Справа № 635/6667/18
Провадження № 1-кп/635/416/2019
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 липня 2019 року селище Покотилівка
Харківський районний суд Харківської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участі секретаря ОСОБА_2
сторона обвинувачення: прокурор ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12018220430000935 від 14 червня 2018 року за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Буди Харківського району Харківської області, громадянина України, який має середню освіту, пенсіонер, одружений, не засуджений, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,
потерпілий ОСОБА_5
представник потерпілого - адвокат ОСОБА_6 ,
ВСТАНОВИВ:
13 червня 2018 року у вечірній час, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, у ОСОБА_4 по телефону стався конфлікт з ОСОБА_5 , внаслідок якого у ОСОБА_4 виник умисел, направлений на протиправне спричинення тілесних ушкоджень останньому. Після чого, ОСОБА_4 , того ж дня близько 21:30, взявши з собою ніж, прийшов за місцем мешкання ОСОБА_5 , а саме до подвір`я домоволодіння АДРЕСА_2 , де продовжуючи сварку з ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел направлений на протиправне спричинення тяжких тілесних ушкоджень останньому, на ґрунті виниклих неприязних відносин, внаслідок конфлікту, ОСОБА_4 вихопив із-за поясу своїх брюк ніж та умисно наніс останньому удар по лівому стегну та по проксимальній фаланзі 3-го пальця правої кісті, після чого наніс ОСОБА_5 удар ножем в ліву частину грудної клітини. Від вказаних дій ОСОБА_5 отримав колото-різане поранення лівого стегна та колото-різане поранення проксимальної фаланги 3-го пальця правої кисті, які за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень та проникаюче колото-різане поранення половини грудної клітини, яке за степенем тяжкості відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент заподіяння.
Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину визнав частково та пояснив, що потерпілий ОСОБА_5 є чоловіком його падчерки дочки дружини і дійсно 13 червня 2018 року у вечірній час він вживав алкогольні напої з приводу дня народження старшої дочки і заснув. Прокинувся від телефонного дзвінка ОСОБА_7 , яка сказала, що онук буде ночувати у них і жодним словом не повідомила про рибалку. Відвідавши дружину в лікарні, передзвонив ОСОБА_5 і вони посварились. Не досягши порозуміння телефоном, він близько 21:30, взявши з собою ніж, прийшов до подвір`я за місцем мешкання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_3 . Постукав у хвіртку і одразу отримав від ОСОБА_5 удар в щелепу, відчув, що випав зуб, тут же отримав три удари шокером, впав на коліна і відчуваючи, що втрачає свідомість почав розмахувати ножем і не бачив куди наносив удари ОСОБА_5 , коли отямився був зв`язаний, поруч стояли люди. Звертався до ОСОБА_5 з проханням припинити наносити удари, бо не хоче його «порізати». Розмову з ОСОБА_8 сприйняв, як обвинувачення в пияцтві і не погодився, щоб онук був у неї. Ніж узяв щоб запобігти бійки, але сталося навпаки. Визнав вимоги за цивільними позовами прокурора, заперечував проти цивільного позову потерпілого, при цьому вказав, що у разі задоволення судом його позовних вимог буде відраховувати грошові кошти з пенсії.
Крім часткової визнання своєї провини, винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення повністю підтверджується сукупністю доказів, які досліджені у ході судового розгляду:
допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 прояснив, що обвинувачений є чоловіком його тещі і відчимом дружини. 13 червня 2018 року їм подзвонив ОСОБА_9 - онук обвинуваченого і племінник дружини та сказав, що хоче їсти, дід знаходиться у стані алкогольного сп`яніння і не приніс їжу до бабусі в лікарню. Дружина ОСОБА_10 відвідала в лікарні матір та з її дозволу забрала ОСОБА_11 до них додому ночувати, щоб вранці їхати на риболовлю. Близько 20:30 подзвонила теща і сказала, що в лікарню приходив ОСОБА_4 , вчинив сварку і у нього в руках ніж, а зараз він іде до них додому. Тут же він передзвонив обвинуваченому, але той сварився, погрожував і повідомив, що йде до них. Майже одразу почув удар в металу хвіртку, нецензурну лайку. Розуміючи що у ОСОБА_4 ніж, взяв електрошокер і пішов на зустріч ОСОБА_4 . Тільки відкрив хвіртку і зробив крок, обвинувачений з-за спини вихопив ніж, кинувся на нього з ножем і почав наносити удари. Їх кількість і послідовність не пам`ятає, але останнє, що пам`ятає: як схопив руку ОСОБА_4 з ножем і застосував до нього шокер, потім пам`ятає як лежить на обвинуваченому біля паркану, прижимає руку обвинуваченого до землі, потім забрав ніж, відкинув його під хвіртку, потім почав втрачати свідомість і сказав дружині щоб викликала швидку допомогу. Сусіди зв`язали ОСОБА_4 руки;
допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 підтвердила, що 13 червня 2018 року у вечірній час, коли подзвонив племінник і сказав, що дід у стані алкогольного сп`яніння, не приніс їжу до баби в лікарню, вона разом з племінником пішла відвідувати матір. Вранці мали намір їхати на риболовлю і з дозволу бабусі хлопчик пішов ночувати в її родину. Шляхом зайшли до будинку, де проживає ОСОБА_4 , останній у дворі сидів за столом з їжею і спав лицем на столі. Коли повечерявши готувались спати, подзвонив обвинувачений і розшукував онука. Йому повідомили, що дитина їде вранці з ними на риболовлю і тому ночує у них. Обвинувачений не погодився. Після розмови з матір`ю пересвідчилась, що дитина може залишитись у них, але тут подзвонив обвинувачений і повідомив, що іде усіх різати, вимагав повернути дитину. Майже одразу почули стук в хвіртку, чоловік узяв шокер і пішов першим. Коли відкрили хвіртку, ОСОБА_4 вимагав провернути онука, не хотів нічого чути, вихопив з-за спини ніж і наніс чоловіку удари на що чоловік застосував до обвинуваченого шокер, вони впали, чоловік забрав ніж, зійшлись сусіди, були викликані швидка та поліція;
за даними протоколу від 14 червня 2018 року огляду місця події, фототаблиці до нього, при огляді ділянки місцевості біля домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 , виявлені сліди речовини бурого кольору та вилучені чотири змиви вказаної речовини бурого кольору, виявлено та вилучено ніж;
за висновком експерта за № 09-2589/2018 від 03 серпня 2018 року у ОСОБА_5 мають місце проникаюче колото-різане поранення лівої половини грудної клітини на рівні 7 міжребер`я, яке супроводжувалося лівостороннім гідроаневмотораксом, колото-різане поранення лівого стегна та колото-різане поранення проксимальної фаланги 3 пальця правої кисті, які утворилися від колючо-ріжучої дії гострого предмета не пізніше 13 червня 2018 року. За ступенем тяжкості колото-різане поранення лівого стегна та колото-різане поранення проксимальної фаланги 3 пальця правої кисті, які піддавалися хірургічній обробці з накладенням швів відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили собою короткочасний розлад здоров`я тривалістю понад 6-ти днів, але не більше як 3 тижні (21 день). За ступенем тяжкості проникаюче колото-різане поранення лівої половини грудної клітини це тяжкі тілесні ушкодження, як небезпечні для життя. Вищевказані пошкодження не могли утворитися при падінні з висоти власного зросту та удару об тверду поверхню;
за даними протоколу від 10 липня 2018 року та фототаблиці до нього, в ході проведення слідчого експерименту потерпілий ОСОБА_5 розказав та показав механізм нанесення йому тілесних ушкоджень ОСОБА_4 ;
відповідно до висновку експерта № 09-2733/2018 від 15 серпня 2018 року у ОСОБА_5 мали місце проникаюче колото-різане поранення лівої половини грудної клітини на рівні 7 міжребір`я, яке супроводжувалося лівостороннім гідропневмотораксом, колото-різане поранення лівого стегна та колото-різане поранення проксимальної фаланги 3 пальця правої кисті, які утворилися від колючо-ріжучої дії гострого предмета не пізніше 13 червня 2018 року. За ступенем тяжкості колото-різане поранення лівого стегна та колото-різане поранення проксимальної фаланги 3 пальця правої кисті, які піддавалися хірургічній обробці з накладенням швів відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили за собою короткочасний розлад здоров`я тривалістю понад 6-ти днів, але не більше як 3 тижні (21 день). За ступенем тяжкості проникаюче колото-різане поранення лівої половини грудної клітини це тяжкі тілесні ушкодження, як небезпечні для життя. Тяжкі тілесні ушкодження у ОСОБА_5 в частині механізму їх отримання, на які вказує останній в ході слідчого експерименту від 10 липня 2018 року, взагалі не суперечать об`єктивним судово-медичним даним;
за даними протоколу від 10 липня 2018 року та фото таблиці до нього, в ході проведення слідчого експерименту обвинувачений ОСОБА_4 розказав та показав механізм нанесення ним тілесних ушкоджень ОСОБА_5 ;
відповідно до висновку експерта № 09-2732/2018 від 15 серпня 2018 року у ОСОБА_5 мали місце проникаюче колото-різане поранення лівої половини грудної клітини на рівні 7 міжребір`я, яке супроводжувалося лівостороннім гідропневмотораксом, колото-різане поранення лівого стегна та колото-різане поранення проксимальної фаланги 3 пальця правої кисті, які утворилися від колючо-ріжучої дії гострого предмета не пізніше 13 червня 2018 року. За ступенем тяжкості колото-різане поранення лівого стегна та колото-різане поранення проксимальної фаланги 3 пальця правої кисті, які піддавалися хірургічній обробці з накладенням швів відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили за собою короткочасний розлад здоров`я тривалістю понад 6-ти днів, але не більше як 3 тижні (21 день). За ступенем тяжкості проникаюче колото-різане поранення лівої половини грудної клітини це тяжкі тілесні ушкодження, як небезпечні для життя. Тяжкі тілесні ушкодження у ОСОБА_5 в частині механізму їх отримання, на які вказує ОСОБА_4 в ході слідчого експерименту від 10 липня 2018 року, взагалі не суперечать об`єктивним судово-медичним даним;
відповідно до висновку експерта № 14/1349-ДМ/18 від 25 червня 2018 року кров ОСОБА_4 відноситься до групи О з ізогемаглютинінами анти - А і анти - В;
за висновком експерта № 14/1364-Дм/18 від 12 липня 2018 року на спортивних штанях, які були добровільно видані ОСОБА_4 , знайдена кров людини групи А з ізогемаглютиніном анти -В, походження якої від ОСОБА_5 не виключається;
за висновком експерта № 15№622-Дм/2018 від 11липня 2018 року, в результаті судово-медичної експертизи піднігтьового вмісту з обох рук ОСОБА_4 встановлено: в піднігтьовому вмісті правої руки знайдені сліди крові людини зі слідами антиген А та Н; при цитологічному досліджені знайдені клітини шипуватого шару епідермісу чоловічої генетичної статі, в яких виявлені антигени А та Н. Таким чином, можна припустити походження слідів крові від будь-якої особи, а клітин від чоловіка з груповою приналежністю крові А (ІІ) з ізогемаглютиніном анти-В, яка містить супутній антиген Н, яким і міг бути ОСОБА_5 . Проте, антиген Н, також власний для групи крові ОСОБА_4 і, враховуючи це, не можна виключити домішок крові та клітин і від нього самого.; в піднігтьовому вмісті лівої руки знайдені сліди крові людини. Антиген Н властивий для групи крові О (І)з ізогемаглютиніноми анти-А, анти-В. Отже можна припустити походження даних слідів крові від будь-якої людини з вищезазначеною групою крові, в тому числі від самого ОСОБА_4 ;
