01.08.2019 Єдиний унікальний № 371/943/19
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 серпня 2019 року м. Миронівка
ЄУН 371/943/19
Провадження № 2-з/371/12/19
Суддя Миронівського районного суду Київської області Капшук Л.О. , розглянувши заяву Регіонального ландшафтного парку Трахтемирів про забезпечення позову до подання позовної заяви до ОСОБА_1 , Головного управління Держгеокадастру у Київській області, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, Департамент екології та природних ресурсів при Київській обласній державній адміністрації, про визнання незаконним наказу про затвердження документації із землеустрою, скасування свідоцтва про право власності на земельну ділянку,
У С Т А Н О В И В :
15 липня 2019 року представник Регіонального ландшафтного парку Трахтемирів Сіренко О.В. подав заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони відчуження та розпорядження земельною ділянкою площею 2,0000 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , яка розташована в адміністративних межах Малобуринської сільської ради Миронівського району Київської області, на території Регіонального ландшафтного парку Трахтемирів , що набув статусу об`єкта природно-заповідного фонду місцевого значення, надану для ведення особистого селянського господарства відповідачу ОСОБА_1 ; здійснення будь-яких реєстраційних дій щодо вказаної земельної ділянки, в тому числі з переоформлення права на земельну ділянку, реєстрації права оренди, об`єднання, поділу, зміни кадастрового номеру, оформлення технічної документації відповідними органами.
Заяву обґрунтував тими обставинами, що Регіональний ландшафтний парк Трахтемирів розміщується на території, що розташована на землях Малобукринської та Грушівської сільських рад Миронівського району, охороняється як національне надбання і є складовою частиною системи природних територій та об`єктів, що перебувають під особливою охороною та включений до ключового елементу Дніпровського коридору Екологічної мережі України.
Земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_1 , розташована в адміністративних межах Малобукринської сільської ради Миронівського району Київської області, на підставі свідоцтва про право власності, виданого 06 грудня 2017 року Комунальним підприємством Миронівської районної ради Миронівка-реєстр , надана у власність ОСОБА_1 .
Відведення земельної ділянки у власність проведено з порушенням порядку, встановленого законодавством, без погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої на території об`єкта ПЗФ, з органом виконавчої влади у сфері охорони навколишнього природного середовища, структурним підрозділом обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища.
Погодження в межах повноважень проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок належить до компетенції Департаменту екології та природних ресурсів при КОДА у сфері земельних ресурсів.
Має намір звернутись до суду із позовом про визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держземагенства у Київській області Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність , яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 на території Малобукринської сільської ради Миронівського району Київської області, надано їй у власність земельну ділянку загальною площею 2,0000 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташовану на території Малобукринської сільської ради Миронівського району Київської області, скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно.
Заява обґрунтована тими обставинами, що невжиття заходів забезпечення позову зможе утруднити виконання рішення суду, оскільки існує ризик відчуження земельної ділянки, або передачі її в оренду до вирішення спору, поділу чи об`єднання земельної ділянки.
Частиною 1 статті 153 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Згідно правил частин 5 та 6 вказаної статті залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Заява про забезпечення позову підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно правил статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи.
Загальною підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать або дозволяють достовірно припустити, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до частини 1 статті 150 ЦПК України позов забезпечується, в тому числі, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання.
Згідно із частиною 3 статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до принципу змагальності сторін і загальних правил розподілу тягаря доказування обов`язок доведення підстав для застосування заходів забезпечення позову покладається на ту особу, яка заявляє відповідне клопотання. Отже, за загальним правилом, заявник зобов`язаний довести наявність підстав для забезпечення позову, надавши відповідні докази.
Згідно роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п. 4 постанови № 9 від 22 грудня 2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Встановлено, що наявні підстави для вжиття заходів забезпечення позову у виді заборони вчинення певних дій щодо земельної ділянки, яка є предметом спору.
Між сторонами дійсно виник спір з приводу об`єкта нерухомості, яким є земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_1 , призначена для ведення особистого селянського господарства, розташована в адміністративних межах Малобукринської сільської ради Миронівського району Київської області, яка належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності на земельну ділянку, номер запису про право (в державному реєстрі прав) 23906150.
Звертаючись із заявою, заявник вказав причини, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, зазначив обставини, які несуть реальну загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, та вказують на те, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити виконання рішення суду, або поновлення оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся. Існує ризик перетворення чи подальшого відчуження земельної ділянки, яка є предметом спору.
Заява про забезпечення позову є обґрунтованою з метою уникнення вчинення дій щодо відчуження земельної ділянки, розпорядження нею, здійснення будь-яких реєстраційних дій щодо земельної ділянки площею 2,0000 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , яка є предметом спору.
Вказаний вид забезпечення позову у виді заборони вчинення певних дій щодо нерухомого майна, який просить застосувати заявник, відповідає вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Предметом позову, з яким має намір звернутися заявник, є матеріально-правова вимога до власника земельної ділянки, що кореспондує зі способами захисту порушеного права. Предмет майбутнього позову має правовий характер і випливає з певних матеріально-правових відносин.
Враховуючи пов`язаність заходів забезпечення позову з предметом спору, наявність обставин, які свідчать про можливість утруднення або унеможливлення виконання рішення суду у разі задоволення позову та невжиття заходів забезпечення позову, застосування заходів забезпечення позову є доцільним.
Забезпечення позову в частині заборони вчинення дій з відчуження чи перетворення земельної ділянки, розпорядження земельною ділянкою та здійснення будь-яких реєстраційних дій щодо неї, є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів позивача.
Згідно правил частини 1 статті 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).
За правилами частин 2 та 3 вказаної статті зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову. Суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо:
1) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або
2) суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.
Підстави для обов`язкового застосування зустрічного забезпечення відсутні.
За правилами статті 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Примірник ухвали про забезпечення позову залежно від виду вжитих заходів одночасно з направленням заявнику направляється судом для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів. Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 149, 150, 153, 157 ЦПК України,
У Х В А Л И В :
Заяву Регіонального ландшафтного парку Трахтемирів про забезпечення позову до подання позовної заяви до ОСОБА_1 , Головного управління Держгеокадастру у Київській області, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, Департамент екології та природних ресурсів при Київській обласній державній адміністрації, про визнання незаконним наказу про затвердження документації із землеустрою, скасування свідоцтва про право власності на земельну ділянку, задовольнити.
Заборонити ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , паспорт серії НОМЕР_3 , виданий Жовтневим РУ ГУ МВС України в місті Києві 27 січня 1998 року) вчиняти дії з відчуження та розпорядження нерухомим майном у виді земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 , призначеної для ведення особистого селянського господарства, розташованої в адміністративних межах Малобукринської сільської ради Миронівського району Київської області, належної йому на підставі наказу серії та номер 10-16801/15-17-сг, виданого 08 вересня 2017 року Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області.
Заборонити органам державної реєстрації прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 , призначеної для ведення особистого селянського господарства, розташованої в адміністративних межах Малобукринської сільської ради Миронівського району Київської області, належної ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , паспорт серії НОМЕР_3 , виданий Жовтневим РУ ГУ МВС України в місті Києві 27 січня 1998 року) на підставі наказу серії та номер 10-16801/15-17-сг, виданого 08 вересня 2017 року Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області, в тому числі дії з реєстрації права оренди, об`єднання, поділу, зміни кадастрового номеру, оформлення технічної документації тощо.
Роз`яснити представнику позивача положення статті 159 ЦПК України, за якими у випадку закриття провадження або залишення позовної заяви без розгляду з інших, ніж зазначені у частині першій статті 155 цього Кодексу підстав або у випадку ухвалення рішення суду щодо повної або часткової відмови у задоволенні позову відповідач або інша особа, чиї права або охоронювані законом інтереси порушені внаслідок вжиття заходів забезпечення позову, має право на відшкодування збитків, заподіяних забезпеченням позову, за рахунок особи, за заявою якої такі заходи забезпечення позову вживалися.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Копію ухвали для виконання надіслати до Миронівської районної державної адміністрації Київської області та для відома ОСОБА_1 , Головному управлінню Держгеокадастру у Київській області.
Роз`яснити вказаним особам, що особи, винні в порушенні заходів забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення.
Відповідно до п.п. 15.5 п. 1 Розділу ХШ Перехідні положення ЦПК України в новій редакції до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Суддя підпис Л.О. Капшук
Згідно з оригіналом
Суддя Л.О. Капшук
Суд | Миронівський районний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 01.08.2019 |
Оприлюднено | 02.08.2019 |
Номер документу | 83375961 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Миронівський районний суд Київської області
Капшук Л. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні