Рішення

від 22.07.2019 по справі 360/2087/19

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

22 липня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/2087/19

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тихонова І.В.,

секретаря судового засідання Кравцової Т.О.

за участю представників сторін:

позивача: не прибув

представник відповідача: Некрилова О.А., Борщ Ю.С.

свідка: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарський агростандарт до Головного управління Держпраці у Луганській області про визнання протиправним та скасування постанови про накладення штрафу, -

ВСТАНОВИВ:

20 травня 2019 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарський агростандарт" (далі - ТОВ "Сільськогосподарський Агростандарт" або позивач,) до Головного управління Держпраці у Луганській області (далі - ГУ Держпраці у Луганській області або відповідач), в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову від 10.05.2019 №ЛГ440/324-НП/СПТД-ФС про накладення на позивача штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ГУ Держпраці у Луганській області на адресу ТОВ "Сільськогосподарський Агростандарт" було скеровано направлення на проведення інспекційного відвідування від 18.04.2019 № 01-17/474 (далі-Направлення), відповідно до якого на виконання наказу Головного Управління Держпраці у Луганській області від 18.04.2019 № 412 направлялись державні інспектори.

Позивач зазначив, що суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю). Відповідно до направлення, підставою заходу зазначено рішення керівника , що не є підставою проведення позапланового заходу.

У інспектора праці були відсутні підстави для складення Вимоги про надання документів від 18.04.2019 без складання акту (який у даному випадку складений лише 19.04.2019).

Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об`єкта відвідування або його уповноваженим представником відповідно до пунктів 19-20 Порядку здійснення державного нагляду контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений Постановою КМУ від 26.04.2017 № 295 (далі-Порядок № 295).

Таким чином, строк проведення перевірки контролюючим органом визначено до 20 квітня 2019 року, а відтак складання акту 19 квітня 2019 року є неправомірним.

Позивача не було поінформовано про розгляд справи належним чином - не пізніше ніж за п`ять днів до дати її розгляду, у порушення вимог пункту 6 Порядку № 509, це позбавило його права особисто або через представника брати участь в розгляді справи та інших прав, пов`язаних з розглядом справи. Оскільки положеннями пунктів 6, 7 Порядку № 509 встановлено, що Відповідач може здійснити розгляд справи за відсутності суб`єкта господарювання лише за умови, якщо суб`єкта господарювання повідомлено (поінформовано) не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду справи, прийняття Постанови без виконання зазначеної умови є протиправним.

Разом з тим, в оскаржуваній Постанові вказано, що Відповідач, розглянувши справу про накладення штрафу та на підставі акта про неможливість проведення інспекційного відвідування від 19.04.2019 щодо порушень Позивачем законодавства про працю встановив створення перешкод у проведенні інспекційного відвідування щодо додержання законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин, що протирічить матеріалам справи.

Тобто Відповідач, під час проведення інспекційного відвідування та оформлення за його наслідками Акту відвідування і складання на підставі цього акту Постанови про накладення штрафу, діяв не у порядку та не у спосіб, що передбачені чинним законодавством, а тому Постанова про накладення штрафу не відповідає вимогам чинного законодавства, є необґрунтованою і підлягає скасуванню як протиправна.

Зазначив, що Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, який затверджено Постановою КМУ від 17.07.2013 №509, передбачено можливість накладення штрафу лише на підставі акту про порушення, виявлені під час перевірки, в той же час право накладати штраф на підставі акту про порушення, виявлені за наслідками інспекційного відвідування жодним нормативно-правовим актом не передбачено.

Тому зазначає, що спірна постанова прийнята відповідачем безпідставно, оскільки накладення штрафу відбувається лише на підставі акта перевірки, у той час як відповідачем проведено інспекційне відвідування.

Крім того, вважає, що саме по собі складання посадовими особами Держпраці акту про неможливість проведення інспекційного відвідування через відсутність документів, без виявлення ознак перешкоджання об`єктом відвідування проведенню інспекційного відвідування, не може вважатись достатньою самостійною підставою для притягнення до відповідальності за абз. 6 ч. 2 статті 265 КЗпП України (за недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні).

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 04.06.2019 прийнята позовна заява до розгляду після усунення її недоліків та відкриття провадження у справі в підготовчому засіданні на 19 червня 2019 року о 10 год. 00 хв.

19.06.2019 клопотання позивача про відкладення справи на іншу дату задоволено. Розгляд справи відкладено на 10.07.2019 на 11:00 год.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 10.07.2019 клопотання відповідача про виклик свідків у справі задоволено. Викликано у відкрите судове засідання на 22 липня 2019 року о 10 год. 00 хв., в якості свідка ОСОБА_1 .

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 10.07.2019 підготовче провадження у справі закрито, а справу призначено до судового розгляду по суті на 22 липня 2019 року о 10 год. 00 хв.

13.06.2019 року до суду надійшов відзив на позовну заяву ТОВ "Сільськогосподарський Агростандарт", відповідно до якого відповідач заперечує проти позову, доводи останнього вважає необґрунтованими виходячи з наступного (арк. спр.53-55).

Відповідно до підпункту 3 пункту 5 та пункту 10 Порядку № 295, статті 16 Конвенції Міжнародної організації праці № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованої Законом України № 1986-ІV від 08.09.2004, на підставі інформації від ОСОБА_2 від 17.04.2019 винесено наказ від 18.04.2019 № 412 Про проведення інспекційного відвідування ТОВ Сільськогосподарський Агростандарт .

Згідно до пункту 5 Порядку № 295 передбачено перелік підстав для проведення інспекційного відвідування.

Підпунктом 3 пункту 5 Порядку № 295, у тому числі передбачено проведення інспекційного відвідування за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2,4-7 цього пункту.

Зазначив, що у розумінні підпункту 3 пункту 5 Порядку № 295 інформація від ОСОБА_2 є інформацією, отриманою із інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, а тому вважає, що контролюючим органом є належні підстави для проведення інспекційного відвідування.

18.04.2019 ГУ Держпраці у Луганській області винесено направлення № 01-17/474 на проведення інспекційного відвідування, яке отримано директором ТОВ Сільськогосподарський Агростандарт .

У відповідності до вищевказаного наказу, 18.04.2019 інспекторами праці ОСОБА_7, ОСОБА_4 та ОСОБА_1 була здійснена спроба провести інспекційне відвідування.

18.04.2019 у зв`язку з неможливістю проведення інспекційного відвідування з причини створення перешкод у діяльності інспектора праці, а саме: відсутністю документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, інспектором праці винесено Акт про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування від 18.04.2019 № ЛГ440/324/НД, згідно якого строк проведення інспекційного відвідування зупинено до 19.04.2019 та Вимогу про надання/поновлення документів № ЛГ440/324/ПД. Вказані документи отримані директором ТОВ Сільськогосподарський Агростандарт .

19.04.2019 у зв`язку з неможливістю проведення інспекційного відвідування з причини створення перешкод у діяльності інспектора праці винесено Акт про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування від 19.04.2019 № ЛГ440/324/НП. Вказаний документ направлено рекомендованим листом.

Особою, що може підтвердити факт перешкоджання є головний державний інспектор відділу державного нагляду: законодавства соціального страхування управління з питань праці Головного управління Зубенко Юлія Станіславівна.

26.04.2019 заступник начальника ГУ Держпраці у Луганській області прийняв рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу о 09 год. 30 хв. 10.05.2019.

02.05.2019 ГУ Держпраці у Луганській області склало повідомлення, яке направлено рекомендованим листом. Відповідно до пункту 4 Порядку № 509 справа розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд.

10.05.2019 першим заступником начальника ГУ Держпраці у Луганській області розглянуто справу та винесено Постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ЛГ440/324-НП/СПТД-ФС у розмірі 417300 грн. 00 коп., яку направлено рекомендованим листом позивачу.

