Рішення

від 24.07.2019 по справі 910/3729/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.07.2019Справа № 910/3729/19

За позовом Приватного акціонерного товариства "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРАВІЯ ОНРБ"

про стягнення 725 817,78 грн.

Господарський суд міста Києва у складі судді Спичака О.М.

за участю секретаря судового засідання

Тарасюк І.М.

Представники сторін:

від позивача: Плахотнюк Я.В.

від відповідача: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські електромережі" звернулось Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Маравія ОНРБ" про стягнення 725 817,78 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що уповноваженими представниками позивача у присутності Вербова Олександра Леонідовича , що є представником відповідача, за адресою с. Троєщина, р. Десна (від ТП 5257) було зафіксовано порушення п.п. 3.1.9, 5.5.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії, а саме - виявлено самовільне підключення струмоприймачів до електромережі позивача, з метою безоблікового споживання електричної енергії. Від ТП 5257 підключена база відпочинку "Десна" (ТОВ "Маравія ОНРБ", кабелем СІП 4*35).

Ухвалою від 01.04.2019р. судом було відкрито провадження у справі; постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 24.04.2019р.

24.04.2019р. судом було відкладено підготовче засідання на 28.05.2019р.

28.05.2019р. судом було продовжено строк підготовчого провадження на 30 календарних днів та відкладено підготовче засідання на 12.06.2019

У зв`язку з перебуванням судді Спичака О.М. 12.06.2019р. на лікарняному, судове засідання не відбулось.

Ухвалою від 18.06.2019р. призначено підготовче засідання на 10.07.2019р.

10.07.2019р. судом було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 24.07.2019р.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача відзиву на позов не подав, у судове засідання 24.07.2019р. не з`явився, проте, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений судом належним чином. При цьому, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з ч.4 ст.89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами ч.1 ст.7 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Згідно наявного в матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцем державної реєстрації відповідача є: АДРЕСА_3 .

З урахуванням вимог господарського процесуального законодавства України, судова кореспонденція по справі (ухвала про відкриття провадження, ухвали про повідомлення) направлялись судом за вказаною адресою відповідача.

Проте, конверти з поштовою кореспонденцією було повернуто до суду з відміткою вибув .

Відповідно до п. 99 Постанови №270 від 05.03.2009р. Кабінету Міністрів України Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку , рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою Судова повістка , які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об`єкті поштового зв`язку вручаються адресату.

У разі відсутності адресата до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення.

Відповідно до п. 116 Правил надання послуг поштового зв`язку у разі невручення рекомендованого листа з позначкою Судова повістка з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через 5 календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причини невручення.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання листів з ухвалами суду відповідачем та повернення їх до суду з поміткою вибув є наслідком відсутності волевиявлення відповідача щодо їх належного отримання, проте, ніяким чином не неналежним повідомленням про час та місце розгляду справи у розмінні Господарського процесуального кодексу України.

До того ж, судом прийнято до уваги, що інших адрес відповідача матеріали справи не містять.

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження є днем вручення судового рішення, а отже, і належного повідомлення учасника справи.

Судом також враховано, що за приписами ч.1 ст.9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України Про доступ до судових рішень усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.3 Закону України Про доступ до судових рішень для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України Про доступ до судових рішень ).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись з процесуальними документами у справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень ( www.reyestr.court.gov.ua ).

До того ж, про дату, час, місце судового засідання по справі відповідач міг дізнатись на офіційному сайті Господарського суду міста Києва у мережі Інтернет.

Наразі, з огляду на неявку відповідача суд зазначає наступне.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті (ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України).

Зі змісту п.1 ч.3 ст.202 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу за відсутності учасника справи, якого було належним чином повідомлено про судове засідання, та яким не було повідомлено про причини неявки.

Згідно ч.1 ст.3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України Про міжнародне приватне право , Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За приписами ст.9 Конституції України, статті 19 Закону України Про міжнародні договори України і статті 4 Господарського процесуального кодексу України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами документів, ратифікованих законами України.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950р., Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції Україна повністю визнає на своїй території дію приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо визнання обов`язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Суду в усіх питаннях, що стосуються її тлумачення і застосування.

Водночас ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.

У рішенні 15-рп/2004 від 02.11.2004р. Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст.69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м`якого покарання) визначено, що справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню. У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом і засобах, що обираються для їх досягнення.

Значення принципів справедливості та добросовісності поширюється не тільки на сферу виконання зобов`язань, а і на сферу користування правами, тобто, такі засади здійснення судочинства виступають своєрідною межею між припустимим використанням права (як формою правомірного поводження) та зловживанням правами (як формою недозволеного використання прав).

Одночасно, застосовуючи відповідно до ч.1 ст.11 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі Смірнова проти України ).

Отже, за висновками суду, неявка відповідача не перешкоджає розгляду спору у судовому засіданні 24.07.2019р.

В судовому засіданні 24.07.2019р. на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

28.08.2018р. представниками Публічного акціонерного товариства Київенерго було складено акт №46319 про порушення, відповідно до змісту якого Товариством з обмеженою відповідальністю "МАРАВІЯ ОНРБ" (спортивно-оздоровча база Десна ) було здійснено самовільне підключення струмоприймачів до електричної мережі з метою самовільного споживання електричної енергії від ТП 5257. У додатку до вказаного акту визначено схему самовільного підключення.

В акті зазначено, що представник споживача від підписання акту відмовився.

28.08.2018р. представниками Публічного акціонерного товариства Київенерго було складено акт №46139 про усунення порушення ПРРЕЕ, в якому зафіксовано демонтування повністю без облікового підключення. У вказаному акті зазначено. Що останній складено в присутності представника споживача, який представитись відмовився.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи документів, 25.10.2010р. між Закритим акціонерним товариством Укртиппроект (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "МАРАВІЯ ОНРБ" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу майнового комплексу, на умовах якого продавець зобов`язується передати у власність покупцеві майновий комплекс - базу відпочинку Десьонка , що знаходиться у с.Вигурівщина масив Троєщина Деснянського району міста Києва, на березі річки Десенка, а покупець зобов`язується прийняти зазначений об`єкт та сплатити продавцеві договірну ціну за нього.

05.09.2018р. представником Приватного акціонерного товариства "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" (як правонаступником Публічного акціонерного товариства Київенерго згідно рішення позачергових загальних зборів Публічного акціонерного товариства Київенерго , яке оформлено протоколом №4/2017 від 22.12.2017р.) було скеровано на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРАВІЯ ОНРБ" повідомлення №2/02/4-1431 від 31.08.2018р. про проведення 11.10.2018р. засідання комісії з розгляду актів порушень, щодо акту порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії №46319 від 28.08.2018р. Запропоновано уповноваженій особі Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРАВІЯ ОНРБ" бути присутньою на засіданні комісії. На підтвердження направлення вказаного листа суду було надано список №286 згрупований поштових відправлень та квитанцію Публічного акціонерного товариства Укрпошта від 05.09.2018р.

Згідно змісту наявного в матеріалах справи протоколу №1335 від 11.10.2018р. засідання комісії по розгляду акту про порушення №46319 від 28.08.2018р., комісією було розглянуто акт про порушення №46319 від 28.08.2018р. з метою визначення правомірності складання акту та обсягу й вартості електроенергії не облікованої внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією, яка підлягає сплаті споживачем. Встановлено, що споживач - Товариство з обмеженою відповідальністю "МАРАВІЯ ОНРБ", спортивно-оздоровча база Десна на об`єкті за адресою: с.Троєщина, п.Десенка, порушив Закон України Про ринок електричної енергії , п.п.3.1.9, 5.5.5 ПРРЕЕ, а саме самовільне підключення струмоприймачів до електричної мережі Приватного акціонерного товариства "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ", з метою без облікового споживання електричної енергії. Від ТП 5257підключена база відпочинку Десна (Товариство з обмеженою відповідальністю "МАРАВІЯ ОНРБ", кабелем СІП 4*35). Площа перерізу проводу (кабелю), яким виконано самовільне підключення: (СІП) 4*35 мм. Допустимий тривалий струм проводу (кабелю) (згідно з гл.1.3 ПУЕ) 130 А. В акті також вказано, що порушення усунуте 28.08.2018р.

За наслідками розгляду акту комісією комісії з розгляду актів порушень, щодо акту порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії вирішено нарахування вартості недорахованої енергії провести згідно з п.2.6 та за формулою 2.7 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживача ПКЕЕ.

Згідно з розрахунком вартості електроенергії спожитої без обліку (договору) нарахування по акту складає 725 817,78 грн.

На підставі вказаного розрахунку позивачем було виставлено відповідачу рахунок №98038954/акт463319 від 11.10.2018р. на суму 725 817,78 грн.

Супровідним листом №2102/4-1725 від 16.10.2018р. копія акту про порушення, копія протоколу засідання комісії, копія розрахунку за актом та копія рахунку-фактури були скеровані на адресу відповідача, на підтвердження чого суду надано список №333 згрупованих поштових відправлень та квитанцію Публічного акціонерного товариства Укрпошта від 17.10.2018р.

Наразі, за твердженнями позивача, Товариством з обмеженою відповідальністю "МАРАВІЯ ОНРБ" вартість самовільно спожитої електричної енергії оплачено на підставі рахунку Приватного акціонерного товариства "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" не було, що і стало підставою для звернення до суду з розглядуваним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню. При цьому, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України Про ринок електричної енергії , учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.

Згідно абзацу першого ч.1 ст. 58 Закону України Про ринок електричної енергії , споживач має право купувати електричну енергію для власного споживання за двосторонніми договорами та на організованих сегментах ринку, за умови укладення ним договору про врегулювання небалансів та договору про надання послуг з передачі електричної енергії з оператором системи передачі, а у разі приєднання до системи розподілу - договору про надання послуг з розподілу електричної енергії з оператором системи розподілу; або купувати електричну енергію на роздрібному ринку у електропостачальників або у виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії на об`єктах розподіленої генерації, за правилами роздрібного ринку.

Частиною 2 ст. 275 Господарського кодексу України визначено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Аналогічна норма міститься в п.3.1.1. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України №312 від 14.03.2018р., зокрема, постачання (продаж) електричної енергії споживачу здійснюється за договором про постачання електричної енергії споживачу обраним споживачем електропостачальником, який отримав відповідну ліцензію, за вільними цінами, крім постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги або постачальником останньої надії . Ціни (тарифи) на послуги постачальника універсальних послуг, постачальника останньої надії визначаються у встановленому законодавством порядку.

Споживання електричної енергії - користування електричною енергією споживачем за допомогою електрообладнання для задоволення потреб споживача відповідно до укладених договорів. Споживач електричної енергії - фізична особа, у тому числі фізична особа-підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання (п.1.1.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії).

Термін "споживач електричної енергії" необхідно застосовувати в дещо ширшому значенні, зокрема, як такий, що поширюється і на осіб, які використовують електричну енергію без укладення договору на електропостачання. Вказану правову позицію висловлено у постанові Верховного Суду від 10.05.2018р. по справі №906/857/16.

Отже, для визначення обсягу та обрахування вартості електричної енергії, яку особа споживала за відсутності укладеного договору про постачання електричної енергії, застосовуються положення Правил та Методики.

Згідно з п.3.1.9 Правил роздрібного ринку електричної енергії, споживання електричної енергії без укладення відповідних договорів на роздрібному ринку не допускається.

Споживач електричної енергії зобов`язаний, відповідно до п.5.5.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії, користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; за умови неповної оплати за спожиту електричну енергію припинити власне електроспоживання відповідно до умов договору; здійснювати оплату рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору.

Відповідно до п.8.2.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача або представника споживача оформлюється акт про порушення.

В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил або методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором, та вихідні дані, необхідні для визначення обсягу необлікованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.

Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт про порушення підписується представником оператора системи та споживачем або представником споживача. У разі відмови споживача або представника споживача підписати акт про порушення в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо він підписаний уповноваженим представником оператора системи та двома незаінтересованими особами (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення їх осіб. Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта про порушення та викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які зазначаються в акті про порушення або надаються (надсилаються) оператору системи окремим письмовим повідомленням.

Як було встановлено вище, 28.08.2018р. представниками Публічного акціонерного товариства Київенерго було складено акт №46319 про порушення, відповідно до змісту якого Товариством з обмеженою відповідальністю "МАРАВІЯ ОНРБ" (спортивно-оздоровча база Десна ) було здійснено самовільне підключення струмоприймачів до електричної мережі з метою самовільного споживання електричної енергії від ТП 5257. У додатку до вказаного акту визначено схему самовільного підключення. В акті зазначено, що представник споживача від підписання акту відмовився.

