П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 серпня 2019 р.м.ОдесаСправа № 400/529/19 Головуючий в 1 інстанції: Устинов І. А.
П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Стас Л.В.
суддів: Турецької І.О., Шеметенко Л.П.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю Миколаївське виробничо-торгівельне взуттєве підприємство Нико на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 травня 2019 року у справі за позовом Товариства з додатковою відповідальністю Миколаївське виробничо-торгівельне взуттєве підприємство Нико до Інгульського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про скасування рішення про результати розгляду скарги, -
В С Т А Н О В И В:
Товариство з додатковою відповідальністю Миколаївське виробничо-торгівельне взуттєве підприємство Нико (далі апелянт, позивач ТДВ МВТВП Нико ) звернулося з позовом до Інгульського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, в якому просило:
- скасувати рішення Інгульського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області від 08.08.2018 р. № 11 про застосування штрафу в розмірі 2377,59 грн. та нарахування пені в сумі 57413,29 грн. за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду;
- скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 22.10.2018 року № 8409/08 про результати розгляду скарги.
В обґрунтування позову послався на те, що застосування штрафу та нарахування пені відбулося за нормами Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування в редакції чинній до 01.01.2011 року. Зазначив, що станом на 01.01.2011 року відсутня заборгованість підприємства перед пенсійним органом зі сплати страхових внесків та штрафних санкцій, а недоїмка в розмірі 27282 грн. виникла станом на 23.12.2011 року, тобто після 01.01.2011 року, що у свою чергу унеможливлює застосовування приписів ст. 106 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування в редакції чинній до 01.01.2011 року.
Також, позивач зазначив, що пеня та штраф нараховані в період здійснення провадження про банкрутство та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 травня 2018 року закрито провадження у справі в частині позовних вимог ТДВ МВТВП Нико про скасування рішення Інгульського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області від 08.08.2018 р. № 11 (а.с. 61-62).
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 травня 2019 року у задоволенні позову ТДВ МВТВП Нико - відмовлено.
В апеляційній скарзі ТДВ МВТВП Нико , посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 13.05.2019 року та ухвалити постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначив доводи ідентичні тим, що викладені в позовній заяві, не погоджуючись з мотивами прийнятого рішення за результатами розгляду скарги.
У відзиві на апеляційну скаргу Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, послалося на безпідставність доводів апелянта та зазначив доводи, які узгоджуються з висновками, викладеними в рішенні суду першої інстанції, у зв`язку з чим, просить апеляційну скаргу ТДВ МВТВП Нико - залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 13.05.2019 року - без змін.
Інгульське об`єднане управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області своїм процесуальним правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалося.
Колегія суддів, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що ТДВ МВТВП Нико перебуває на обліку в Інгульському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області як платник страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.
Рішенням Інгульського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області від 08.08.2018 № 11 до позивача застосовані фінансові санкції та нарахована пеня за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду (а.с. 11, 12).
Рішенням начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 22.10.2018 № 8409/08 скаргу керуючого санації-директора ТДВ МВТВП Нико ОСОБА_1 від 23.08.2018 № 41 задоволено частково, рішення Інгульського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області від 08.08.2018 № 11 скасовано, зобов`язано Інгульське об`єднане управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області винести нове рішення згідно з нормами чинного законодавства (а.с. 12-14, 32-33).
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що правомірність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 22.10.2018 № 8409/08 підтверджена належними доказами, зокрема карткою особового рахунку позивача, відповідно до якої дата виникнення заборгованості відображена некоректно, внаслідок чого рішення Інгульського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області від 08.08.2018 № 11 скасовано правомірно.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Враховуючи позовні вимоги та ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 13.05.2019 року, яка не оскаржена у встановленому законом порядку, колегія суддів зазначає, що предметом спору в цій справі є правомірність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 22.10.2018 № 8409/08 про результати розгляду скарги позивача.
Порядок розгляду органами Пенсійного фонду України скарг на рішення про накладення штрафу, нарахування пені та заяв страхувальників при узгодженні ними вимог про сплату недоїмки зі сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування затверджений Постановою Правління Пенсійного Фонду України №21-2 від 19.12.2003 року, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 20.01.2004 року за № 81/8680.
Відповідно до п.п. 6.3 п. 6 зазначеного Порядку, у разі повного або часткового задоволення скарги в рішенні даються розпорядження органу Пенсійного фонду, рішення якого скасовано повністю або в певній частині, про вчинення відповідних дій.
Колегія суддів зазначає, що ані позовна заява, ані апеляційна скарга не містить доводів щодо відсутності у начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області повноважень на розгляд скарги та/або порушення процедури розгляду скарги, прийняття відповідного рішення. Фактично ТДВ МВТВП Нико не погоджується з мотивами прийнятого Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області рішення від 22.10.2018 № 8409/08 про часткове задоволення скарги.
В контексті завдань адміністративного судочинства (ст. 2 КАС України) звернення до суду є способом захисту порушених прав, свобод або законних інтересів позивача. Тому особа повинна довести (а суд - встановити), що їй належать права, свободи або законні інтереси, за захистом яких вона звернулася до суду. Права, свободи та законні інтереси, які належать конкретній особі (особам) є предметом судового захисту.
Заінтересованість повинна мати правовий характер, який виявляється в тому, що рішення суду повинно мати правові наслідки для позивача. Заінтересованість повинна мати об`єктивну основу. Юридична заінтересованість не випливає з факту звернення до суду, а повинна передувати йому.
Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Пунктом 19 ч. 1 ст. 4 КАС України визначено, що індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
Враховуючи вказані положення законодавства, під актом державного чи іншого органу, яке може бути оскаржене до суду, слід розуміти юридичну форму рішень цих органів - офіційний письмовий документ, який безпосередньо породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших відносин і має обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.
Із змісту прийнятого Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області рішення №8409/08 від 22.10.2018 р. вбачається, що воно є обов`язковим для територіального органу Пенсійного фонду - Інгульського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області, оскільки зобов`язує його прийняти рішення у відповідності до вимог законодавства. Водночас це рішення не є остаточним для ТДВ МВТВП Нико документом, який зобов`язує його до вчинення будь-яких дій, що мають примусовий характер.
Отже, такий документ не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України, оскільки оскаржуване рішення Головного управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області №8409/08 від 22.10.2018 р. є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу. При цьому оцінка правомірності та розмір нарахованих сум (штрафу та пені), може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення Інгульського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області, прийнятого, в тому числі, на підставі та з урахуванням рішення про результати розгляду скарги.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що у спірних відносинах відсутнє порушене право позивача, яке підлягає захисту, а тому саме ця обставина є підставою для відмови у задоволенні позовної вимоги про скасування рішення Головного управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області №8409/08 від 22.10.2018 р.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно по суті вирішив спір, але застосував закон, який не підлягав застосуванню, що відповідно до ч. 2 ст. 317 КАС України є підставою для зміни мотивувальної частини оскаржуваного рішення.
Відповідно до ст. 242 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Оскільки суд першої інстанції помилково застосував норми матеріального права, які не підлягають застосуванню до даних правовідносин при вирішенні цього спору, апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду - зміні в мотивувальній частині, а саме: в частині зазначення підстав відмови у задоволенні позову.
Враховуючи, що справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст.328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю Миколаївське виробничо-торгівельне взуттєве підприємство Нико - задовольнити частково.
Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 травня 2019 року у справі за позовом Товариства з додатковою відповідальністю Миколаївське виробничо-торгівельне взуттєве підприємство Нико до Інгульського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про скасування рішення про результати розгляду скарги - змінити, виклавши мотивувальну частину в редакції цієї постанови.
В іншій частині рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 травня 2019 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає .
Повний текст судового рішення складено 01.08.2019 року.
Головуючий суддя Стас Л.В. Судді Турецька І.О. Шеметенко Л.П.
Суд | П'ятий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 01.08.2019 |
Оприлюднено | 02.08.2019 |
Номер документу | 83376890 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
П'ятий апеляційний адміністративний суд
Стас Л.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні