Постанова

від 25.07.2019 по справі 521/10996/19

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа №521/10996/19

Номер провадження 3/521/4755/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2019 року

Суддя Малиновського районного суду м. Одеси Непорада О.М., за участю секретаря Дорич А.А., особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши справу про адміністративне правопорушення, відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, начальник ДУ ОСІ , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ознаками правопорушення, передбаченого п. 6 ч.1 ст. 212-2 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

До Малиновського районного суду м. Одеси з Управління служби безпеки України в Одеській області служби безпеки України надійшов протокол та додані до нього матеріали відносно ОСОБА_1 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого п. 6 ч.1 ст. 212-2 КУпАП.

Згідно протоколу № 64 від 03.06.2019 р., у квітні-травні 2019 року, у ході виконання завдань, покладених на Службу безпеки України, Управлінням Служби безпеки України в Одеській області, під час проведення на підставі ст.37 Закону України Про державну таємницю (надалі - Закон) позапланової комплексної перевірки стану охорони державної таємниці, у державній установі Одеський слідчий ізолятор (м. Одеса, Люстдорфська дорога, 11; надалі - ДУ ОСІ ), було виявлено триваюче порушення чинного законодавства у сфері охорони державної таємниці, яке вчинено начальником ДУ ОСІ , майором внутрішньої служби Шевченком В.М.

Так, під час проведення перевірки встановлено, що ОСОБА_1 , який займає посаду начальника установи (наказ №3257к від 22.08.2018р.), та має допуск до державної таємниці за формою 2 (Розпорядження УСБУ в Одеській області №113-д від 18.07.2018р.), та надано відповідний доступ за посадою (наказ від 06.08.2018р.), не вжив заходів для забезпечення режиму секретності та контролю щодо забезпечення охорони державної таємниці в ДУ ОСІ , передбачених вимогами Закону України Про державну таємницю (далі - Закон), Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях , затвердженого Постановою Кабміну України від 18.12.2013р. №939 (надалі-Порядок-939), внаслідок чого створено загрозу витоку секретної інформації.

Зокрема, ОСОБА_1 , як керівник ДУ ОСІ , на якого згідно ст.5 Закону покладається забезпечення охорони державної таємниці:

-не здійснював контроль за обліком матеріальних носіїв секретної інформації (надалі - МНСІ) з грифом секретності Цілком таємно та Таємно (ст.ст. 5, 37 Закону, п.п. 3, 116, 248 Порядку);

-не здійснювався контроль за роботою щодо навчання співробітників ДУ ОСІ , які допущені до роботи з державною таємницею (ч.ч. 15,16 п. 42 Порядку-939);

-не здійснений контроль за відповідним обладнанням режимного приміщення № 10 для постійного зберігання МНСІ (п. 208 Порядку-939, п.п. 2.14, 3.4, 4.4 2004 Будинки і споруди. Приміщення для зберігання секретних документів та роботи з ними , п. 1.20. НАПБ А.01.001-2014), що складає передумови до несанкціонованого доступу до нього сторонніх осіб;

-не здійснений контроль за розробленням актуальних поіменних списків осіб, згідно яких повинен здійснюватися доступ до режимних приміщень (п. 98 Порядку-939);

-не здійснений контроль за змістом розробленого РСО Плану заходів ДУ ОСІ щодо забезпечення режиму секретності в особливий період (№ 5/14-794дск), який був затверджений начальником ДУ ОСІ 06.11.2018р., який складений лише у декларативній формі та ставить під сумнів застосування його на практиці (п.п. 734, 737, 739, 740, 741 Порядку-939);

-не здійснений контроль за порядком надання доступу до державної таємниці, що виразилося у перебування осіб у режимному приміщенні № 8, де проводяться роботи з секретними документами протягом робочого часу, осіб, які не мають форми допуску та доступу до державної таємниці. Зазначене створює передумови до витоку секретної інформації та порушує вимоги ст. 27 Закону та розділу Надання доступу до державної таємниці Порядку-939 (ст. 27 Закону п.п. 106, 109 Порядку-939);

-втратив контроль за виконанням вимог законодавства у сфері охорони державної таємниці, у тому числі за дотриманням встановленого порядку поводження з МНСІ під час знищення, а саме склад членів комісії вказаний в акті від 02.01.2019р. № 5/14-9дск не повною мірою відповідає складу, який визначений наказом начальника ДУ ОСІ 23.10.2018р. № 876/ОД-18 (п. 421 Порядку-939).

Крім того, начальником ДУ ОСІ ОСОБА_1 не проконтрольовано роботу комісії з перевірки наявності секретних документів, яка підготувала акт (Акт перевірки за І квартал 2019 року від 02.04.2018р. № СІ5/14-196дск, Акт перевірки за 2018 рік від 28.01.2019р.) без відображення порушень вимог законодавства про державну таємницю, а саме:

-під час перевірки було викрито факт недбалого зберігання секретних документів, що виразилось у зберіганні МНСІ без розпису за їх отримання, передача МНСІ без відповідного відображення у внутрішньому опису виконавця, використання та зберігання незареєстрованих МНСІ (п.п. 434, 436, 438 Порядку-939);

-не здійснюється перевірка дотримання виконавцями секретних документів порядку їх зберігання та роботи з ними на робочих місцях, про що свідчать позначки у внутрішніх описах за формою, згідно з додатком 18 до Порядку-939, як приклад, внутрішній опис № 7дск, остання перевірка 27.12.2018р., внутрішній опис № 754дск взагалі не перевірявся (п. 438 Порядку-939).

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого п.6 ч.1 ст.212- КУпАП, не визнав та вказав, що протокол складено з порушеннями, зокрема протокол складений без понятих.

Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, заслухавши думку ОСОБА_1 , суд дійшов наступного висновку.

Норми ч.1 ст. 212-2 КУпАП передбачають настання адміністративної відповідальності за порушення законодавства про державну таємницю.

Об`єктом вказаних правопорушень є охоронювані законом суспільні відносини, що склались у сфері забезпечення збереження інформації, віднесеної до державної таємниці. При цьому ст. 1 Закону України Про державну таємницю визначає, що державна таємниця - це вид таємної інформації, що охоплює відомості у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку, розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці України та які визнані у порядку, встановленому цим Законом, державною таємницею і підлягають охороні державою.

Об`єктивною стороною правопорушень прийнято визначати зовнішню сторону правопорушень, яку складають протиправні діяння (дія чи бездіяльність), викликані цим у суспільстві небезпечні шкідливі наслідки, причинний зв`язок між діянням та його наслідками.

Зі змісту протоколу № 64 від 03.06.2019 у справі про адміністративні правопорушення, відносно ОСОБА_1 вбачається, що службові особи органу СБУ кваліфікують діяння зазначеної особи за п. 6 ч.1 ст. 212-2 КУпАП (невжиття заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці та незабезпечення контролю за охороною державної таємниці).

Діяння, описане у згаданому протоколі про адміністративне правопорушення, характеризується ознаками бездіяльності.

Як випливає зі змісту ст. 212-2 КУпАП суб`єктами порушень законодавства про державну таємницю можуть бути як громадяни, так і посадові особи.

Суб`єкт правопорушення, кваліфікованого за ст. 212-2 КУпАП, має не тільки ознаки загального суб`єкта (осудність, досягнення певного віку), а й інші, котрі свідчать про особливість його правового становища (надання допуску та доступу до державної таємниці в установленому законом порядку).

Суб`єктивна сторона таких правопорушень характеризується наявністю вини у формі умислу чи необережності.

Виходячи з положень ст. 10 КУпАП, умисною є форма вини, яка характеризується тим, що особа усвідомлює суспільну небезпечність свого діяння, передбачає можливість настання негативних наслідків та бажає настання таких наслідків (прямий умисел), або байдуже ставиться до їх настання чи свідомо допускає їх настання (непрямий умисел).

Необережна форма вини характеризується тим, що особа не усвідомлює суспільну небезпечність свого діяння, не передбачає можливість настання негативних наслідків, хоча могла і повинна була усвідомлювати та передбачати - недбалість, або коли особа усвідомлює суспільну небезпечність свого діяння, передбачає можливість настання негативних наслідків, але легковажно розраховує на ненастання таких наслідків самовпевненість (ст. 11 КУпАП).

Як встановлено під час судового розгляду справи про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 на підставі наказу в.о. Державного секретаря, керівника Секретаріату Державного секретаря Міністерства Юстиції України від 22.08.2018 № 3257/к обіймає посаду начальника ДУ ОСІ (а.с. 7).

ОСОБА_1 має допуск до державної таємниці за формою 2 (Розпорядження УСБУ в Одеській області №113-д від 18.07.2018р.), та надано відповідний доступ за посадою (наказ від 06.08.2018р.),

10.07.2017 р. та 04.06.2018 р. ОСОБА_1 підписав зобов`язання громадянина України у зв`язку із доступом до державної таємниці (а.с.9-10), яке передбачає письмову згоду на визначені Законом обмеження прав у зв`язку з допуском до державної таємниці та підтвердив те, що він ознайомлений щодо відповідальності за порушення вимог законодавства у сфері охорони державної таємниці, зобов`язався виконувати вимоги режиму секретності, додержуватись інших вимог законодавства про державну таємницю, у зв`язку з чим, повинен був усвідомлювати протиправний характер своїх дій та передбачати настання можливих шкідливих наслідків.

Вказані порушення, мали місце внаслідок невиконання ОСОБА_1 , як громадянином, взятих на себе зобов`язань у зв`язку з допуском до державної таємниці (ст. 28 Закону, п. 116 Порядку-939), а також невиконання ним, як керівником, завдань, передбачених вимогами законодавства у сфері охорони державної таємниці.

За таких обставин, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням та з точки зору належності, допустимості та достатності, для висновку про вчинення особою адміністративного правопорушення, враховуючи досліджені в справі докази, а саме: протокол про адміністративне правопорушення №64 від 03.06.2019 р.; акт перевірки стану охорони державної таємниці, у державній установі Одеський слідчий ізолятор за №65/11-4701дск від 29.05.2019 р.; наказ №92/ос-вд від 08.04.2019 р.; акт огляду від 26.04.2019 р.; письмові пояснення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 долучених до протоколу; зобов`язання громадянина України у зв`язку з допуском до державної таємниці від 10.07.2017 р. та 04.06.2018 р.; облікову картку громадянина про надання доступу до державної таємниці; наказ №3257/к від 22.08.2018 р.; наказ №2545/к від 09.07.2018 р., приходжу до висновку, що вони переконливо свідчать про те, що ОСОБА_1 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та передбачаючи настання можливих шкідливих наслідків, в період з 18.02.2019р. по 29.04.2019р. не вжив передбачених чинним законодавством України заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці, чим скоїв триваюче адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена п. 6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП (невжиття заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці та незабезпечення контролю за охороною державної таємниці).

При цьому, суд не погоджується з думкою ОСОБА_1 , про те що при оформленні протоколу були порушенні вимоги КУпАП, у зв`язку з тим що протокол складено без понятих, виходячи з наступного.

Стаття 264 КпАП визначає, що особистий огляд може проводитися уповноваженими на те особою однієї статі з оглядуваним і в присутності двох понятих тієї ж статі. Обов`язковість залучення понятих установлена й при огляді речей, у невідкладних випадках і при відсутності особи, у власності (володінні) якої вони перебувають.

Таким чином, участь понятих при складанні вказаного протоколу не є обов`язковою.

Призначаючи ОСОБА_1 вид та міру адміністративного стягнення, судом враховується відсутність обставин, які обтяжують чи пом`якшують відповідальність, особу порушника, її майновий стан, відношення ОСОБА_1 до скоєного.

Наведені в матеріалах справи обставини свідчать про достатність підстав вважати, що застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу, з урахуванням особи правопорушника, буде визнано достатнім, а тому суд приходить до висновку про необхідність застосування адміністративного стягнення у виді штрафу у межах санкції, передбаченої п. 6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись статтями 33, 40-1, ст. 212-2, 264, 268 КУпАП, Закону України Про державну таємницю , Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях , затвердженого Постановою Кабміну України від 18.12.2013р. №939, п. 5 ст. 4 ЗУ Про судовий збір суд, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого п. 6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 30 (тридцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п`ятсот десять) гривень.

На підставі п.5 ч.2 ст. 4 ЗУ Про судовий збір , стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 384 (триста вісімдесят чотири) гривні 20 копійок.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Малиновський районний суд м. Одеси особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги.

Суддя: О.М. Непорада