Рішення

від 23.07.2019 по справі 911/551/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" липня 2019 р. м. Київ Справа № 911/551/19

Господарський суд Київської області у складі судді Д.Г.Зайця, за участю секретаря судового засідання О.О.Стаднік, розглянувши матеріали справи

за позовом Заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі 1) Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства, 2) Державного підприємства Вищедубечанське лісове господарство , Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка

до Товариства з обмеженою відповідальністю Заміокулькас , м. Київ

про розірвання договору та повернення лісової ділянки

представники:

від позивача 1 - не з`явився

від позивача 2 - Т.М. Кілічава

від відповідача - не з`явився

від прокуратури - А.С. Холоденко

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява №3026вих-19 від 26.02.2019 року (вх.№576/19 від 27.02.2019 року) заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства (далі - позивач 1) та Державного підприємства Вищедубечанське лісове господарство (далі - позивач 2) до Товариства з обмеженою відповідальністю Заміокулькас (далі - відповідач) про розірвання Договору довгострокового тимчасового користування лісами б/н від 25.12.2012 року та повернення лісової ділянки.

Ухвалою суду від 25.03.2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №911/551/19 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 23.04.2019 року.

До суду від відповідача надійшла заява б/н від 15.04.2019 року (вх. №7441/19 від 15.04.2019 року) про поновлення строку для подачі відзиву на позовну заяву та клопотання б/н б/д (вх. №7442/19 від 15.04.2019 року) про закриття провадження у справі у зв`язку з неотриманням позовної заяви.

До суду від позивача - Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства надійшло клопотання №06-30/763 від 12.04.2019 року (вх. №7535/19 від 15.04.2019 року) про проведення судового засідання без участі представника.

Представниками сторін у судовому засіданні 23.04.2019 року подано клопотання про продовження строків підготовчого провадження на тридцять днів.

Ухвалою суду від 23.04.2019 року продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та відкладено розгляд справи на 04.06.2019 року.

Позивач - Київське обласне та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, у судове засідання 04.06.2019 року не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Відзив на позов не надіслав.

Прокурор у судовому засіданні 04.06.2019 року надав усні пояснення на виконання вимог ухвали суду від 23.04.2019 року.

Ухвалою суду від 04.06.2019 року відкладено розгляд справи на 02.07.2019 року.

До суду від відповідача надійшов відзив №11/06-19 від 11.06.2019 року (вх. №11733/19 від 12.06.2019 року) в якому відповідач проти позову заперечує та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог та клопотання №11/06-19-1 від 11.06.2019 року (вх. №11734/19 від 12.06.2019 року) про залишення позову без розгляду. В обґрунтування обставин, викладених у відзиві відповідач зазначає, що Акт огляду земельної ділянки не може свідчити про наявність ознак порушення відповідачем умов Договору. Крім того, відповідач вважає посилання прокурора на кримінальне провадження №42018111200000051 від 22.01.2018 року необґрунтованим, оскільки, зазначене провадження перебуває в процесі досудового розслідування, а матеріали такого розслідування до суду передано не було. Також, у відзиві відповідач зазначає, що прокурором не обґрунтовано підстав звернення до суду з даним позовом. На думку відповідача, прокурором не доведено нездійснення або неналежне здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах суб`єктом влади, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження. У клопотанні про залишення позову без розгляду відповідач виклав аналогічні міркування, вважає, що господарський суд помилково відкрив провадження у даній справі, в якій невірно визначено позивача за вимогами про захист інтересів держави а тому, просить суд залишити позов без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

До суду від позивача - Державного підприємства Вищедубечанське лісове господарство надійшла відповідь на відзив б/н від 20.06.2019 року (вх. №12927/19 від 02.07.2019 року).

Позивач - Київське обласне та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства та відповідач, належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, у судове засідання 02.07.2019 року не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.

Ухвалою суду від 02.07.2019 року закрито підготовче провадження у справі №911/551/19 та призначено справу до розгляду по суті на 23.07.2019 року.

Позивач - Київське обласне та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства та відповідач, належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, у судове засідання 23.07.2019 року не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.

Прокурор та позивач у судовому засіданні 23.07.2019 року позовні вимоги підтримали, просили суд задовольнити позов в повному обсязі.

