Рішення

від 24.07.2019 по справі 904/2348/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.07.2019м. ДніпроСправа № 904/2348/19

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бєлік В.Г. за участю секретаря судового засідання Єпік А.М.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАГОНОРЕМОНТНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ТРАНСРЕМ", м. Дніпро

до Акціонерного товариства "ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ЗАВОД З РЕМОНТУ ТА БУДІВНИЦТВУ ПАСАЖИРСЬКИХ ВАГОНІВ", м. Дніпро

про стягнення заборгованості за поставлений товар за договором № 2509-1 від 25.09.2017 року та штрафних санкцій у розмірі 1 105 817,70 грн.

Представники:

від позивача: Лобода І.О., ордер ЗП № 105351 від 03.06.2019 року, адвокат;

від відповідача: не з`явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВАГОНОРЕМОНТНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ТРАНСРЕМ" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Акціонерного товариства "ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ЗАВОД З РЕМОНТУ ТА БУДІВНИЦТВУ ПАСАЖИРСЬКИХ ВАГОНІВ", в якій просить суд стягнути з відповідача: заборгованість у розмірі 924 979,20 грн. за договором № 2509-1 від 25.09.2017 року; пеню - 135 273,40 грн.; індекс інфляції - 34 2017,19 грн., 3% річних - 11 347,91 грн., Покласти на відповідача судові витрати у розмірі 28 813,27 грн., які складаються з судового збору у розмірі 16 587,27 грн., професійна правнича допомога - 12 226,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором № 2509-1 від 25.09.2017 року, а саме в частині несплати коштів за поставлений позивачем товар.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.06.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, та призначено підготовче судове засідання на 04.07.2019 року о 10:00 год.

04.07.2019 року від відповідача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшли відзив на позовну заяву вих. № б/н від 03.07.2019 року та клопотання вих. № б/н від 03.07.2019 року про відкладення судового засідання.

У підготовче судове засідання 04.07.2019 року представник відповідача не з`явився.

У підготовчому судовому засіданні 04.07.2019 року позивачем зазначено, що ним було надано всі можливі та допустимі докази по справі.

Судом були визначені всі необхідні обставини у справі та зібрані відповідні докази, що є підставою для закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 04.07.2019 закрито підготовче провадження. Призначено справу до судового розгляду по суті на 24.07.2019 о 10:30год.

17.07.2019 представник позивача подав до суду відповідь на відзив, в якому зазначив, що заперечення відповідача є необґрунтованими та безпідставними.

22.07.2019 представник відповідача подав до суду відзив (уточнений) на позовну заяву, в якому просив суд вимоги щодо стягнення пені задовольнити частково, розстрочити виконання рішення суду на 12 місяців рівними частинами щомісячно та у задоволенні вимог щодо стягнення витрат на правничу допомогу відмовити.

23.07.2019 представник відповідача подала до суду відповідь на відзив (уточнений) на позовну заяву, яким просить суд вимогу щодо розстрочення виконання рішення суду залишити без задоволення.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, але 24.07.2019 подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв`язку з неможливістю явки уповноваженого представника у судове засідання.

Завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат (ст. 194 Господарського процесуального кодексу України).

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, визнаними судом достатніми, в порядку, вищевизначеному чинними правовими нормами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВАГОНОРЕМОНТНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ТРАНСРЕМ" (далі-позивач, постачальник) та Акціонерним товариством "ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ЗАВОД З РЕМОНТУ ТА БУДІВНИЦТВУ ПАСАЖИРСЬКИХ ВАГОНІВ" (далі-відповідач, покупець) укладений договір № 2509-1 від 25.09.2017.

Згідно п. 1.1. договору постачальник зобов`язується передати у власність покупця продукцію в терміни, асортименті, кількості та за цінами, узгодженими Сторонами в Додатках до цього Договору, а Покупець зобов`язується прийняти Товар та сплатити за нього грошові кошти в порядку і строки, встановлені цим Договором та відповідним Додатком до нього.

Додатки та Додаткові угоди до цього Договору є його невід`ємною частиною.

В силу ст. 712 Цивільного кодексу України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Правовідносини, що склалися між сторонами, є правовідносинами поставки, які регулюються нормами законодавства про поставку товару в тому числі параграфом 3 глави 54 Цивільного кодексу України.

Відповідно до п. 3.1 договору обсяг поставок Товару за цим Договором визначається Додатками до нього, які є невід`ємною його частиною.

Згідно п. 3.2 договору поставка Товару здійснюється на умовах DDP (склад Покупця) згідно "Інкотермс 2010".

Терміни поставок кожної окремої партії Товару за цим Договором визначається графіком поставок, який обумовлюється в Додатках до цього Договору, які є невід`ємною його частиною (п. 3.3 договору).

Між сторонами було підписано додатки № 1 від 25.10.2017, № 2 від 25.10.2017, № 3 від 27.10.2017, № 4 від 01.02.2018, № 5 від 15.02.2017, № 6 від 07.11.2018, № 7 від 07.11.2018 до договору № 2509-1 від 25.09.2017.

Позивач умови договору виконав, у період з 26.11.2018 по 09.01.2019 поставив відповідачу товар на загальну суму 2 646 636,00 грн., що підтверджується видатковими накладними та довіреностями (а.с. 21-54).

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець, зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 ГК України).

Згідно п. 2.1 договору ціна Товару визначається в Додатках до цього Договору, що є його невід`ємною частиною.

Відповідно до п. 2.2. договору загальна сума цього Договору визначається Додатками до нього, які є його невід`ємною частиною.

