Рішення

від 01.08.2019 по справі 910/8699/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.08.2019Справа № 910/8699/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., за участі секретаря судового засідання Коновалова С.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Комфі Трейд" до товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт-Лайн" про стягнення 17 654,67 грн.,

за участі представників:

позивача: Фундеряки В.А. за довіреністю від 19 грудня 2017 року № Д002020/12-00/17;

відповідача: не з`явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У липні 2019 року товариство з обмеженою відповідальністю "Комфі Трейд" (далі - ТОВ "Комфі Трейд") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт-Лайн" (далі - ТОВ "Смарт-Лайн") грошових коштів у розмірі 17 654,67 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що 12 липня 2017 року між ним та ТОВ "Смарт-Лайн" було укладено договір поставки від № 1, на виконання умов якого відповідач згідно видаткової накладної від 4 квітня 2018 року № 5069 поставив ТОВ "Комфі Трейд" партію товару на загальну суму 105 928,00 грн., з яких ПДВ становить 17 654,67 грн., а позивач, у свою чергу, - у повному обсязі оплатив наведений товар. У той же час, оскільки відповідачем неправомірно не було зареєстровано у встановленому законом порядку податкову накладну на вищевказану господарську операцію, внаслідок чого позивач втратив право на віднесення до податкового кредиту суми податку на додану вартість у розмірі 17 654,67 грн., останній, посилаючись на статті 193, 216, 217, 224 Господарського кодексу України (далі - ГК України), просив суд стягнути з ТОВ "Смарт-Лайн" завдані ним збитки у вищенаведеному розмірі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 8 липня 2019 року зазначену позовну заяву ТОВ "Комфі Трейд" прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/8699/19, вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження та призначено до слухання в судовому засіданні на 1 серпня 2019 року.

Крім того, цією ухвалою відповідачу було визначено строк для подання відзиву на позов - до 24 липня 2019 року.

У судовому засіданні 1 серпня 2019 року представник позивача підтримав вимоги, викладені у позовній заяві, та наполягав на їх задоволенні.

ТОВ "Смарт-Лайн" про дату, час і місце розгляду справи було повідомлено належним чином, проте явку свого уповноваженого представника у призначене судове засідання не забезпечило, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не направило.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, у порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини 11 статті 242 ГПК України, у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі, судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

За змістом статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" місцезнаходження юридичної особи визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

В силу положень статті 10 наведеного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Згідно з пунктом 5 частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Так, з метою повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи, а також про його право подати відзив на позовну заяву, копія ухвали суду від 8 липня 2019 року про відкриття провадження у справі № 910/8699/19 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 04073, місто Київ, вулиця Сирецька, будинок 9.

Проте поштовий конверт із копією зазначеної ухвали було повернуто підприємством поштового зв`язку на адресу суду без вручення з посиланням на відсутність адресата.

Крім того, відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Частинами 1, 2 статті 3 цього Закону визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 цього Закону).

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалою суду від 8 липня 2019 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Положеннями частини 9 статті 165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Приймаючи до уваги належне повідомлення відповідача про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність у матеріалах справи достатньої кількості документів для розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про її розгляд за наявними матеріалами без участі представника ТОВ "Смарт-Лайн".

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

12 липня 2017 року між ТОВ "Комфі Трейд" та ТОВ "Смарт-Лайн" був укладений договір поставки № 1, за умовами якого останнє взяло на себе зобов`язання протягом строку дії цього правочину поставити та передати у власність позивача товар на підставі замовлення у кількості і в строки згідно умов цього договору та специфікації, що є невід`ємною частиною вказаної угоди, а ТОВ "Комфі Трейд", у свою чергу, - прийняти та своєчасно оплатити товар згідно з умовами цього правочину.

Даний договір підписаний уповноваженими представниками його сторін та скріплений печатками наведених суб`єктів господарювання.

Відповідно до пункту 4.3 цієї угоди передача товару від постачальника покупцю здійснюється за видатковою накладною, в якій сторони визначають найменування товару, що постачається, кількість в одиницях вимірювання, узгоджену ціну товару та загальну вартість партії товару, що постачається. На загальну вартість товару нараховується ПДВ за ставкою, встановленою чинним законодавством України. Датою поставки товару є дата фактичної передачі товару покупцю, яка зазначена в товарно-транспортній накладній. Постачальник зобов`язаний надати покупцю податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За умовами пункту 8.1 договору покупець повинен оплатити поставлений товар не пізніше 60 календарних днів з дати прийому товару покупцем та переходу до нього права власності на товар.

Судом встановлено, що на виконання умов наведеного правочину ТОВ "Смарт-Лайн" згідно видаткової накладної від 4 квітня 2018 року № 5069 поставило у власність ТОВ "Комфі Трейд" партію товару на загальну суму 105 928,00 грн., з яких ПДВ становить 17 654,67 грн. Належним чином засвідчена копія наведеного товаророзпорядчого документа наявна у матеріалах даної справи.

Факт оплати позивачем вищезазначеного товару підтверджується наявними у матеріалах справи копіями платіжних доручень від 23 червня 2018 року № 17258 та від 1 жовтня 2018 року № 85948.

Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (статті 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна за змістом норма міститься у частині 1 статті 193 ГК України.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилався на те, що у зв`язку з невиконанням ТОВ "Смарт-Лайн" положень укладеного між сторонами договору та пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), позивач не може віднести суму ПДВ у розмірі 17 654,67 грн. до складу податкового кредиту відповідного періоду, оскільки відповідач неправомірно не зареєстрував вищенаведену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відтак, внаслідок таких дій ТОВ "Смарт-Лайн", що пов`язані з недотриманням податкового законодавства та умов укладеного між сторонами договору поставки, позивачу було завдано збитки у розмірі 17 654,67 грн., що складають суму податку на додану вартість за видатковою накладною від 4 квітня 2018 року № 5069.

У зв`язку з наведеними обставинами позивач направив на адресу відповідача претензію від 4 березня 2019 року № 000463/12-00/19 з вимогою сплатити збитки, що становлять загальну суму невідшкодованого ПДВ у разі, якщо відповідна податкова накладна не буде зареєстрована ТОВ "Смарт-Лайн" у встановленому законом порядку. Проте вказана претензія була залишена відповідачем без задоволення.

Наведені обставини стали підставою для звернення позивача до Господарського суду міста Києва з даним позовом.

Відповідно до пункту 14.1.181 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України встановлено, що до податкового кредиту не відносяться суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше, ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За приписами пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

За умовами пункту 201.7 статті 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, в якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Як вбачається з викладеного вище, згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України на продавця товарів/послуг покладено обов`язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.

Слід також зазначити, що згідно з пунктом 9.9 укладеного між сторонами договору поставки від 12 липня 2017 року № 1 постачальник гарантує, що покупець матиме право включити суму ПДВ, сплачену в ціні товару, до складу свого податкового кредиту з ПДВ у відповідному податковому періоді.

У пункті 9.11 цього правочину сторони погодили, що, керуючись правом сторони - набувача формувати та використовувати податковий кредит у тому звітному періоді, в якому виникла перша подія, на всю суму операцій господарської діяльності такого звітного періоду, та на виконання порядку адміністрування податку на додану вартість та реєстрації податкових накладних, останні домовились дотримуватися чинного порядку адміністрування ПДВ, викладеного в ПК України, з урахуванням такого.

За домовленістю сторін встановлюється строк для реєстрації складених податкових накладних за операціями, які виникають внаслідок виконання цього договору (за правилами першої події), протягом 15 календарних днів з дати виникнення першої події, але не пізніше завершення місяця здійснення першої події.

З огляду на наведені приписи ПК України, а також положення укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку про те, що відповідач повинен був скласти податкову накладну 4 квітня 2018 року, тобто в день отримання позивачем товару за видатковою накладною від 4 квітня 2018 року № 5069 на загальну суму 105 928,00 грн., з яких ПДВ становить 17 654,67 грн., оскільки така подія відбулась раніше, ніж оплата зазначеного товару. Крім того, ТОВ "Смарт-Лайн" було зобов`язано зареєструвати складену податкову накладну протягом 15 календарних днів з дати здійснення вказаної поставки, тобто до 19 квітня 2018 року включно.

Проте з матеріалів справи вбачається, що відповідачем в порушення вищенаведених положень не було складено та зареєстровано відповідної податкової накладної у встановленому законом порядку, що позбавило позивача права включити суму податку на додану вартість у розмірі 17 654,67 грн. до складу податкового кредиту та, відповідно, права скористатись можливістю зменшення податкового зобов`язання на вказану суму. Наведені обставини додатково підтверджуються наявною у матеріалах справи копією відповідного рішення податкового органу № 1048673/41089593 про відмову в реєстрації спірної податкової накладної.

Відповідно до частини 1 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Частиною 2 статті 22 ЦК України встановлено, що збитками є:

- втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

- доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з частиною 2 статті 224 ГК України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

За приписами частини 1 статті 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною;

- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною;

- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо).

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.

При цьому, саме на позивача покладено обов`язок доведення факту протиправної поведінки, розміру завданої шкоди та прямого причинного зв`язку між порушенням зобов`язання та шкодою.

Як було зазначено вище, протиправна поведінка відповідача, яка полягала в порушенні обов`язку щодо складення та реєстрації відповідної податкової накладної, позбавила позивача права включити суми податку на додану вартість у розмірі 17 654,67 грн. до складу податкового кредиту та, відповідно, права скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на вказану суму. Відтак, внаслідок цієї поведінки відповідача ТОВ "Комфі Трейд" понесло збитки.

З огляду на викладене, у даному випадку наявний прямий причинно-наслідковий зв`язок між допущеним відповідачем порушенням обов`язку своєчасного складення та реєстрації податкової накладної та відсутністю у позивача можливості включити суму податку на додану вартість до податкового кредиту та зменшити податкове зобов`язання на зазначену суму, яка за своєю правовою природою є збитками ТОВ "Комфі Трейд".

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду Верховного Суду від 3 серпня 2018 року у справі № 917/877/17 та від 3 грудня 2018 року у справі № 908/76/18.

Зважаючи на наявність усіх елементів складу господарського правопорушення, суд дійшов висновку про правомірність вимоги позивача щодо відшкодування на його користь збитків у розмірі 17 654,67 грн. за рахунок ТОВ "Смарт-Лайн", у зв`язку з чим даний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на ТОВ "Смарт-Лайн".

Керуючись статтями 86, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт-Лайн" (04073, місто Київ, вулиця Сирецька, будинок 9; ідентифікаційний номер 41089593) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Комфі Трейд" (49100, місто Дніпро, бульвар Слави, будинок 6-Б, кімната 413; ідентифікаційний номер 36962487) 17 654 (сімнадцять тисяч шістсот п`ятдесят чотири) грн. 67 коп. збитків та 1 921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва (пункт 17.5 частини 1 Перехідних положень ГПК України) протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 1 серпня 2019 року

Суддя Є.В. Павленко