Враховуючи достатність в матеріалах справи доказів для повного, всебічного та об`єктивного розгляду спору по суті у судовому засіданні 23.07.2019 року, відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення прокурора та представника позивача 2, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Києво-Святошинською місцевою прокуратурою в ході здійснення досудового розслідування кримінального провадження №42018111200000051 від 22.01.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України, встановлено порушення вимог земельного та лісового законодавства під час укладення договору довгострокового тимчасового користування лісовими ділянками і лісами на території Вишгородського району Київської області.

Розпорядженням Вишгородської районної державної адміністрації від 07.09.2012 року за №367 виділено ТОВ Заміокулькас у довгострокове тимчасове користування терміном на 49 років для культурно-оздоровчих та рекреаційних цілей лісову ділянку площею 3,0 га, що знаходяться у постійному користуванні Державного підприємства Вищедубечанське лісове господарство (Дачне Ровжівське) лісництво, квартал 26 виділи 2, 3) і розташована на території Сувидської сільської ради Вишгородського району Київської області.

На підставі вказаного розпорядження між ТОВ Заміокулькас та ДП Вищедубечанське лісове господарство 25.12.2012 року укладено Договір довгострокового тимчасового користування лісами (далі - Договір).

Відповідно до п.п. 1, 2 Договору, сторона 1 (за договором - постійний лісокористувач, ДП Вищедубечанське лісове господарство ) виділяє, а сторона 2 (за договором - тимчасовий лісокористувач, ТОВ Заміокулькас ) приймає у довгострокове тимчасове користування (далі - користування) лісову ділянку з метою використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих та рекреаційних цілей. У користування виділяється лісова ділянка загальною площею 3,0 га, яка розташована в кварталі 26 виділ 2,3 Ровжівського лісництва ДП Вищедубечанське лісове господарство , на території Сувидської сільської ради в адміністративних межах Вишгородського району Київської області згідно з план-схемою.

Згідно п. 3 Договору, на момент передачі в користування на лісовій ділянці відсутні обєкти.

Пунктом 6 та 8 Договору передбачено, що передача лісової ділянки в користування здійснюється без вилучення земельної лісової ділянки у сторони 1. Передача лісової ділянки не тягне за собою виникнення у сторони 2 права власності на відповідну зелельну лісову ділянку.

Відповідно до п. 9 Договору, сторона 2 приймає у користування лісову ділянку не раніше дати підписання сторонами цього Договору та його державної реєстраціїу термін 10 днів та складання акта приймання-передачі лісової ділянки. Акт приймання-передачі підписується сторонами протягом 10 днів з дати укладення цього Договору.

У пункті 24. Договору сторони погодили, що Договір укладено строком на 49 років, що діє з 25 грудня 2012 року до 25 грудня 2061 року.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок становить 78874,08 грн., відповідно до розрахунку нормативної грошової оцінки лісових ділянок, які виділені в довгострокове тимчасове користування ТОВ Заміокулькас та суми збору за використання корисних властивостей лісу, який є додатком до вказаного Договору.

Вказаний Договір зареєстровано у Київському обласному та по м. Києву управлінні лісового та мисливського господарства, про що в книзі реєстрації договорів довгострокового тимчасового користування лісовими ділянками зроблено запис від 28.12.2012 року за №68.

Зідно Акту прийому-передачі ділянок відповідно до Договору на право довгострокового тимчасового користування лісовими ділянками від 25.12.2012 року постійний лісокористувач - ДП Вищедубечанське лісове господарство передав, а тимчасовий лісокористувач ТОВ Заміокулькас прийняв у платне довгострокове тимчасове користування лісову ділянку загальною площею 3,0 га, яка розташована в кварталі 26 виділ 2, 3 Ровжівського лісництва ДП Вищедубечанське лісове господарство , на території Сувидської сільської ради в адміністративних межах Вишгородського району Київської області згідно з план-схемою.

Згідно п. 23 Договору, ТОВ Заміокулькас зобов`язано проводити використання лісових ділянок у порядку, визначеному цим Договором та законодавством, дотримуватися встановленого законодавством режиму використання земель, на яких розташовані лісові ділянки, виконувати інші обов`язки відповідно до законодавства України.

Як зазначає прокурор в позовній звяві, в порушення вказаних умов Договору, ТОВ Заміокулькас на земельній ділянці побудовано одноповерхову будівлю невизначеного призначення з частковою надбудовою другого поверху орієнтовними розмірами 12*29 м., зовнішні стіни з цегли, влаштовано на стрічковому фундаменті з залізобетонних блоків; одноповерхову будівлю невизначеного призначення орієнтовними розмірами 3*4 м.; одноповерхову будівлю невизначеного призначення орієнтовними розмірами 7*17 м.; одноповерхову будівлю невизначеного призначення орієнтовними розмірами 6*12 м.; одноповерхову будівлю невизначеного призначення орієнтовними розмірами 3*3 м.; одноповерхову будівлю невизначеного призначення орієнтовними розмірами 7*8 м.; одноповерхову будівлю невизначеного призначення орієнтовними розмірами 5*10 м.; одноповерхову будівлю невизначеного призначення орієнтовними розмірами 4*4 м.; одноповерхову будівлю невизначеного призначення орієнтовними розмірами 2*3 м.; одноповерхову будівлю невизначеного призначення орієнтовними розмірами 3*7 м., що було виявлено під час огляду за участю ДП Вищедубечанське лісове господарство , головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу ДАБІ у Київській області в присутності директора ТОВ Заміокулькас та підтверджується протоколом огляду місця події від 15.01.2019 року, листом Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області №10/10-19/1601/06/02 від 16.01.2019 року.

Зазначеним листом Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області №10/10-19/1601/06/02 від 16.01.2019 року також повідомлено, що відповідно до єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом обєктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, інформація щодо отримання документів дозвільного та декларативного характеру на початок виконання будівельних робіт та готовності обєкта до експлуатації за адресою лісової ділянкі загальною площею 3,0 га, яка розташована в кварталі 26 виділ 2, 3 Ровжівського лісництва ДП Вищедубечанське лісове господарство , на території Сувидської сільської ради в адміністративних межах Вишгородського району Київської області інформація відсутня.

З матеріалів справи вбачається, що приписами державного інспектора по контролю за станом, використанням, відтворенням, охороною та захистом лісів від 10.11.2017 року №12 та від 04.12.2017 року №16, складених за результатами перевірок дотримання умов Договору в порядку проведення державного контролю за станом, використанням, відтворенням, охороню та захистом лісу виявлено порушення, зокрема встановлено, що ТОВ Заміокулькас використовує земельну ділянку не за цільовим призначенням та всупереч цілям, передбаченим Договором, а також встановлено, що земельна ділянка використовується під розташування елементів благоустрою, споруд і будівель, дозвіл на розміщення яких ДП Вищедубечанське лісове господарство не надавало. Згідно вказаних приписів ТОВ Заміокулькас зобовязано усунути вказані порушення та відновити стан земельної ділянки, наданої ТОВ Заміокулькас у платне довгострокове тимчасове користування.

Отже, прокурор зазначає, що земельна ділянка використовується відповідачем не за цільовим призначенням, а під розташування елементів благоустрою, будівель і споруд. Вказані споруди встановлені без погодження з позивачем - ДП Вищедубечанське лісове господарство та без документа, що надає право на виконання будівельних робіт, чим порушено вимоги чинного законодавства та умови Договору.

Докази оскарження відповідачем результатів проведених спеціалістами ДП Вищедубечанське лісове господарство та Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області перевірок та дій цих спеціалістів матеріали справи не містять.

Доказів усунення встановлених вказаними приписами порушень відповідачем не надано.

Правовідносини з використання земель лісогосподарського призначення регулюються нормами земельного та цивільного законодавства, Лісовим кодексом України.

До земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства (ст. 55 Земельного кодексу України).

Земельні ділянки лісогосподарського призначення за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються в постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи, для ведення лісового господарства.

Порядок використання земель лісогосподарського призначення визначається законом (ст. 57 Земельного кодексу України).

