Рішення

від 24.07.2019 по справі 917/566/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.07.2019 Справа № 917/566/19

м. Полтава

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Борінком", вул. Європейська, буд. 146А, м. Полтава, 36008

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеграл-4", вул. Котляревського, 22Б, м. Полтава, 36020

про стягнення 2498563,87 грн.

Суддя Господарського суду Полтавської області Семчук О.С.

Секретар судового засідання Дяченко Д.Б.

Представники сторін:

від позивача: Чала О.Д. (адвокат, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ПТ № 1686 від 04.04.17, договір про надання правової допомоги від 26.03.19, ордер серія ПТ № 120746 від 26.03.19);

від відповідача: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Борінком" (далі - позивач/ ТОВ "Борінком") звернулося з позовною заявою до Господарського суду Полтавської області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеграл-4" (далі - відповідач/ ТОВ "Інтеграл-4") 2498563,87 грн., в тому числі 1702005,63 грн. основного боргу, 177503,93 грн. інфляційних, 570592,34 грн. пені, 48461,97 грн. 3% річних. В обґрунтування позову позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору оренди № 16/11/2017 від 16.11.2017.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 10.04.2019 вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження у справі, підготовче засідання призначено на 15.05.2019.

15.05.2019 суд відклав підготовче засідання на 30.05.2019

Ухвалою від 30.05.2019 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 25.06.2019.

25.06.2019 суд відклав розгляд справи на 24.07.2019.

В судове засідання 24.07.2019 представник відповідача не з`явився. Про час, дату та місце проведення розгляду справи по суті відповідач повідомлений належним чином, що підтверджується вихідним штампом загального відділу суду на оригіналі ухвали від 25.06.2019.

Відповідач у відзиві підтверджує факт наявності у нього заборгованості перед позивачем з орендних платежів у розмірі 1702005,63 грн. та просить суд відмовити у позові в частині стягнення пені, інфляційних втрат та річних у зв`язку з неспівмірністю пред`явлених до стягнення санкцій з отриманими позивачем негативними наслідками від порушення відповідачем зобов`язань.

В судовому засіданні 24.07.2019 представник позивача підтримує позовні вимоги у повному обсязі.

Суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення на підставі ч. 1 ст. 240 ГПК України та повідомив дату виготовлення повного тексту рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

16.11.2017 між позивачем (орендодавець за договором) та відповідачем (орендар за договором) укладено договір оренди № 16/11/2017 (далі Договір).

Згідно умов Договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування відповідне майно (п. 1.1 Договору).

Стан (якість) майна визначається згідно актів приймання-передачі, які складаються повноважними представниками сторін на момент передачі майна в оренду (п. 1.3. Договору).

У відповідності до п. 3.1. Договору строк оренди починається з моменту прийняття майна згідно акту прийому-передачі, який є невід`ємною частиною Договору і діє до дати підписання сторонами акту прийому-передачі майна з оренди.

Згідно п. 4.1 Договору розмір орендної плати за майно визначається за згодою сторін у відповідних додатках до даного договору, які є невід`ємною його частиною.

Відповідно до акту приймання-передачі від 22.11.2017 позивачем передано, а відповідачем прийнято майно, а саме безшовну стальну бурильну трубу (зовнішній діаметр 73,02 мм., товщина стінки 9,19 мм., група міцності сталі G105, замок NC31) в кількості 1420,50 м (150 шт.).

Згідно акту приймання-передачі від 24.11.2017 позивачем передано, а ТОВ Інтеграл-4 прийнято майно, а саме безшовну стальну бурильну трубу (зовнішній діаметр 73,02 мм, товщина стінки 9,19 мм, група міцності сталі G105, замок NC31) в кількості 1420,50 м (150 шт.)

Всього передано в оренду 300 шт. труб.

Згідно акту приймання-передачі від 12.04.2018 відповідачем повернуто позивачу безшовну стальну бурильну трубу (зовнішній діаметрі 73,02 мм, товщина стінки 9,19 мм, група міцності сталі G105, замок NC 31) в кількості 72 шт.

Відповідно акту приймання-передачі від 23.04.2018 відповідачем повернуто позивачу безшовну стальну бурильну трубу (зовнішній діаметр 73,02 мм., товщина стінки 9,19 мм., група міцності сталі G105, замок NC 31) в кількості 150 шт.

По акту приймання-передачі в оренду від 24.04.2018 відповідачем повернуто позивачу безшовну стальну бурильну трубу (зовнішній діаметр 73,02 мм., товщина стінки 9,19 мм., група міцності сталі G105, замок NC 31) в кількості 78 шт.

На даний час все майно в кількості 300 шт. повернуто з оренди. (копії актів приймання-передачі - в матеріалах справи).

У відповідності до п. 4.3 Договору, попередня оплата здійснюється щомісячно протягом 10-ти календарних днів в розмір 30% від місячної орендної плати в розрахунку від кількості труби в оренді станом на 1 число місяця згідно рахунку Орендодавця. Доплата за оренду здійснюється Орендарем в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок Орендодавця не пізніше 10 наступних календарних днів з моменту підписання актів прийому - передачі наданих послуг оренди та рахунку Орендодавця.

Сторонами договору складено та підписано наступні акти надання послуг оренди:

- № 43 від 30.11.2017 на суму 163641,60 грн.;

- № 51 від 31.12.2017 на суму 845481,60 грн.;

- № 3 від 31.01.2018 на суму 845481,60 грн.;

- № 9 від 28.02.2018 на суму 763660,80 грн.;

- № 16 від 31.03.2018 на суму 845481,60 грн.;

- № 20 від 24.04.2018 на суму 562381,63 грн.

Даними актами наданих послуг сторони підтвердили, що замовник претензій по об`єму, якості та строках виконання робіт (надання послуг) не має (копії актів наданих послуг - в матеріалах справи).

Всього по Договору відповідачу надано послуг з оренди на загальну суму 4 026 128,83 грн. З них сплачено 2 324 123,20 грн., що підтверджено виписками банку за 12.01.2018 на суму 1 009 123,20 грн., за 16.02.2018 на суму 400 000,00 грн., за 23.03,2018 на суму 45 000,00 грн., за 17.04.2018 на суму 400 000,00 грн., за 25.04.2018 на суму 450 000,00 грн., за 19.09.2018 на суму 20 000,00 грн. Залишок несплаченої суми складає 1 702 005,63 грн.

Актом звіряння взаємних розрахунків за період з 01.01.2018 по 01.11.2018 підтверджено наявність у відповідача заборгованості перед позивачем на загальну суму 1 702 005,63 грн.

Позивач стверджує, що на момент прийняття рішення по справі відповідач заборгованість з орендних платежів у розмірі 1 702 005,63 грн. позивачу не сплатив.

Пунктом 8.1. Договору визначено, що за невиконання або неналежне виконання зобов`язань згідно даного договору сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України.

Відповідно до п. 8.2. Договору Орендар несе наступну відповідальність за даним Договором, а саме у випадку прострочення по сплаті орендних платежів Орендар сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення.

На підставі вказаних пунктів Договору позивач нарахував відповідачу 570 592,34 грн. пені за період з 12.03.2018 по 26.03.2019, 48 461,97 грн. 3% річних за період з 12.03.2018 по 26.03.2019 та 177 503,93 грн. інфляційних витрат за період з 12.03.2018 по 26.03.2018.

18.12.2018 позивач направив на адресу відповідача претензію № 27 з вимогою сплатити заборгованість по Договору. На підтвердження факту направлення претензії до позовної заяви додано копії накладної Укрпошти, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення та опису вкладення у лист.

Позивач стверджує, що відповідач вказану претензію не виконав, заборгованість по Договору не погасив.

В зв`язку з цим, позивач просить суд стягнути з відповідача 1702005,63 грн. основного боргу, 177503,93 грн. інфляційних, 570592,34 грн. пені, 48461,97 грн. 3% річних.

Відповідач у відзиві підтверджує факт наявності у нього заборгованості перед позивачем з орендних платежів у розмірі 1702005,63 грн.

Крім цього, відповідач зазначає, що на час укладення Договору, окрім ТОВ Інтеграл-4 , позивач не мав контрагентів, від яких би надходила пропозиція на оренду означеного майна. Відтак, у позивача взагалі не було б джерела для отримання доходу у вказаній сумі. На думку відповідача позивач взагалі не зазнав будь-яких збитків у зв`язку із простроченням оплати.

В зв`язку з цим, відповідач просить суд відмовити у позові в частині стягнення пені, інфляційних втрат та річних у зв`язку з неспівмірністю пред`явлених до стягнення санкцій з отриманими позивачем негативними наслідками від порушення відповідачем зобов`язань.

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Статтею 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ч.1 ст.193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до положень ст. 626 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Як вбачається з матеріалів справи, сторони уклали договір оренди.

Згідно ст. 759 ЦК України, наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача перед позивачем заборгованості по орендних платежах згідно Договору у розмірі 1702005,63 грн.

Відповідач вказану суму боргу підтвердив.

За даних обставин, вимоги позивача про стягнення заборгованості по орендній платі у розмірі 1702005,63 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 570592,34 грн. пені за період з 12.03.2018 по 26.03.2019, 48461,97 грн. 3% річних за період з 12.03.2018 по 26.03.2019 та 177503,93 грн. інфляційних витрат за період з 12.03.2018 по 26.03.2018, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 8.2. Договору у випадку прострочення по сплаті орендних платежів орендар сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних та пені суд встановив, що позивачем не вірно визначено дату виникнення прострочення зобов`язання по оплаті акту надання послуг № 9 від 28.02.2018.