Відповідач лише частково виконав умови спірного договору, оплативши поставлений товар не в повному обсязі, а лише у сумі 1 721 644,80 грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків, у зв`язку з чим залишилась заборгованість у розмірі 924 979,20 грн. (а.с. 55-57).

Згідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Як визначено у ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За наведеного, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за поставлений товар у сумі 924 979,20 грн.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

За змістом ст.ст. 549, 551 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме i нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмiр встановлюється договором або актом цивiльного законодавства.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн.

Пунктом 8.3. Договору передбачена відповідальність Відповідача за затримку оплати за Товар, а саме за прострочку оплати Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі 0,1 % від загальної суми несплаченого Товару за кожний день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки Національного Банку України.

За розрахунком позивача, сума пені, заявлена до стягнення за загальний період з 04.01.2019 по 03.06.2019 складає 135 273,40 грн.

Перевіривши розрахунок позивача, судом встановлено, що розрахунок пені відповідає вимогам чинного законодавства.

Зменшення розміру пені на 50%, обґрунтовуючи важким фінансовим станом відповідача.

Частиною 1 ст. 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій; при цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу; якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно з ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідачем подані до справи докази знаходження підприємства у скрутному матеріальному становищі. Як вбачається зі Звіту про фінансові результати за 2018 рік, збитки становлять 14 003 000 грн. Заборгованість відповідача перед державним бюджетом становить 9 085 000 грн. Також до матеріалів справи подані докази наявності заборгованості ПАТ "Українська залізниця" перед відповідачем в сумі 22 399 600,00 грн., що заважає своєчасному та повному виконанню відповідачем прийнятих на себе зобов`язань перед позивачем.

Враховуючи викладене, з урахуванням інтересів обох сторін суд вважає за можливе зменшити розмір пені на 50% в сумі 67 636,70грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем надано розрахунок 3% річних за період з 04.01.2019 по 03.06.2019 у розмірі 11 347,91 грн. та інфляційних втрат за період з січня 2019 по квітень 2019 у розмірі 34 217,19 грн.

Перевіривши розрахунок за визначений позивачем період, судом встановлено, що нарахування 3% річних та інфляційних втрат проведено у відповідності до умов договору та вимог чинного законодавства, що є підставою для стягнення суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних в сумах визначених позивачем.

Згідно ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідачем не надано доказів виконання зобов`язання перед позивачем в повному обсязі або частково, не надано контррозрахунку суми позову.

Виходячи з викладеного, позов підлягає частковому задоволенню з урахуванням зменшення судом суми пені належної до стягнення.

Крім того, відповідачем заявлено клопотання про розстрочення виконання рішення суду на 12 місяців.

Суд вважає за можливе частково задовольнити таке клопотання з огляду на таке.

Відповідно до ч.ч. 1-5 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Отже, вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення, суд повинен враховувати обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, а також ступінь вини відповідача у виникненні спору та інші обставини справи.

Обставини, які заважають виконанню рішення суду у цій справі, такі саме, як і підстави зменшення суми пені, належної до стягнення, а саме, збитки становлять 14 003 000 грн. Заборгованість відповідача перед державним бюджетом становить 9 085 000 грн., заборгованість ПАТ "Українська залізниця" перед відповідачем в сумі 22 399 600,00 грн., збитки становлять 14 003 000 грн. Заборгованість відповідача перед державним бюджетом становить 9 085 000 грн.

В той же час зобов`язання перед відповідачем не виконується більш ніж шість місяців. З урахуванням інтересів обох сторін суд вважає за можливе розстрочити виконання рішення на два місяці з оплатою рівними частинами по 519 090,50 грн. протягом серпня і вересня 2019 року.

Положеннями ст. 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, судовий збір і витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України сплачений позивачем судовий збір в сумі 16 587,27 грн. покладається на відповідача.

Позивач також заявив до стягнення з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 12 226,00 грн.

Відповідно до ст.126 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Поняття особи, котра є адвокатом, наводиться в статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", котра зазначає, що адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Позивачем на підтвердження оплати послуг з надання правничої допомоги подано Додаткову угоду № 1 від 03.06.2019 до Договору 03-06/1 від 03.06.2019 якою сторони погодили розмір гонорару адвоката та прибуткові касові ордери від 02.07.2019 і 04.07.2019 про сплату суми 12 226,00 грн. в повному обсязі.

Враховуючи те, що позивач надав до суду докази надання правничої допомоги, довів суду витрачений час адвокатом на вирішення всіх питань, які виникають при вирішення даного спору суму в 12 226,00 грн. вартості послуг адвоката вважає обґрунтованими.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства "ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ЗАВОД З РЕМОНТУ ТА БУДІВНИЦТВУ ПАСАЖИРСЬКИХ ВАГОНІВ" (49024, м. Дніпро, вул. Універсальна, буд. 10, код ЄДРПОУ 00554514) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАГОНОРЕМОНТНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ТРАНСРЕМ" (49000, м. Дніпро, вул. Робоча, буд. 178, код ЄДРПОУ 41448994) - 924 979,20 грн. - основного боргу, 67 636,70 грн. - пені, 11 347,91 грн. - 3% річних, 34 217,19 грн. - інфляційних втрат, 16 587,28 грн. - витрат зі сплати судового збору та 12 226,00 грн. - витрат на професійну правничу допомогу.

Розстрочити виконання рішення суду на два місяці зі сплатою рівними частинами по 519 090,50 грн. протягом серпня і вересня 2019 року.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 02.08.2019

Суддя В.Г. Бєлік