відповідно до висновку експерта № 15/621-ДМ/2018 від 07 липня 2018 року в результаті проведення судово-медичної експертизи двох марлевих тампонів-змивів з рук ОСОБА_4 встановлено наступне: на тампоні-змиві з правої руки знайдені сліди крові людини. При серологічному дослідженні, в слідах крові виявлені антигени А та Н. Таким чином можна припустити походження даних слідів крові від будь-якої людини з груповою належністю крові А (ІІ) з ізогемаглютиніном анти-В, яка містить супутній антиген Н, яким міг бути потерпілий ОСОБА_5 . Проте, антиген Н, також, властивий для групи крові О (І) з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В, також можна припустити домішок крові від людини з вищезазначеною групою крові, в тому числі і від ОСОБА_4 ; на тампоні-змиві з лівої руки знайдені сліди крові людини. При серологічному дослідженні, в слідах крові виявлений тільки антиген Н, властивий для групи крові О (І) з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В. Отже можна припустити походження даних слідів крові від будь-якої людини з груповою належністю крові О (І) з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В в тому числі від самого ОСОБА_4
за висновком експерта № 15№623-Дм/2018 від 07 липня 2018 року в результаті проведення судово-медичної експертизи чотирьох марлевих тампонів, на які були зроблені змиви 14 червня 2018 року на території, де стався злочин знайдені сліди крові людини. При серологічному дослідженні, в слідах крові виявлені антиген А та Н, та ізогемаглютинін анти-В, таким чином, можна припустити походження даних слідів крові від будь-якої людини з груповою належністю крові А (ІІ) з ізогемаглютиніном анти-В, яка містить супутній антиген Н, яким міг бути потерпілий ОСОБА_5 . Проте, антиген Н та ізогемаглютинін анти -В також, властивий для групи крові О (І) з ізогемаглютиніном анти-А, анти-В, таким чином, не можна виключити домішок крові від людини з вищезазначеною групою крові, в тому числі і від ОСОБА_4 .
Оцінюючи у сукупності усі досліджені у судовому засіданні докази, які узгоджуються в тому числі з показаннями обвинуваченого, щодо обставин спричинення ним тілесних ушкоджень потерпілому, суд визнає, доведеною вину обвинуваченого в межах пред`явленого обвинувачення, при цьому критично ставиться до посилань обвинуваченого на те, що він фактично оборонявся, оскільки у судовому засіданні він визнав, що телефоном погрожував потерпілому, що «йде різати» і до місця проживання потерпілого прийшов з ножем, який узяв заздалегідь. Суд вважає такі показання надуманими і не приймає їх до уваги.
Суд, кваліфікує дії ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
При призначенні обвинуваченому покарання, необхідного й достатнього для його виправлення та попередження нових злочинів, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, інші обставини справи.
Обставиною, яка відповідно до ч. 2 ст. 66 КК України пом`якшує покарання, суд визнає похилий вік ОСОБА_4 .
Обставин, які відповідно ст. 67 КК України обтяжують покарання, судом не встановлено.
Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено, що він пенсіонер, одружений, дружина за наявності хронічних хвороб потребує сторонньої допомоги, потерпілий є родичем обвинуваченого, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, має постійне місце проживання, де характеризується позитивно, раніше не засуджений і не вчиняв злочинів.
Також, суд враховує, що обвинувачений вчинив злочин, який відповідно до ст. 12 КК України класифікується як тяжкий, при цьому свою провину визнав частково.
Враховуючи у сукупності обставини справи, особу обвинуваченого, його ставлення до вчиненого, суд вважає необхідним призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 1 ст. 121 КК України, але враховуючи, що обвинувачений та потерпілий є родичами, враховуючи думку потерпілого, який погодився, що виправлення обвинуваченого можливе без перебування його в місцях позбавлення волі та вказав, що теща потребує допомоги обвинуваченого, наявність обставини яка пом`якшує покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання та довічне усвідомлення, що внаслідок дій фактично розірвані родинні стосунки його дружини та дочки виходячи з того, що для досягнення мети покарання, що являє собою не тільки кару, а і виправлення засудженого, а також запобігання вчинення нових злочинів засудженим, суд вважає, що виправлення ОСОБА_4 можливе без відбування покарання, тому на підставі ст. 75 КК України звільняє обвинуваченого від відбування призначеного покарання з випробуванням, з покладенням обов`язків, передбачених ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України.