Так, у відповідності до п. 4.3 Договору, попередня оплата здійснюється щомісячно протягом 10-ти календарних днів в розмір 30% від місячної орендної плати в розрахунку від кількості труби в оренді станом на 1 число місяця згідно рахунку Орендодавця. Доплата за оренду здійснюється Орендарем в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок Орендодавця не пізніше 10 наступних календарних днів з моменту підписання актів прийому -передачі наданих послуг оренди та рахунку Орендодавця.

Оскільки акт надання послуг № 9 підписаний сторонами 28.02.2018, то строк оплати за вказаним актом закінчується 10 березня 2018 року, проте оскільки останній день для оплати припадає на вихідний день (субота), то відповідно до ч. 5 ст. 254 ЦК України днем закінчення строку оплати є перший за ним робочий день, тобто 12.03.2018.

Таким чином, позивач неправомірно нарахував пеню та річні на заборгованість за актом надання послуг № 9 за 12.03.2018, оскільки прострочення зобов`язання розпочинається з 13.03.2018.

Крім цього, судом встановлено, що позивачем при нарахуванні пені не дотримано вимоги ч. 6 ст. 232 ГК України, згідно якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Зокрема, позивачем неправомірно нараховано пеню: на заборгованість по акту № 9 від 28.02.2018 за період з 13.09.2018 по 26.03.2019; на заборгованість по акту № 16 від 31.03.2018 з 11.10.2018 по 26.03.2019; на заборгованість по акту № 20 від 24.04.2018 за період з 05.11.2018 по 26.03.2019.

Враховуючи викладене, стягненню підлягають 295721,06 грн. пені та 48437,79 грн. річних. В іншій частині стягнення пені та річних позов задоволенню не підлягає, як безпідставний.

Щодо вимоги про стягнення інфляційних втрат, судом встановлено, що при нарахуванні суми інфляційних втрат позивачем не дотримано вимоги п. 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань", відповідно до якого індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

З врахуванням вказаної норми стягненню підлягають інфляційні втрати в розмірі 117658,79 грн. В іншій частині стягнення інфляційних втрат позов задоволенню не підлягає.

Щодо заперечень відповідача стосовно того, що невиконання ним умов Договору не спричинило для позивача жодних негативних наслідків, суд зазначає, що твердження відповідача про те, що на час укладення Договору, окрім ТОВ Інтеграл-4 , позивач не мав контрагентів, від яких би надходила пропозиція на оренду означеного майна і відтак, у позивача взагалі не було б джерела для отримання доходу у вказаній сумі, є лише припущенням відповідача, яке не підтверджено жодними доказами. Крім цього, ненастання для позивача негативних наслідків (збитків) не є підставою для звільнення відповідача від покладених на нього Договором та законом зобов`язань. Відтак, вказані заперечення суд до уваги не бере.

Судові витрати зі сплати судового збору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Крім цього, позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на правову допомогу у розмірі 18000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За приписами ч. ч. 1, 2, 3 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У позовній заяві позивач просив суд стягнути з відповідача судові витрати позивача на правову допомогу у розмірі 18000,00 грн.

В якості доказів понесених витрат на оплату послуг адвоката позивач надав суду копії договору про надання правової допомоги від 26.03.2019, укладеного між позивачем та Адвокатським бюро "Чалої Мітра", свідоцтва адвоката Чалої О.Д. про право на заняття адвокатською діяльністю серії ПТ № 1686, ордер серії ПТ № 120746, акт наданих послуг від 14.05.2019 на суму 18000,00 грн., підписаний позивачем та Адвокатським бюро "Чалої Мітра" без застережень, а також випискою по особовому рахунку Адвокатського бюро "Чалої Мітра" за 28.03.2019, згідно якої позивачем сплачено 18000,00 грн. за юридичні послуги згідно договору про надання правової допомоги від 26.03.2018.

Згідно ч. ч. 4, 5, 6 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Матеріалами справи підтверджується понесення позивачем витрат на правову допомогу адвоката у розмірі 18000,00 грн. Відповідач не заявляв суду клопотання про зменшення розміру витрат позивача на правничу допомогу адвоката.

Частиною 4 статті 129 ГПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищезазначене та беручи до уваги те, що позовні вимоги позивача задоволені частково, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу підлягають задоволенню частково в розмірі 15588,48 грн.

Керуючись статтями 232-233, 237-238, 240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеграл-4" (вул. Котляревського, 22Б, м. Полтава, 36020; код ЄДРПОУ 40625702) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Борінком" (вул. Європейська, буд. 146А, м. Полтава, 36008; код ЄДРПОУ 38672355) 1702005 грн. 63 коп. основного боргу, 295721 грн. 06 коп. пені, 48437 грн. 79 коп. 3% річних, 117658 грн. 79 коп. інфляційних втрат, 32457 грн. 35 коп. судового збору, 15588 грн. 48 коп. витрат на правову допомогу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.ст.256, 257 ГПК України). Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 30.07.2019.

Суддя О.С. Семчук