Рішення

від 30.07.2019 по справі 904/1723/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.07.2019м. ДніпроСправа № 904/1723/19

Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г. за участю секретаря судового засідання Сергієнко М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова пошта", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еверест Юкрейн", м. Дніпро

про стягнення суми основного боргу за договором про надання послуг у розмірі 17164грн.50коп., пені у розмірі 3925грн.62коп., 30% річних у розмірі 3272грн.92коп. та інфляційних втрат у розмірі 1604грн.83коп.

Представники:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Нова Пошта" звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еверест Юкрейн" з позовом про стягнення суми основного боргу за договором про надання послуг у розмірі 17164грн.50коп., пені у розмірі 3925грн.62коп., 30% річних у розмірі 3272грн.92коп. та інфляційних втрат у розмірі 1604грн.83коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору про надання послуг з організації перевезення відправлень №204902 від 07.03.2018р. в частині розрахунків за надані послуги.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.05.2019р. позовну заяву прийнято до розгляду суддею Соловйовою А.Є. за правилами спрощеного позовного провадження, відкрито провадження у справі та призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 23.05.2019р.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.05.2019р. розгляд справи по суті відкладено на 18.06.2019р. (суддя Господарського суду Дніпропетровської області Соловйова А.Є.).

Від позивача 05.06.2019р. до суду надійшла заява про розгляд справи без участі його представника за наявними у матеріалах справи документами.

01.07.2019р. у зв`язку з перебуванням судді Господарського суду Дніпропетровської області Соловйової А.Є. у тривалій відпустці, на підставі розпорядження керівника апарату Господарського суду Дніпропетровської області №1019, призначено повторний автоматизований розподіл справи №904/1723/19.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №904/1723/19 передано до розгляду судді Господарського суду Дніпропетровської області Новіковій Р.Г.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.07.2019р. справу №904/1723/19 прийнято до свого провадження суддею Новиковою Р.Г. та призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 30.07.2019р.

У судовому засіданні, призначеному на 30.07.2019р., сторони участі своїх представників не забезпечили. Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений судом строк не скористався.

Суд наголошує на тому, що зі своєї сторони ним здійснені всі необхідні заходи щодо належного повідомлення відповідача про розгляд цієї справи за місцезнаходженням останнього згідно з матеріалами справи та за інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Ухвали по справі надсилались судом завчасно у відповідності до норм, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, та з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013р. №958, що підтверджується штемпелем суду про відправлення вихідної кореспонденції на звороті відповідних судових процесуальних документів.

За інформацією з офіційного веб-сайту оператора поштового зв`язку https://ukrposhta.ua/ поштове відправлення ухвали суду від 03.07.2019р. за №4930008911284 не вручене відповідачу під час доставки з інших причин. Вказаний факт свідчить про належне повідомлення відповідача про виклик до суду у відповідності до 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України.

Разом з тим, стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов`язує учасників судового процесу та їх представників добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Нормами статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконання обов`язків щодо доказів. Тож, суд вважає, що в межах наданих йому повноважень сторонам були створені належні умови для надання доказів та заперечень.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, яка кореспондується із ч. 2 ст. 178 цього Кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. При цьому, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті (ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України).

З огляду на наведені норми чинного законодавства та з урахуванням заяви позивача, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті за відсутності представників сторін за наявними у справі матеріалами.

З`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, суд установив наступне.

07.03.2018р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Нова Пошта" (далі - експедитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Еверест Юкрейн" (далі - замовник) укладено договір №204902 про надання послуг з організації перевезення відправлень (далі - договір).

За умовами пунктів 2.1-2.3 вказаного договору експедитор зобов`язується за плату та за рахунок замовника організувати перевезення відправлення та надання комплексу інших послуг, пов`язаних із організацією перевезення відправлення, а замовник зобов`язується їх прийняти й оплатити на умовах, визначених договором. Експедитор надає замовнику послуги на умовах договору та згідно з умовами, затвердженими експедитором. За надані експедитором послуги замовник сплачує експедитору винагороду згідно з чинними тарифами експедитора, розміщеними на офіційному сайті експедитора novaposhta.ua.

Відповідно до пункту 5.1 договору загальна ціна договору складається із вартості послуг, наданих експедитором протягом строку дії договору. Оплата вартості наданих експедитором послуг відбувається за чинними тарифами експедитора на підставі акту наданих послуг, шляхом перерахування замовником на поточний рахунок експедитора коштів у розмірі 100% вартості послуг упродовж 2 (двох) банківських днів з моменту погодження актів наданих послуг експедитора.

Пунктом 5.3 договору передбачено, що замовник упродовж 2 (двох) робочих днів з дати отримання актів наданих послуг від експедитора підписує надані експедитором 2 (два) примірники актів наданих послуг та повертає експедитору 1 (один) примірник підписаного акту або в той самий строк надає експедитору письмову мотивовану відмову від підписання актів. Не підписання замовником актів упродовж 2 (двох) робочих днів з дати отримання актів від експедитора без надання відповідних письмових пояснень є фактом визнання замовником повного виконання експедитором своїх зобов`язань за договором. У такому разі вважається, що акти погоджено, послуги експедитора надано в повному обсязі та відповідно до умов договору, претензії замовника відсутні й замовник зобов`язаний здійснити оплату послуг згідно з отриманими документами для оплати наданих послуг.

Так, на підтвердження наданих послуг позивач надав односторонньо підписані ним акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) на загальну суму 14940грн. 50коп., а саме:

- акт №НП/3-0028423 від 20.03.2018р., загальна вартість виконаних робіт (послуг) з ПДВ - 313грн.00коп. (а.с. 19);

- акт №НП/3-0031731 від 31.03.2018р., загальна вартість виконаних робіт (послуг) з ПДВ - 240грн.00коп. (а.с. 20);

- акт №НП/3-0043763 від 20.04.2018р., загальна вартість виконаних робіт (послуг) з ПДВ - 121грн.00коп. (а.с. 21);

- акт №НП/3-0048276 від 30.04.2018р., загальна вартість виконаних робіт (послуг) з ПДВ - 2658грн.05коп. (а.с. 22);

- акт №НП/3-0052109 від 10.05.2018р., загальна вартість виконаних робіт (послуг) з ПДВ - 2354грн.00коп. (а.с. 23);

- акт №НП/3-0054412 від 20.05.2018р., загальна вартість виконаних робіт (послуг) з ПДВ - 434грн.50коп. (а.с. 24);

- акт №НП/3-0060542 від 31.05.2018р., загальна вартість виконаних робіт (послуг) з ПДВ - 917грн.50коп. (а.с. 25);

- акт №НП/3-0063172 від 10.06.2018р., загальна вартість виконаних робіт (послуг) з ПДВ - 4233грн.50коп. (а.с. 26);

- акт №НП/3-0066720 від 20.06.2018р., загальна вартість виконаних робіт (послуг) з ПДВ - 2197грн.00коп. (а.с. 27);

- акт №НП/3-0073348 від 30.06.2018р., загальна вартість виконаних робіт (послуг) з ПДВ - 1471грн.95коп. (а.с. 28).

Факт отримання відповідачем вказаних актів, які були направлені позивачем засобами поштового зв`язку у двох примірника разом із рахунками-фактурами на оплату та актом звірки взаєморозрахунків, підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення 31.08.2018р. уповноваженому представнику ТОВ "Еверест Юкрейн" відповідного поштового відправлення (а.с. 30).

Однак, як стверджує позивач, відповідач своїх зобов`язань по поверненню підписаних актів та повній оплаті наданих послуг або по наданню у письмовій формі мотивованої відмови від підписання актів у передбачені договором строки не виконав.

Таким чином, позивач відповідно до п. 5.3 договору вважає, що відповідач погодив надіслані акти та прийняв надані послуги без будь-яких зауважень, у зв`язку з чим у останнього виникло зобов`язання сплатити вартість наданих позивачем послуг.

У зв`язку з відмовою відповідача від виконання своїх зобов`язань за договором за ним перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 14940грн.50коп.

Тож, несплата відповідачем грошових коштів за надані послуги і стала причиною звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

В той же час позивач у прохальній частині позовної заяви просить стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 17164грн.50коп., на яку ним за несвоєчасну оплату вартості наданих послуг нараховані пеня, 30% річних та інфляційні нарахування.

Проте доказів у підтвердження факту надання відповідачу послуг на суму 2224грн.00коп. (17164грн.50коп. - 14940грн.50коп.) матеріали справи не містять і позивачем суду не надано.

Зі змісту статті 11 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільні права та обов`язки виникають, зокрема, з договору.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.ст. 626, 627, 628, 629 Цивільного кодексу України).

Договір про надання послуг з організації перевезення відправлень №204902 від 07.03.2018р., укладений між сторонами в межах чинного законодавства України, - є правомірним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом та він не визнаний судом недійсним (ст. 204 Цивільного кодексу України).

За договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) обов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами (ст. 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність", ст. 929 Цивільного кодексу України).

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України).

В силу положень ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами пунктів 5.1, 5.3 договору відповідач повинен був підписати надіслані позивачем акти наданих послуг упродовж 2-х робочих днів з їх дати отримання - з 31.08.2018р. - та оплатити вартість наданих послуг упродовж 2-х банківських днів з моменту погодження актів наданих послуг експедитора, тобто у строк до 07.09.2018р. включно.

Отже, строк виконання відповідачем зобов`язань, визначених умовами договору, є таким, що настав.

Оскільки, відповідач неналежно виконав свої зобов`язання, які випливають з договору та закону на суму 14940грн.50коп., то вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 17164грн.50коп. підлягає частковому задоволенню в сумі 14940грн.50коп. В частині вимоги позивача про стягнення основного боргу в розмірі 2224грн.00коп. слід відмовити за недоведеністю факту надання відповідачу послуг на вказану суму.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Однак, якщо зобов`язання не виконано належним чином, то на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов`язки, в тому числі передбачені ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, зокрема, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Крім того, приписами п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

У відповідності до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

За умовами підпункту 6.3.1 пункту 6.3 договору за несвоєчасну та/або неповну оплату наданих експедитором послуг замовник сплачує експедитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу та 30% річних від суми заборгованості. Строк нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язань є більшим, ніж це передбачено ч. 6 ст. 232 ГКУ, і становить 1 рік від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Позивач за порушення відповідачем узгоджених сторонами у договорі строків оплати наданих послуг нарахував та заявив до стягнення з нього пеню в сумі 3925грн.62коп. за період з 03.09.2018р. по 22.04.2019р.

Перевіркою наведеного в позові розрахунку пені, судом виявлено помилки як у сумі заборгованості, взятої за основу розрахунку, так й у визначенні початкової дати нарахування пені.

Позивачем необгрунтовано нараховано пеню на заборгованість в сумі 17164грн.50коп. замість 14940грн.50коп. Датою початку періоду нарахування пені позивачем визначено 03.09.2018р., що не відповідає умовам пунктів 5.1, 5.3 договору. Відповідно до пунктів 5.1, 5.3 договору зобов`язання по оплаті вартості послуг мало бути виконано відповідачем до 06.09.2018р. включно, оскільки 01.09.2018р. та 02.09.2018р. є вихідними днями (з 31.08.2018р. - два робочих дні на підписання актів (03.-04.09.2018р.) та два банківських дні (05-06.09.2018р.) на оплату з дати погодження актів). А отже, право на нарахування пені за прострочення виконання відповідачем зобов`язання виникло у позивача лише 07.09.2018р.

Тож, після здісненого судом перерахунку пеня на заборгованість в сумі 14940грн.50коп. за період з 07.09.2018р. по 22.04.2019р. становить 3359грн.77коп., з огляду на що суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог у цій частині позову. У задоволенні позовних вимог про стягнення пені в сумі 565грн.85коп. слід відмовити.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення 30% річних у сумі 3272грн.91коп. за період з 03.09.2018р. по 22.04.2019р. та інфляційні нарахування у сумі 1604грн.83коп. за період з 03.09.2018р. по 22.04.2019р.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіркою наданого позивачем розрахунку 30% річних на загальну суму 3272грн.91коп. судом виявлено помилки аналогічні тим, що допущені при нарахуванні пені.

Після здісненого судом перерахунку річні у розмірі 30% на заборгованість в сумі 14940грн.50коп. за період з 07.09.2018р. по 22.04.2019р. становлять 2799грн.81коп., у зв`язку з чим вимоги позивача про стягнення з відповідача суми 30% річних підлягають частковому задоволенню. У задоволенні позовних вимог про стягнення 30% річних у сумі 473грн.11коп. слід відмовити.

Дослідженням розрахунку інфляційних збитків судом виявлено помилку у визначенні позивачем суми заборгованості, взятої за основу розрахунку, та періоду нарахуванння інфляційних збитків.

Згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур`єр".

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Відповідач згідно з умовами договору повинен був підписати надіслані позивачем акти наданих послуг та оплатити їх вартість у строк до 06.09.2018р., тому розмір боргу з урахуванням індексу інфляції повинен визначатись виходячи з суми боргу, що існувала на останній день вересня 2018 року, помноженої на індекс інфляції за період прострочення починаючи з жовтня 2018 року. Останнім місяцем нарахування інфляційних збитків є березень 2019р., оскільки на дату звернення позивача до суду з даним позовом (25.04.2019р.) ще не було опубліковано індексу інфляції за квітень 2019р.

Після перерахунку інфляційні нарахування за період з жовтня 2018 року по березень 2019 року становлять 965грн.58коп., тому вимога позивача про стягнення з відповідача суми інфляційних нарахувань підлягає частковому задоволенню. У позовних вимогах про стягнення інфляційних нарахувань у сумі 639грн.25коп. слід відмовити..

З огляду на вимоги ч.ч. 1,3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно із ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч.ч. 1, 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України). Позивачем доведено та документально підтверджено обставини, на які він посилався, як на підставу своїх вимог.

В силу ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Відповідач у судові засідання жодного разу не з`явився, своїми правами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, не скористався, будь-яких заперечень проти позову або доказів належного виконання своїх зобов`язань не надав, доводів позивача не спростував.

З огляду на вищенаведене позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог у сумі 1632грн.33коп.

Керуючись нормами статей Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, ст.ст. 3, 4, 13, 20, 41, 42, 74, 76-80, 91, 129, 237, 238, 240, 241, 242, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Пошта" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еверест Юкрейн" про стягнення суми основного боргу за договором про надання послуг у розмірі 17164грн.50коп., пені у розмірі 3925грн.62коп., 30% річних у розмірі 3272грн.92коп. та інфляційних втрат у розмірі 1604грн.83коп. - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Еверест Юкрейн" (ідентифікаційний код 39810450; місцезнаходження: 49080, м. Дніпро, вул. Пестеля, буд. 27А) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Пошта" (ідентифікаційний код 31316718; місцезнаходження: 03131, м. Київ, Столичне шосе, буд. 103, корп. 1, пов. 9) суму боргу в розмірі 14940грн.50коп., пеню в розмірі 3359грн.77коп., 30% річних в розмірі 2799грн.81коп., суму інфляційної складової в розмірі 965грн.58коп. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 1632грн.33коп.

Відмовити у задоволенні вимог про стягнення суму боргу в розмірі 2224грн.00коп., пені в розмірі 565грн.85коп., 30% річних в розмірі 473грн.11коп., суми інфляційної складової в розмірі 639грн.25коп.

Видати наказ після набрання чинності рішенням.

В судовому засіданні 30.07.2019р. відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 02.08.2019р.

Суддя Р.Г. Новікова