Рішення

від 22.07.2019 по справі 280/1001/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2019 року о 15 год. 20 хв.Справа № 280/1001/19 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Новікової І.В.,

за участю секретаря судового засідання Ширшова А.А.,

представників Фізичної особи - підприємця Сорокіної В.М. - Свистуна О.В., Концура О.О.

представника Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області - Шалагінової М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

про стягнення штрафних санкцій,

та за зустрічним позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

до Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області

про скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

07 березня 2019 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області (далі - позивач) до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому позивач просить суд стягнути з відповідача штрафні санкції в розміні 8500,00 грн., які застосовані за постановою про накладення штрафних санкцій від 03.12.2018 №000108.

Ухвалою суду від 12.03.2019 вищевказану позовну заяву залишено без руху. 26.03.2019 позивачем до суду надано документи на виконання вимог ухвали суду.

Ухвалою суду від 01.04.2019 відкрито спрощене позовне провадження.

09 квітня 2019 року від представника ОСОБА_1 надійшла зустрічна позовна заява, в якій ОСОБА_1 просить суд визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області від 03.12.2018 №000100, якою на ФОП ОСОБА_1 накладено штрафні санкції в розмірі 8500,00 грн.

Ухвалою суду від 24.04.2019 призначено підготовче засідання на 20.05.2019.

Ухвалою суду від 20.05.2019 строк підготовчого провадження продовжено на 30 днів, а підготовче засідання відкладено на 12.06.2019.

Ухвалою суду від 12.06.2019 закрито підготовче провадження та призначено засідання на 09.07.2019.

В судовому засіданні 09.07.2019 оголошено перерву в розгляді справи на 22.07.2019.

В судовому засіданні 22.07.2019 проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Так, під час звернення до суду з первинним позовом Головне управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області посилалось на те, що постановою ГУ Дердпродспоживслужби в Запорізькій області від 03.12.2018 №000108 до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 8500,00 грн., за порушення вимог Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання, Технічного регламенту електромагнітної сумісності обладнання, в частині введення в обіг продукції, на якій не нанесено знак відповідності технічним регламентам. Разом з тим, оскільки ФОП ОСОБА_1 в добровільному порядку не сплачується сума застосованих штрафних санкцій, зазначене обумовило звернення з позовом до суду.

В зустрічному позові ОСОБА_1 посилалася на те, що постанова про накладення штрафу є протиправною та необґрунтованою. Так, позивач зустрічного позову вказувала на те, що ГУ Держпродспоживслужби було порушено порядок призначення та проведення перевірки, а також не було належним чином ознайомлено її з результатами проведеної перевірки. ОСОБА_1 зазначала, що вона не є особою яка ввела в обіг продукцію без нанесення на неї знаку відповідності технічним регламентам, оскільки спірна продукція була придбана позивачем у інших суб`єктів господарювання. Позивач зустрічного позову зазначає, що документи, які підтверджують зазначені обставини були в наявності у ОСОБА_1 , проте, оскільки її не було належним чином запрошено на розгляд зібраних матеріалів, то відповідно позивача було позбавлено можливості надати такі документи до Держпродспоживслужби до прийняття спірної постанови. Просить скасувати спірну постанову.

Представник ГУ Держпродспоживслужби у Запорізькій області проти задоволення зустрічного позову заперечив. В обґрунтування заперечень послався на те, що співробітниками ГУ Держпродспоживслужби у встановленому чинним законодавством України порядку проведено перевірку ФОП ОСОБА_1 . Вказує, що за результатами проведеної перевірки встановлено, що підприємцем реалізовувалась продукція: зарядний пристрій для акумуляторів ТМ Lavita та зарядний пристрій автоматичний ТМ Мастер , на які не нанесено знак відповідності технічним регламентам. Зазначає, що матеріали зібрані в ході проведення перевірки направлялись позивачу засобами поштового зв`язку, разом із запрошенням на розгляд зібраних матеріалів, проте ОСОБА_1 відмовилась від отримання направленої поштової кореспонденції. Вважає, що до ФОП ОСОБА_1 правомірно застосовано штрафні санкції, у зв`язку з чим просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, повно та всебічно встановивши обставини справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи судом встановлено, що 15.11.2018 першим заступником начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області видано наказ №190 Про проведення планового заходу зі здійснення державного ринкового нагляду , яким наказано здійснити плановий захід на предмет додержання ринкового нагляду, перевірка характеристик продукції: електричне та електронне обладнання: кухонна техніка (для збереження продуктів, для механічної та термічної обробки, для приготування кави, чаю, напоїв, тощо), техніка для використання в побуті (пральні машини, сушарки, праски, телевізори, комп`ютери тощо)/електричні лампи розжарення, в тому числі галогенові за адресою: АДРЕСА_1 , в термін з 20.11.2018 по 21.11.2018 (а.с.14).

Крім того, 15.11.2018 Головним управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області видано направлення на проведення перевірки №190 (а.с.15).

21.11.2018 співробітниками Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області проведено перевірку характеристик продукції в магазині ІНФОРМАЦІЯ_1 , розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , в якому здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 , за результатами якої складено Акт перевірки від 21.11.2018 №190.

Відповідно до висновків Акту перевірки встановлено, що ФОП ОСОБА_1 ввела в обіг продукцію - зарядний пристрій для акумуляторів, ТМ Lavita , car accessories, артикул 192208, 6/12 V, 6A, 220-240 B, 50 Гц, силовий провід 1,4 м., виробник невідомий, дата виробництва невідома, вартість - 480 грн.; зарядний пристрій автоматичний, ТМ Мастер , серійний номер: 1151-95, колір-сірий, ємкість 20-120 АГ, напруга 12В, 220В, 50 Гц, артикул ЗУ 2815, виробник невідомий, дата виробництва невідома, вартість - 1150,00 грн., на які не нанесено знак відповідності технічним регламентам, що є порушенням вимог Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 №1067 та Технічного регламенту електромагнітної сумісності обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 №1077.

03 грудня 2018 року Головним управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області прийнято постанову про накладення штрафних санкцій №000108, якою за порушення п.2 ч.2 ст.44 Закону України Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції , накладено штраф в розмірі 8500,00 грн.

Не погодившись з прийнятою постановою, ФОП ОСОБА_1 звернулася з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відповідно до яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Під час розгляду адміністративної справи судом встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваної постанови стало те, що на думку органу контролю ОСОБА_1 було введено в обіг продукцію на яку не нанесено знак відповідності технічних регламентів.

Суд зазначає, що відповідно до п.2 ч.2 ст.44 Закону України Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції , до особи, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, застосовуються штрафні санкції у разі: введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону), у тому числі нанесення знака відповідності технічним регламентам на продукцію, що не відповідає вимогам технічних регламентів, - у розмірі від п`ятисот до тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до статті 1 Закону України Про технічні регламенти та оцінку відповідності , технічний регламент - нормативно-правовий акт, в якому визначено характеристики продукції або пов`язані з ними процеси та методи виробництва, включаючи відповідні процедурні положення, додержання яких є обов`язковим. Він може також включати або виключно стосуватися вимог до термінології, позначень, пакування, маркування чи етикетування в тій мірі, в якій вони застосовуються до продукції, процесу або методу виробництва.

Згідно ч.1 ст. 29 Закону України Про технічні регламенти та оцінку відповідності , у випадках, визначених у технічних регламентах, які передбачають застосування процедур оцінки відповідності, на продукцію та/або на інші об`єкти, що визначені такими технічними регламентами (табличку з технічними даними, пакування, супровідні документи тощо), повинен наноситися знак відповідності технічним регламентам. Нанесенням знака відповідності технічним регламентам на продукцію вважається також нанесення цього знака на будь-який інший, ніж сама продукція, об`єкт, який визначений у відповідному технічному регламенті.

Відповідно до ч.1 ст.30 Закону України Про технічні регламенти та оцінку відповідності , знак відповідності технічним регламентам повинен наноситися лише виробником або його уповноваженим представником.

Частиною 2 статті 30 Закону України Про технічні регламенти та оцінку відповідності передбачено, що знак відповідності технічним регламентам повинен наноситися лише на продукцію, для якої його нанесення передбачене конкретними технічними регламентами, та не повинен наноситися на будь-яку іншу продукцію.

Під час розгляду адміністративної справи сторонами не заперечувалась та обставина, що на зарядному пристрої для акумуляторів (ТМ Lavita ) та на зарядному пристрої автоматичний (ТМ Мастер ) не було нанесено знак відповідності.

Згідно статті 1 Закону України Про технічні регламенти та оцінку відповідності , виробник - будь-яка фізична чи юридична особа (резидент чи нерезидент України), яка виготовляє продукцію або доручає її розроблення чи виготовлення та реалізує цю продукцію під своїм найменуванням або торговельною маркою.

Разом з тим, як зазначено судом вище знак відповідності технічним регламентам повинен наноситися лише виробником або його уповноваженим представником, проте, ФОП ОСОБА_1 не є виробником вищевказаного товару.

Також, суд зазначає, що відповідно до статті 1 Закону України Про технічні регламенти та оцінку відповідності , введення в обіг - надання продукції на ринку України в перший раз.

Тобто, для того щоб ФОП ОСОБА_1 вважалася такою, що ввела в обіг вищезгадану продукцію, саме ФОП ОСОБА_1 повинна була в перший раз здійснити надання продукції на ринку України.

Проте, як встановлено з матеріалів адміністративної справи пристрій зарядний для акумуляторів (ТМ Lavita ) був придбаний ФОП ОСОБА_1 у ТОВ АТ-Інжинірінг (а.с.110-111), а зарядний пристрій автоматичний (ТМ Мастер ) у ФОП ОСОБА_2 (а.с.112).

Отже, матеріалами справи підтверджується, що позивач не є особою яка ввела в обіг продукцію на якій відсутній знак відповідності, що свідчить про необґрунтованість висновків ГУ Держпродспоживслужби.

Щодо посилань представника ГУ Держпродспоживслужби на статтю 8 Закону України Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції , суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.7 ст.8 Закону України Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції , у разі якщо виробник продукції не може бути ідентифікований органом ринкового нагляду, для цілей цього Закону особою, що ввела таку продукцію в обіг, вважається кожен суб`єкт господарювання в ланцюгу постачання відповідної продукції, який протягом узгодженого з органом ринкового нагляду строку (терміну) не надав документацію, що дає змогу встановити найменування та місцезнаходження виробника або особи, яка поставила суб`єкту господарювання цю продукцію.

Отже, якщо суб`єкт господарювання на вимогу органу ринкового нагляду не надає документацію, що дає змогу встановити найменування та місцезнаходження виробника або особи, яка поставила суб`єкту господарювання цю продукцію, то вважає, що саме такий суб`єкт господарювання ввів в обіг таку продукцію.

При цьому, суд звертає увагу, що суб`єкт господарювання повинен бути належним чином повідомлений про необхідність подання документів щодо особи виробника та/або постачальника продукції.

Так, в листі від 22.11.2018 №05-11-16/7479 ГУ Держпродспоживслужби, ФОП ОСОБА_1 вказано на необхідність до 30.11.2018 надати інформацію про походження продукції, яка не відповідає встановленим вимогам, а саме надати документи: накладні, договори на поставку продукції, декларації про відповідність технічному регламенту, що дають змогу ідентифікувати суб`єкта господарювання який поставити відповідну продукцію.

Разом з тим, матеріали адміністративної справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження направлення/вручення зазначеного листа ФОП ОСОБА_1 , а надані до матеріалів справи листи Кур`єрської служби доставки та ФОП ОСОБА_3 , суд відхиляє з огляду на наступне.

