Рішення

від 11.07.2019 по справі 761/5097/19

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/5097/19

Провадження № 2/761/4072/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2019 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Пономаренко Н.В.

з участю секретаря: Малашевського О.В.

представника позивача: ОСОБА_16

відповідача: ОСОБА_1

представника відповідача: ОСОБА_2

розглянувши в загальному провадженні у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , Громадської організації Центр демократії та верховенства права , -

в с т а н о в и в :

У лютому 2019 року ОСОБА_3 звернувся до Шевченківського районного суду м.Києва з позовом до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , Громадської організації Центр демократії та верховенства права , про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації згідно якого просив: визнати недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права ОСОБА_3 на повагу до честі, гідності та на недоторканість ділової репутації інформацію, а саме : Надалі Незалежна медійна рада воліє перейти до аналізу тих висловлювань, які, на її думку, розпалюють національну ворожнечу та ненависть... ...Вислови ОСОБА_7 в передачі ІНФОРМАЦІЯ_2, що транслювалася ІНФОРМАЦІЯ_1, закріплюють назву війни на Донбасі як братовбивчу війну. Це висловлювання не є ізольованим, а звучить у контексті розлогого монологу про відсутність будь-якого поступу з української сторони щодо врегулювання війни мирним шляхом. Хоча ізольоване використання цього терміна не слід розцінювати як розпалювання ворожнечі, в п. 5 висновку щодо трансляції документального фільму ІНФОРМАЦІЯ_14 (НОМЕР_2 від ІНФОРМАЦІЯ_10 Незалежна медійна рада наголошувала на тому, що вживання терміна громадянська війна стосовно подій у нинішній Україні сприяє дегуманізації представників українських військових сил у війні на сході України. Незалежна медійна рада не бачить підстав відступити від цього твердження в рамках цієї справи та зважаючи на її контекст, а також наголошення мовцем на братовбивчому характері конфлікту. оприлюднену та поширену відповідачами ІНФОРМАЦІЯ_3. в мережі Інтернет на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_4

Зобов`язати ОСОБА_5 - ОСОБА_6 , ОСОБА_1 та Громадську організацію Центр демократії та верховенства права протягом 10 (десяти) календарних днів з дня набрання законної сили рішенням суду спростувати поширену ними недостовірну інформацію , а саме: Надалі Незалежна медійна рада воліє перейти до аналізу тих висловлювань, які, на її думку, розпалюють національну ворожнечу та ненависть... ...Вислови ОСОБА_7 в передачі ІНФОРМАЦІЯ_2, що транслювалася ІНФОРМАЦІЯ_1, закріплюють назву війни на Донбасі як братовбивчу війну. Це висловлювання не є ізольованим, а звучить у контексті розлогого монологу про відсутність будь-якого поступу з української сторони щодо врегулювання війни мирним шляхом. Хоча ізольоване використання цього терміна не слід розцінювати як розпалювання ворожнечі, в п. 5 висновку щодо трансляції документального фільму ІНФОРМАЦІЯ_14 (НОМЕР_2 від ІНФОРМАЦІЯ_9] Незалежна медійна рада наголошувала на тому, що вживання терміна громадянська війна стосовно подій у нинішній Україні сприяє дегуманізації представників українських військових сил у війні на сході України. Незалежна медійна рада не бачить підстав відступити від цього твердження в рамках цієї справи та зважаючи на її контекст, а також наголошення мовцем на братовбивчому характері конфлікту. шляхом розміщення у верхній частині головної сторінки веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_8 повідомлення такого змісту: СПРОСТУВАННЯ. Ми, голова Незалежної медійної ради ОСОБА_13 та секретар Незалежної медійної ради ОСОБА_1 повідомляємо, що поширена нами інформація, яка міститься у матеріалі під назвою ІНФОРМАЦІЯ_5 протягом ІНФОРМАЦІЯ_6 розміщеного за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_7 про те, що висловлювання ОСОБА_7 в передачі ІНФОРМАЦІЯ_2, що транслювалася ІНФОРМАЦІЯ_1 на телеканалі NewsOne, розпалюють національну ворожнечу та ненависть, Є НЕДОСТОВІРНОЮ , тобто такою, що не відповідає дійсності.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що вищенаведена інформація, поширена на сайті ГО Центр демократії і верховенства права , та авторами якої є ОСОБА_1 та ОСОБА_9 - ОСОБА_6 , є недостовірною, такою що порочить його честь, гідність та ділову репутацію, адже вказує на винуватість позивача та створює уявлення у громадськості про наявність доведеного та встановленого вироком суду факту вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 161 КК України.