Стосовно вимогпрокурора Харківськоїмісцевої прокуратури№ 6Харківської області ОСОБА_3 за цивільними позовами про відшкодування витрат на лікування потерпілого ОСОБА_5 у розмірі 538,99 гривень та 1865,64 гривень та вимог потерпілого за цивільним прозором про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 7512,02 грн., моральної шкоди у розмірі 200000,00 грн., витрат на оплату правничої (правової) допомоги адвокатів в розмірі 18000,00 грн., суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 та ч. 5 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та моральної шкоди, має право під час кримінального провадження пред`явити цивільний позов до обвинуваченого, при цьому цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом, а якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Відповідно до ч. 1 ст. 1206 ЦК України, особа яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.
При відшкодуванні шкоди завданої вчиненням злочину, відповідно до ч. 4 ст. 1193 ЦК України, шкода відшкодовується незалежно від матеріального становища особи що завдала шкоди.
Оскільки судом встановлено, що ОСОБА_13 визнаний винним у вчинені злочину передбаченому ч. 1 ст. 121 КК України, в результаті злочинних дій якого потерпілому ОСОБА_5 спричинені тяжкі тілесні ушкодження, потерпілий проходив лікування з 13 червня 2018 року по 14 червня 2018 року у КЗОЗ «Мереф`янська центральна районна лікарня», де витрати на лікування останнього склали 538,99 гривень, з 14 червня 2018 року по 18 червня 2018 року у ДУ«Інститут загальноїта невідкладноїхірургії іменіВ.Т.Зайцева НАМНУ», де витрати на лікування склали 1865,64 гривень, тому вважає, що сума витрат на лікування потерпілого понесена лікарняними закладами підлягає відшкодуванню за рахунок обвинуваченого і суд стягує з ОСОБА_13 на користь Головного фінансового управління Харківської районної державної адміністрації вартість лікування у КЗОЗ «Мереф`янська центральна районна лікарня» у сумі 538,99 гривень, на користь Головного фінансового управління Харківської обласної державної адміністрації вартість лікування у ДУ «Інститут загальної та невідкладної хірургії імені В.Т. Зайцева НАМНУ» у сумі 1865,64 гривень, а позов прокурора Харківської місцевої прокуратури № 6 Харківської області ОСОБА_3 задоволенню в повному обсязі.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 суд задовольняє частково виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).
Суд, аналізуючи докази, що надані потерпілим на підтвердження спричинення матеріальної шкоди, приходить до висновку, що цивільний позов у цій частині задоволенню не підлягає, оскільки кошти втрачені внаслідок відмови дружини потерпілого від здійснення польоту, навіть для того, щоб здійснювати догляд за потерпілим, не є збитками в розумінні положень ст. 22 ЦК України, тому не підлягають стягненню з обвинуваченого.
Також суд відмовляє в задоволенні вимог про стягнення вартості ліків, оскільки потерпілий не надав доказів які б підтвердили, що медичні препарати, вказані у чеках, придбані потерпілим за призначенням лікарів і саме для відновлення здоров`я у зв`язку з травмами отриманими внаслідок дій обвинуваченого, тоді як судом встановлено, що курс лікування, в тому числі і ліки, він отримував у медичних закладах та про стягнення суми оплати правової допомоги, оскільки суду не надано доказів на підтвердження оплати гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, при цьому виходить з того, що потерпілим не надано документи, що оформлені у встановленому законом порядку: квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки.
Тому за вказаних обставин, суд відмовляє в задоволенні цивільного позову в частині стягнення з обвинуваченого грошових коштів на відшкодування матеріальної шкоди за недоведеністю вимог.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Оскільки судом встановлено, що в результаті злочинних дій обвинуваченого потерпілому були спричинені умисні тяжкі тілесні ушкодження, що свого часу спричинило потерпілому фізичний біль та страждання, вплинуло на його фізичний стан здоров`я і у зв`язку з спричиненням тілесних ушкоджень потерпілий переніс операцію, проходив тривалий курс лікування, що порушило звичайний життєвий ритм і як наслідок спричинило моральні страждання, тому суд вважає що потерпілий має право на відшкодування моральної шкоди, яка з урахуванням усіх вищевказаних обставин у їх сукупності на засадах розумності, виваженості та справедливості, складає 40 000 тисяч гривень і позов в цій частині підлягає частковому задоволенню.
Витрати пов`язані із залученням експертів по справі підлягають відшкодуванню за рахунок обвинуваченого на користь держави, а саме: витрати за проведення експертизи за № 1030 від 05 липня 2018 року у розмірі 1144,00 гривень.
Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 373-376 КПК України, суд,
УХВАЛИВ:
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України і призначити йому покарання у вид позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років .
На підставіст.75КК України ОСОБА_4 звільнитивід відбуванняпризначеного зацим вирокомсуду покаранняу видіпозбавлення волі,якщо вінпротягом іспитовогостроку 3(три) рокине вчинитьнового злочинута виконаєпокладені нанього судомобов`язки всилу ч.1ст.76КК України: періодично з`являтисядля реєстраціїдо уповноваженогооргану зпитань пробації; повідомляти уповноваженийорган зпитань пробаціїпро змінумісця проживаннячи роботита відповіднодо п.2ч.3ст.76КК України: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Цивільний позов прокурора Харківської місцевої прокуратури № 6 Харківської області, який діє в інтересах держави - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь головного фінансового управління Харківської районного державної адміністрації (р/р 35415046212079 у ГУ ДКСУ у Харківській області, МФО 851011, код 26281781, призначення КЄКВ2282) витрати на лікування потерпілого ОСОБА_5 у розмірі 538 (п`ятсот тридцять вісім) гривень 99 копійок;
Стягнути з ОСОБА_4 на користь головного фінансового управління Харківської районного державної адміністрації (р/р 31252250101468 у ГУ ДКСУ у Харківській області, МФО 820172, код 0201254) витрати за лікування потерпілого ОСОБА_5 у розмірі 1865 (одна тисяча вісімсот шістдесят п`ять) гривень 64 коп.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 до ОСОБА_4 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 на відшкодування моральної шкоди грошову суму у розмірі 40000 (сорок тисяч ) гривень 00 коп.
В задоволенні вимог ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про стягнення матеріальної шкоди повністю відмовити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати, пов`язані із проведенням судової експертиза в сумі 1144 (одна тисяча сто сорок чотири) гривні 00 коп.
Речові докази:
-чоловіча сорочка; чоловічі спортивні штани; пара чоловічих капців, які перебувають в камері схову Харківського ВП ГУНП в Харківській області - повернути ОСОБА_4 ;
-ніж, який знаходиться в експертному пакеті № 3179867; зрізи нігтів рук ОСОБА_4 ; змиви з обох рук ОСОБА_4 та змиви з РБК в конвертах в кількості 7 штук; зразок крові ОСОБА_4 , які перебувають на зберігають в камері схову Харківського ВП ГУНП в Харківській області - знищити.
Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Апеляційну скаргу на вирок можуть подати: обвинувачений, його захисник в частині, що стосується інтересів обвинуваченого, прокурор, потерпілий, його представник у частині, що стосується інтересів потерпілого, але в межах вимог, заявлених ними в суді першої інстанції
Апеляція на вирок суду подається до Харківського апеляційного суду через Харківський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку суду.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя ОСОБА_1
Суд | Харківський районний суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 29.07.2019 |
Оприлюднено | 20.02.2023 |
Номер документу | 83382592 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Харківський районний суд Харківської області
Пілюгіна О. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні