Ухвала

від 29.07.2019 по справі 904/3796/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про задоволення скарги

29.07.2019м. ДніпроСправа № 904/3796/18

За скаргою Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" (04136, м. Київ, вул. Північно-Сирецька, буд. 1-3) в особі уповноваженої особи на здійснення ліквідації Шевченка А.М.

на бездіяльність державного виконавця Соборного відділу державної виконавчої служби місті Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області

у справі:

за позовом Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" (04136, м. Київ, вул. Північно-Сирецька, буд. 1-3)

до Товариства з обмеженою відповідальністю консультативно-діагностичного медичного центру "Ваш Доктор" (49000, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, буд. 8, кв. 8)

про стягнення 21 407,62 грн.

Суддя Бондарєв Е.М.

За участю секретаря судового засідання Найдьонов Є.О.

Представники:

Від позивача (скаржника): не з`явився

Від відповідача: не з`явився

Від ДВС: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Родовід Банк" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю консультативно-діагностичного медичного центру "Ваш Доктор" про стягнення заборгованості в сумі 21 407,62 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконання відповідачем зобов`язань за договором оренди нежитлового приміщення № 2-НІК від 30.11.2017.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 11.10.2018 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю консультативно-діагностичного медичного центру "Ваш Доктор" про стягнення 21 407,62 грн. за договором оренди нежитлового приміщення № 2-НІК від 30.11.2017 задоволені частково.

На примусове виконання рішення суду 06.11.2018 видано наказ про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю консультативно-діагностичного медичного центру "Ваш Доктор" на користь Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" заборгованість з орендної плати у розмірі 15 815,15 грн., 3% річних у розмірі 207,98 грн., інфляційні втрати у розмірі 189,06 грн., пеню у розмірі 2 367,50 грн., штраф у розмірі 2 715,11 грн., витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 752,71 грн.

До суду 16.07.2019 надійшла скарга Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" на бездіяльність державного виконавця Соборного відділу державної виконавчої служби місті Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, а саме скаржник просить суд:

- визнати бездіяльність державного виконавця Соборного відділу державної виконавчої служби місті Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Чуприною В.О. у виконавчому провадження ВП №58021802 по виконанню виконавчого листа, виданого Господарським судом Дніпропетровської області про стягнення заборгованості за кредитним договором, яка полягає у нездійсненні всіх передбачених Законом України "Про виконавче провадження" заходів щодо примусового виконання судового рішення неправомірною;

- скасувати постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, винесену 30.05.2019 у виконавчому провадженні ВП №58021802 про стягнення заборгованості.

Також скаржник просить суд витребувати до початку розгляду справи з Соборного відділу державної виконавчої служби місті Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області матеріали виконавчого провадження ВП №58021802 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю консультативно-діагностичного медичного центру "Ваш Доктор" на користь Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" заборгованість з орендної плати у розмірі 15 815,15 грн., 3% річних у розмірі 207,98 грн., інфляційні втрати у розмірі 189,06 грн., пеню у розмірі 2 367,50 грн., штраф у розмірі 2 715,11 грн., витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 752,71 грн. та розглянути скаргу за відсутності представника Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк".

Скарга обґрунтована тим, що державним виконавцем не в повному обсязі здійснені виконавчі дії з виконання вказаного виконавчого документа, чим допущено неправомірну бездіяльність. Скаржник вважає, що державним виконавцем Соборного відділу державної виконавчої служби місті Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Чуприною В.О. при винесенні оскаржуваної постанови від 30.05.2019 у виконавчому провадженні ВП №58021802 вимоги Закону України "Про виконавче провадження" були порушені, а саме всупереч основному принципу ефективного та своєчасного виконання рішення суду не здійснено усі необхідні дії, які передбачені вказаним Законом. Державним виконавцем, зокрема не було вжито належних заходів по розшуку майна боржника шляхом направлення запитів до Головного управління статистики відповідної області, до Відділу виконавчої дирекції ФСС НВП ПЗ про надання інформації щодо отримання страхових виплат, до відповідного Відділу архітектури щодо виявлення майна боржника (павільйонів, кіосків), безпосередньо до самого боржника про наявність його майна чи коштів, що належить йому, та яке знаходиться у інших осіб (дебіторська заборгованість). Скаржник вважає, виконавчі дії виконані формально, не в повному обсязі та не у відповідності з вимогами Закону. Дій, які б сприяли ефективному та своєчасному здійсненню заходів примусового виконання рішень в повному об`ємі державним виконавцем не здійснено і в змісті оскаржуваної постанови не відображено. Як наслідок, державним виконавцем всупереч принципам Закону України "Про виконавче провадження" здійснено формальну відписку.

Розпорядженням № 1156 від 17.07.2019 керівника апарату Господарського суду Дніпропетровської області у зв`язку із відпусткою судді Петренко Н.Е. та відповідно до пункту 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматичний розподіл матеріалів справи по вх. №31500/19 справи №904/3796/18.

Відповідно до Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.07.2019 скарга на дії державного виконавця розподілена судді Бондарєву Е.М.

Ухвалою суду від 19.07.2019 прийнята скарга та призначено скаргу до розгляду у судовому засіданні на 29.07.2019 о 12:30 год.

Відповідно до частини першої статті 342 Господарського процесуального кодексу України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду (частина друга статті 342 Господарського процесуального кодексу України).

Представники стягувача, боржника та державний виконавець в судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду скарги повідомлені належним чином.

Розглянувши матеріали поданої скарги та наявні в матеріалах справи докази, суд визнав скаргу такою, що підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

На підставі наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 06.11.2018 №904/3796/18 державним виконавцем Соборного відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції к Дніпропетровській області Чуприною В.О. 10.01.2019 відкрито виконавче провадження №58021802 з примусового виконання наказу.

Державним виконавцем Соборного відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Чуприною В.О. 30.05.2019 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" у зв`язку з відсутністю у боржника майна.

Скаржник вважає, що постанова державного виконавця від 30.05.2019 про повернення виконавчого документа стягувачу №58021802 є незаконною та такою, що підлягає скасуванню.

Обґрунтовуючи подану скаргу, скаржник посилається на те, що державним виконавцем не дотримано вимоги ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", згідно із якою виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, а також пункт 1 ч. 2 зазначеної статті, якими визначено, що виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом, а саме передбачені ч. 3 цієї статті права, які має виконавця під час здійснення виконавчого провадження.

В ході здійснення виконавчого провадження, державним виконавцем не було вжито належних заходів по розшуку майна боржника шляхом направлення запитів до Головного управління статистики відповідної області, до Відділу виконавчої дирекції ФСС НВП ПЗ про надання інформації щодо отримання страхових виплат, до відповідного Відділу архітектури щодо виявлення майна боржника (павільйонів, кіосків), безпосередньо до самого боржника про наявність його майна чи коштів, що належить йому, та яке знаходиться у інших осіб (дебіторська заборгованість). Скаржник вважає, що державним виконавцем не було вжито заходів для встановлення наявності майна боржника у інших осіб.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

У пункті 9 частини другої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість судового рішення.

Статтею 326 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Умови і порядок виконання рішень судів регламентовані Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За змістом ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Згідно з зі ч.1 ст.5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом (ст. 3 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів").

Відповідно до ч. 2 ст.7 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" державний виконавець є представником влади, діє від імені держави і перебуває під її захистом та уповноважений державою здійснювати діяльність з примусового виконання рішень у порядку, передбаченому законом.

Згідно із ч. 1 ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження" під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених Законом України "Про виконавче провадження" заходів примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, при цьому державний виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно із ст.10 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

У відповідності до ч.ч. 1-4 ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження" під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону. Платіжні вимоги на примусове списання коштів надсилаються не пізніше наступного робочого дня після накладення арешту та в подальшому не пізніше наступного робочого дня з дня отримання інформації про наявність коштів на рахунках. Опис та арешт майна здійснюються не пізніш як на п`ятий робочий день з дня отримання інформації про його місцезнаходження. У разі виявлення майна виконавцем під час проведення перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) фізичної особи та місцезнаходженням юридичної особи здійснюються опис та арешт цього майна.

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: 1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; 2) проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників; 3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; 4) за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв`язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду; 5) безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх; 6) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; 7) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; 8) здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв`язку з виконавчим провадженням; 9) використовувати за згодою власника приміщення для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника за їхньою згодою для перевезення майна; 10) звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз`яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення; 11) приймати рішення про відстрочку та розстрочку виконання рішення (крім судових рішень), за наявності письмової заяви стягувача; 12) звертатися до суду з поданням про розшук дитини, про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання; 13) звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб; 14) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з`явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу; 15) залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання; 16) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; 17) застосовувати під час примусового виконання рішень фото- і кінозйомку, відеозапис; 18) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; 19) у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів; 20) залучати в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій суб`єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача; 21) отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком; 22) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом. Під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення ( ч. 3, ч. 5 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження").

Суд зазначає, що вищезазначені права не є абсолютним правом виконавця, а є його обов`язком, оскільки, з урахуванням вимог ч. 1 ст.18 Закону, державний виконавець саме зобов`язаний вживати передбачених Законом заходів щодо примусового виконання рішень. Державний виконавець, для реального, своєчасного та ефективного виконання рішення суду, зобов`язаний вживати всі можливі заходи.

Підстави повернення виконавчого документу стягувачу передбачені статтею 37 Закону України "Про виконавче провадження", зокрема якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Разом з тим, державний виконавець не надав суду належних та достатніх доказів на підтвердження проведення усіх можливих та необхідних дій щодо виконання рішення суду у справі № 904/3796/18, зокрема, щодо розшуку майна боржника чи коштів, що належить йому, та яке знаходиться у інших осіб (дебіторська заборгованість).

Суд зазначає, що бездіяльність державного виконавця позбавляє особу (стягувача) на ефективний судовий захист своїх порушених прав та є порушенням права особи на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, оскільки, як неодноразово зазначалось Європейським судом з прав людини, ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок (Іммобільяре Саффі проти Італії, заява №22774/93, параграф 66, ЄСПЛ 1999-V; Войтенко проти України, заява №18966/02 рішення від 29.06.2004, параграф 39).

Відповідно до ст. 343 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

З огляду на встановлені вище обставини та нормативні приписи в сукупності, суд приходить до висновку про обґрунтованість поданої скарги та необхідність її задоволення.

Керуючись ст. ст. 233 - 236, 342 - 345 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

УХВАЛИВ:

Скаргу Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" на бездіяльність державного виконавця Соборного відділу державної виконавчої служби місті Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області задовольнити.

Визнати бездіяльність державного виконавця Соборного відділу державної виконавчої служби місті Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Чуприною В.О. у виконавчому провадження ВП №58021802 по виконанню виконавчого листа, виданого Господарським судом Дніпропетровської області про стягнення заборгованості за кредитним договором, яка полягає у нездійсненні всіх передбачених Законом України "Про виконавче провадження" заходів щодо примусового виконання судового рішення неправомірною.

Скасувати постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, винесену 30.05.2019 у виконавчому провадженні ВП №58021802 про стягнення заборгованості.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, але може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 254 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Дата складання повного тексту ухвали - 02.08.2019.

Суддя Е.М. Бондарєв