На підставі вищезазначеного вважає, що посадовими особами ГУ Держпраці у Луганській області неухильно дотримано норми матеріального та процесуального права під час підготовки до інспекційного відвідування, його проведення та прийняття рішення про накладення штрафу.

На підставі чого, просив суд у задоволенні позовних вимог ТОВ Сільськогосподарський Агростандарт про визнання протиправною та скасування постанови №ЛГ440/324-НП/СПТД-ФС від 10.05.2019 про накладення штрафу відмовити у повному обсязі за необґрунтованістю.

В судове засідання позивач не з`явилися про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності (а.с. 122).

В судовому засіданні представник відповідача заперечував щодо заявлених позовних вимог, просив суд відмовити в повному обсязі за необґрунтованістю з підстав, викладених у запереченні на позов.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, провівши допит свідка, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-77 КАС України, суд дійшов наступного.

Щодо статусу, порядку та процедури проведення ГУ Держпраці у Луганській області інспекційного відвідування.

Частинами 1 та 2 статті 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

Використання примусової праці забороняється. Не вважається примусовою працею військова або альтернативна (невійськова) служба, а також робота чи служба, яка виконується особою за вироком чи іншим рішенням суду або відповідно до законів про воєнний і про надзвичайний стан.

Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Згідно з ч.1 ст.259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.1 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295 (далі Порядок №295), встановлено, що цей Порядок визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування).

Пунктом 2 Порядку №295 передбачено, що державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема, Держпраці та її територіальних органів.

Пункт 1 Положення про Державну службу України з питань праці/далі - Положення №96, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96, встановлює, що Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Згідно з підпунктом 6 пункту 4 зазначеного Положення № 96 Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Пунктом 7 цього Положення № 96 передбачено, що Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.

Порядок здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю затверджений постановою Кабінету Міністрів України №295 від 26.04.2017 (далі по тексту - Порядок № 295).

Пунктом 2 вказаного Порядку № 295 встановлено, що державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці: Держпраці та її територіальних органів; виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин).

Згідно з пунктом 11 Порядку № 295 інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право: 1) під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, самостійно і в будь-яку годину доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта відвідування, в яких використовується наймана праця; 2) ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об`єктом відвідування їх копії або витяги; 3) наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об`єкта відвідування запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення; 4) за наявності ознак кримінального правопорушення та/або створення загрози безпеці інспектора праці залучати працівників правоохоронних органів; 5) на надання робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування; 6) фіксувати проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин засобами аудіо-, фото- та відеотехніки; 7) отримувати від державних органів інформацію, необхідну для проведення інспекційного відвідування, невиїзного інспектування.

Пунктами 19, 20 Порядку № 295 передбачено, що за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю припис про їх усунення. Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об`єкта відвідування або його уповноваженим представником.

Заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

З викладеного вбачається, що безпідставним є посилання позивача на можливість прийняття постанови про накладення штрафу лише на підставі акту перевірки, оскільки п. 27, 29 Порядку № 295 прямо передбачено право контролюючого органу за результатами інспекційного відвідування винести припис та/або вжити заходів притягнення до відповідальності об`єкту відвідування.

Посилання позивача на п. 2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затверджений постановою КМУ від 17 липня 2013 року №509 (надалі Порядок № 509) не може бути прийнятий судом до уваги в якості обґрунтування задоволення позову, оскільки даний порядок регламентує процедуру розгляду справи про накладення штрафу, накладення штрафу, права обов`язки суб`єктів процедури.

Тоді як форми та порядок здійснення контролю за діяльністю суб`єктів господарювання у сфері дотримання законодавства про працю регламентовано Порядком №295.

Застосування терміну перевірка у тексті Порядку № 509 вочевидь свідчить лише про те, що останній був прийнятий раніше за Порядок № 295, де застосовується термін інспекційне відвідування , замість визначення яке містилось у наказі Міністерства соціальної політики України від 02 липня 2012 року № 390, який втратив чинність на підставі наказу Міністерства соціальної політики України від 04.12.2017 № 1917.

Тоді як за правовим змістом поняття інспекційне відвідування та перевірка в даному випадку є тотожними та являють собою форми державного контролю у сфері дотримання вимог законодавства про працю.

Відповідно до частини першої статті 259 Кодексу законів про працю України, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частиною четвертою статті 2 Закону України від 05 квітня 2007 року №877-ІV "Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі по тексту - Закон № 877) заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема Законом України від 8 вересня 2004 року №1985-ІV "Про ратифікацію Конвенції Міжнародної організації праці №81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі" та Законом України від 08.09.2004 №1986 "Про ратифікацію Конвенції Міжнародної організації праці №129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві".

Як встановлено частиною п`ятою статті 2 Закону № 877, такий державний нагляд (контроль) здійснюється у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідній сфері та міжнародними договорами, із забезпеченням дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 1, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Так, Закон № 877 містить вичерпний перелік норм дотримання яких зобов`язані забезпечити Держпраці та його територіальні органи при здійсненні державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення.

Правова позиція, щодо розмежування дії норм Закону №877 та Порядку №295, знайшла своє відображення в рішенні Касаційного адміністративного суду в складі Верховного суду від 22.03.2018 по справі № 697/2073/17.

По суті виявлених порушень суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що позивач - ТОВ Сільськогосподарський Агростандарт , код ЄРДПОУ 36526686, місцезнаходження юридичної особи: 92300, Луганська область, Новопсковський район, смт Новопсков, вулиця Карла Маркса, будинок 198. Види діяльності: 01.11 вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур. Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (арк. спр. 9-13).

Відповідачем - ГУ Держпраці у Луганській області відповідно до підпункту 3 пункту 5 та пункту 10 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295, керуючись статтею 16 Конвенції Міжнародної організації праці № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованої Законом України № 1986 - ІV від 08 вересня 2004 року, на підставі інформації від ОСОБА_2 від 17 квітня 2019 року прийнято наказ Про проведення інспекційного відвідування ТОВ Сільськогосподарський Агростандарт , (за адресою: Луганська область, Новопсковський район, смт Новопсков, вулиця Карла Маркса, будинок 198) від 18.04.2019 № 412, яким наказано: доручити проведення інспекційного відвідування ТОВ Сільськогосподарський Агростандарт головному державному інспектору відділу державного нагляду в сфері трудових відносин управління з питань праці ГУ Держпраці у Луганській області Борщ Ю.С., головному державному інспектору відділу державного нагляду додержання законодавства соціального страхування з питань праці ГУ Держпраці у Луганській області Зубенко Ю.С. у строк з 18 квітня 2019 року по 19 квітня 2019 року (арк. спр. 58).

Відповідно до наказу від 18.04.2019 № 412 та направлення на проведення інспекційного відвідування суб`єкта господарювання від 18.04.2019 № 01-17/474, ГУ Держпраці у Луганській області повідомило ТОВ Сільськогосподарський Агростандарт про проведення інспекційного відвідування з 18 квітня 2019 року по 19 квітня 2019 року. Предмет здійснення інспекційного відвідування: додержання законодавства про працю в частині фактичного допуску працівника (ів) до роботи без оформлення трудового договору, в частині додержання мінімальних гарантій в оплаті праці (арк. спр. 60-61).

Таким чином, позивача - ТОВ Сільськогосподарський Агростандарт , своєчасно було проінформовано щодо підстав та направлення на проведення інспекційного відвідування. Відповідно до підпункту 3 пункту 5 та пункту 10 Порядку, за інформацією, отриманою із інших джерел заяви - ОСОБА_2 (а.с. 56), про що свідчить особистий підпис - ОСОБА_5 від 18.04.2019 (а.с.60-61).

18.04.2019 інспектором праці ГУ Держпраці у Луганській області складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування № ЛГ 440/324/НД, відсутність документів, ведення яких передбачено законодавством про працю. Строк проведення інспекційного відвідування зупинено до 19.04.2019. Вказаний акт підписано без зауважень та заперечень позивачем - ОСОБА_5 , про що свідчить підпис (арк. спр. 62-63).

У пункті 16 Порядку № 295 закріплено, що у разі створення об`єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення відвідування (ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування; перешкода в реалізації інших прав, передбачених пунктом 11 цього Порядку), відсутності об`єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування), відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування із зазначенням відповідних причин, який за можливості підписується керівником об`єкта відвідування або іншою уповноваженою особою.

Копія акта, зазначеного у пункті 16 цього Порядку, надсилається органам, яким підпорядкований об`єкт відвідування (за наявності), для вжиття заходів з усунення перешкод і забезпечення присутності об`єкта відвідування за своїм місцезнаходженням (п.17 Порядку № 295).

Пунктом 18 Порядку 295 передбачено, що у разі відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, об`єкту відвідування надсилається копія акта про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування та письмова вимога із зазначенням строку поновлення документів. На час виконання такої вимоги строк проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування зупиняється.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.04.2019 інспектором праці ГУ Держпраці у Луганській області складено вимогу про надання/поновлення документів № ЛГ 440/324/ПД у строк до 11 год. 00хв. 19.04.2019 надати документи, необхідні для проведення інспекційного відвідування. Вказана вимога складено у 2 примірниках та отримана позивачем - ОСОБА_5 18.04.2019, про що свідчить його особистий підпис (арк. спр. 64-65).

Таким чином, позивача було своєчасно повідомлено про надання/поновлення документів № ЛГ 440/324/ПД у строк до 11год. 00хв. 19.04.2019 для проведення інспекційного відвідування.

19.04.2019 інспектором праці ГУ Держпраці у Луганській області ОСОБА_7 (службове посвідчення № 324) відповідно до статті 259 КЗпП України, частини третьої статті 34 ЗУ Про місцеве самоврядування в Україні , пункту 16 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою КМУ 295, о 11 год. 00 хв., 19 квітня 2019 року у присутності інспектора праці Зубенко Юлії Станіславівни здійснено спробу проведення інспекційного відвідування ТОВ Сільськогосподарський Агростандарт за адресою: Луганська область, смт Новопсков, вул. К.Маркса 198. Предмет контролю: додержання законодавства про працю в частині фактичного допуску працівника (ів) до роботи без оформлення трудового договору, в частині додержання мінімальних гарантій в оплаті праці. Створення перешкод у діяльності інспектора праці: ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування; ненадання для ознойомлення документів від 18 квітня 2019 року № ЛГ 440/324/ПД, пункти письмової вимоги які не виконані 1-18. Копія акта складено на 4 аркушах надіслано об`єкту відвідування рекомендованим листом з повідомленням про вручення 9310006484494 (арк. спр.66-67; арк. спр.68).

Отриманий позивачем 26.04.2019 (арк.спр.76).

З огляду на викладене, суд вважає, що при складанні вищевказаного акту про неможливість проведення інспекційного відвідування № ЛГ 440/324/НП від 19.04.2019 відповідач діяв відповідно до вимог, як це передбачено Порядком № 295.

Суд зазначає, що загальні правила застосування відповідальності до суб`єкта господарювання встановлені частиною 1 ст. 265 КЗпП України, згідно з якою посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством у випадку, якщо вони винні у порушенні законодавства про працю. Вина є одним з елементів суб`єктивної сторони будь-якого правопорушення, а тому юридична відповідальність за загальним правилом можлива лише при винному вчиненні забороненого діяння.

