Рішення

від 31.07.2019 по справі 420/3388/19

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/3388/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2019 року м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Вовченко O.A., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом громадської спілки ВЕРХОВЕНСТВО ПРАВА до комунального підприємства ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ МІСТА ОДЕСИ про визнання протиправною бездіяльність та про зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

05 червня 2019 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов громадської спілки ВЕРХОВЕНСТВО ПРАВА до комунального підприємства ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ МІСТА ОДЕСИ , в якому позивач просить суд визнати бездіяльність комунального підприємства ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ МІСТА ОДЕСИ з приводу ненадання відповіді на запит громадської спілки ВЕРХОВЕНСТВО ПРАВА №15/04-19 від 26.04.2019 року протиправною та зобов`язати комунальне підприємство ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ МІСТА ОДЕСИ надати відповідь на запит громадської спілки ВЕРХОВЕНСТВО ПРАВА №15/04-19 від 26.04.2019 року.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 10 червня 2019 року прийнято до розгляду позовну заяву громадської спілки ВЕРХОВЕНСТВО ПРАВА , відкрито провадження у даній адміністративній справі та ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 02 травня 2019 року громадська спілка ВЕРХОВЕНСТВО ПРАВА подала до комунального підприємства ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ МІСТА ОДЕСИ письмовий запит № 15/04-19 від 26.04.2019 року в порядку Закону України Про доступ до публічної інформації про надання копій усіх договорів, укладених комунальним підприємством ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ МІСТА ОДЕСИ із фізичними та юридичними особами, за період з 01.01.2019 року по 26.04.2019 року, по яким комунальним підприємством було замовлено виконання робіт, надання послуг або поставка товарів. Запит від 26.04.2019 року є невиконаним з боку комунального підприємства ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ МІСТА ОДЕСИ .

25 червня 2019 року до суду від відповідача за вх.№22844/19 надійшов відзив на позов (а.с.12-13), у якому відповідач зазначає, що 02.05.2019 на адресу комунального підприємства ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ МІСТА ОДЕСИ надійшов запит позивача від 26.04.2019 №15/04-19 в порядку ст.19 ЗУ Про доступ до публічної інформації за підписом голови правління Васильєва Ю.Ю. Вказаний запит зареєстровано в журналі вхідної кореспонденції комунального підприємства ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ МІСТА ОДЕСИ 02.05.2019 за №01-22/1268. 08.05.2019 за №02-01-01-01-12/212 запитувачу інформації громадській спілці ВЕРХОВЕНСТВО ПРАВА надано відповідь на запит від 26.04.2019 №15/04-19 за підписом директора комунального підприємства ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ МІСТА ОДЕСИ Донченка І.С. Відповідь на запит направлена запитувачу простим листом засобом зв`язку ПАТ Укрпошта . Запис про відправку відповіді на запит внесено до журналу реєстрації вихідної кореспонденції за 2019 рік.

Враховуючи викладене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

04 липня 2019 року до суду від позивача за вх.№23963/19 надійшла відповідь на відзив (а.с.20-21), у якій позивач зазначає, що позивач вважає доводи відповідача та надані ним документи такими, що не спростовують доводів позивача викладені у позовній заяві. Незавірену копію журналу неможливо прийняти як доказ направлення позивачу відповіді на запит, оскільки з цієї копії неможливо встановити з якого журналу вона зроблена, адже надані лише окремі, незавірені та непрошиті частини журналу, а також з самого журналу невідомо за якою адресою було начебто надіслано відповідь на запит. Жодних інших доказів направлення відповіді позивачу та доказів отримання її позивачем, відповідачем надано не було. Таким чином, запит від 26.04.2019 року є невиконаним.

10 липня 2019 року до суду від відповідача за вх.№24662/19 надійшли заперечення, у яких відповідач зазначає, що щодо тверджень, викладених у відповіді на відзив про недоведеність відповідачем факту отримання позивачем оригіналу відповіді на запит та ненадання доказів про отримання позивачем відповіді на запит - ЗУ Про доступ до публічної інформації не зобов`язує розпорядників інформації такі докази збирати та зберігати. На теперішній час позивач володіє копією відповіді на запит, оскільки отримав її разом з відзивом на свій позов.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що 02 травня 2019 року громадська спілка ВЕРХОВЕНСТВО ПРАВА подала до комунального підприємства ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ МІСТА ОДЕСИ запит від 26.04.2019 року №15/4-19 в порядку статті 19 Закону України Про доступ до публічної інформації (а.с.8), який зареєстровано у відповідача за вх. №01-22/1268 (а.с.15).

У вказаному запиті запитувач просить надати копії усіх договорів, укладених комунальним підприємством ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ МІСТА ОДЕСИ із фізичними та юридичними особами, за період з 01.01.2019 по 26.04.2019 року, по яким комунальним підприємством було замовлено виконання робіт, надання послуг або поставка товарів.

08 травня 2019 року за вих.№02-01-01-01-12/212 комунальним підприємством ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ МІСТА ОДЕСИ направлено громадській спілці ВЕРХОВЕНСТВО ПРАВА лист на запит від 26.04.2019 року №15/4-19, у якому зазначено, що комунальне підприємство ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ МІСТА ОДЕСИ не є розпорядником інформації, про яку запитує позивач (а.с.14).

На підтвердження направлення позивачу вищевказаної відповіді на запит відповідачем до суду надано засвідчену копію витягу з журналу реєстрації вихідної документації за 2019 рік (а.с.16-17), у якому міститься запис від 08.05.2019 року про направлення голові правління ГС ВЕРХОВЕНСТВО ПРАВА Васильєву відповіді на запит від 26.04.2019 року №15/4-19.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про інформацію інформація - це будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Згідно ст. 5 вказаного Закону України Про інформацію , кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес визначений Законом України Про доступ до публічної інформації .

Відповідно до ст. 1 Закону України Про доступ до публічної інформації публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Згідно ст. 5 Закону України Про доступ до публічної інформації доступ до інформації забезпечується шляхом: 1) систематичного та оперативного оприлюднення інформації: в офіційних друкованих виданнях; на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет; на єдиному державному веб-порталі відкритих даних; на інформаційних стендах; будь-яким іншим способом; 2) надання інформації за запитами на інформацію.

Статтею 12 Закону України Про доступ до публічної інформації визначено, що суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є:

1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень;

2) розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону;

3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.13 Закону України Про доступ до публічної інформації розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються:

1) суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання;

2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів;

3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб`єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов`язаної з виконанням їхніх обов`язків;

4) суб`єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.

Частина 3 статті 23 Закону України Про доступ до публічної інформації визначає, що оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.

Статтею 16 Закону України Про доступ до публічної інформації передбачено, що запит, що пройшов реєстрацію в установленому розпорядником інформації порядку, обробляється відповідальними особами з питань доступу до публічної інформації.

Згідно ч.1,2 статті 19 Закону України Про доступ до публічної інформації запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Відповідно до частин 1, 2 та 4 статті 20 Закону України Про доступ до публічної інформації розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту. У разі якщо запит на інформацію стосується інформації, необхідної для захисту життя чи свободи особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статись і загрожують безпеці громадян, відповідь має бути надана не пізніше 48 годин з дня отримання запиту. У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Суд зазначає, що Законом України Про доступ до публічної інформації не визначено порядок направлення розпорядниками інформації запитувачу відповіді на запит.

Однак, наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 року № 1000/5 затверджено Правила організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, які встановлюють єдині вимоги щодо створення управлінських документів і роботи зі службовими документами, а також порядок їх архівного зберігання в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності (далі - установи) (далі - Правила №1000/5).

При цьому додатком 6 Правил №1000/5 визначено зміст журналу реєстрації вихідних документів, який складається з наступних граф: 1. Дата та індекс документа; 2. Кореспондент; 3.Короткий зміст; 4. Прізвища, ініціали особи, яка підписала документ, та виконавця документа; 5. Примітка. Зазначено, що у разі потреби журнал може доповнюватися додатковими графами.

Таким чином суд ставиться критично до посилання позивача на відсутність у журналі реєстрації вихідної документації інформації щодо адреси, на яку направлено відповідь на спірний запит, оскільки вказана інформація не є обов`язковою для такого типу журналів. Також суд зазначає, що у відповіді вих.№02-01-01-01-12/212 від 08.05.2019 року зазначено адресата голові правління громадської спілки ВЕРХОВЕНСТВО ПРАВА ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 .

Вказана адреса АДРЕСА_1 зокрема зазначена у спірному запиті позивача №15/04-19 від 26.04.2019 року.

Щодо посилання позивача на неприйнятність вищевказаної копії журналу реєстрації вихідної документації, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.2 ст.94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Відповідно до ч.ч.4-5 ст.94 КАС України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Згідно п. 5.27 ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 року №55 відмітка про засвідчення копії документа складають зі слів Згідно з оригіналом , назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту 23.

Суд зазначає, що на наданій відповідачем копії витягу з журналу реєстрації вихідної документації 2019 р. міститься запис від руки З оригіналом згідно, заст. нач. юр. сл. КП ТМО С.І. ОСОБА_2 , 24.06.2019 , а відтак суд приходить до висновку про належність, допустимість та достовірність вказаного доказу відповідно до ст.ст.73-75 КАС України.

Відповідно до п.1 розділу 7 Правил №1000/5 вихідні документи надсилаються адресатам з використанням засобів поштового зв`язку, електрозв`язку, а також доставляються кур`єрською, фельд`єгерською службами. Опрацювання документів для відправлення поштовим зв`язком здійснюється службою діловодства установи відповідно до Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270 (із змінами).

Відповідно до абз.24 п.2 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270, просте поштове відправлення - поштове відправлення, яке приймається для пересилання без видачі розрахункового документа та доставляється/вручається без розписки.

Згідно з п.11 Правил надання послуг поштового зв`язку поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю.

Оператори поштового зв`язку надають послуги з пересилання внутрішніх та міжнародних поштових відправлень, поштових переказів. До внутрішніх поштових відправлень належать зокрема листи - прості, рекомендовані, з оголошеною цінністю (п.8 Правил надання послуг поштового зв`язку).

Таким чином на підставі викладеного суд вважає обґрунтованим посилання відповідача на направлення відповіді на спірний запит простим листом засобом поштового зв`язку ПАТ УКРПОШТА та погоджується з твердженням про відсутність у відповідача обов`язку збирати докази отримання запитувачем інформації відповіді на запит згідно Закону України Про доступ до публічної інформації .

При цьому судом встановлено, що позивачем у ході судового розгляду було отримано разом з відзивом на позов вищевказану відповідь відповідача на звернення.

Отже, на підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову щодо визнання бездіяльності комунального підприємства ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ МІСТА ОДЕСИ з приводу ненадання відповіді на запит громадської спілки ВЕРХОВЕНСТВО ПРАВА №15/04-19 від 26.04.2019 року протиправною та зобов`язання комунального підприємства ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ МІСТА ОДЕСИ надати відповідь на запит громадської спілки ВЕРХОВЕНСТВО ПРАВА №15/04-19 від 26.04.2019 року.

При цьому суд наголошує на тому, що підставою для звернення до суду з даною позовною заявою не слугувало надання неповної чи неналежної відповіді на звернення позивача по суті, позивачем позовні вимоги щодо цього не заявлялись.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно зі ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів позивача, оцінивши докази, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку, що у задоволенні даного позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову громадської спілки ВЕРХОВЕНСТВО ПРАВА до комунального підприємства ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ МІСТА ОДЕСИ щодо визнання бездіяльності комунального підприємства ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ МІСТА ОДЕСИ з приводу ненадання відповіді на запит громадської спілки ВЕРХОВЕНСТВО ПРАВА №15/04-19 від 26.04.2019 року протиправною та зобов`язання комунального підприємства ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ МІСТА ОДЕСИ надати відповідь на запит громадської спілки ВЕРХОВЕНСТВО ПРАВА №15/04-19 від 26.04.2019 року - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - громадська спілка ВЕРХОВЕНСТВО ПРАВА (вул.Желябова, 4/2, м.Одеса, 65033, код 42707963).

Відповідач - комунальне підприємство ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ МІСТА ОДЕСИ (вул.Балківська, 1-Б, м.Одеса, 65029, код ЄДРПОУ 34674102).

Суддя Вовченко O.A.

.