Рішення

від 01.08.2019 по справі 910/7218/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.08.2019Справа № 910/7218/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В.В., за участі секретаря судового засідання Топіхи І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Алакордфарма , м. Бориспіль

до Товариства з обмеженою відповідальністю Фармагейт Плюс , м. Київ

про стягнення 96 027,50 грн.

Представники:

від позивача: Бондаренко Г.А.;

від відповідача: не з`явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Алакордфарма звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Фармагейт Плюс про стягнення авансового платежу за договором № MS 1212/2017 від 12.12.2017 р. про надання консультативно-інформаційних та правових послуг у розмірі 96 027,50 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань відповідно до договору № MS 1212/2017 від 12.12.2017 р. та додаткових угод до нього.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.06.2019 р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначено на 27.06.2019 р.

У судове засідання 27.06.2019 р. представник відповідача не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

У зв`язку із неявкою відповідача судове засідання було відкладено на 01.08.2018 р.

У судове засідання 01.08.2018 р. представник відповідача вдруге не з`явився у судове засідання, про причини неявки суд не повідомив. Представник позивача у судовому засіданні просив суд задовольнити позовні вимоги.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

28.11.2017 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Алакордфарма (далі - ТзОВ Алакордфарма , замовник/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Фармагейт Плюс (далі - ТзОВ Фармагейт Плюс , виконавець/відповідач) було укладено угоду про нерозголошення конфіденційної інформації № 281117/1ФГ.

04.12.2017 р. відповідно до вказаної угоди на підставі акту прийому-передачі конфіденційної інформації позивачем було передано відповідачу досьє Холіну альфосцерат.

В пункті 2 вказаного акту сторони засвідчили, що факт передачі інформації здійснено виключно з метою формування реєстраційних досьє на лікарські засоби та їх супровід у відповідних державних органах у сфері охорони здоров`я.

12.12.2017 р. між ТзОВ Алакордфарма та ТзОВ Фармагейт Плюс був укладений договір № MS 1212/2017 на надання консультаційно-інформаційних та правових послуг, відповідно до якого замовник доручає, а виконавець зобов`язується надавати консультаційно-інформаційні та юридичні послуги на території України в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п.1.1. договору, конкретний перелік послуг та інші умови визначається сторонами в замовленні на послугу. Вартість послуг визначається відповідно до прайс-листа на послуги.

Пунктами 1.2.4., 1.2.5., 1.2.6. договору передбачено обов`язки виконавця, в тому числі надання замовнику необхідних консультацій, роз`яснення, рекомендацій з питань формування реєстраційних досьє на лікарські засоби, вироби медичного призначення; проведення оцінки реєстраційних досьє на лікарські засоби, і документів на вироби медичного призначення, що надаються замовником для проходження процедури державної реєстрації/оцінки відповідності на предмет їх відповідності вимогам чинного законодавства та встановленим вимогам, нормативам і стандартам; супровід зазначених матеріалів (документів) та представлення інтересів замовника у відповідних органах в сфері охорони здоров`я та/або інших компетентних органах в сфері експертиз та контролю за якістю лікарських засобів, виробів медичного призначення, інших органах, підприємствах, організаціях.

Згідно п. 3.1. договору, виконавець приступає до надання послуг після підписання даного договору, отримання від замовника конкретного замовлення щодо послуги відповідно до додатку 1, необхідного комплекту документів.

Відповідно до п. 4.1.1. договору, вартість послуг виконавця за цим договором визначається відповідно до встановлених на послуги виконавця цін (базових тарифів, прайс-листа), зазначених у додатку 2 до цього договору.

Пунктом 4.1.2.2. визначено, що винагорода за послуги підтримки повної регуляторної процедури (розділ 2 додатку 2) здійснюється двома частинами: авансовий платіж в розмірі 50% від вартості погодженого об`єму послуг протягом 15 днів з дати замовлення на підставі рахунку виконавця, та остаточний розрахунок протягом 15 календарних днів після підписання сторонами акта прийому-передачі наданих послуг з урахуванням п. 4.1.5.

Відповідно до п. 2 додатку №2 до вказаного договору, вартість фармацевтичного продукту/одна лікарська форма складає 192 055,00 грн.

15.01.2018 р. відповідачем було виставлено позивачу рахунок на оплату №3 за послуги з реєстрації в Україні лікарського засобу Ресинап капсули м`які по 400 мг №30 (етап схвалення-отримання дозвільної документації) на суму 96 027,50 грн. (50 % вартості послуги нова реєстрація згідно додатку №2 прайс-лист на послуги (192 055, 00 *50%)) відповідно до п. 4.1.2.2. договору.

17.01.2018 р. позивач здійснив оплату виставленого рахунку у повному обсязі, що підтверджується банківською випискою.

27.04.2018 р. ТзОВ Фармагейт Плюс подано до Міністерства охорони здоров`я України заяву про державну реєстрацію лікарського засобу Ресинап, капсули м`які по 400 мг, що підтверджується листом-прийняття заяви за вх. №7563.

05.06.2018 р. Державним підприємством Державний експертний центр Міністерства охорони здоров`я України надано висновок щодо розгляду реєстраційної форми на лікарський засіб капсули м`які по 400 мг, яким визначено ряд зауважень щодо заяви про державну реєстрацію лікарського засобу.

Як вбачається із матеріалів справи, в подальшому позивачу було відмовлено у проведенні експертизи лікарського засобу у зв`язку з невідповідністю поданих матеріалів.

21.02.2019 р. позивач звернувся до відповідача з претензією №1 за вих. №02-21-01 щодо повернення авансового платежу в сумі 96 027, 50 грн. та сплати штрафних санкцій у зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором № MS1212/2017 від 12.12.2017 р. та додаткових угод до нього, щодо проведення реєстрації лікарського засобу Ресинап, діюча речовина - холіну альфосцерат, лікарська форма - капсули м`які 400 мг. Крім того, позивач повідомив, що відмовляється від прийняття виконання зобов`язання відповідача. Вказана претензія вручена ТзОВ Фармагейт Плюс 25.02.2019 р.

Проте, як вбачається із наявних матеріалів справи, відповідач вказану претензію не задовольнив, відповіді на неї не надав.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. (ч. 2 ст. 509 ЦК України)

За приписами ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно ч. 1 ст. 181 ГК України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами.

За приписами статті 173 ГК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтею 174 ГК України передбачено, що господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Судом встановлено, що між сторонами існували договірні відносини щодо реєстрації лікарського засобу Ресинап, діюча речовина - холіну альфосцерат, лікарська форма - капсули м`які 400 мг. Так, відповідач зобов`язався здійснити реєстрацію вказаного лікарського засобу, а позивач у свою чергу - здійснити оплату наданих послуг.

На виконання умов договору № MS1212/2017 від 12.12.2017 р. та додаткових угод до нього, на підставі виставленого ТзОВ Фармагейт Плюс рахунку на оплату № 3, позивачем було здійснено авансовий платіж в сумі 96 0217,50 грн.

Судом встановлено, що відповідач свої зобов`язання щодо належного виконання умов договору не виконав, акту прийому-передачі наданих послуг відповідно до п. 4.1.5 не надав.

Зокрема, ТзОВ Фармагейт Плюс звернувся із заявою до Міністерства охорони здоров`я про державну реєстрацію лікарського засобу Ресинап, капсули м`які по 400 мг, проте Державним підприємством Державний експертний центр Міністерства охорони здоров`я України надано висновок, яким визначено ряд зауважень щодо заяви про державну реєстрацію лікарського засобу Ресинап, крім того, в подальшому позивачу було відмовлено у проведенні експертизи лікарського засобу у зв`язку з невідповідністю поданих матеріалів.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання щодо реєстрації лікарського засобу, оскільки ДП Державний експертний центр МОЗ України у своєму висновку надав виключний перелік зауважень щодо заяви про реєстрацію лікарського засобу. Однак, відповідачем, як виконавцем послуг, не було вжито всіх необхідних дій для усунення недоліків, вказаних у висновку, що призвело до відмови у проведенні подальшої експертизи заявленого лікарського засобу.

Отже, враховуючи викладене, позивач має право на повернення авансового платежу з підстав невиконання відповідачем зобов`язань за договором № MS 1212/2017 від 12.12.2017 р. на надання консультаційно-інформаційних та правових послуг та додаткових угод до нього.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідно до п. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що 21.02.2019 р. позивач звернувся до відповідача з претензією №1 за вих. №02-21-01 щодо повернення авансового платежу в сумі 96 027, 50 грн. та сплати штрафних санкцій у зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором № MS 1212/2017 та додаткових угод до нього, щодо проведення реєстрації лікарського засобу Ресинап, діюча речовина - холіну альфосцерат, лікарська форма - капсули м`які 400 мг. Вказана претензія вручена ТзОВ Фармагейт Плюс 25.02.2019 р. Проте, як вбачається із матеріалів справи, відповідач вказану претензію не задовольнив.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до вимог ст.ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідачем взяті зобов`язання належним чином не виконані, суд приходить до висновку, що підставою для звернення стягнення з відповідача сплаченого авансу у розмірі 96 027,50 грн. є пред`явлення претензії №1 від 21.02.2019 р., яку відповідач отримав 25.02.2019 р., а тому в силу п. 2 ст. 530 ЦК України, відповідач повинен був сплатити вказану суму у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги.

За вказаних обставин, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Алакордфарма про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Фармагейт Плюс авансового платежу у розмірі 96 027,50 грн. обґрунтованими, які відповідно підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Алакордфарма задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фармагейт Плюс (02098, місто Київ, вулиця Березняківська, будинок 29; ідентифікаційний код 39136743) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Алакордфарма (08304, Київська область, місто Бориспіль, вулиця Привокзальна, будинок 21, кабінет 29; ідентифікаційний код 40853733) заборгованість у розмірі 96 027 (дев`яносто шість тисяч двадцять сім) грн. 50 коп. та 1 921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) грн. 00 коп. судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів в порядку, передбаченому ст.ст. 253-259, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено: 02.08.2019.

Суддя В.В. Бондарчук