Рішення

від 31.07.2019 по справі 910/5531/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

31.07.2019Справа № 910/5531/19

Господарський суд міста Києва у складі: головуючого судді - Князькова В. В.,

за участю секретаря судового засідання Скокіна О. Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом за позовом Публічного акціонерного товариства Запоріжжяобленерго , м.Запоріжжя

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Будальянс , м.Київ

про стягнення 897 492,71 грн, -

За участю представників:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство Запоріжжяобленерго звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Будальянс про стягнення 897 492,71 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем прийнятих на себе зобов`язань за договором про постачання електричної енергії № 10651 від 27.05.2008 в частині виконання обов`язків щодо забезпечення збереження і цілісності засобів обліку електричної енергії та пломб відповідно до акта про пломбування, у зв`язку з чим позивач вказує на наявність правових підстав для стягнення з відповідача вартості недорахованої електричної енергії на суму 897 492,71 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.05.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 12.06.2019.

12.06.2019 судом відкладено підготовче судове засідання на 03.07.2019 у зв`язку з неявкою представників сторін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.07.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 31.07.2019.

У судове засідання 31.07.2019 представники сторін не з`явились.

Згідно з заявою представника позивача від 24.07.2019 остання просила суд розглянути справу за відсутності представника Публічного акціонерного товариства Запоріжжяобленерго .

Представник відповідача в судове засідання втретє не з`явився, відзив на позов не надав, про причини своєї неявки суд не повідомив. При цьому, належне повідомлення Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Будальянс про розгляд справи судом підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень № 0103048926537 та №0103048927061 (за місцем фактичного місцезнаходження відповідача).

Конверти з ухвалами суду, направлені на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, були повернуті відділенням поштового зв`язку з відмітками за закінченням встановленого строку зберігання .

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Щодо належного повідомлення відповідача про розгляд даної справи суд наголошує, що згідно з частиною сьомою статті 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У даному контексті також слід враховувати правову позицію Європейського суду з прав людини у справі Пономарьов проти України (заява № 3236/03, Страсбург, 03.04.2008), згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

За приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України Про доступ до судових рішень усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України Про доступ до судових рішень для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України Про доступ до судових рішень ).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі як на офіційному веб-порталі судової влади України (http://ki.arbitr.gov.ua/sud5011/gromadyanam/csz), так і у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки; 3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з`явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; 4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з`явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов`язковою.

Згідно з частиною другою статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За висновками суду, з огляду на неявку представника відповідача, який не скористався наданими йому процесуальними правами, приймаючи до уваги заяву позивача про розгляд справи без участі його представника, господарський суд дійшов висновку, що у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами, а неявка представників сторін перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до частини третьої статті 222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального пристрою не здійснювалось у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи.

У судовому засіданні судом підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив наступні фактичні обставини справи.

27.05.2008 між Відкритим акціонерним товариством Запоріжжяобленерго (найменування змінено на Публічне акціонерне товариство Запоріжжяобленерго ) (постачальник електричної енергії) та Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія Будальянс (споживач) укладено договір № 10651 про постачання електричної енергії (далі - Договір), відповідно до умов якого постачальник електричної енергії постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками, що є його невід`ємними частинами. Точки продажу електричної енергії визначаються Додатком № 2 (п. 1 Договору).

Згідно з п. 9.4 Договору він набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2008. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії.

Договір та Додатки до нього підписані обома сторонами та скріплені їхніми печатками. Відомості про заяву будь-якої зі сторін про припинення дії або про перегляд умов Договору у матеріалах справи відсутні.

21.03.2016 складено акт № 19В про опломбування елементів розрахункового засобу обліку електричної енергії до 1000 В на об`єкті Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Будальянс за адресою: м. Запоріжжя, вул. Бородинська, 1.

