Рішення

від 23.07.2019 по справі 915/1277/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2019 року Справа № 915/1277/19

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi Мавродієвої М.В .,

за участю:

секретаря судового засідання Берко О.В.

представника позивача: Каліч Є.А. - дов.№3 від 02.01.2019,

представника відповідача: Косенчука С.І. - ордер серія МК№79395 від 02.07.2019,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНС ЛІДЕР 1»

(юр.адреса: 54055, м.Миколаїв, пр.-т Центральний, буд.107/1, оф.657, код ЄДРПОУ 41505236; пошт.адреса: а/с №64, 54031, м.Миколаїв, вул.Першотравнева),

до відповідача: Товариства з додатковою відповідальністю «ОРІОН-АВТО»

(юр.адреса: 54007, м.Миколаїв, вул.Казарського, буд.4, код ЄДРПОУ 05465809),

про: стягнення заборгованості в розмірі 37024,92 грн, з яких: 34200,0 грн основного боргу, 2209,32 грн збитки від інфляції, 615,60 грн - 3% річних.

Згідно заяви №59 від 11.06.2019: стягнення 2674,66 грн збитків від інфляції, 673,60 грн - 3% річних, -

в с т а н о в и в:

25.04.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРАНС ЛІДЕР 1» звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №43 від 24.04.2019 (вх.№6940/19), в якій просить стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «ОРІОН-АВТО» заборгованість у розмірі 37024,92 грн, з яких: 34200,0 грн основного боргу, яка виникла внаслідок невиконання обов`язку відповідача з проведення розрахунку за відпущений позивачем товар з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, а саме відповідно до видаткової накладної №431 від 17.09.2018; 2209,32 грн збитків від інфляції та 615,60 грн - 3% річних.

Як на підставу позовних вимог позивач посилається на те, що 17.09.2018 ТОВ «ТРАНС ЛІДЕР 1» було продано ТДВ «ОРІОН-АВТО» товар - шини у кількості 6 штук на загальну суму 34200,0 грн. Факт отримання товару від продавця до покупця підтверджується видатковою накладною №431 від 17.09.2018, яка підписана та скріплена печатками покупця і продавця. Цього ж дня, продавцем було надано покупцю рахунок на оплату №331 від 17.09.2018. Однак, покупцем рахунок оплачений не був. Повторно, 16.11.2018, продавцем було направлено покупцю на електронну адресу рахунок на оплату №331 від 17.09.2018 з проханням сплатити кошти за отриманий товар. Однак, покупцем рахунок оплачений не був. 31.12.2018 між сторонами було підписано та скріплено печатками Акт звірки взаєморозрахунків, згідно якого ТДВ «ОРІОН-АВТО» підтвердив зі свого боку перед продавцем борг у розмірі 34200,0 грн. Однак, покупцем кошти в сумі 34200,0 грн так і не були сплачені. 02.04.2019 за вих.№19 ТОВ «ТРАНС ЛІДЕР 1» направило ТДВ «ОРІОН-АВТО» вимогу про сплату коштів в сумі 34200,0 грн за отриманий товар. Вимога була направлена поштою рекомендованим листом з описом вкладення 02.04.2019. Дану вимогу було отримано відповідачем 05.04.2019, що підтверджується довідкою з відділення поштового зв`язку №31. Однак, станом на 24.04.2019 відповідач так і не сплатив кошти за отриманий товар. Враховуючи неналежне виконання з боку відповідача своїх зобов`язань, позивачем нараховані збитки від інфляції та 3% річних.

Ухвалою суду від 02.05.2019 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу визначено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 03.06.2019.

30.05.2019 від позивача на адресу суду надійшла заява про зменшення позовних вимог №51 від 29.05.2019 (вх.№8949/19), згідно з якою позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 17452,34 грн, з яких: 14200,0 грн основного боргу, 2575,26 грн збитків від інфляції, 677,08 грн - 3% річних.

03.06.2019 суд ухвалив відкласти підготовче засідання на 02.07.2019.

12.06.2019 від позивача до суду надійшла заява про зменшення позовних вимог №59 від 11.06.2019 (вх.№9821/19), згідно з якою позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 3348,26 грн, з яких: 2674,66 грн збитків від інфляції, 673,60 грн - 3% річних.

Відповідно до п.2) ч.2 ст.46 ГПК України крім прав та обов`язків, визначених у ст.42 цього Кодексу, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Враховуючи, що відповідно до п.2) ч.2 ст.46 ГПК України, позивач скористався своїм правом зменшити розмір позовних вимог, судом розглядаються позовні вимоги викладені у заяві позивача №59 від 11.06.2019 (вх.№9821/19 від 12.06.2019).

21.06.2019 від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву (заяву про зменшення позовних вимог) №339 від 18.06.2019 (вх.№10365/19), в якому він просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі та зазначає про наступне. Так фактично ТДВ «ОРІОН-АВТО» станом на 31.05.2019 отриманий товар оплачено у повному обсязі, а саме платіжним дорученням від 03.05.2019 №1023 сплачено 20000,0 грн, та платіжним дорученням від 31.05.2019 №1302 сплачено 14200,0 грн. Відповідач стверджує, що фактично оплата за товар (шини у кількості 6 штук) здійснена своєчасно, а саме до 01.06.2019, як це було домовлено між сторонами, а стягнення інфляційних та трьох відсотків річних є протиправним. До того ж позивачем жодним належним доказом не підтверджується порушення строку розрахунків за поставлений товар (шини), а лише робляться якісь припущення. Жодним чином не торкається питання позивача коли, ким та за якими умовами досягалась угода про придбання товару, а також строку та порядку проведення розрахунків за цей товар.

