Вирок

від 01.08.2019 по справі 280/321/19

КОРОСТИШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 280/321/19

Провадження № 1-кп/280/204/19

ВИРОК

Іменем України

01 серпня 2019 року м.Коростишів

Коростишівський районний суд Житомирської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , потерпілої ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Коростишів, Житомирської області кримінальному провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12018060190000674 від 10.11.2018 відносно:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Студениця Коростишівського району Житомирської області, громадянина України, з неповною середньою освітою, неодружений, утриманців не має, не працює, інвалідом та депутатом не є, судимий: 05.07.2018 Коростишівським районним судом Житомирської області за ч.2 ст.185 КК України до 2років обмеження волі, на підставі ст.ст.75,76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

обвинуваченого за ч.2 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_7 будучи раніше судимим Коростишівським районним судом Житомирської області 05.07.2018 за ч. 2 ст. 185 КК України терміном до двох років обмеження волі (звільнений від відбування покарання з іспитовим терміном 1 рік), належних висновків не зробив та повторно вчинив злочин за наступних обставин.

09.11.2018 близько 17:30 години гр. ОСОБА_7 , перебував у свого товариша ОСОБА_8 у його домоволодінні, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .

У цей же день, час у вказаному місці у ОСОБА_7 виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, що знаходилося в повір`ї вказаного домоволодіння.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, вважаючи, що за його умисними суспільно-небезпечними діями ніхто не спостерігає, впевнившись, що поблизу місця, де він перебуває немає сторонніх осіб гр. ОСОБА_7 взяв чотири металеві борони вартістю 300 гривень кожна з подвір`я домоволодіння АДРЕСА_3 та переніс їх до домоволодіння своєї матері, ОСОБА_9 , АДРЕСА_4 , після чого розпорядився викраденим майном на свій розсуд, чим завдав потерпілій матеріальної шкоди на загальну суму 1200 гривень.

Суд розглядає кримінальне провадження в межах висунутого обвинувачення, відповідно до вимог ст.337 КПК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 свою провину у висунутому обвинуваченні за ч.2 ст.185 КК України визнав повністю, у вчиненому щиросердно розкаявся, пояснив суду, що дійсно, при обставинах, зазначених в обвинувальному акті, скоїв інкриміноване діяння, був у стані алкогольного сп`яніння,у потерпілої в подвір`ї викрав борони, приніс додому, викрадене майно потерпілій повернула матір обвинуваченого.

У судовому засіданні потерпіла ОСОБА_6 пояснила, що її син побачив як обвинувачений ніс борону, потерпіла почала кричати, обвинувачений був випивший,потерпіла і її син у матері обвинуваченого забрали одну борону, потім мати обвинуваченого принесла решту викраденого, потерпіла викликала поліцію. Претензій до обвинуваченого не має, щодо покарання поклалася на розсуд суду.

Обвинувачений ОСОБА_7 , прокурор, потерпіла не заперечували фактичні обставини кримінального провадження і не заперечували проти визнання недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються. При цьому судом встановлено, що всі учасники судового розгляду правильно розуміють зміст фактичних обставин кримінального провадження, і немає сумнівів у добровільності й істинності їх позиції. Учасникам судового провадження роз`яснено, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку. У зв`язку з викладеним, на підставі ч.3 ст.349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються.

За таких обставин, сукупність наведених і оцінених судом доказів, дозволяє суду прийти до висновку, що винність обвинуваченого ОСОБА_7 доведена, дії ОСОБА_7 правильно кваліфіковані за ч.2 ст.185 КК України, як умисні дії, які виразились у повторному таємному викраденні чужого майна, тобто крадіжці.

При призначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_7 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого останнім кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Кримінальне правопорушення за ч.2 ст.185 КК України є злочином середньої тяжкості, ОСОБА_7 раніше судимий, неодружений, не працює, утриманців не має.

Щире каяття у вчиненні кримінального правопорушення є обставиною, яка пом`якшує покарання.

Обставин, які обтяжують покарання,судом не встановлено.

Обираючи вид і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_7 , суд враховує обставини кримінального провадження, дані про особу обвинуваченого, його відношення до вчиненого, наслідки, що наступили від вчиненого,позицію потерпілої і вважає, що його виправлення і перевиховання, попередження з його боку здійснення нових злочинів і досягнення інших цілей покарання не можливо без ізоляції від суспільства, останньому слід призначити покарання у виді обмеження волі в межах санкції статті кримінального закону, остаточно-за правилами ст.71 КК України, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Коростишівського районного суду Житомирської області від 05 липня 2018 року за ч.2 ст.185 КК України, до покарання, призначеного за даним вироком.

Відповіднодо вимогч.2ст.65КК України,особі,яка вчинилазлочин,має бутипризначене покарання,необхідне ідостатнє длявиправлення тапопередження новихзлочинів, виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації - покарання має бути відповідним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.

Відповідно до вимог ч.2 ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими,так і іншими особами.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_7 не обирався.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Арешт на майно обвинуваченого ОСОБА_7 у кримінальному провадженні не накладався.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні необхідно вирішити в порядку ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 100, 124,ч.3 ст.349, 368, 370, 373, 374 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, і призначити покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі.

На підставі ч.1 ст.71 КК України, за сукупністю вироків, до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання, призначеного ОСОБА_7 за вироком Коростишівського районного суду Житомирської області від 05 липня 2018 року за ч.2 ст.185 КК України, остаточно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , призначити покарання у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки 2 (два) місяця.

Речові докази:металеві борони в кількості 4 штук, які знаходяться на зберіганні потерпілої ОСОБА_6 - залишити у розпорядження останньої.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Коростишівський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя ОСОБА_1