01.09.2016 посадовими особами постачальника електричної енергії складено акт про порушення № 001130 на об`єкті за адресою: м . Запоріжжя, вул. Бородинська, 1, в якому зафіксовано факт порушення пломб, що були встановлені на огородженні трансформаторів струму та клемній кришці лічильника і випробувальному клемнику - пломби ВАТ Запоріжжяобленерго № 13179763, № 13179764, № 13179762.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 02.08.2018 у справі № 908/607/17, яке набрало законної сили, відмовлено у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Будальянс до Публічного акціонерного товариства Запоріжжяобленерго про скасування оперативно-господарської санкції у вигляді нарахування вартості недорахованої електроенергії в розмірі 997 589,14 грн.

Як було встановлено Господарським судом Запорізької області при розгляді справи № 908/607/17, рейдовою бригадою постачальника електричної енергії 01.09.2016, за участю відповідального за електрогосподарство позивача ОСОБА_1 , призначеного наказом товариства № 9 від 01.11.2007, проведено технічну перевірку об`єкту електропостачання за адресою: АДРЕСА_2 , за результатами якої складено акт про порушення ПКЕЕ № 001130.

Підставою для складання Акту про порушення стало виявлення порушення споживачем п. 10.2 ПКЕЕ, а саме: Пошкодження пломб з відбитками тавр Енергопостачальника, які були установлені на огородженні трансформаторів струму та клемній кришці лічильника і випробувальному клемнику - пломби ВАТ Запоріжжяобленерго № 13179763, № 13179764, № 13179762. Порушення виявлено під час візуального огляду приладу обліку. Фазування не порушено, мережа живлення 0,38 кВ .

На засіданні комісії з розгляду актів про порушення 16.03.2017 прийнято рішення виконати розрахунок недоврахованої електричної енергії по акту згідно підпункту 2 пункту 2.1 Методики, за період роботи з 21.03.2016 (з дати акту про пломбування № 1913) по 01.09.2016, час роботи - 24 год. (згідно п. 6 додатку № 5 до договору), та визначити обсяг недоврахованої електричної енергії у кількості 485832 кВт/год. на суму 997 589,14 грн.

Банківською випискою з рахунку позивача за 28.01.2019 підтверджується, що відповідачем було сплачено 59 000,00 грн з призначенням платежу плата за недорах. ел. ен. зг акту про порушення № 00001130 від 01.09.2016 .

24.01.2019 відповідач звернувся до позивача з заявою про зарахування суми переплати в розмірі 41 096,43 грн в рахунок погашення заборгованості за актом про порушення № 001130 від 01.09.2016.

Згідно з довідкою від 22.04.2019, виданою підрозділом Запорізькі міські електричні мережі Публічного акціонерного товариства Запоріжжяобленерго , станом на 23.04.2019 за споживачем Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія Будальянс (дог. № 10651 від 27.05.2008) рахується дебіторська заборгованість в розмірі 897 492,71 грн за недораховану електричну енергію згідно з актом про порушення № 00001130 від 01.09.2016.

Спір у справі виник у зв`язку з неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем покладеного на нього договірного обов`язку з оплати вартості недорахованої електричної енергії на суму 897 492,71 грн.

Розглянувши доводи позивача, на яких ґрунтується позовна заява, господарський суд зазначає наступне.

За змістом статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) ає право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За приписами ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Статтею 235 Господарського кодексу України встановлено, що за порушення господарських зобов`язань до суб`єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов`язання, що використовуються самими сторонами зобов`язання в односторонньому порядку. До суб`єкта, який порушив господарське зобов`язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором. Оперативно-господарські санкції застосовуються незалежно від вини суб`єкта, який порушив господарське зобов`язання.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 237 Господарського кодексу України підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов`язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред`явлення претензії порушнику зобов`язання. Порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди з застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду з заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням.

Рішення постачальника електричної енергії про нарахування вартості недоврахованої спожитої електроенергії є оперативно-господарською санкцією.

Пунктом 4.2.3 Договору передбачено, що споживач сплачує постачальнику вартість недорахованої електроенергії, розраховану виходячи з приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за № 782/12656, за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням (Методика), у разі таких дій споживача: самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку; споживання електроенергії поза засобами обліку; інших умов, визначених Методикою.

Як зазначалось судом, у рішенні Господарського суду Запорізької області від 02.08.2018 у справі № 908/607/17 було встановлено, що підставою для складання акту про порушення стало виявлення порушення споживачем п. 10.2 ПКЕЕ, а саме: Пошкодження пломб з відбитками тавр енергопостачальника, які були установлені на огородженні трансформаторів струму та клемній кришці лічильника і випробувальному клемнику - пломби ВАТ Запоріжжяобленерго № 13179763, № 13179764, № 13179762. Суд вказав, що факт механічного пошкодження пломби якірного типу Фаворит № 13179763 підтверджено висновком судової експертизи, що спростовує доводи позивача щодо неправомірності застосування до нього постачальником електричної енергії оперативно-господарської санкції. Суд визнав доведеним пошкодження пломби якірного типу Фаворит № 13179763, яка була встановлена на огородженні трансформаторів струму і яку було прийнято на зберігання споживачем електроенергії за відповідним актом.

При розгляді даної справи № 910/5531/19 господарський суд виходить з того, що одним з основних елементів верховенства права є принцип правової визначеності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.

Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (див. рішення Суду у справах Христов проти України, no. 24465/04, від 19.02.2009, Пономарьов проти України, no. 3236/03, від 03.04.2008).

Даний принцип тісно пов`язаний з приписами ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиційні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв`язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

Отже, обставини неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе зобов`язань за договором про постачання електричної енергії № 10651 від 27.05.2008 в частині виконання обов`язків щодо забезпечення збереження і цілісності засобів обліку електричної енергії та пломб, а також факт правомірності винесеної позивачем оперативно-господарської санкції були встановлені в межах справи № 908/607/17 та не підлягають повторному доведенню в межах даної справи.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Матеріалами справи підтверджується, що 24.01.2019 відповідач звернувся до позивача з заявою про зарахування суми переплати в розмірі 41 096,43 грн в рахунок погашення заборгованості за актом про порушення № 001130 від 01.09.2016. Також 28.01.2019 відповідачем було сплачено позивачу грошові кошти в сумі 59 000,00 грн відповідно до акту про порушення № 00001130 від 01.09.2016.

Як вказує позивач, станом на дату звернення до суду за відповідачем обліковується заборгованість за недораховану електричну енергію згідно з актом про порушення № 00001130 від 01.09.2016 в розмірі 897 492,71 грн.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами, за визначенням частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Разом з цим, всупереч викладеним вище нормам закону, відповідачем не було подано до суду відзиву на позовну заяву та не спростовано наданих позивачем доказів, зокрема, не надано до матеріалів справи будь-яких належних та допустимих доказів погашення заборгованості в розмірі 897 492,71 грн.

За таких обставин, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства Запоріжжяобленерго в повному обсязі та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Будальянс за невраховану електроенергію в сумі 897 492,71 грн.

Розподіл судових витрат.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи до уваги висновки суду про задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за розгляд даної справи в розмірі 13 462,39 грн.

Керуючись ст. 129, ст. ст. 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Запоріжжяобленерго до Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Будальянс про стягнення 897 492,71 грн - задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Будальянс (02093, м. Київ, вул. Поліська, буд. 15; ідентифікаційний код 34156110) на користь Публічного акціонерного товариства Запоріжжяобленерго (69035, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 14; ідентифікаційний код 00130926) заборгованість за невраховану електроенергію в сумі 897 492 (вісімдесят дев`яносто сім тисяч чотириста дев`яносто дві) грн 71 коп. та судовий збір в сумі 13 462 (тринадцять тисяч чотириста шістдесят дві) грн 39 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 02.08.2019.

Суддя В. В. Князьков