Рішення

від 29.07.2019 по справі 908/1256/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 18/76/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.07.2019 справа № 908/1256/19

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Носівець В.В.

розглянувши матеріали справи № 908/1256/19

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпромстрой» (адреса місцезнаходження: 69035, м. Запоріжжя, просп. Соборний, буд. 145, корпус В, кв. 37; адреса для листування: 69006, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, 1/2, оф. 36)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Юфком Строй» (69037, місто Запоріжжя, вул. Рекордна, буд. 18-В, кімн. 301)

про стягнення 5720,00 грн.

Без виклику учасників справи

Заявлено позовні вимоги про стягнення 5720,00 грн. на підставі актів надання послуг №102 від 01.12.2017 та № 37 від 22.03.2018.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.05.2019 справу № 908/1256/19 передано на розгляд судді Носівець В.В.

Ухвалою суду 28.05.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 908/1256/19, присвоєно справі номер провадження 18/76/19, на підставі ст. 252 ГПК України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідно до ч. ч. 2, 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін суду не надходило.

Тридцятиденний термін, наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, строк вчинення яких обмежений тридцятьма днями з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться, сплив 27.06.2019.

Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Шістдесят днів з дня відкриття провадження у даній справі спливає 29.07.2019 (з урахування того, що останній день процесуального строку припадає на вихідний день).

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 29.07.2019.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на виконання усної домовленості, досягнутої сторонами, позивачем згідно актів наданих послуг № 102 від 01.12.2017 та № 37 від 22.03.2018 надано відповідачу послуги на загальну суму 12720,00 грн., вартість яких відповідачем сплачено частково. Заборгованість відповідача за надані послуги складає 5720,00 грн. Направлена на адресу відповідача претензія від 03.12.2018 залишена останнім без відповіді та задоволення. Посилаючись на приписи ст.ст. 205, 525, 526, 530, 901 ЦК України та ст.ст. 181, 193 ГК України, позивач просив позов задовольнити.

Позивач належним чином повідомлений про розгляд справи, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштової кореспонденції повноважному представнику позивача 14.06.2019.

Господарським судом Запорізької області 12.06.2019 отримано заяву позивача, згідно якої на виконання ухвали суду від 28.05.2019 для огляду надано оригінали документів, які долучені до позовної заяви, в т.ч. акти наданих послуг № 102 від 01.12.2017 та № 37 від 22.03.2018, платіжне доручення № 193 від 20.12.2017, претензію-вимогу № 13/0312 від 02.12.2018, рахунок на оплату № 94 від 01.12.2017.

Згідно зі ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням товариства з обмеженою відповідальністю «Юфком Строй» є: 69037, місто Запоріжжя, вул. Рекордна, буд. 18-В, кімната 301.

Ухвала суду від 28.05.2019 про відкриття провадження у справі, що направлена відповідачу на адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, яка співпадає з відомостями, зазначеними в позові, повернута відділенням поштового зв`язку до господарського суду Запорізької області із зазначенням причини повернення «за закінченням терміну зберігання» .

Зазначене свідчить, що судом вжиті всі заходи щодо належного повідомлення відповідача про розгляд справи.

Ухвалою господарського суду Запорізької області про відкриття провадження у справі від 28.05.2019 у справі № 908/1256/19 відповідачу запропоновано подати відзив у строк до 21.06.2019. Відзив на адресу суду від відповідача не надійшов.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження, суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи у судовому засіданні без виклику учасників справи, суд

ВСТАНОВИВ:

На підставі усної домовленості в період грудень 2017 року та березень 2018 року товариством з обмеженою відповідальністю «Запорожпроект Плюс» (виконавцем, який в подальшому змінив найменування, позивачем у справі) надано товариству з обмеженою відповідальністю «Юфком Строй» (замовнику, відповідачу у справі) послуги з оренди вантажного автомобіля (екскаватора) з водієм на загальну суму 12720,00 грн.

Вказані обставини підтверджуються актами наданих послуг № 102 від 01.12.2017 на суму 7920,00 грн. та № 37 від 22.03.2018 на суму 4800,00 грн.

Рішенням загальних зборів учасників ТОВ Запоріжпроект Плюс , оформленим протоколом від 13.03.2018, змінено найменування товариства з обмеженою відповідальністю Запорожпроект Плюс на товариство з обмеженою відповідальністю Інтерпромстрой .

Відповідач взяті на себе зобов`язання по оплаті вартості отриманих послуг в повному обсязі не виконав, оплативши 7000,00 грн. 20.12.2017, що призвело до утворення заборгованості за отримані послуги в сумі 5720,00 грн.

Позивачем на адресу відповідача 06.12.2018 направлено претензію-вимогу № 13/0312 від 03.12.2018 про сплату боргу протягом семи календарних днів з моменту її отримання, що підтверджується долученими до матеріалів справи доказами відправки кореспонденції.

Зазначена вимога позивача залишена відповідачем без відповіді та без задоволення.

Неналежне виконання відповідачем зобов`язання щодо повної оплати вартості отриманих послуг стало підставою для звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, суд визнав позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини… Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України, згідно з якою господарські зобов`язання між суб`єктами господарювання виникають, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Відповідно до приписів ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За змістом пунктів 2, 4 зазначеної статті, правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Статтею 205 Цивільного кодексу України визначено:

1. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

2. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

3. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Стаття 207 Цивільного кодексу України закріплює, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно із ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Як випливає з матеріалів справи, згідно із підписаними сторонами актами наданих послуг № 102 від 01.12.2018 та № 37 від 22.03.2018 між позивачем та відповідачем склалися господарські відносини, у розумінні ст. 202 ЦК України, що породили взаємні обов`язки, а саме: обов`язки позивача полягали у наданні за плату послуг відповідачеві, а обов`язки відповідача - у прийнятті послуг та оплаті їх вартості.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містить ст. 193 Господарського кодексу України.

Нормами ст. 759 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 760 ЦК України предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму. Предметом договору найму можуть бути майнові права. Особливості найму окремих видів майна встановлюються цим Кодексом та іншим законом.

За визначенням ч.ч. 1, 2 ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму.

Статтею 798 ЦК України передбачено, що предметом договору найму транспортного засобу можуть бути повітряні, морські, річкові судна, а також наземні самохідні транспортні засоби тощо. Договором найму транспортного засобу може бути встановлено, що він передається у найм з екіпажем, який його обслуговує. Сторони можуть домовитися про надання наймодавцем наймачеві комплексу послуг для забезпечення нормального використання транспортного засобу.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Надані позивачем послуги прийнято відповідачем без зауважень, про що свідчать підписані сторонами акти наданих послуг № 102 від 01.12.2017 та № 37 від 22.03.2018.

Згідно платіжного доручення № 193 від 20.12.2017 відповідачем перераховано на розрахунковий рахунок позивача 7000,00 грн. з призначенням платежу: оплата за оренду вантажного автомобіля (екскаватора) зг. рах. № 94 від 01.12.2017.

Відповідач свої зобов`язання щодо оплати вартості наданих послуг, всупереч вимог чинного законодавства України, не виконав, що призвело до утворення у останнього заборгованості на суму 5720,00 грн., у зв`язку з чим позивачем 06.12.2018 на адресу відповідача направлено відповідну претензію з вимогою оплати боргу протягом семи календарних днів з моменту отримання вимоги. Згідно відомостей, розміщених на сайті Укрпошти, вимогу позивача отримано відповідачем 27.01.2019. Відповідач свої зобов`язання по оплаті послуг не виконав і після отримання вимоги позивача.

Факт порушення відповідачем умов, визначених змістом зобов`язання, та факт несплати відповідачем у визначений у претензії-вимозі термін вартості отриманих послуг є доведеним. Доказів погашення суми боргу відповідачем суду не надано.

Враховуючи викладене, суд визнав, що позовна вимога про стягнення з відповідача 5720,00 грн. основного боргу за отримані послуги заявлена обґрунтовано і підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).

Відповідач не скористався наданим йому законом правом відповідно до ст. 74 ГПК України і не надав до суду доказів, які могли б свідчити про виконання ним зобов`язання по оплаті отриманих послуг.

Судовий збір на підставі пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 46, 74, 76-80, 129, 233, 236-242, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Юфком Строй» (69037, місто Запоріжжя, вул. Рекордна, буд. 18-В, кімн. 301, ідентифікаційний код 40533308) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпромстрой» (адреса місцезнаходження: 69035, м. Запоріжжя, просп. Соборний, буд. 145, корпус В, кв. 37; адреса для листування: 69006, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, 1/2, оф. 36, ідентифікаційний код 40162609) 5720,00 грн. (п`ять тисяч сімсот двадцять грн. 00 коп.) основного боргу та 1921,00 грн. (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну грн. 00 коп.) судового збору. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст.ст. 240, 241 ГПК України 01.08.2019.

Суддя В.В. Носівець