02.07.2019 суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 23.07.2019.

Під час розгляду справи, представники сторін підтримали доводи, викладені у позові з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог №59 від 11.06.2019 та у відзиві на позов.

У судовому засіданні 23.07.2019 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів у їх сукупності, а також приймаючи до уваги, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступні обставини.

17.09.2018 на підставі видаткової накладної №431 від 17.09.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРАНС ЛІДЕР 1» (постачальник (продавець), позивач у справі) передало Товариству з додатковою відповідальністю «ОРІОН-АВТО» (покупець, відповідач у справі) - шини R20 10.00 Goodtyre YB268 універсальна у кількості 6 шт. на загальну суму 34200,0 грн, які отримано відповідачем - директором ОСОБА_1 (а.с.13), що підтверджується підписом останнього на вказаній видатковій накладній та скріплено печатками сторін.

Факт поставки шин за вказаною вище видатковою накладною відповідачем не заперечується.

Письмового договору сторони не укладали, що також підтверджено представником позивача в судовому засіданні.

В цей же день продавцем було надано покупцю рахунок на оплату №331 від 17.09.2018 (а.с.14).

16.11.2018 позивачем було повторно направлено відповідачу на електронну адресу зазначений вище рахунок з проханням його сплатити (а.с.15).

В матеріалах справи міститься також Акт звірки взаєморозрахунків від 31.12.2018 підписаний та скріплений печатками сторін, згідно якого відповідач підтвердив зі свого боку перед позивачем борг у розмірі 34200,0 грн.

Таким чином, між сторонами виникли правовідносини з усної угоди поставки, підтвердженням якої є видаткова накладна №431 від 17.09.2018 на суму 34200,0 грн, яка містить відомості про кількість товару, ціну та загальну суму поставки.

Статтями 202 та 205 ЦК України закріплено загальне поняття правочину, яким є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі, а сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

В позовній заяві позивач зазначає, що відповідач за отриманий товар не розрахувався.

Оскільки відповідач не розрахувався за отриманий товар, позивач звернувся до відповідача з вимогою №19 від 02.04.2019, в якій вимагав у Товариства з додатковою відповідальністю «ОРІОН-АВТО» у 3-денний термін з дня отримання даної вимоги, сплатити кошти в сумі 34200,0 грн, у т.ч. ПДВ 5700,0 грн, на рахунок продавця, вказаний у рахунку на оплату №331 від 17.09.2018, що повторно надається (а.с.17). Вказана вимога направлена 02.04.2019, про що свідчить фіскальний чек №9907 від 02.04.2019 та опис вкладення від 02.04.2019 (а.с.18, 19) та отримана відповідачем 05.04.2019, що підтверджується довідкою з відділення поштового зв`язку №31 (а.с.20).

Відповідач вимогу щодо оплати поставленого товару не виконав, що стало підставою звернення позивача до суду з позовом про стягнення заборгованості, яка станом на день подання позову до суду становила 34200,0 грн.

У відповідності до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст.265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Оскільки 18.09.2018 (наступний день після поставки товару) оплата відповідачем здійснена не була, то простроченим зобов`язання слід вважати з 19.09.2018.

Станом на час розгляду справи, позивач у заяві про зменшення розміру позовних вимог №51 від 29.05.2019 повідомив суд, що 03.05.2019 відповідачем сплачено частково суму основного боргу 20000,0 грн, що підтверджується банківською випискою від 06.05.2019 (а.с.43) та у заяві про зменшення розміру позовних вимог №59 від 11.06.2019 повідомив суд, що 31.05.2019 відповідачем сплачено решту суми основного боргу 14200,0 грн, що підтверджується банківською випискою від 03.06.2019 (а.с.55). Крім того, в матеріалах справи містяться надані відповідачем разом із відзивом платіжне доручення №1023 від 03.05.2019 на суму 20000,0 грн та платіжне доручення №1302 від 31.05.2019 на суму 14200,0 грн (а.с.73).

Вказані обставини стали підставою зменшення позивачем позовних вимог.

У відповідності до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач згідно наданого суду розрахунку (а.с.50) нарахував та просить суд стягнути з відповідача збитки від інфляції за період з жовтня 2018 року по травень 2019 року у сумі 2674,66 грн та 3% річних за період з 18.09.2018 по 31.05.2019 у сумі 673,60 грн.

Розрахунок нарахування збитків від інфляції та 3% річних перевірено судом за допомогою Юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» та встановлено, що нарахування 3% річних має відбуватись з 19.09.2018, а не 18.09.2018, як зазначає позивач.

Однак, враховуючи, що за розрахунком суду збитки від інфляції та 3% річних за визначений судом період становлять суму, яка більша, ніж просить стягнути позивач, то суд, керуючись принципом диспозитивності, не може вийти за межі позовних вимог, тому стягненню з відповідача підлягають збитки від інфляції у сумі 2674,66 грн та 3% річних в сумі 673,60 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідно до ст.129 ГПК України, у разі задоволення позову, судовий збір підлягає покладенню на відповідача.

Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 91, 129, 210, 220, 232, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «ОРІОН-АВТО» (юр.адреса: 54007, м.Миколаїв, вул.Казарського, буд.4, код ЄДРПОУ 05465809) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНС ЛІДЕР 1» (юр.адреса: 54055, м.Миколаїв, пр.-т Центральний, буд.107/1, оф.657, код ЄДРПОУ 41505236) 2674,66 грн збитки від інфляції, 673,60 грн - 3% річних та 1921,0 грн судового збору.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч.1 ст.254 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пп.17.5) п.17) ч.1 Розділу XI «Перехідні положення» ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне судове рішення складено 31.07.2019.

Суддя М.В. Мавродієва