Рішення

від 18.07.2019 по справі 640/19552/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 липня 2019 року №640/19552/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., при секретарі судового засідання Ігнатову І.Ю., за участі представника позивача Слюзара Т.І. та представника відповідача Поціпух А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гран Терра" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва, (також далі - суд) , надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Гран Терра", (далі - позивач, ТОВ "Гран Терра") , до Головного управління ДФС у м. Києві, (далі - відповідач, ГУ ДФС у м. Києві) , в якому позивач просить суд:

- визнати дії відповідача щодо нарахування пені з податку на прибуток у розмірі 1967938,01 грн. та її відображення в інтегрованій карті позивача з податку на прибуток, протиправними;

- визнати протиправною та скасувати Податкову вимогу від 20 серпня 2018 року №157929-17;

- визнати протиправним та скасувати Рішення №157929-17 від 20 серпня 2018 року про опис майна у податкову заставу;

- зобов`язати відповідача виключити з інтегрованої картки позивача запис про нарахування пені (податкової заборгованості) у розмірі 1967938,01 грн.

Ухвалою суду від 10 грудня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі №640/19552/18, (далі - справа) , розгляд якої вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, а ухвалою суду від 04 квітня 2019 року закрито підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що оскаржувані рішення є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки правові підстави для їх прийнятті відсутні.

Відповідач позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки оскаржувані рішення прийняті ним на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

23 травня 2018 року ГУ ДФС у м. Києві складено Акт №181/1-26-15-14-03-05-35235046 про результати перевірки з питань дотримання платником податків принципу "витягнутої руки" - ТОВ "Гран Терра", (далі - Акт перевірки) , згідно висновків якого, встановлено порушення з боку позивача пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, пп.пп. 39.1.1 - 39.1.3 п. 39.1 ст. 39 Податкового кодексу України, (далі - ПК України) , внаслідок чого занижено податок на прибуток приватних підприємств всього в сумі 3235224,00 грн., в т.ч. за 2015 рік на суму 3235224,00 грн.

На підставі Акту перевірки ГУ ДФС у м. Києві прийнято відносно позивача податкове повідомлення-рішення від 19 червня 2018 року №0817140305, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 3235224,00 грн.

Разом з тим, як зазначив позивач, а відповідач не заперечував, на підставі встановлених в Акті перевірки порушень ТОВ "Гран Терра" платіжним дорученням від 06 червня 2018 року №462 сплатило податок на прибуток приватних підприємств на суму 3235224,00 грн., що підтверджується обліковою карткою платника податку.

Цього ж дня, 06 червня 2018 року відповідач, керуючись пп. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 ПК України, на підставі податкового повідомлення-рішення №0817140305 від 19 червня 2018 року та Акту перевірки нарахував позивачу пеню по податку на прибуток у розмірі 1967938,01 грн., що підтверджується інтегрованою карткою платника.

У подальшому, відповідачем сформована та направлена позивачу податкова вимога від 20 серпня 2018 року №157929-17 про сплату податкового боргу (пені) в сумі 1967938,01 грн., а 20 серпня 2018 року заступником начальника відділу погашення боргу юридичних осіб управління погашення боргу ГУ ДФС у м. Києві Котлінським В.А. прийнято рішення №157929-17 про опис майна у податкову заставу.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Згідно з пп. 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 ПК України, пеня - це сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов`язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки.

Відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України, грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податкове зобов`язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством.

Враховуючи вищезазначене, ПК України розмежовує поняття податкового зобов`язання і грошового зобов`язання. Податкове зобов`язання визначається у разі відсутності порушення норм податкового законодавства платником податків в податковій декларації, а грошове зобов`язання визначається у разі порушення норм податкового законодавства, зокрема, контролюючим органом в податковому повідомленні-рішенні та може включати в себе штрафні санкції.

Згідно з п. 111.2 ст. 111 ПК України, фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

Відповідно до пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПК України, контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на подану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно з п. 57.3 ст. 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

З матеріалів справи вбачається, що позивач не вчиняв дій щодо оскарження податкового повідомлення-рішення від 19 червня 2018 року №0817140305 в судовому порядку, а погашення визначених в рішенні контролюючим органом грошових зобов`язань здійснено в межах 10-денного строку встановленого ст. 57 ПК України, про що свічить інтегрована картка платника податків.

За правилами пп. 129.1.1. п. 129.1 ст. 129 ПК України (в редакції, чинній до 01 січня 2017 року), пеня нараховується: після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов`язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов`язання платником податків - після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов`язання, визначеного цим Кодексом;

б) при нарахуванні суми грошового зобов`язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов`язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом;

Згідно з пп. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 ПК України (в редакції до 01 січня 2017 року), нарахування пені розпочинається: у день настання строку погашення податкового зобов`язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

У подальшому, Законом України від 21 грудня 2016 року №1797-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні", який набрав чинності з 01 січня 2017 року, п. 129.1 ПК України викладено в іншій редакції, згідно з якої нарахування пені розпочинається:

при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);

при нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов`язаних з проведенням податкових перевірок, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);

при нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного платником податків або податковим агентом, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання.

Таким чином, пп. 129.1.1 п. 129.1 ст.129 ПК України (в редакції, чинній до 01 січня 2017 року) пов`язував початок строку нарахування пені із закінченням граничного строку сплати грошового зобов`язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні.

За правилами пп. 129.3.1 п. 129.3 ст. 129 ПК України (в редакції, чинній до та після 01 січня 2017 року) нарахування пені закінчується: у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов`язань.

Згідно інтегрованої картки платника пеня нараховувалась позивачу саме на підставі пп. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 ПК України.

Об`єктом застосування пені при цьому фактично є погашена сума податкового боргу, яка в розумінні пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України є сумою узгодженого грошового зобов`язання, несплаченою платником податків у встановлений цим Кодексом строк.

Нарахування пені можливе лише у разі несплати грошового зобов`язання до дня настання строку його погашення. При сплаті зобов`язання до вказаного дня нарахування пені не може бути розпочато у зв`язку з ненастанням граничного строку погашення зобов`язання, як обов`язкової умови для початку нарахування пені.

Тлумачення змісту вказаних норм ПК України у редакції з 01 січня 2017 року, свідчить про те, що нарахування пені розпочинається: при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом та закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Отже, в даному випадку нарахування пені за правилами пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України здійснюється у випадку пропуску граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного п. 57.3 ст.57 ПК України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 19 червня 2018 року (справа №820/3878/17).

А тому, ні пп. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 ПК України (в редакції до 01 січня 2017 року), ні пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України (в редакції на час нарахування пені та формування податкової вимоги) не міг бути застосований контролюючим органом для розрахунку пені.

Враховуючи вищезазначене суд приходить до висновку, що податкова вимога ГУ ДФС у м. Києві від 20 серпня 2018 року №157929-17 про сплату податкового боргу (пені) в сумі 1967938,01 є протиправною та підлягає скасуванню.

Згідно п. 89.3 ст. 89 ПК України, опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг.

Оскільки рішення заступника начальника відділу погашення боргу юридичних осіб управління погашення боргу ГУ ДФС у м. Києві Котлінського В.А. від 20 серпня 2018 року №157929-17 про опис майна у податкову заставу прийнято за 20 серпня 2018 року, яка судом визнана протиправною та скасована, то відповідно рішення про опис майна у податкову заставу також є протиправним та підлягає скасуванню.

Наказом Міністерства фінансів України від 07 квітня 2016 року №422 затверджено Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, (далі - Порядок №422) .

Згідно п.п. 2, 3 розділу І Порядку №422, інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами.

Оперативний облік податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску здійснюється органами ДФС в інформаційній системі органів ДФС.

Відповідно до п. 1 розділу ІІ Порядку №422, з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками. ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.

Згідно п. 1 розділу ІІІ Порядку №422, для забезпечення контролю за повнотою та своєчасністю розрахунків платників органи ДФС проводять оперативний облік надходжень за податками, зборами на підставі документів, визначених порядком взаємодії органів ДФС та органів Казначейства у процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями, а саме: відомостей про зарахування та повернення коштів з аналітичних рахунків за надходженнями у вигляді технологічного файла; виписок з рахунків у вигляді електронного реєстру розрахункових документів; звітів про виконання державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями.

Враховуючи вищезазначене у сукупності, суд приходить до висновку, що з метою повного захисту порушених прав позивача необхідним є зобов`язання відповідача виключити з інтегрованої картки ТОВ "Гран Терра" по податку на прибуток нарахування 02 серпня 2018 року на підставі податкового повідомлення-рішення №0817140305 від 19 червня 2018 року пені у розмірі 1967938,01 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 9, ст. 72, ч.ч. 1, 2, 5 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, (далі - КАС України) , розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з`ясованих судом обставин вбачається, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Гран Терра" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає сплачена сума судового збору у розмірі 34805,07 грн.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 72-77, 90, 139, 192, 241-246, 250, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Гран Терра" (місцезнаходження: 04655, м. Київ, вул. Верхній Вал, 72; код ЄДРПОУ 35235046) до Головного управління ДФС у м. Києві (місцезнаходження: 04655, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19; код ЄДРПОУ 39439980) про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Головного управління ДФС у м. Києві щодо нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю "Гран Терра" 02 серпня 2018 року на підставі податкового повідомлення-рішення №0817140305 від 19 червня 2018 року пені з податку на прибуток у розмірі 1967938,01 грн. (один мільйон дев`ятсот шістдесят сім тисяч дев`ятсот тридцять вісім гривень одна копійка) та її відображення в інтегрованій картці Товариства з обмеженою відповідальністю "Гран Терра" з податку на прибуток.

3. Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДФС у м. Києві від 20 серпня 2018 року №157929-17.

4. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у м. Києві про опис майна у податкову заставу №157929-17 від 20 серпня 2018 року.

5. Зобов`язати відповідача виключити з інтегрованої картки Товариства з обмеженою відповідальністю "Гран Терра" по податку на прибуток нарахування 02 серпня 2018 року на підставі податкового повідомлення-рішення №0817140305 від 19 червня 2018 року пені у розмірі 1967938,01 грн. (один мільйон дев`ятсот шістдесят сім тисяч дев`ятсот тридцять вісім гривень одна копійка).

6. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гран Терра" сплачений ним судовий збір у розмірі 34805,07 грн. (тридцять чотири тисячі вісімсот п`ять гривень сім копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.Т. Шрамко

Рішення у повному обсязі складено 23 липня 2019 року