За вказаних обставин, позивач звернувся до суду з цим позовом, який просить задовольнити з підстав, передбачених ст.ст. 3, 9, 19, 32, 62, 68 Конституції України та ст.ст. 16, 22, 277 Цивільного кодексу України.

Ухвалою від 05.03.2019 року відкрито провадження у справі за вказаним позовом, розгляд якої вирішено проводити за правилами загального позовного провадження.

29.03.2019 року до суду надійшов відзив ГО Центр демократії та верховенства права на позовну заяву, в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що інформація, яку позивач просить визнати недостовірною, складається з оціночних суджень та не містить жодних фактичних даних відносно позивача, зокрема звинувачень у вчиненні злочину.

01.04.2019 року до суду надійшов відзив ОСОБА_1 на позовну заяву, в якому він просив відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що він є неналежним відповідачем у даній справі. Також, відповідач зазначав, що інформація, яку позивач вважає недостовірною та просить спростувати, є оціночними судженнями.

У судовому засіданні, яке відбулося 03.04.2019 року, представником позивача було подано до суду відповідь на відзив ГО Центр демократії та верховенства права .

04.04.2019 року на адресу суду надійшов відзив ОСОБА_10 на позовну заяву, в якому вона просила у задоволенні позову відмовити з тих підстав, що вона є неналежним відповідачем у даній справі. Також, відповідач зазначав, що інформація, яку позивач вважає недостовірною та просить спростувати, є оціночними судженнями.

05.04.2019 року до суду надійшла відповідь позивача на відзив ОСОБА_1

11.04.2019 року до суду надійшла відповідь позивача на відзив ОСОБА_11 - ОСОБА_6

23.03.2019 року до суду надійшли заперечення ГО Центр демократії та верховенства права на відповідь позивача на його відзив.

Ухвалою від 07.05.2019 року закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.

Представник відповідача ГО Центр демократії та верховенства права та відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні щодо задоволення позовних вимог заперечували в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_12 у судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини своєї неявки суд не сповістила.

Вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Згідно положень ст. 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

В свою чергу, ст. 34 Конституції України передбачено, що кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Разом з тим відповідно до вимог ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов`язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.

Перевіряючи обставини справи, судом встановлено, і не заперечувалось сторонами, що ІНФОРМАЦІЯ_15 в мережі інтернет на сайті Громадської організації Центр демократії і верховенства права за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_7 було розміщено матеріал під назвою ІНФОРМАЦІЯ_11 протягом ІНФОРМАЦІЯ_6 у вигляді висновку, де була зазначена інформація: Надалі Незалежна медійна рада воліє перейти до аналізу тих висловлювань, які, на її думку, розпалюють національну ворожнечу та ненависть... ...Вислови ОСОБА_7 в передачі ІНФОРМАЦІЯ_2, що транслювалася ІНФОРМАЦІЯ_1, закріплюють назву війни на Донбасі як братовбивчу війну. Це висловлювання не є ізольованим, а звучить у контексті розлогого монологу про відсутність будь-якого поступу з української сторони щодо врегулювання війни мирним шляхом. Хоча ізольоване використання цього терміна не слід розцінювати як розпалювання ворожнечі, в п. 5 висновку щодо трансляції документального фільму ІНФОРМАЦІЯ_14 (НОМЕР_2 від ІНФОРМАЦІЯ_9] Незалежна медійна рада наголошувала на тому, що вживання терміна громадянська війна стосовно подій у нинішній Україні сприяє дегуманізації представників українських військових сил у війні на сході України. Незалежна медійна рада не бачить підстав відступити від цього твердження в рамках цієї справи та зважаючи на її контекст, а також наголошення мовцем на братовбивчому характері конфлікту .

Звертаючись із вказаним позовом до суду, позивач, як на підставу для його задоволення, посилався на те, що вищенаведена інформація, поширена на сайті ГО Центр демократії і верховенства права , та авторами якої є ОСОБА_1 та ОСОБА_9 - ОСОБА_6 , є недостовірною, такою, що порочить його честь, гідність та ділову репутацію, адже вказує на винуватість позивача та створює уявлення у громадськості про наявність доведеного та встановленого вироком суду факту вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 161 КК України.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 4, 5, 6, 7 ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Поширювачем інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов`язків, вважається юридична особа, у якій вона працює. Якщо недостовірна інформація міститься у документі, який прийняла (видала) юридична особа, цей документ має бути відкликаний. Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

При цьому, згідно роз`яснень, які містяться в п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи від 27 лютого 2009 року за №1, при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право. … Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Водночас, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 30 Закону України Про інформацію , ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. Якщо суб`єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на особу, яка таким чином та у такий спосіб висловила думку або оцінку, може бути покладено обов`язок відшкодувати завдану моральну шкоду.

Таким чином, відповідно до ст. 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що також відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка будучи ратифікованою Законом України від 07.07.1997 року, відповідно до ст. 9 Конституції є складовою частиною національного законодавства.

Також слід зазначити, що згідно роз`яснень, які містяться в п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи від 27 лютого 2009р. за № 1, вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повиннівизначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Слід зазначити, що в даному випадку позивачем не наведено жодних посилань на фактичні твердження з боку Незалежної Медійної Ради в оспорюваному висновку, який був розповсюджений на вказаному сайті. Позивач, посилаючись на те, що поширена про нього інформація є недостовірною, всупереч ст.81 ЦПК України не надав доказів про доведення наявності такого твердження.

Крім того, сам зміст оспорюваної інформації в першому її абзаці безпосередньо містить зазначення Незалежної медійної ради про те, що аналіз з приводу висловлювань позивача здійснюється на її думку. Така умова здійснення аналізу з наведеними висновками підкреслює суб`єктивність думки ради, яка висловлена у формі оціночного судження. Наведена в позовних вимогах цитата із висновків Незалежної медійної ради взагалі не містить жодних фактичних даних, а є лише суб`єктивним аналізом і оцінкою висловлювань позивача у вказаному виступі позивача, який транслювався ІНФОРМАЦІЯ_12 в ефірі телеканалу ІНФОРМАЦІЯ_13 . При цьому, зміст вказаної в позові оспорюваної інформації не містить жодних тверджень про наявність в діях ОСОБА_3 складу злочину, передбаченого ч.1 ст.161 КК України

Із врахуванням вищевказаного, посилання позивача на ту обставину, що відповідачі порушили презумпцію невинуватості позивача - не знайшла свого підтвердження в судовому засіданні під час розгляду справи по суті заявлених позовних вимог.

В даному конкретному випадку, аналізуючи інформацію, яку позивач просить визнати недостовірною та зобов`язати спростувати, визначаючи її характер та мету, а також з огляду на характер використання мовних засобів та враховуючи вимоги зазначених вище актів законодавства, суд вважає, що дана інформація є нічим іншим як оціночними судженнями, які містять суб`єктивну думку недійної ради відносно особи та дій позивача, і ця думка викладена не в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що могло би принизити честь, гідність та ділову позивача, а тому підстави як для визнання її недостовірною так і зобов`язання її спростувати, - відсутні.

Крім того, слід зазначити, що позивач, як на підставу для задоволення своїх позовних вимог про визнання інформації недостовірною та зобов`язання її спростувати, посилався на те, що авторами оспорюваного матеріалу є її підписанти: ОСОБА_13 та ОСОБА_1.

В свою чергу, згідно роз`яснень, які містяться в п. 9, 12 постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27.02.2009 року Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи відповідачами у справах про захист гідності, честі чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації. Належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві. Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайта вільним, належним відповідачем є власник веб-сайту, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації.

У відповідності до положень ст. 435 ЦК України первинним суб`єктом авторського права є автор твору. За відсутністю доказів іншого автором твору вважається фізична особа, зазначена звичайним способом як автор.

При цьому, згідно зі ст. 11 Закону України Про авторське право і суміжні права автором вважається особа, яка зазначена як автор на оригіналі або примірнику твору.

Однак, жодних доказів, які б доводили авторство відповідачів вищевказаного спірного матеріалу, позивачем надано не було.

Натомість, як встановлено в судового засіданні, ОСОБА_1 підписував оспорюваний матеріал як Секретар Незалежної медійної ради, а ОСОБА_9 - ОСОБА_6 - як Голова Незалежної медійної ради.

Тобто, оскільки відповідачі, підписуючи оспорюваний інформаційний матеріал не як фізичні особи, а як особи, які виконують свої організаційно-розпорядчі функції в Незалежній медійній раді, то, в даному випадку вони, є неналежними відповідачами по справі.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, та, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, а позовні вимоги не ґрунтуються на вимогах закону, суд прийшов до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі.

Судові витрати у відповідності до положень ст.141 ЦПК України у разі відмови у задоволені позову позивачу не відшкодовуються.

Враховуючи викладене, та керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 95, 141, 229, 258, 259, 263-266, 268, 273, 277, 352, 354, п.п. 15.5 п.15 Розділу ХІІІ Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

в задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , Громадської організації Центр демократії та верховенства права - відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій ст.358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_15 , реєстраційний номер облікової картки платника податків невідомо, адреса місця роботи: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків невідомо, проживає за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідач: Громадська організація Центр демократії та верховенства права , код ЄДРПОУ 33552196, адреса: 04112, м.Київ, вул. Ризька, 15.

Повний текст складений 19.07.2019.

Суддя: