Рішення

від 22.07.2019 по справі 920/631/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.07.2019 Справа № 920/631/19

м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі:

судді Резніченко О.Ю.,

за участю секретаря судового засідання - Чепульської Ю.В.,

розглянув справу у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження

за позовом керівника Охтирської місцевої прокуратури Сумської області в інтересах держави в особі позивача - Краснопільської селищної ради,

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Теплоенерго ,

про повернення комунального майна,

за участю представників сторін:

від прокуратури - Правдюк В.В.,

від позивача - не прибув,

від відповідача - не прибув.

Стислий виклад позиції прокурора, позивача та заперечень відповідача. Заяви (клопотання) учасників справи. Процесуальні дії, які вчинялись судом.

Прокурор 20.06.2019 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд зобов`язати відповідача повернути територіальній громаді в особі позивача цілісний майновий комплекс - необоротні активи 1,2,3 групи, що використовується для забезпечення централізованого теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення мешканців, організацій і установ смт. Краснопілля. Також, прокурор просить суд стягнути з відповідача на користь прокуратури Сумської області судовий збір.

Прокурор обгрунтовує позовні вимоги тим, що майно використовується відповідачем без достатньої правової підстави, оскільки у договорі оренди цілісного майнового комплексу від 02.01.2014 № 3 відсутні істотні умови, що свідчить про недосягнення між сторонами договору у належній формі згоди з усіх істотних умов договору. Отже, майно підлягає поверненню до комунальної власності, відповідно до ст. ст. 1212-1213 ЦК України.

Позивач 22.04.2019 надав до суду заяву про розгляд справи без участі представника позивача. В зазначеній заяві позивач вказує, що підтримує позовні вимоги, які заявлені прокурором.

Відповідач 16.07.2019 надав до суду письмові пояснення по справі, в яких зазначає, що позовні вимоги прокурора визнає в повному обсязі та просить суд провести розгляд справи без участі представника відповідача.

Прокурором 22.07.2019 до суду була надана заява, в якій прокурор зазначає, що відповідач позовні вимоги визнав, а тому прокурор просить суд розглянути позовну заяву у підготовчому засіданні та ухвалити рішення про задоволення позову, а також вирішити питання про стягнення з відповідача на рахунок прокуратури Сумської області 50% судового збору, сплаченого при зверненні до суду, та повернути 50% сплаченого судового збору.

Згідно з ст. 185 ГПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем. Відповідно до ст. 191 ГПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Суд дійшов висновку про можливість ухвалення судового рішення в данному судовому засіданні, оскільки відповідачем подана заява про визнання позову та про розгляд справи без його участі.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Між сторонами, відповідно до рішення Краснопільської селищної ради від 11.10.2013 Про укладення договору оренди з ТОВ Теплоенерго , було укладено договір оренди цілісного майнового комплексу № 3 від 02.01.2014 (надалі - Договір) (а.с.20-24). Згідно до п. 1.1 Договору позивач передає, а відповідач приймає в строкове платне користування цілісний майновий комплекс. Відповідно до п. 9 Договору останній укладено строком на 3 роки - з 01.01.2014 до 01.11.2016 включно.

Позивач передав відповідачу майно, що підтверджується актом прийому-передачі та додатком до зазначеного акту (а.с.25-28). Отже, між сторонами були вчинені дії, які були спрямовані на виникнення господарських відносин у сфері оренди комунального майна.

Як зазначає прокурор, вищезазначений Договір не містить усіх істотних умов договору, які вимагаються для договорів даного виду, що суперечить нормам діючого законодавства, а тому Договір є неукладеним, а майно підлягає поверненню, оскільки перебуває у відповідача без достатньої правової підстави. Так прокурор зазначає, що Договір не містить всіх істотних умов, які передбачені ст. 10 Закону України Про оренду державного та комунального майна та ст. 8 Закону України Про особливості передачі в оренду чи концесію об`єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності .

Статтею 8 зазначеного Закону визначені істотні умови договору оренди чи концесії об`єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, крім визначених законами України "Про концесії" і "Про оренду державного та комунального майна". В той же час, умови спірного Договору не містять істотних умов передбачених Законом, а саме умови стосовно обов`язку орендаря щодо надання комунальних послуг з централізованого тепло-, водопостачання і водовідведення у гарантованих обсягах та належної якості. Також у Договорі не визначено умов щодо максимального розміру витрат енергоресурсів на одиницю виробленої продукції (послуг) та максимально допустимі обсяги втрат і технологічних витрат питної води та/або теплової енергії на одиницю продукції (послуг). Ще однією істотною умовою договору оренди об`єктів у сферах водопостачання, яка відсутня у Договорі, є відповідальність сторін, у тому числі відповідальність орендаря, за безпеку експлуатації об`єкта.

Відповідачем вищезазначені аргументи прокурора не спростовано ні посиланням на норми матеріального права, ні поданням доказів, які б спростовували зазначені вище обставини. Крім того, відповідачем позовні вимоги прокурора визнаються в повному обсязі.

Оцінка суду, висновки суду та законодавство, що підлягає застосуванню.

Стосовно порушення інтересів держави діями відповідачів.

Згідно до ч. 4 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення прокурора до суду.

Суд погоджується з доводами прокурора про необхідність здійснення прокуратурою представництва інтересів держави в особі позивача, виходячи з наступного.

Аналіз частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох "виключних" випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно. Не здійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. "Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача. Вищезазначена правова позиція міститься в Постанові Верховного Суду від 18.04.2019 у справі № 913/299/18.

Незважаючи на встановлені порушення та тривалість їх існування, позивач будь-яких заходів на усунення порушень під час користування майном комунальної власності до моменту звернення з позовом не вжив. Крім того, відповідно до листа від 03.06.2019 позивач не вбачає підстав для усунення вказаних порушень, в тому числі в судовому порядку. Отже, оскільки позивач не здійснив захист інтересів держави, то існує необхідність їх захисту прокуратурою та наявні, визначені законом підстави, для звернення прокурора до суду з даним позовом.

Стосовно наявності правових підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно з ст. 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до ст. 181 ГК України у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).

Отже, оскільки при укладенні Договору сторони не досягли згоди стосовно усіх істотних умов Договору, які встновлені законами України "Про концесії" і "Про оренду державного та комунального майна", а також Закону України Про особливості передачі в оренду чи концесію об`єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності , то договір оренди цілісного майнового комплексу № 3 від 02.01.2014 є неукладеним.

Згідно з ст. 181 ГК України якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України. Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Відповідно до ст. 1213 ЦК України набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Враховуючи, що Договір є неукладеним, то спірне майно перебуває у відповідача без достатньої правової підстави, відповідач своїми діями порушив права позивача, прокуратурою вірно обрано спосіб захисту порушеного права, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню, а спірне майно підлягає поверненню відповідачем позивачу.

Розподіл судових витрат між сторонам.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до ч. 1 ст. 130 ГПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи визнання відповідачами позовних вимог та задоволення позову судом, суд повертає прокурору 50 відсотків сплаченого судового збору, а інші 50 відсотків покладає на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.123, 129, 130,185, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги керівника Охтирської місцевої прокуратури Сумської області в інтересах держави в особі позивача - Краснопільської селищної ради, до - Товариства з обмеженою відповідальністю Теплоенерго , про повернення комунального майна - задовольнити.

2. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю Теплоенерго (вул. Сумська, 19, смт. Краснопілля, Сумська область, 32024017) повернути територіальній громаді в особі Краснопільської селищної ради (вул. Мезенівська, 2, смт. Краснопілля, Сумська область, 42400, код 04390104) цілісний майновий комплекс: необоротні активи 1,2,3 групи, що використовуються для забезпечення централізованого теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення мешканців, організацій і установ смт. Краснопілля.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Теплоенерго (вул. Сумська, 19, смт. Краснопілля, Краснопільський район, Сумська область, 42400, код 32024017) на користь прокуратури Сумської області (вул. Герасима Кондратьєва, 33, м. Суми, 40000, код 03527891) 960 грн 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

4. Повернути прокуратурі Сумської області (вул. Герасима Кондратьєва, 33, м. Суми, 40000, код 03527891) з Державного бюджету України (отримувач коштів - УК у м.Сумах/м.Суми, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37970593, банк отримувача - Казначейство України, код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок отримувача - 34311206083032, код класифікації доходів бюджету - 22030101) 960 грн 50 коп. судового збору, що складає 50 відсотків від сплаченого при поданні позову (платіжне доручення № 908 від 14.06.2019).

5. Видати прокуратурі Сумської області наказ після набрання рішенням законної сили.

6. Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

7. Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повні реквізити сторін зазначені у п.2 та п. 3 резолютивної частини рішення.

Повне судове рішення складено 01.08.2019.

Суддя О.Ю. Резніченко