Згідно протоколу №1335 від 11.10.2018р. засідання комісії по розгляду акту про порушення №46319 від 28.08.2018р., комісією за відсутності представника споживача, було розглянуто акт про порушення №46319 від 28.08.2018р. з метою визначення правомірності складання акту та обсягу й вартості електроенергії не облікованої внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією, яка підлягає сплаті споживачем. Встановлено, що споживач - Товариство з обмеженою відповідальністю "МАРАВІЯ ОНРБ", спортивно-оздоровча база Десна на об`єкті за адресою: с.Троєщина, п.Десенка, порушив Закон України Про ринок електричної енергії , п.п.3.1.9, 5.5.5 ПРРЕЕ, а саме самовільне підключення струмоприймачів до електричної мережі Приватного акціонерного товариства "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ", з метою без облікового споживання електричної енергії. Від ТП 5257підключена база відпочинку Десна (Товариство з обмеженою відповідальністю "МАРАВІЯ ОНРБ", кабелем СІП 4*35). Площа перерізу проводу (кабелю), яким виконано самовільне підключення: (СІП) 4*35 мм. Допустимий тривалий струм проводу (кабелю) (згідно з гл.1.3 ПУЕ) 130 А. В акті також вказано, що порушення усунуте 28.08.2018р.

Відповідно до п.8.2.6 Правил роздрібного ринку електричної енергії , на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Споживач має бути повідомлений оператором системи про місце, час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 7 календарних днів до призначеної дати засідання.

Судом вище було встановлено, що 05.09.2018р. позивачем було скеровано на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРАВІЯ ОНРБ" повідомлення №2/02/4-1431 від 31.08.2018р. про проведення 11.10.2018р. засідання комісії з розгляду актів порушень, щодо акту порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії №46319 від 28.08.2018р. Запропоновано уповноваженій особі Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРАВІЯ ОНРБ" бути присутньою на засіданні комісії. На підтвердження направлення вказаного листа суду було надано список №286 згрупований поштових відправлень та квитанцію Публічного акціонерного товариства Укрпошта від 05.09.2018р.

Тобто, з наведеного полягає, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення засідання комісії з розгляду актів порушень, щодо акту порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії №46319 від 28.08.2018р.

Однак, 11.10.2018р. представник Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРАВІЯ ОНРБ на засідання комісії з розгляду вказаного акту не з`явився, причини неявки не повідомив.

У п.8.2.6 Правил роздрібного ринку електричної енергії також зазначено, що у разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. В такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором, та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків.

Судом було встановлено, що супровідним листом №2102/4-1725 від 16.10.2018р. копія акту про порушення, копія протоколу засідання комісії, копія розрахунку за актом та копія рахунку-фактури були скеровані на адресу відповідача, на підтвердження чого суду надано список №333 згрупованих поштових відправлень та квитанцію Публічного акціонерного товариства Укрпошта від 17.10.2018р.

За приписами п.8.2.7 Правил роздрібного ринку електричної енергії, кошти за необліковану електричну енергію та суми збитків перераховуються споживачем на поточний рахунок оператора системи. Споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка.

У разі незгоди споживача з фактом крадіжки електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованої електричної енергії оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту викрадення електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії.

Спірні питання, які виникають між сторонами при складанні акта про порушення, при визначенні розміру суми збитків, належної до оплати, а також при здійсненні платежів, вирішуються у судовому порядку.

Наразі, матеріали справи не містять доказів звернення відповідача до позивача щодо незгоди з фактом крадіжки електричної енергії, відмови від сплати не облікованої електричної енергії або щодо оскарження акта про порушення №46319 від 28.08.2018р.

Отже, судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідачем було вчинено порушення роздрібного ринку електричної енергії.

Однак, відповідач визначену позивачем суму не сплатив, а також не заявив про неправомірність складення акту про порушення №46319 від 28.08.2018р. та рішення про нарахування вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем Правил роздрібного ринку електричної енергії, яка підлягає оплаті споживачем, у розмірі 725 817,18 грн. Доказів зворотного матеріали справи не містять.

Пункт 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до п. 2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про узагальнення судової практики вирішення спорів, що виникають у сфері надання послуг з електропостачання № 3 від 16.12.2015 самовільне підключення до об`єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку є правопорушенням в електроенергетиці (частина друга статті 27 Закону). Законом визначено, що споживачі енергії - це суб`єкти господарської діяльності та фізичні особи, що використовують енергію для власних потреб на підставі договору про її продаж та купівлю (стаття 1). Пункт 1.2 Правил також визначає споживача електричної енергії як особу, що використовує її для забезпечення потреб власних електроустановок на підставі договору.

При цьому позов про стягнення вартості електричної енергії, спожитої без укладення договорів на її постачання (розрахованої на підставі Методики), та не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил, може бути поданий на підставі статей 1212, 1213 ЦК України, оскільки сторони не перебувають між собою у договірних відносинах (постанова Верховного Суду України від 16.05.2011р. по справі № 15/147/10).

Згідно статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Аналіз вказаної норми права дає підстави для висновку, що цей вид позадоговірних зобов`язань породжують такі юридичні факти: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.

Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок iншої особи, в) вiдсутнiсть правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адмiнiстративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 Цивільного кодексу України).

Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань iз набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однiєю особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбiльшення майна у іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або вiдсутностi збільшення на стороні потерпілого; 4) вiдсутнiсть правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

За змістом частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України, безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Згідно зі статтею 1213 Цивільного кодексу України набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Суд зазначає, що вказана стаття спрямована на реалізацію принципу реального виконання зобов`язання та визначає обов`язок набувача повернути безпідставно набуте майно в натурі. Це означає, що поверненню підлягає саме та індивідуально визначена річ, яку набув або зберіг набувач, або така ж кількість родових речей тієї ж якості.

Однак, якщо повернути безпідставно набуте майно в натурі неможливо (внаслідок його знищення, загублення або передачі його набувачем третій особі тощо), набувач зобов`язаний відшкодувати потерпілому вартість такого майна.Суд зазначає, що у зв`язку з набуттям відповідачем майна (електроенергії) без достатньої правової підстави (за відсутності договору на електропостачання), відповідач зобов`язаний відшкодувати позивачу вартість спожитої ним електричної енергії, оскільки відповідно до статті 1213 Цивільного кодексу України, у разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно.

За таких обставин, з урахуванням всього вищевикладеного у сукупності, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості та наявності підстав для задоволення позовних вимог Приватного акціонерного товариства "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРАВІЯ ОНРБ про стягнення з відповідача вартості самовільно спожитої електроенергії у сумі 725 817,78 грн. підлягають задоволенню.

З приводу розподілу судових витрат, господарський суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст.123 Господарського процесуального кодексу України передбачено що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу (ч.3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України).

Частинами 1-4 ст.126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Наразі, на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу позивачем представлено суду: договір про надання юридичних послуг №490-18 від 20.06.2018р., укладений з адвокатом Гарковенко С.В., банківські виписки з рахунку адвоката Гарковенка С.В. щодо надходження грошових коштів в якості оплати послуг, витяг з Єдиного реєстру адвокатів України на адвоката Гарковенко С.В. та довіреність №19010206 від 02.01.2019р. Одночасно, у позовній заяві наведено детальний опис робіт, виконаних адвокатом.

Проте, за висновками суду, представлені позивачем докази не є належними та достатніми доказами понесення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 13 200 грн.

Матеріалами справи підтверджується лише консультація та узгодження правової позиції щодо вирішення справи, складання розглядуваного позову та подання його до Господарського суду міста Києва адвокатом, а вартість таких послуг згідно розрахунку загалом становить 6 200 грн.

Інші витрати позивачем належним чином не підтверджено, зокрема, адвокат Гаркавенко С.В. участі в судових засіданнях не приймав, не надано суду акту відповідно до якого Приватним акціонерним товариством "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" було отримано від адвоката та оплачено правовий аналіз обставин справи та узгодження правової позиції, ознайомлення адвоката з актами порушень та його додатками, перевірку правильності нарахувань за актом порушення, збору та формування доказів, необхідних для звернення до суду.

За таких обставин, виходячи з представлених суду документів, суд дійшов висновку, що позивачем було належним чином обґрунтовано обставини понесення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 6 200 грн.

Враховуючи висновки суду щодо задоволення позову, судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6 200 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позовні вимоги повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРАВІЯ ОНРБ" (02091, м.Київ, вул.Тростянецька, будинок 6-Ж, квартира 116, ЄДРПОУ 36956494) на користь Приватного акціонерного товариства "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" (04080, м.Київ, вул.Новокостянтинівська, будинок 20, ЄДРПОУ 41946011) 725 817,78 грн. боргу, судовий збір в сумі 10 887,27 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6 200 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст.241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно ч.1 ст.256 та п.п.17.5 пункту 17 Розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено та підписано 01.08.2019р.

Суддя Спичак О.М.