.

Даний договір діє з 01.10.2010 до 30.09.2011 (п.6.3 договору).

Також сторони погодили, що договір може бути розірваним до закінчення терміну його дії за вимогою однієї із сторін в разі невиконання умов договору другою стороною або по домовленості сторін. За 30 календарних днів до закінчення терміну дії договору сторони зобов`язуються повідомити одна одну про свої наміри письмово. При відсутності таких заяв договір вважається пролонгованим на тих же умовах і на той жe термін (п.6.4 договору).

За згодою сторін договір оренди від 22.09.2010 продовжував свою дію до 30.09.2018 згідно з приписами ст.764 ЦК України, яка передбачає, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

01.06.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Редакція газети "Житомирщина" (продавець/орендодавець за договором від 22.09.2010) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Промагрозапас" (покупець/позивач) укладено договір купівлі-продажу нежитлової будівлі (а.с.12-13), за умовами якого ТОВ "Редакція газети "Житомирщина" передає у власність (продає) ТОВ "Промагрозапас" нежитлову будівлю складських приміщень, що розташована за адресою: м. Житомир, проспект Незалежності, 91/1 (колишня вул. Ватутіна ), а покупець зобов`язується прийняти нежитлову будівлю складських приміщень, сплативши за її ціну відповідно до умов цього договору. Будівля складських приміщень загальною площею 687,60 кв.м (п.1.1 договору).

Згідно п.5.2 договору купівлі-продажу продавець довів до відома покупця, що приміщення перебуває в орендному користуванні. Покупець прийняв до відома цей факт та гарантує дотримання законних прав орендарів.

За приписами ч.1 ст.770 ЦК України, у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов`язки наймодавця.

Отже, з 01.06.2018 орендодавцем за договором оренди від 22.09.2010, укладеного з відповідачем, стало ТОВ "Промагрозапас".

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 05.03.2019 у справі №906/1041/18 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Промагрозапас" задоволено частково; зобов`язано ФОП Степанюка К.М. звільнити орендоване приміщення площею 130,0 кв.м, що знаходиться в будівлі за адресою: 10001, м.Житомир, проспект Незалежності, 91/1 та стягнуто з ФОП Степанюка К.М. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промагрозапас" 8442,46грн. - неустойки; 2031,00грн. - судового збору; в іншій частині позову відмовлено.

Рішення Господарського суду Житомирської області від 05.03.2019 у справі №906/1041/18 набрало законної сили.

Разом з тим даним рішенням встановлено, що позивач у встановлений законом строк повідомив відповідача про припинення договору оренди від 22.09.2010 року після закінчення його дії, та повернення приміщення до 01.10.2018 за актом приймання-передачі.

Також судом в рішенні від 05.03.2019 встановлено факт прострочення повернення орендованого нерухомого майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Також матеріали справи містять акт прийому-передачі до договору оренди нежилого приміщення від 22.09.2019, який підписано сторонами 15.03.2019.

Таким чином, суд дійшов висновку що у визначений законом порядок орендоване приміщення повернуто позивачу 15.03.2019.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши пояснення учасників процесу, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Матеріали справи свідчать про те, що між сторонами у справі виникли зобов`язання, які за своєю правовою природою є правовідносинами, що випливають із договору оренди, згідно якого в силу положень ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Статтею 764 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Згідно ст. 291 ГК України підставою для припинення договору оренди є, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

Частиною 1 ст. 785 ЦК України визначено, що у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Частиною 2 статті 795 ЦК України передбачено, що повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Пунктом 2.3 договору оренди передбачено, що після закінчення терміну дії договору орендар повинен у 3-х денний термін звільнити приміщення і передати його за актом прийому-передачі орендодавцю.

Матеріали справи підтверджено, що орендоване майно у встановленому законом та договором порядку повернуто 15.03.2019 (а.с. 15).

За змістом статті 193 ГК України, статей 525-526 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом не допускається. Зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 2 ст.785 ЦК України передбачено, що якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Суд звертає увагу на те, що неустойка, стягнення якої передбачено частиною другою статті 785 Цивільного кодексу України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і визначається як подвійна плата за користування річчю за час прострочення.

Судом у справі №906/1141/18 встановлено, що договір оренди від 22.09.2010 припинив свою дію з 01.10.2018.

Також з рішення у справі №906/1141/18 від 05.03.2019 вбачається, що з відповідача стягнуто неустойку за жовтень - листопад 2018 року.

Таким чином позивач, звертаючись до суду з даним позовом обрахував неустойку за період з 01.12.2018 по 15.03.2019 в розмірі подвійної орендної плати.

Як зазначалось вище, пунктом 3.1 договору оренди від 22.09.2010 орендна плата визначена за домовленістю сторін, а також з урахуванням ринкової вартості даних послуг і становить 1732,00грн. без ПДВ за місяць оренди та перераховується орендарем на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше 15 числа з нарахуванням податку на додану вартість, та щомісячного індексу інфляції.

З урахування даної умови договору, судом обраховано розмір орендної плати, яка б мала становити в грудні 2018 року - 2095,03 грн., в січні 2019 року - 2099,18 грн., в лютому 2019 року - 2088,79 грн. та за 15 днів березня 2019 року - 1014,73 грн.

Враховуючи наведений розмір орендної плати за період, в якому мало місце прострочення повернення об`єкту оренди, сума неустойки згідно розрахунку суду становить 2095,03 х 2 + 2099,18 х 2 +2088,79 х 2 + 1014,73 х 2 = 14595,46 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач не подав до суду жодного доказу на спростування позовних вимог, в тому числі доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів, тощо).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 14595,46 грн. - неустойки обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню. В іншій частині позову суд відмовляє.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Степанюка Костянтина Миколайовича ( АДРЕСА_4 , ід. номер НОМЕР_1 )

- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промагрозапас" (10001, м.Житомир, просп. Незалежності, 91/1, код 41117625) 14595,46 грн. неустойки та 1662,98 грн. сплаченого судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 01.08.19

Суддя Кудряшова Ю.В.

Віддрукувати:

1 - в справу;

2, 3 - сторонам (рек. з повід.)