Рішення

від 30.07.2019 по справі 1.380.2019.002209

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 1.380.2019.002209

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2019 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Хоми О.П.,

з участю секретаря судового засідання Павлішевського М.В.,

з участю представника відповідача Пілющак Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Новосільської сільської ради Городоцького району Львівської області про зобов`язання вчинити дії та визнання бездіяльності незаконною,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Новосільської сільської ради Городоцького району Миколаївської області (далі-відповідач, Новосільська сільрада), в якому просить:

- визнати бездіяльність Новосільської сільради щодо ненадання відповіді на запит на отримання публічної інформації ОСОБА_1 від 06.12.2018 незаконною;

- зобов`язати Новосільську сільраду надати відповідь на запит ОСОБА_1 на отримання публічної інформації від 06.12.2018.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 звернувся до Новосільської сільради з запитом на отримання публічної інформації від 06.12.2018 з проханням надати копії всіх рішень Новосільської сільради та всіх розпоряджень сільського голови за період з 01.01.2018 по 30.11.2018. Вказаний запит відповідачем отримано 11.12.2018, однак станом на час звернення позивача до суду з даним позовом Новосільською сільрадою відповіді не надано. Позивач вважає, що така бездіяльність порушує права позивача на доступ до публічної інформації та зумовила звернення до суду.

Відповідач щодо задоволення позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, суть яких полягає у наступному. Сільрада листом від 14.12.2018 вих. №249 повідомила ОСОБА_1 про виконання вимог статті 21 Закону України Про доступ до публічної інформації щодо відшкодування витрат на виготовлення копій запитуваних документів у зв`язку із великим обсягом останніх. З огляду на те, що ОСОБА_1 не відшкодовано таких витрат, у наданні запитуваних документів було відмовлено.

Ухвалою від 06.05.2019 позовну заяву залишено без руху.

Вимоги ухвали позивачем виконано.

Ухвалою від 20.05.2019 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Новосільською сільрадою 12.07.2019 (вх. 25905) подано відзив на позовну заяву.

Суд, з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 звернувся до Новосільської сільради з запитом на отримання публічної інформації від 06.12.2018, в якому просив надати копії всіх рішень Новосільської сільради та всіх розпоряджень сільського голови за період з 01.01.2018 по 30.11.2018.

Вказаний запит направлено на адресу відповідача рекомендованим листом 07.12.2018, що підтверджується копією фіскального чеку ПАТ Укрпошта від 07.12.2018.

Згідно із витягом відстеження відправлень з сайту ПАТ Укрпошта такий рекомендований лист вручено адресату 11.12.2018.

За результатами розгляду запита ОСОБА_1 Новосільською сільрадою надано відповідь.

Так, листом від 14.12.2018 вих. 249 повідомлено позивача про те, що у зв`язку із великим обсягом запитуваної інформації строк розгляду запиту продовжено до 05.01.2019 та

роз`яснено необхідність виконання вимог статті 21 Закону України Про доступ до публічної інформації щодо відшкодування витрат на виготовлення копій запитуваних документів.

Відповідь цього ж числа простою кореспонденцією направлено ОСОБА_1 на адресу: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом із журналу реєстрації вихідних документів Новосільської сільради.

Звернення до суду з даним позовом позивач обґрунтовує протиправною бездіяльністю відповідача, яка полягає у ненаданні відповіді на запит від 06.12.2018.

При вирішенні спору суд керувався наступним.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Статтею 5 Закону України Про інформацію від 02.10.1992 № 2657-XII (далі - Закон № 2657-XII) встановлено, що кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес, врегульовано Законом України Про доступ до публічної інформації від 13.01.2011 №2939-VI (далі - Закон №2939-VI).

Відповідно до статті 1 Закону №2939-VI, публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 3 Закону № 2939-VI визначені гарантії забезпечення права на публічну інформацію, зокрема право на доступ до публічної інформації гарантується:

1) обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом;

2) визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє;

3) максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації;

4) доступом до засідань колегіальних суб`єктів владних повноважень, крім випадків, передбачених законодавством;

5) здійсненням парламентського, громадського та державного контролю за дотриманням прав на доступ до публічної інформації;

6) юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.

Відповідно до статті 5 Закону №2939-VI одним із способів доступу до інформації є надання такої за запитами на інформацію.

Згідно з статтею 12 Закону №2939-VI суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.

Відповідно до частини 1 статті 19 Закону №2939-VI, запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

У відповідності до частини першої статті 20 Закону №2939-VI, розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Частиною четвертою тієї ж статті закріплено, що у разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до частин першої та другої статті 21 Закону №2939-VI інформація на запит надається безкоштовно.

У разі якщо задоволення запиту на інформацію передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як 10 сторінок, запитувач зобов`язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк.

Відповідно до частини першої статті 22 Закону №2939-VI розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону.

Аналіз вищенаведених норм в сукупності свідчить, що за загальним правилом, відповідь на запит на інформацію надається протягом п`яти робочих днів з дня отримання такого і безкоштовно, підстави відмови в задоволені запиту є вичерпними.

Однак у разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації, розпоряднику інформації надано право продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів, а запитувач інформації зобов`язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк документів обсягом більш як 10 сторінок.

Якщо запитувач не відшкодував фактичні витрати на копіювання та друк документів обсягом більш як 10 сторінок, розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту на інформацію.

Зміст запиту на інформацію ОСОБА_1 полягав в одержанні копій всіх рішень Новосільської сільради та всіх розпоряджень сільського голови за період з 01.01.2018 по 30.11.2018.

Судом встановлено, що Новосільська сільрада розглянула запит ОСОБА_1 і надала відповідь листом від 14.12.2018 вих. № 249.

У зв`язку з тим, що обсяг запитуваних ОСОБА_1 документів передбачав виготовлення копій документів обсягом більше як 10 аркушів, сільрада продовжила строк розгляду запиту і роз`яснила запитувачу інформації вимоги Закону №2939-VI щодо необхідності відшкодування витрат на копіювання та друк документів.

Статтею 23 Закону №2939-VI передбачено право запитувача оскаржити до керівника розпорядника, вищого органу або суду: 1) відмову в задоволенні запиту на інформацію; 2) відстрочку задоволення запиту на інформацію; 3) ненадання відповіді на запит на інформацію; 4) надання недостовірної або неповної інформації; 5) несвоєчасне надання інформації; 6) невиконання розпорядниками обов`язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону; 7) інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.

Відповідач ствердив про не виконання ОСОБА_1 обов`язку по відшкодуванню фактичних витрат на копіювання та друк запитуваних документів, обсяг яких перевищує 10 аркушів.

Позивачем не надано, а судом не здобуто доказів здійснення ОСОБА_1 такого відшкодування.

Позивач оскаржив бездіяльність відповідача, яка полягає у ненаданні відповіді на запит від 06.12.2018.

Відмова у ненаданні запитуваних документів через необхідність відшкодування витрат на копіювання і друк останніх не є підставою звернення до суду з даним позовом.

Лист Новосільської сільради від 14.12.2018 вих. № 249 на запит від 06.12.2018 спростовує твердження позивача про бездіяльність відповідача і зумовлює висновок суду про безпідставність першої позовної вимоги.

Відповідно до вимог частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем виконано обов`язок щодо доказування правомірності своїх дій.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи дії відповідача при розгляді запита ОСОБА_1 від 06.12.2018 на відповідність критеріям, визначеним частиною 2 статті 2 КАС України, суд дійшов висновку, що така відповідає критеріям, встановленим частиною 2 статті 2 КАС України та є правомірною.

Встановлені фактичні обставини, підтверджені належними та допустимими доказами, спростовують доводи позивача про порушення його права на доступ до публічної інформації.

Ураховуючи висновок суду про правомірність поведінки відповідача та безпідставність першої позовної вимоги, відсутні підстави для задоволення і другої позовної вимоги, яка є похідною від першої.

Беручи до уваги викладене в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними, тому в задоволенні позову слід відмовити повністю.

Відповідно до положень статті 139 КАС України не підлягають стягненню з відповідача понесені позивачем судові витрати.

Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 132, 159, 241-246, 260-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в :

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Новосільської сільської ради Городоцького району Львівської області (с. Нове Село, Городоцький район, Львівська область, 81573, код ЄДРПОУ 04372833) про зобов`язання вчинити дії та визнання бездіяльності незаконною, - відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 01 серпня 2019 року.

Суддя О.П. Хома