Дійсно, Закон України Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції не визначає конкретного способу повідомлення суб`єкта господарювання про розгляд матеріалів.

Проте, суд звертає увагу на те, що прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Суд зазначає, що кореспонденція направлялася ОСОБА_1 , як фізичній особі - підприємцю, а відтак під час направлення кореспонденції ГУ Держпродспоживслужби повинно було врахувати порядок направлення кореспонденції саме для зазначеної категорії суб`єктів господарювання.

Так, відповідно до п.45.1 ст.45 Податкового кодексу України, платник податків - фізична особа зобов`язаний визначити свою податкову адресу. Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.

Згідно п.42.2 ст.42 Податкового кодексу України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Тобто, із зазначених приписів вбачається, що листування з фізичною особою - підприємцем здійснюється за адресою місцезнаходження/податковою адресою, при цьому платник податків може мати лише одну податкову адресу.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, станом на дату проведення перевірки ФОП ОСОБА_1 мала податкову адресу: АДРЕСА_2 .

Проте, доказів направлення будь-яких повідомлень про необхідність подання додаткових документів, на адресу вул . Череповецька, буд.7 матеріали адміністративної справи не містять, а як зазначив представник ГУ Держпродспоживслужби поштова кореспонденція направлялась помилково на стару адресу реєстрації підприємця - АДРЕСА_4 .

В свою чергу, направлення кореспонденції на адресу магазину, суд також вважає не обґрунтованим, оскільки наймані працівники, які здійснюють діяльність в такому магазині можуть бути не уповноважені на отримання офіційної кореспонденції від імені ФОП.

Також, суд вважає за необхідне звернути увагу і на розбіжності в документах за якими начебто позивачу направлялось повідомлення про необхідність надання додаткових документів, а саме корінець відправлення складений Кур`єрською службою доставки, а акти приймання-здачі робіт ФОП ОСОБА_3 .

Суд також звертає увагу на те, що рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації від 29.11.2016 №623 Про затвердження Порядку ведення єдиного державного реєстру операторів поштового зв`язку , зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21 грудня 2016 р. за №1679/29809 та яке набрало чинності з 13.01.2017, встановлено, що суб`єктам господарювання, які надають послуги з приймання, обробки, перевезення та доставки (вручення) поштових відправлень, виконання доручень користувачів щодо поштових переказів, банківських операцій, спрямовані на задоволення потреб користувачів, у двомісячний строк з дня набрання чинності цим рішенням подати до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації, повідомлення про внесення інформації до єдиного державного реєстру операторів поштового зв`язку.

Єдиний державний реєстр операторів поштового зв`язку (далі - реєстр) - електронна база даних, що містить інформацію про суб`єктів господарювання, які мають право надавати визначені ними у повідомленні послуги поштового зв`язку.

Отже, з 13 березня 2017 року операторами поштового зв`язку, які здійснюють свою діяльність із дотриманням Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, є суб`єкти господарювання, інформація про яких міститиметься в єдиному державному реєстрі операторів поштового зв`язку, що розміщений на офіційній сторінці НКРЗІ.

Разом з тим, ані КДС, ані ФОП ОСОБА_3 не внесені до Єдиного державного реєстру операторів поштового зв`язку, що ставить під сумнів направлення поштової кореспонденції зазначеними особами.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що ГУ Держпродспоживслужби не було належним чином вжито заходів щодо повідомлення ФОП ОСОБА_1 про необхідність подання додаткових документів, як і про результати проведеної перевірки.

Частиною 1 статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Під час розгляду справи судом встановлено, що при прийнятті оскаржуваної постанови відповідач діяв не обґрунтовано, тобто без урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийнятті рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення зустрічного позову Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

В свою чергу, оскільки суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування спірної постанови позовні вимоги Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області про стягнення штрафу накладеного за такою постановою задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Зустрічний позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_1 ) - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області від 03.12.2018 №000100.

Стягнути на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 768,40 (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області.

В задоволенні адміністративного позову Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 31.07.2019.

Суддя І.В. Новікова