Відповідно до ст. 1 Лісового кодексу України ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

Відповідно до ст. 18 Лісового кодексу України, об`єктом тимчасового користування можуть бути всі ліси, що перебувають у державній, комунальній або приватній власності. Довгострокове тимчасове користування лісами - засноване на договорі строкове платне використання лісових ділянок, які виділяються для потреб мисливського господарства, культурно оздоровчих цілей, проведення науково дослідних робіт.

Згідно ст. 20 Лісового кодексу України, тимчасові лісокористувачі на умовах довгострокового користування мають право: 1) здійснювати господарську діяльність у лісах з дотриманням умов договору; 2) за погодженням із власниками лісів, постійними лісокористувачами в установленому порядку зводити тимчасові будівлі і споруди, необхідні для ведення господарської діяльності; 3) отримувати продукцію і доходи від її реалізації.

Тимчасові лісокористувачі на умовах довгострокового користування зобов`язані: 1) приступати до використання лісів у строки, встановлені договором; 2) виконувати встановлені обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом та договором; 3) дотримуватися встановленого законодавством режиму використання земель; 4) вести роботи способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для охорони, захисту і відтворення типових та унікальних природних комплексів і об`єктів, рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, сприяти формуванню екологічної мережі; 5) своєчасно вносити плату за використання лісових ресурсів; 6) не порушувати прав інших лісокористувачів.

Законом та договором можуть бути передбачені й інші права та обов`язки тимчасових лісокористувачів на умовах довгострокового користування.

Відповідно до ст. 74 Лісового кодексу України, використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей та проведення науково-дослідних робіт здійснюється з урахуванням вимог щодо збереження лісового середовища і природних ландшафтів з додержанням правил архітектурного планування приміських зон і санітарних вимог. У лісах, що використовуються для відпочинку, лісокористувачі повинні здійснювати роботи щодо їх благоустрою.

Статтею 16 Конституції України встановлено, що забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов`язком держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища , державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають природні ресурси, які залучені в господарський обіг, так і невикористані в народному господарстві в даний період земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями ст. 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої ним шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

Відповідно до ст.ст. 598, 653 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема в разі розірвання договору; припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 22 Лісового кодексу України, підставою припинення права користування лісами, є, зокрема, використання лісових ресурсів способами, які завдають шкоду навколишньому природному середовищу, не забезпечують збереження оздоровчих, захисних та інших корисних властивостей лісів, негативно впливають на їх стан і відтворення.

Зазначена норма також кореспондується з Правилами використання корисних властивостей лісів, які затверджено наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 14.08.2012 року за №502 (далі - Правила).

Пунктом 5.6 та 6.4. Правил визначено, що при використанні корисних властивостей лісів не допускається пошкодження лісових насаджень, рослинного покриву та ґрунтів, засмічення та забруднення виділеної лісової ділянки та прилеглої до неї території. Спорудження тимчасових будівель і споруд, у тому числі лінійного типу, необхідних для ведення господарської діяльності, здійснюється за погодженням з постійними лісокористувачами (власниками лісів).

Статтею 34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності передбачено, замовник має право виконувати будівельні роботи після: 1) подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України; 3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України Про оцінку впливу на довкілля .

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, веде єдиний реєстр документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів (далі - реєстр). Внесення даних до реєстру з присвоєнням реєстраційного номера здійснюється на підставі інформації, наданої органами державного архітектурно-будівельного контролю, протягом одного робочого дня з дня її отримання.

Доступ користувачів до даних реєстру здійснюється безоплатно через офіційний веб-сайт центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Виконання будівельних робіт без відповідного документа, передбаченого цією статтею, вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Відповідно до п. 29 Договору, дія Договору припиняється у випадку використання стороною 2 (ТОВ Заміокулькас ) лісової ділянки у цілях, не передбачених Договором, використання стороною 2 відповідної лісової ділянки не за цільовим призначенням, проведення стороною 2 будь-якого будівництва, встановлення парканів чи інших споруд лінійного типу без згоди сторони 1 (ДП Вищедубечанське лісове господарство ).

Отже, враховуючи норми чинного законодавства та положень Договору, за згодою з постійним лісокористувачем можливо зводити лише тимчасові споруди.

Між тим, матеріалами справи підтверджується факт порушення відповідачем умов Договору довгострокового тимчасового користування лісами від 25.12.2012 року, здійснення відповідачем без дозволу постійного лісокористувача (позивача 2) забудови спірної лісової ділянки та зведення на ній будівель і споруд, що є підставою для розірвання зазначеного Договору. В процесі розгляду справи відповідачем не спростовано викладені прокурором у позові обставини. Відповідачем не надано пояснень та відповідних доказів погодження з постійним лісокористувачем - позивачем у справі будівництва спірних об`єктів у відповідності до умов Договору від 25.12.2012 року. Посилання відповідача на те, що акт огляду земельної ділянки не може свідчити про наявність ознак порушення ним умов Договору не приймаються судом до уваги у зв`язку з їх необґрунтованістю. Суд звертає увагу відповідача на те, що в порядку проведення державного контролю за станом, використанням, відтворенням, охороною та захистом лісу проведено перевірку дотримання умов Договору довгострокового тимчасового користування лісами від 25.12.2012 року за результатами якої встановлено порушення відповідачем лісового законодавства та видано відповідні приписи із встановленням терміну для усунення порушень. Відповідача також попереджено, що в разі невиконання зазначених приписів директора ТОВ Заміокулькас буде притягнуто до адміністративної відповідальності відповідно до ст. 63 КУпАП, а ДП Вищедубечанське лісове господарство ініціюватиме розірвання Договору довгострокового тимчасового користування лісами від 25.12.2012 року. Однак, відповідачем зазначені в приписах порушення усунуто не було, матеріали справи відповідних доказів не містять.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність обставин щодо порушення ТОВ Заміокулькас умов Договору, вимог ст.ст. 20, 74 Лісового кодексу України, ст. 34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та Правил використання корисних властивостей лісів, затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 14.08.2012 року за №502, зокрема, зведення відповідачем без дозволу постійного землекористувача ДП Вищедубечанське лісове господарство та без документа, що надає право на виконання будівельних робіт, споруд і будівель, які не передбачені проектом благоустрою, що призводить до порушення інтересів держави, які полягають в забезпеченні реалізації в Україні принципів регулювання земельних відносин.

За приписами ст. 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

У разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються (ч. 2 ст. 653 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України Про оренду землі (в редакції на час звернення з позовом), на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використання земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

За таких обставин, здійснення часткової забудови лісової ділянки без дозволу постійного землекористувавача ДП Вищедубичанське лісове господарство є у відповідності до норм лісового законодавства істотним порушенням умов Договору від 25.12.2012 року, а отже, дана обставина є достатньою правовою підставою для розірвання договору довгострокового тимчасового користування лісами від 25.12.2012 року. Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, припинення правовідношення та відновлення становища, яке існувало до порушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму, наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з врахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Пунктом 14 Договору передбачено, що після припинення дії Договору сторона 1 повертає лісову ділянку стороні 2 протягом 10 днів.

Прокурор зазначає, що відповідачем Договір про довгострокове тимчасове користування лісовими ділянками зареєстровано у встановленому законом порядку, внаслідок чого відновити становище, яке існувало до порушення можливо лише шляхом розірвання вказаного Договору в судовому порядку та повернення земельної ділянки у користування ДП Вищедубечанське лісове господарство .

Таким чином, враховуючи те, що Договором передбачено повернення лісової ділянки лише після закінчення дії Договору, прокурором обґрунтовано заявлено вимогу про зобов`язання відповідача повернути спірну лісову ділянку внаслідок розірвання договору довгострокового тимчасового користування лісами.

Стосовно заперечень відповідача щодо правомірності представництва прокуратурою інтересів держави в особі Київського обласного та по м.Києву управління лісового та мисливського господарства та ДП Вищедубечанське лісове господарство суд зазначає наступне.

Статтею 23 Закону України Про прокуратуру визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до ч. 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

В поданій позовній заяві прокурор зазначив, що використання спірної лісової ділянки з порушенням вимог лісового законодавства порушує права та інтереси держави в особі ДП Вищедубечанське лісове господарство , як лісокористувача, та Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства, як органу управління майном вказаного підприємства використовувати спірні земельні ділянки.

Державне агентство лісових ресурсів України згідно Положення, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 року №458/2011, є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України (далі - Міністр), входить до системи центральних органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері лісового та мисливського господарства. Одними з основних завдань Держлісагентства України є: здійснення державного управління в галузі ведення лісового і мисливського господарства, а також державного контролю за додержанням законодавства з ведення лісового господарства; організація ведення лісовпорядкування та мисливського впорядкування; ведення державного лісового кадастру та обліку лісів; внесення пропозиції щодо надання в користування мисливських угідь та припинення права користування ними органам, що приймають ці рішення; вирішення спорів з питань охорони, захисту, використання й відтворення лісів, що перебувають у державній власності; забезпечення представництва інтересів Держлісагентства України у судових та інших органах.

Київське обласне та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства згідно Положення, затвердженого Наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 12.11.2012 року №401, підпорядковується Держлісагентству України та є його територіальним органом. Управління відповідно до покладених на нього завдань: здійснює державний контроль за додержанням норм, правил та інших нормативно-правових актів з ведення лісового господарства; надає висновок та погоджує зміну цільового призначення земельних лісових ділянок для їх використання в цілях не пов`язаних з веденням лісового господарства; надає дозвіл на переведення земельних лісових ділянок до нелісових земель у цілях, пов`язаних з веденням лісового господарства; здійснює управління об`єктами державної власності в межах повноважень, визначених законодавством; координує діяльність підприємств, установ, організацій, що належать до сфери управління Держлісагентства України.

Звертаючись з даним позовом до господарського суду прокурор зазначив, що вказаними уповноваженими органами за наявності факту порушення інтересів держави, маючи відповідні повноваження для їх захисту, всупереч цим інтересам, своєчасних заходів щодо розірвання Договору довгострокового тимчасового користування лісами не вжито, що стало підставою для звернення прокурора в інтересах держави в особі ДП Вищедубечанське лісове господарство - як лісокористувача, та Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства, як органу управління державним майном, що перебуває у користуванні державного підприємства з позовом до суду в інтересах держави.

За таких обставин, прокурором від імені держави в якості позивача вірно визначено Київське обласне та по місту Києву управління лісового та мисливського господарства та Державне підприємство Вищедубечанське лісове господарство , як державні органи, права та законні інтереси яких порушено ТОВ Заміокулькас .

Усі інші твердження та заперечення відповідача не спростовують вищевикладених висновків суду.

Крім того, суд звертає увагу сторін, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвеція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського Суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, №4241/03, від 28.10.2010).

За таких обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність прокурором позовних вимог про розірвання договору та зобов`язання повернути лісову ділянку, в зв`язку з чим, вимоги прокурора підлягають задоволенню в повному обсязі.

Частиною 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 123, 129, 233, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства та Державного підприємства Вищедубечанське лісове господарство до Товариства з обмеженою відповідальністю Заміокулькас про розірвання договору та повернення лісової ділянки задовольнити повністю.

2.Розірвати Договір довгострокового тимчасового користування лісами б/н від 25.12.2012 року, укладений між Державним підприємством Вищедубечанське лісове господарство (07342, Київська область, Вишгородський район, с. Пірново, вул. Київська, 1, код ЄДРПОУ 00992094) та Товариством з обмеженою відповідальністю Заміокулькас (02068, м. Київ, вул. Драгоманова, буд. 31-Б, кв. 134, код ЄДРПОУ 37961641).

3.Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю Заміокулькас (02068, м. Київ, вул. Драгоманова, буд. 31-Б, кв. 134, код ЄДРПОУ 37961641) повернути Державному підприємству Вищедубечанське лісове господарство (07342, Київська область, Вишгородський район, с. Пірново, вул. Київська, 1, код ЄДРПОУ 00992094) лісову ділянку площею 3,0 га, яка розташована у виділах №2, 3 кварталу 26 Дачного (Ровжівського) лісництва на території Сувидської сільської ради Вишгородського району Київської області.

4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Заміокулькас (02068, м. Київ, вул. Драгоманова, буд. 31-Б, кв. 134, код ЄДРПОУ 37961641) на користь прокуратури Київської області (01601, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 27/2, код ЄДРПОУ 02909996) 3842 (три тисячі вісімсот сорок дві) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено 01.08.2019 року.

Суддя Д.Г. Заєць