ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 526/623/18 Номер провадження 22-ц/814/1444/19Головуючий у 1-й інстанції Заколодяжна О. А. Доповідач ап. інст. Чумак О. В.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 липня 2019 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючого судді Чумак О.В.
суддів: Абрамова П.С., Пилипчук Л.І.
за участі секретаря Ткаченко Т.І.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Нові мости на рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 22 березня 2019 року, ухваленого суддею Заколодяжною О.А., повний текст рішення складено 26 березня 2019 року, у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові мости" до ОСОБА_1 , третя особа на стороні відповідача Фермерське господарство "Сіріус-Агро" про визнання договору оренди земельної ділянки поновленим та визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки, -
В С Т А Н О В И Л А:
Рішенням Гадяцького районного суду Полтавської області від 22 березня 2019 року у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Нові мости до ОСОБА_1 , третя особа на стороні відповідача Фермерське господарство "Сіріус-Агро" про визнання договору оренди земельної ділянки від 15 травня 2008 року, укладеного між ТОВ Нові мости та ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 3,0715 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , зареєстрованого за № 040835900160, поновленим з 01 січня 2018 року на той самий строк і на тих самих умовах та визнання укладеною Додаткову угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки від 15 травня 2008 року та зареєстрованого у Гадяцькому райвідділі Полтавської регіональної філії ДП Центр ДЗК від 20 травня 2008 року за № 040835900160 в запропонованій позивачем редакції, - відмовлено.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Нові мости на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10000 грн.
З рішенням не погодився позивач ТОВ Нові мости , оскарживши його в апеляційному порядку.
У поданій апеляційній скарзі директор ТОВ Нові мости Близнюк ОСОБА_2 . ОСОБА_3 прохає скасувати рішення місцевого суду, ухваливши нове про задоволення позову.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги послався на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.
Зазначив, що ТОВ Нові мости виконало свій обов`язок повідомити спадкодавця (відповідача) про намір поновити договір оренди землі після закінчення строку його дії.
Орендарем належним чином виконувалися умови договору оренди землі, а після закінчення строку дії вказаного договору та у місячний термін після закінчення строку договору на адресу позивача не надходило листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі на тих самих умовах та на той самий строк, земельна ділянка орендодавцеві не поверталася, позивач продовжував користуватися нею.
Повідомивши позивача про відсутність наміру укладати договір оренди землі на тих самих умовах, відповідач не зазначив причини відмови у поновленні договору.
Судом не застосовано положення ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі , ст. 764 ЦК України, а також не враховано правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 р. у справі 3 594/376/17-ц, від 18.01.2018 р. у справі № 910/12017/17.
Також не погоджується з розміром витрат на правову допомогу, яка стягнута судом на користь відповідача у сумі 10000 грн., вважаючи її необґрунтованою, так як відсутній детальний опис робіт, які виконані та будуть виконані, опис часу та обсяг робіт, здійснених адвокатом.
У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача ОСОБА_4 прохає залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення місцевого суду без змін, як законне та обґрунтоване.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представника позивача ОСОБА_5 , представника відповідача Акрітова Б.К., перевіривши справу в межах заявлених вимог і апеляційного оскарження, приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, з таких підстав.
Судом першої інстанції вірно встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 15.05.2008 року між ОСОБА_6 та ТОВ Нові мости укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого орендодавець надав а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Лисівської сільської ради Гадяцького району Полтавської області загальною площею 3, 0715 га з орендною платою у грошовій, натуральній та відробітковій формі у розмірі 2% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (п. п. 1,2 Договору).
Пунктом 8 вказаного Договору передбачено, що договір укладено до 31.12.2017 року та після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово чи іншим шляхом (збори, сходи, ЗМІ) орендодавця про намір продовжити його дію.
Вказаний договір зареєстрований у Гадяцькому райвідділі Полтавської регіональної філії ДП Центр ДЗК , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 20.05.2008 року за №040835900160.
На підставі акта приймання-передачі від 20.05.2008 року вказана земельна ділянка була передана орендодавцем орендарю (том 1 а.с. 5-9).
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_6 .
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 24.10.2016 року приватним нотаріусом Гадяцького районного нотаріального округу Полтавської області Ямпольською С.М. в рамках спадкової справи № 70/2016 та зареєстрованого в реєстрі за № 2013, земельну ділянку загальною площею 3,0715 га, розташовану на території Лисівської сільської ради Гадяцького району Полтавської області, надану для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер НОМЕР_1 , отримано ОСОБА_1 , в порядку спадкування після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 .
Дана земельна ділянка належала спадкодавцю на підставі Державного акта на право приватної власності на землю НОМЕР_2 , виданого на підставі рішення 4-ї позачергової сесії 24 скликання Лисівської сільської Ради народних депутатів від 24 вересня 2002 року та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 193 від 11 лютого 2003 року (том 1 а.с. 10-11, 16).
Представник ТОВ Нові мости в суді першої інстанції вказував, що підприємство дізналося про перехід права власності на спірну земельну ділянку від ОСОБА_6 до ОСОБА_1 у 2016 році. Разом з тим, у місячний строк не повідомило спадкоємця про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди спірної земельної ділянки на новий строк.
Як вказував відповідач, ТОВ Нові мости звернулося до нього з листом-повідомленням про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі від 15.05.2008 року на новий строк після закінчення строку його дії 31.12.2017 року лише 31.10.2017 р. Також, до вказаного листа-повідомлення позивачем додано додаткову угоду до Договору оренди землі від 15.05.2008 року без дати для погодження (том 1 а.с. 85-87).
У той же день, 31.10.2017 р. ОСОБА_1 звернувся до ТОВ Нові мости з листом, в якому повідомив підприємство про свій намір не укладати новий договір оренди земельної ділянки, загальною площею 3,0715 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , після закінчення терміну дії існуючого договору та не проводити обробіток даної земельної ділянки після збору врожаю. Лист зареєстровано у підприємстві 31.10.2017 р. (том 1 а.с. 79).
Крім того, 31.10.2017 р. ТОВ Нові мости отримано від ОСОБА_1 листа-повідомлення, в якому він також вказує про відсутність наміру поновляти на новий термін додаткову угоду до договору оренди землі від 15.05.2008 року, кадастровий номер НОМЕР_1 , після закінчення терміну дії існуючого договору, який закінчується 31.12.2017 року (том 1 а.с. 80).
04.01.2018 року між ОСОБА_1 та Фермерським господарством СІРІУС-АГРО укладено договір оренди землі № 76, згідно умов якого орендодавець надав а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку для особистого селянського господарства, загальною площею 3,0715 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , на строк 7 років, до 04.01.2025 року.
Договір зареєстровано у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №115395111 від 26.02.2018 року (том 1 а.с. 139-144).
09.02.2018 р. ТОВ Нові мости направило відповідачу листа-повідомлення за вих. № 86, з пропозицією підписати додаткову угоду від 01 січня 2018 року про поновлення договору оренди земельної ділянки від 15 травня 2008 року щодо земельної ділянки, загальною площею 3,0715 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , тобто після закінчення строку дії договору, укладеного 15.05.2008 року (том 1 а.с. 12-14).
Згідно пояснень позивача, ТОВ Нові мости продовжувало користуватись належною відповідачу земельною ділянкою та здійснювало заходи по підготовці полів до весняно-посівних робіт, на підтвердження чого ними було надано суду товарно-транспортні накладні та шляхові листи, з яких вбачається, що здійснення позивачем робіт проводилось у період з 02.02.2018 року по 20.02.2018 року, після закінчення договору оренди земельної ділянки (31.12.2017 року) при неодноразовому попередженні власника не обробляти належну йому ділянку після збору врожаю у 2017 році, та, в основному, стосувалось підвезення мінеральних добрив до полів (том 1 а.с. 22-56).
Також позивачем було надано довідку від 27.03.2018 р. про відсутність заборгованості перед відповідачем по виплаті орендної плати станом на 01.01.2018 р. (том 1 а.с. 15).
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що до закінчення терміну дії спірного договору оренди землі сторони не дійшли згоди щодо його поновлення, у відповідача ОСОБА_1 відсутнє таке волевиявлення, про що достовірно було відомо позивачу, який не дотримався вимог, встановлених ч. 2 ст. 33 Закону України Про оренду землі , своєчасно не повідомивши спадкоємця про свої наміри скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк.
Колегія суддів погоджується з висновками місцевого суду, виходячи з наступного.
Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч. 4ст. 373 Цивільного кодексу України, власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.
Згідно з ч. 4 ст. 124 ЗК України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Підставою для укладення договору оренди може бути цивільно-правовий договір про відчуження права оренди.
За ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. При цьому, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості .
Відповідно до ч. 2 ст. 792 ЦК України, відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Законом України Про оренду землі визначено умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.
Відповідно до положень ст.ст. 3, 13 Закону України Про оренду землі , об`єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності. Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Згідно частин 1-5 ст. 33 Закону України Про оренду землі , по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).
Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до спливу строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку.
До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.
При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.
Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.
Згідно з ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі , у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Таким чином, законодавець чітко визначив два види пролонгації договору оренди землі, за частинами 1-5 ст.33 Закону України Про оренду землі , який застосовується по закінченню строку дії договору оренди землі та за ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі , який застосовується після закінчення строку дії договору оренди землі, в той час перший вид може бути реалізований лише за згодою як орендаря так і орендодавця, тоді як другий вид реалізовується незалежно від згоди орендодавця, а лише за відсутності його заперечень, і лише на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Виходячи з положень статті 33 Закону України Про оренду землі , реалізація переважного права на поновлення договору оренди землі можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати чи інших істотних умов договору, передбачених статтею 15 цього Закону, переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.
Як вказувалося вище, відповідач завчасно повідомив підприємство про відсутність у нього наміру на поновлення договору оренди землі та додаткової угоди, надсилаючи відповідні листи-повідомлення, які були отримані позивачем.
Отже, враховуючи, що до закінчення терміну дії спірного договору оренди землі сторони не дійшли згоди щодо його поновлення, у відповідача ОСОБА_1 відсутнє таке волевиявлення, про що достовірно було відомо позивачу, який в свою чергу не дотримався вимог, встановлених ч. 2 ст. 33 Закону України Про оренду землі , своєчасно не повідомивши спадкоємця про свої наміри скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк.
У зв`язку з чим суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Доводи апеляційної скарги позивача переважно дублюють вимоги позовної заяви, зводяться до незгоди з ухваленим рішенням по суті заявлених вимог, а правові норми, на які він посилається, тлумачаться ним на власну користь. Отже, на увагу колегії суддів не заслуговують.
Разом з тим, колегія суддів вважає слушними твердження позивача в апеляційній скарзі щодо незгоди з розміром витрат на правничу допомогу, з огляду на наступне.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України, витрати на професійну правничу допомогу належать до судових витрат.
Згідно з п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови у позові на позивача.
Статтею 15 ЦПК України передбачається, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Порядок визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, розподілу витрат між сторонами визначається ст. 137 ЦПК України.
Судом першої інстанції було вірно встановлено та вбачається з матеріалів справи, що на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу відповідачем у суді першої інстанції було надано ордер серії ПТ № 072679 від 09.05.2018 року про надання йому правової допомоги адвокатом Акрітовим П.К., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ПТ №2157, акт приймання-передачі наданих послуг №1 до Договору про надання юридичних послуг з представництва інтересів у суді №21 від 03.05.2018 року, квитанцію №4 від 21.03.2019 року про сплату 10 000 грн. (том 1 а.с. 81, 82, 180,181).
Поряд з цим, колегія суддів приходить до висновку про те, що розмір витрат на правничу допомогу у сумі 10000 грн., стягнутий судом першої інстанції з позивача на користь відповідача, є завищеним, з огляду на незначну складність даного спору, кількість судових засідань та їх тривалість, а також відсутність в акті приймання-передачі наданих адвокатом послуг, часу, витраченого на надання правничої допомоги.
У зв`язку з чим колегія суддів вважає за необхідне частково задовольнити апеляційну скаргу, змінивши рішення місцевого суду в частині розміру стягнутих витрат на правничу допомогу, до 2000 грн.В іншій частині рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, як законне та обґрунтоване.
Керуючись ст.ст. 367, 374 ч. 1 п. 2, ст. 376 ч. 1 п. 4, ст.ст. 382-384 ЦПК України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Нові мости задовольнити частково.
Рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 22 березня 2019 року змінити в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу, зменшивши суму витрат на професійну правничу допомогу, що стягнута з Товариства з обмеженою відповідальністю Нові мости на користь ОСОБА_1 , з 10000 (десять тисяч гривень) до 2000 (дві тисячі) грн.
В іншій частині рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 22 березня 2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя О.В.Чумак
Судді: Абрамов П.С.
Пилипчук Л.І.
Суд | Полтавський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 23.07.2019 |
Оприлюднено | 02.08.2019 |
Номер документу | 83385558 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Полтавський апеляційний суд
Чумак О. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні