Рішення

від 29.07.2019 по справі 904/1012/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.07.2019м. ДніпроСправа № 904/1012/19

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бєлік В.Г. за участю секретаря судового засідання Єпік А.М.

за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ТК КРЕДИТ", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРТЕКС-М", м. Дніпро

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, м. Київ

про стягнення заборгованості у розмірі 130 000,00 грн. за договором врахування векселя № 371/15 від 04.11.2015 року.

Представники:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи: не з`явився.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ТК Кредит" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортекс-М" заборгованість у розмірі 130 000,00 грн. за договором врахування векселя № 371/15 від 04.11.2015 року.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором врахування векселя № 371/15 від 04.11.2015 року, а саме в частині сплати грошових коштів.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.03.2019 року позовну заяву залишено без руху та зобов`язано позивача протягом 10 днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви, а саме: надати належні докази надіслання копії позовної заяви і доданих до неї документів відповідачу, та надати докази сплати судового збору за вимогу майнового характеру у розмірі 1 921,00 грн.

17.04.2019 року від позивача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява вих. № б/н про усунення недоліків.

Відповідно до п. 2 ст. 50 Господарського процесуального кодексу України, якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.04.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, та залучено у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, та призначено підготовче судове засідання на 06.05.2019 року о 12:20 год.

У підготовче судове засідання 06.05.2019 року представники сторін не з`явились.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.05.2019 року підготовче судове засідання відкладено до 13.06.2019 року о 10:40 год.

14.05.2019 року від представника третьої особи до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшли письмові пояснення вих. № 27-8036/19 від 08.05.2019 року.

12.06.2019 року від представника позивача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання вих. № б/н від 10.06.2019 року про відкладення підготовчого судового засідання.

У підготовче судове засідання 13.06.2019 року представники сторін не з`явились.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2019 року продовжено строк розгляду підготовчого провадження до 18.07.2019 року та підготовче судове засідання відкладено до 09.07.2019 року о 10:40 год.

20.06.2019 року від представника позивача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява вих. № б/н від 10.06.2019 року про відкладення судового засідання.

У підготовче судове засідання 09.07.2019 року представники сторін не з`явились.

У підготовчому судовому засіданні 09.07.2019 року судом були визначені всі необхідні обставини у справі та зібрані відповідні докази, що є підставою для закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 09.07.2019 закрито підготовче провадження. Призначено справу до судового розгляду по суті на 29.07.2019 року о 11:30 год.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, але 22.07.2019 надіслав на адресу суду заяву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, однак, до суду повернувся конверт з ухвалою суду від 09.07.2019 з відміткою "за зазначеною адресою не проживає", але представник відповідача не надав суду інформації щодо зміни юридичної адреси товариства.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, але був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання.

Завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат (ст. 194 Господарського процесуального кодексу України).

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, визнаними судом достатніми, в порядку, вищевизначеному чинними правовими нормами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "ТК Кредит" (далі-банк, позивач), Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛЕВСА" (далі-клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фортекс-М" (далі-векселедавець, відповідач) було укладено договір врахування векселя № 371/15 від 04.11.2015.

Відповідно до п. 1.1 договору банк приймає, а Клієнт передає для врахування 1 (один) простий вексель з наступними реквізитами: Серія АА 0380428, номінальною вартістю 20 000 000,00 грн., дата складання 03.11.2015, строк платежу 09.03.2016.

Згідно п. 2.1. договору сума, що підлягає сплаті Клієнтові за врахований вексель (облікова вартість векселя), складає 19 250 000,00 грн. Дисконт банку при врахуванні векселя за даним Договором складає 750 000,00 грн. Дисконт нараховується Банком в момент врахування векселя.

У відповідності до п. 2.2. договору усі права за врахованими векселями переходять від Клієнта до Банку з моменту його передачі Банкові в порядку, зазначеному в пункті 3.2.1 даного Договору.

Згідно п. 3.1.1. договору банк зобов`язується сплатити Клієнтові за врахований вексель грошову суму в розмірі 19 250 000,00 грн. у порядку, зазначеному в Розділі 4 даного Договору.

У відповідності до п. 4.2. договору банк перераховує Клієнтові грошові кошти за даним Договором на рахунок Клієнта № НОМЕР_1 в АТ КБ "ТК КРЕДИТ", код ЄДРПОУ 36871835, код банку 322830.

На виконання умов договору позивач перерахував на розрахунковий рахунок Клієнтові грошові кошти у сумі 19 250 000,00 грн., що підтверджується випискою по рахунку (а.с. 14).

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Пунктом 2.2. договору передбачено, що усі права за врахованим векселем переходять від Клієнта до Банку з моменту його передачі банкові в порядку, зазначеному в п. 3.2.1 даного Договору.

Відповідно до п. 3.3.1 договору векселедавець зобов`язується здійснити оплату векселя на умовах, визначених у векселі, зазначеному в п. 1.1. цього договору.

Позивач направив на адресу відповідача Акт пред`явлення векселя до платежу від 03.03.2016 щодо необхідності оплати Банку (Векселедержателю) за Вексель суми коштів, що дорівнює ціні врахування за Договором врахування векселя (а.с. 16).

Строк платежу 09.03.2016, проте відповідач не погасив заборгованість за Договором у повному обсязі.

Позивач направив відповідачу претензію з вимогою погасити зазначену заборгованість протягом 3-х днів з дня отримання даної претензії (а.с. 17). Відповідач відповіді на претензію не надав, вимоги залишив без задоволення.

У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів та договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, а порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій. Одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, не допускається. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексу України.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання, або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч.1 ст.14 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" вексель це цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов`язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).

Вказана норма кореспондується з приписами Закону України "Про обіг векселів в Україні", що визначає вексель (як простий, так і переказний) як засіб розрахунків, про що свідчать передбачені статтею 4 цього Закону чіткі вимоги до використання векселів у господарській діяльності, а саме: застосування векселів у розрахунках обов`язково має бути зазначено в договорі; вексель (простий або переказний) видають для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги; номінал векселя на етапі його емісії не може бути вище ніж сума зобов`язання, за яким видають вексель. Особи, винні в порушенні вимог цієї статті, несуть відповідальність згідно з законом.

Статтею 5 Закону України "Про обіг векселів в Україні" визначено, що векселі (переказні та прості) складаються у документарній формі на бланках з відповідним ступенем захисту від підроблення, форма і порядок виготовлення яких затверджуються Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Національним банком України з урахуванням норм Уніфікованого закону, і не можуть бути переведені у бездокументарну форму (знерухомлені).

Відповідно до ч. 1 ст. 70 Конвенції від 07.06.1930 року, якою запроваджено Уніфікований Закон "Про переказний та простий вексель" позовні вимоги до акцептанта, які випливають з переказного векселя, погашаються із закінченням трьох років, які обчислюються від дати настання строку платежу.

Частиною 1 ст. 78 Уніфікованого Закону "Про простий та переказний вексель" векселедавець простого векселя зобов`язаний так само, як акцептант за переказним векселем.

Згідно із статтями 346, 348 Господарського кодексу України кредити позичальникам надаються під відсоток, а банками здійснюється контроль за виконанням умов кредитного договору, цільовим використанням, своєчасним і повним погашенням позички.

Згідно з частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "ТК Кредит" (далі-заставодержатель, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФОРТЕКС-М" (далі-заставодавець, відповідач) було укладено договір № 371/15-1 застави майнових прав за договором № 151 від 02.12.2009 про строковий банківський вклад юридичної особи-резидента від 04.11.2015.

За Договором про строковий банківський вклад юридичної особи-резидента № 151 від "02" грудня 2009 року Заставодавець (відповідач) виступає як Вкладник, а Заставодержатель (позивач) - як Банк.

Згідно п. 1.1. договору заставодавець передає в заставу Заставодержателю належні йому майнові права на повернення грошових коштів, які знаходяться на депозитному рахунку № НОМЕР_2 , що відкритий на підставі Договору про строковий банківський вклад юридичної особи-резидента № 151 від "02" грудня 2009 року в АТ КБ "ТК КРЕДИТ".

Відповідно до п. 1.2. договору майнові права в сумі 5 880 000,00 грн. передаються в забезпечення виконання зобов`язань, що випливають з Договору про врахування векселя №371/15 від „04" листопада 2015 року (та будь-яких додаткових договорів до нього, що можуть бути укладені в майбутньому), укладеного між Заставодержателем, Заставодавцем та ТОВ "ЛЕВСА", щодо врахування векселя, емітованого Заставодавцем номінальною вартістю 20 000 000,00 грн. з датою зворотного викупу строком повернення по "09" березня 2016 року (включно), у порядку та строки, визначені Кредитним договором та Векселем, сплати передбачених Кредитним договором штрафів та інших можливих виплат та штрафних санкцій, визначених в Кредитному договорі.

Зобов`язання, що випливають з Кредитного договору та Векселя надалі називаються - "Боргові зобов`язання"

Згідно п. 1.3. договору сторони домовились оцінити Майнові права у сумі 5 880 000,00 грн.

Між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "ТК Кредит" (далі-заставодержатель, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФОРТЕКС-М" (далі-заставодавець, відповідач) було укладено договір № 371/15-2 застави майнових прав за договором № 151 від 02.12.2009 про строковий банківський вклад юридичної особи-резидента від 04.11.2015.

Згідно п. 1.1. договору заставодавець передає в заставу Заставодержателю належні йому майнові права на повернення грошових коштів, що знаходяться на депозитному рахунку № НОМЕР_3 , що відкритий на підставі Договору про строковий банківський вклад юридичної особи-резидента № 250 від "11" серпня 2014 року в АТ КБ "ТК КРЕДИТ". За Договором про строковий банківський вклад юридичної особи-резидента № 250 від "11" серпня 2014 року Заставодавець виступає як Вкладник, а Заставодержатель - як Банк.

Відповідно до п. 1.2. договору майнові права в сумі 5 640 000,00 грн. передаються в забезпечення виконання зобов`язань, що випливають з Договору про врахування векселя №371/15 від „04" листопада 2015 року (та будь-яких додаткових договорів до нього, що можуть бути укладені в майбутньому), укладеного між Заставодержателем, Заставодавцем та ТОВ "ЛЕВСА", щодо врахування векселя, емітованого Заставодавцем номінальною вартістю 20 000 000,00 грн. з датою зворотного викупу строком повернення по "09" березня 2016 року (включно), у порядку та строки, визначені Кредитним договором та Векселем, сплати передбачених Кредитним договором штрафів та інших можливих виплат та штрафних санкцій, визначених в Кредитному договорі.

Зобов`язання, що випливають з Кредитного договору та Векселя надалі називаються - "Боргові зобов`язання"

Згідно п. 1.3. договору сторони домовились оцінити Майнові права у сумі 5 640 000,00 грн.

Позивач у порядку встановленому законодавством звернув стягнення у позасудовому порядку та задовольнив свої вимоги у сумі 5 880 000,00 грн. та 5 640 000,00 грн.

Отже, заборгованості відповідача перед Позивачем становить 8 480 000,00 грн.

Постановою Правління Національного банку України № 241 від 07.04.2016 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ТК Кредит" відкликано банківську ліцензію та розпочато процедуру ліквідації.

Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на підставі вищезазначеної Постанови Правління Національного банку України прийнято Рішення № 493 від 08.04.2016 "Про початок процедури ліквідації АТ КБ "ТК КРЕДИТ" та делегування повноважень ліквідатора банку".

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 742 від 15.03.2018 "Про продовження строків здійснення процедури ліквідації" та наказом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 109 від 15.03.2018 продовжено строки здійснення процедури ліквідації АТ КБ "ТК КРЕДИТ" з 08.04.2016 до 07.04.2019 та делеговано повноваження ліквідатора банку Грицаку Ігорю Юліановичу

Відповідно до ч. 3 ст. 1 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", відносини, що виникають у зв`язку із виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, регулюються цим законом, іншими законами України, нормативно-правовими актами Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Національного банку України.

Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є спеціальним законом, який має пріоритет перед іншими нормами законодавства під час ліквідації банків та в питаннях регулювання правовідносин у сфері гарантування вкладів фізичних осіб.

Згідно ст. 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", виконання зобов`язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов`язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам у строк, встановлений цим Законом.

Згідно ст. 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку здійснює такі повноваження, зокрема, вживає у встановленому законодавством порядку заходів до повернення дебіторської заборгованості банку, заборгованості позичальників перед банком та пошуку, виявлення, повернення (витребування) майна банку, що перебуває у третіх осіб, оновлює інформацію, що міститься у Кредитному реєстрі Національного банку України; здійснює відчуження активів та/або зобов`язань банку, якщо це було передбачено планом врегулювання, або в інших випадках, передбачених цим Законом.

Згідно ст. ст. 50, 51 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", до ліквідаційної маси банку включаються будь-яке нерухоме та рухоме майно, кошти, майнові права та інші активи банку. Після затвердження виконавчою дирекцією Фонду результатів інвентаризації майна банку та формування ліквідаційної маси Фонд розпочинає передпродажну підготовку та реалізацію майна банку у порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами Фонду, за найвищою вартістю у найкоротший строк.

Враховуючи фінансовий стан і неможливість у зв`язку з цим сплатити судовий збір в повній мірі за звернення до суду з позовом про стягнення 8 480 000,00 грн. заборгованості відповідача за простим векселем позивачем було заявлено позов про стягнення частини суми боргу в розмірі 130 000,00 грн.

Згідно ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідач в судові засідання не з`являвся, до матеріалів справи не надав ані відзиву, ані доказів сплати суми боргу частково або в повному обсязі.

На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Виходячи з викладеного, позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортекс-М" (49020, м. Дніпро, вул. Шевченка, буд. 10, код ЄДРПОУ 32307657) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ТК Кредит" (01054, м. Київ, вул. Дмитрівська, 18/24, код ЄДРПОУ 20050951) - 130 000,00 грн. частина заборгованості врахування векселя та 1 950,00 грн. - витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 02.08.2019

Суддя В.Г. Бєлік