Рішення

від 31.07.2019 по справі 182/4888/19

НІКОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 182/4888/19

Провадження № 2/0182/2573/2019

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

31.07.2019 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Кобеляцької-Шаховал І.О.

секретар Іванова Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Нікополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Лошкарівської сільської об`єднаної територіальної громади Нікопольського району Дніпропетровської області про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про визнання права власності на спадок в порядку спадкування за заповітом, посилаючись на наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , яка до дня своєї смерті проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Після її смерті відкрилась спадщина на земельну ділянку, площею 5.690 га, для товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Лошкарівської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області, кадастровий номер НОМЕР_1 , яка належала спадкодавцю ОСОБА_2 на підставі Державного Акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 від 23.03.2001 року, виданого Нікопольською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області. За своє життя на випадок своєї смерті померла склала заповіт, відповідно до якого житловий будинок з надвірними побудовами, який розташований в АДРЕСА_1 , та приватизовану земельну ділянку, площею 5.69 га, яка розташована на території Лошкарівської сільської ради і належить їй на підставі Державного акту серії НОМЕР_2 від 23.03.2001 року, заповіла йому. Заповіт складено 23.08.2007 року та посвідчено секретарем Лошкарівської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області ОСОБА_3 . Крім нього, інших спадкоємців а ні за законом, а ні за заповітом немає. Для оформлення своїх спадкових прав в 2019 році він звернувся до Першої Нікопольської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 та видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом. Але постановою державного нотаріуса від 19.06.2019 року за № 1007/02-31 йому було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій, а саме - видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом в зв`язку з пропуском строку для прийняття спадщини. Для вирішення цього питання Перша Нікопольська державна нотаріальна контора запропонувала йому звернутись до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області. Крім того, під час підготовки документів для оформлення спадкового майна ним було втрачено оригінал правовстановлюючого документу на земельну ділянку. Станом на 2015 рік його фактичне місце проживання було по АДРЕСА_1 , де проживала та була зареєстрована померла. На день її смерті, тобто на час відкриття спадщини, він постійно фактично мешкав разом з нею за однією адресою. Тобто, вважає, що спадщину прийняв, шляхом постійного проживання з померлою на час відкриття спадщини. Саме постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини є підставою для визнання спадкоємця таким що прийняв спадщину, а не лише реєстрація місця його проживання за адресою реєстрації спадкодавця. Адже, відповідно до ч.2 ст.2 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні , реєстрація місця проживання або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження. Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 23 постанови від 30.05.2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування , будь-яка особа, яка постійно проживала разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається такою, що своєчасно прийняла спадщину. Пункт 23 Пленуму також передбачає, що, якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини. Протягом шести місяців з часу відкриття спадщини він не заявив про свою відмову від спадщини, а отже, згідно з ч.3 ст.1286 Цивільного кодексу України, він як спадкоємець за заповітом вважається таким, що її прийняв. З цієї причини він не звертався в шестимісячний строк з дня смерті ОСОБА_2 до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини. На даний час, він не може оформити спадок через нотаріальну контору в зв`язку з пропуском строку. За таких обставин звернувся до суду.

В судове засідання сторони не прибули, надали до суду заяви про розгляд справи у свою відсутність, позивач на задоволенні позовних вимог наполягав (а.с.9), представник відповідача проти задоволення позову не заперечувала (а.с.68).

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст.6 Конвенції „Про захист прав людини і основоположних свобод", кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст.321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права або обмежений в його здійсненні.

Згідно зі ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Відповідно до ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно зі ст.1233 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно до ч.1 ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Як встановлено в судовому засіданні, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 (а.с.5, 41), яка до дня своєї смерті проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.6). Після її смерті відкрилась спадщина на земельну ділянку, площею 5.690 га, для товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Лошкарівської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області, кадастровий номер НОМЕР_1 , яка належала спадкодавцю ОСОБА_2 на підставі Державного Акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 від 23.03.2001 року, виданого Нікопольською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області (а.с.9, 43-48). За своє життя на випадок своєї смерті спадкодавиця склала заповіт, відповідно до якого житловий будинок з надвірними побудовами, який розташований в АДРЕСА_1 , та приватизовану земельну ділянку, площею 5.69 га, яка розташована на території Лошкарівської сільської ради і належить їй на підставі Державного акту серії НОМЕР_2 від 23.03.2001 року, заповіла позивачу по справі (а.с.7). Заповіт складено 23.08.2007 року та посвідчено секретарем Лошкарівської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області ОСОБА_3 . Крім позивача інших спадкоємців а ні за законом, а ні за заповітом немає (а.с.49-65). Для оформлення своїх спадкових прав в 2019 році позивач звернувся до Першої Нікопольської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 та видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом (а.с.53). Але постановою державного нотаріуса від 19.06.2019 року за № 1007/02-31 позивачу було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій, а саме - видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом в зв`язку з пропуском строку для прийняття спадщини (а.с.10, 66). Для вирішення цього питання Перша Нікопольська державна нотаріальна контора запропонувала позивачу звернутись до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області. Крім того, під час підготовки документів для оформлення спадкового майна позивачем було втрачено оригінал правовстановлюючого документу на земельну ділянку Протягом шести місяців з часу відкриття спадщини він не заявив про свою відмову від спадщини, а отже, згідно з ч.3 ст.1286 Цивільного кодексу України, він як спадкоємець за заповітом вважається таким, що її прийняв. З цієї причини він не звертався в шестимісячний строк з дня смерті ОСОБА_2 до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини. На даний час, він не може оформити спадок через нотаріальну контору в зв`язку з пропуском строку.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог не заперечувала.

За таких обставин суд вважає за необхідне позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Враховуючи викладене та керуючись ст.2-5, 9-10, 12, 28, 131, 223, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на земельну ділянку, площею 5.690 га, для товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Лошкарівської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області, кадастровий номер НОМЕР_1 , яка належала спадкодавцю ОСОБА_2 на підставі Державного Акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 від 23.03.2001 року, виданого Нікопольською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області, у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду Дніпропетровської області до або через Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: І. О. Кобеляцька-Шаховал