Як передбачено положеннями абз. 7 ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю, юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі вчинення дій, передбачених абзацом шостим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, - у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

Суд зазначає, що відповідальність згідно з абз. 7 ч. 2 ст.265 КЗпП України настає у випадку встановлення складу наступних правопорушень:

- недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю та/або

- створення перешкод у її проведенні.

Судом з`ясовано, що підставою для застосування до позивача санкцій, було не тільки невиконання ним вимоги про надання документів, а й перешкоди, створені позивачем в ході первинного інспекційного відвідування 18.04.2019.

Під поняттям створення перешкод законодавець розуміє активну поведінку посадової особи об`єкту відвідування, направлену на перешкоджання інспектору праці під час здійснення інспекційного відвідування отримувати необхідну для цього інформацію та належним чином реалізувати свої повноваження, ш:о є підставо для складання акту про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування. До інших підстав для складання акту про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування законодавець відносить відсутність об`єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням, а також відсутність документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, тобто такий акт складається у випадку неможливості проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, не пов`язаного із створенням перешкод. Водночас, саме по собі складання посадовими особами Держпраці акту про неможливість проведення інспекційного відвідування через відсутність документів, без виявлення ознак перешкоджання об`єктом відвідування проведенню інспекційного відвідування, не може вважатись достатньою самостійною підставою для притягнення до відповідальності за абз. 7 ч. 2 статті 265 КЗпП України (за недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні).

З пояснень свідка - головний державний інспектор відділу державного нагляду ОСОБА_1 встановлено, що працівники ГУ Держпраці прибули до підприємства позивача ТОВ Сільськогосподарський Агростандарт . На підприємстві знаходився працівник - бухгалтер, через 30 хвилин приїхав директор товариства, який повідомив інспекторам праці, що у строк до 11 год 00 хв 19.04.2019 надасть відповідний пакет документів, які у нього витребовувались. Однак у встановлений час, позивач на адресу ГУ Держпраці відповідні документи не надав, що було розцінено дії позивача як не допуск та створення об`єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці.

Суд зазначає, що перешкоди у проведенні перевірки чи інспекційного відвідування повинні полягати в певних діях чи бездіяльності. Ці дії повинні бути винними, а відповідно особа повинна усвідомлювати скоєне ним правопорушення чи допускати їх створення, внаслідок навмисних перешкод у проведенні інспекційного відвідування.

Притягуючи особу до відповідальності, орган Держпраці повинен встановити склад порушення, в тому числі винність дій.

В свою чергу, відповідачем не надано, а судом під час розгляду справи не встановлено належних та допустимих, достовірних та достатніх, в розумінні приписів ст. 73-76 КАС України, доказів створення позивачем саме перешкод у проведенні інспекційного відвідування. Натомість з пояснень свідка, працівник ГУ Держпраці були допущені до ТОВ "Сільськогосподарський Агростандарт" без створення будь-яких перешкод.

З огляду на зазначене, доводи відповідача про правомірність прийняття ГУ Держпраці у Луганській області постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ЛГ440/324/2НП/СПТД-ФС від 10.05.2019, є помилковими.

Щодо посилання позивача, що його не було поінформовано про розгляд справи належним чином не пізніше ніж за п`ять днів до дати її розгляду у порушення вимог пункту 6 Порядку № 509, що позбавило його права особисто або через представника брати участь в розгляді справи та інших прав, пов`язаних з розглядом справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до пунктів 3 та 4 Порядку № 509 уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу. Справа розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд.

Відповідно до вищезазначеного Порядку № 509 уповноваженою посадовою особою ГУ Держпраці у Луганській області прийнято рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу від 26.04.2019 № ЛГ440/324/НП/СП, було призначено до розгляду на 10 травня 2019 року о 09 годині 30 хвилин, за адресою: вул. Малиновського, будинок 1А, каб.97, м. Лисичанськ (арк. спр. 69).

02.05.2019 за № 01-15/1554 заступником начальника ГУ Держпраці І. Удовенко прийнято повідомлення про розгляд справи щодо накладення штрафу на 10 травня 2019 року о 09 годині 30 хвилин, за адресою: вул. Малиновського, будинок 1А, каб.97, м. Лисичанськ, яка направлена на адресу ТОВ Сільськогосподарський Агростандарт 10.05.2019 та отримана позивачем 11.05.2019 (арк.спр.75).

Разом з тим, ключовим правовим питанням у справі є застосування п. 6 Порядку № 509, а саме зміст обов`язку державного органу повідомляти особу, яка притягується до відповідальності, про час та місце розгляду справи, а також правові наслідки неповідомлення.

Відповідно до п. 9 ч.2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Насамперед, суд звертає увагу на те, що штраф у розмірі 417300 грн., який було застосовано до позивача, є суттєвим.

Особі, до якої застосовуються такі суттєві санкції відповідальності, повинно бути забезпечено право завчасно знати про час та місце розгляду справи. Це право є гарантією реалізації інших прав - на участь в засіданні, висловлення заперечень, надання доказів, захист тощо.

Положення п. 6 Порядку № 509 покладає цей обов`язок на уповноважену посадову особу. Зміст цього обов`язку не вичерпується надсиланням тексту відповідного повідомлення, оскільки саме лише надсилання, без отримання, не свідчить про поінформованість особи про час та місце розгляду справи, а отже робить це право недієвим.

Для інформування особи про час та місце розгляду справи можуть використовуватися різні способи: рекомендований лист, телеграма, телефакс, телефонограма, особисте вручення повідомлення представникам. Множинність способів повідомлення дозволяє уповноваженій посадовій особі обрати один або декілька способів, які забезпечують поінформованість особи.

Відповідно до п. 7 Порядку 509 справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду. Отже, саме на уповноважену посадову особу покладається обов`язок з`ясувати чи поінформовано особу. При цьому, саме лише надсилання повідомлення (без доказів його отримання) не свідчить про її поінформованість. У разі неналежного поінформування особи, яка притягується до відповідальності, уповноважена особа не може розпочинати розгляд справи.

З огляду на це, обов`язок уповноваженої посадової особи письмово повідомляти суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду справи про накладення штрафу вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за п`ять днів до дати розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.

Таке тлумачення п. 6 Порядку № 509 відповідає завданням адміністративного судочинства та принципу верховенства права, оскільки має наслідком більш ефективний захист права та інтереси фізичних та юридичних осіб.

З`ясовуючи поінформованість особи про час та місце розгляду справи, суд також повинен зважати на поведінку особи, яка притягується до відповідальності. Ухилення від одержання повідомлення або інші недобросовісні дії, які свідчать про намагання уникнути участі в засіданні, не можуть бути підставою для скасування постанови.

Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи, яка її стосується. У разі одержання повідомлення до засідання, але у строк, що є меншим за п`ятиденний, особа повинна вживати розумних заходів для реалізації своїх прав на участь у засіданні.

Відповідно до п. 5 Порядку № 509 у разі надходження від суб`єкта господарювання або роботодавця, щодо якого порушено справу, обґрунтованого клопотання про відкладення її розгляду, строк розгляду справи може бути продовжений уповноваженою посадовою особою, але не більше ніж на 10 днів.

Якщо особа з`явилася на засідання, взяла у ньому участь і не клопотала про відкладення, то несвоєчасність отримання повідомлення (порушення п`ятиденного строку) не є підставою для визнання постанови протиправною.

За обставинами цієї справи, повідомлення від 02.05.2019 №01-15/1554 про розгляд справи про накладення штрафу на 10 травня 2019 року о 09 годині 30 хвилин, за адресою: вул. Малиновського, будинок 1А, каб.97, м. Лисичанськ, було скеровано позивачу 06.05.2019 (за чотири дня) (арк.спр. 75).

Рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення отримано ОСОБА_6 (діловод) 11.05.2019 - наступним днем після складання постанови про накладення штрафу (арк.спр. 75).

Таким чином, обов`язок уповноваженої посадової особи письмово повідомляти суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду справи про накладення штрафу не було не виконано.

Отже, відповідач не довів, що про час розгляду справи про накладення штрафу позивач був поінформований своєчасно та належним чином.

Крім того, 10.05.2019 №ЛГ7440/324НП/СПТД-ФС заступником начальника ГУ Держпраці у Луганській області Удовенко І.М. було винесено постанову про накладення на ТОВ Сільськогосподарський Агростандарт штрафу у розмірі 417300,00 грн (арк.спр71-72), який було скеровано позивачу 10.05.2019 (арк.спр. 73) та отриманий ОСОБА_6 (діловод) 11.05.2019 (арк.спр. 73).

Тобто, в даному випадку сам відповідач фактично підтвердив факт інформування позивача пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду справи про накладення штрафу, тобто з порушенням строку встановленого п. 6 Порядку № 509.

Інших доказів, які б підтверджували факт належного повідомлення позивача про розгляд справи матеріали справи не містять.

Згідно ч. 2 ст. 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

У статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 року № 3477-IV зазначається, що суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною 17.07.1997 року (далі - Конвенція), є частиною національного законодавства.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Статтею 19 Конвенції передбачено, що для забезпечення дотримання Високими Договірними Сторонами, однією з яких є Україна, їхніх зобов`язань за Конвенцією та протоколами до неї, створюється Європейський суд з прав людини. Він функціонує на постійній основі. Високі Договірні Сторони зобов`язуються виконувати остаточні рішення Суду в будь-яких справах, у яких вони є сторонами (ст. 46 Конвенції).

Згідно Рішення ЄСПЛ по справі "Рисовський проти України" (Rysovskyyv. Ukraine) від 20.10.2011 року (заява № 29979/04), принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі "Москаль проти Польщі" (Moskalv. Poland).

Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див., mutatismutandis, рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pinc v. The Czech Republic), заява №36548/97, п. 58, ECHR 2002-VIII).

Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обовязків (див. рішення у справі "Лелас проти Хорватії" (Lelasv. Croatia).

Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень на якого покладено обов`язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, ані під час розгляду справи у суді першої інстанції, ані під час її апеляційного перегляду не довів належними та допустимими доказами факт дотримання процедури розгляду справи про накладення штрафу, зокрема, щодо належного інформування позивача про дату, час та місце її розгляду.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням визначеного статтею 8 Конституції України принципу верховенства права та встановлених статтею 2 КАС Українизавдань суду як державної правозахисної інституції, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана постанова про накладення штрафу є протиправною та підлягає скасуванню у судовому порядку.

На підставі викладеного, висновки суду першої інстанції щодо законності та правомірності оскаржуваної постанови є помилковими.

Відповідно до ч.ч.1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

За правилами частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 6255,00 грн., яка сплачена відповідно до платіжного доручення від 17.05.2019 № 974 та оригінал якого знаходиться в матеріалах справи, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарський агростандарт (код ЄДРПОУ 36526682, 92302, Луганська область, смт Новопсков, вул. Карла Маркса, буд. 198) до Головного управління Держпраці у Луганській області про визнання протиправним та скасування постанови про накладення штрафу (код ЄДРПОУ 39801404, 93100, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Малиновського, 1А) - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Луганській області від 10.05.2019 №ЛГ440/324-НП/СПТД-ФС про накладення штрафу у розмірі 417 300,00 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарський агростандарт (код ЄДРПОУ 36526682, 92302, Луганська область, смт Новопсков, вул. Карла Маркса, буд. 198) судовий збір в сумі 6255 (шість тисяч двісті п"ятдесят п"ять) грн. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління Держпраці у Луганській області (код ЄДРПОУ 39801404, 93100, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Малиновського, 1А).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено та підписано 01.08.2019.

Суддя І.В. Тихонов