Постанова

від 25.02.2010 по справі 2а-14635/09/1270

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

Іменем України

25 лютого 2010 року Справ а №2а-14635/09/1270

Категорія 6.6.1

Луганський окружний адм іністративний суд у складі:

судді Ка чуріної Л.С.

при секретарі Смішливій І.М.,

в присутності сторін:

від позивача: Жадан О.О., довіреніс ть №78/10 від 08.01.09;

від відповідача №1: Мельникова А.Ф., довіре ність №007 від 12.02.09;

Анопченко О.В., довірен ість №14-12/1-5 від 31.12.09;

від відповідача №2: не з' явився

розглянувши у відкритом у судовому засіданні адмініс тративну справу за адміністр ативним позовом Державної по даткової інспекції у м. Лисич анську Луганської області до Приватного підприємства «Ад она» та Приватного підприємс тва «Ефа груп» про стягнення коштів, отриманих за нікчемн ою угодою, -

В С Т А Н О В И В:

23 грудня 2008 року до Лугансь кого окружного адміністрати вного суду звернулася Держав на податкова інспекція у м. Ли сичанську Луганської област і з адміністративним позовом до Приватного підприємства «Адона» та Приватного підпри ємства «Ефа груп» про стягне ння коштів, отриманих за нікч емною угодою.

У позовній заяві позивач п росив суд стягнути з приватн ого підприємства «Адона» та приватного підприємства «Еф а груп» на користь держави 694981, 97 грн., які були отримані за нед ійсним господарським зобов' язанням, що вчинено з метою, як а завідомо суперечить інтере сам держави та суспільства.

В обґрунтування заявленог о позову представник позивач а вказав, що в результаті пров едення перевірки повноти і с воєчасності відображення в о бліку взаєморозрахунків ПП « Адона» з ПП «Ефа груп» за пері од з 01.01.2006 року по 31.12.2007 року встано влено, що ПП «Адона» відобраз ило витрати на придбання вуг ілля від ПП «Ефа груп», які вкл ючено до складу валових витр ат по рядку 4.1. «Витрати на прид бання товарів (робіт, послуг)» Декларації з податку на приб уток за 9 місяців 2007 року в сумі 406672,76 грн., та за 2007 рік у сумі 172478,88 гр н.

Також, ПП «Адона» віднесено до складу податкового креди ту у відповідних періодах зг ідно реєстру отриманих подат кових накладних та відображе но у деклараціях по ПДВ у рядк у 10.1, колонка А «Придбання (виго товлення, будівництво, спору дження) з податком на додану в артість на митній території України товарів (послуг) та ос новних фондів з метою їх вико ристання в межах господарськ ої діяльності платника подат ку для здійснення операцій я кі підлягають оподаткуванню за ставкою 20% та нульовою став кою» обсяги придбання без ПД В, та у рядку 10.1 колонка Б - доз волений податковий кредит з підписом директора ПП «Ефа г руп» ОСОБА_5., який дав пока зи правоохоронним органам, щ о не здійснював діяльність в ПП «Ефа груп», уставних докум ентів, печатки і штампу підпр иємства не мав, договори про в заємовідносини з будь-якими підприємствами не складав і не підписував ніяких фінансо во-господарських документів у тому числі й по взаємовідно синам з ПП «Адна».

Представник позивача вказ ав, що за таких підстав ПП «Адо на» перераховувало кошти на адресу ПП «Ефа груп» без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об' єкту оподаткування, нес плати податків, у зв' язку з ч им дії ПП «Адона» призвели до втрати дохідної частини Дер жавного бюджету України, том у вважає, що правочин між ПП «А дона» і ПП «Ефа груп» був учин ений з метою, яка завідомо суп еречить інтересам держави і суспільства.

19 лютого 2009 року позивач нада в у суд заяву про збільшення п озовних вимог в якій просив с уд; 1) стягнути з ПП «Адона» на к ористь держави 694981,97 грн. які бул и отримані за нікчемною угод ою, вчиненою з метою, яка завід омо суперечить інтересам дер жави і суспільства; 2) стягнути з ПП «Ефа груп» на користь дер жави 694981,97 грн., які були отриман і за нікчемною угодою, що вчин ено з метою, яка завідомо супе речить інтересам держави і с успільства.

Відповідно до частині 1 ст. 51 Кодексу адміністративного с удочинства України позивач м ає право змінити підставу аб о предмет адміністративного позову, збільшити або зменши ти розмір позовних вимог або відмовитися від адміністрат ивного позову в будь-який час до закінчення судового розг ляду.

Ухвалою суду від 22 червня 2009 р оку судом за клопотанням пре дставника позивача провадже ння у справі було зупинено у з в' язку з тим, що в провадженн і Луганського окружного адмі ністративного суду знаходил ась справа №2а-14781/09/1270 за позовом ПП «Адона» до Державної пода ткової інспекції у м. Лисичан ську Луганської області про скасування податкового пові домлення-рішення, оскільки н а думку позивача рішення у ті й справі має вплив на дійсну с праву.

02 лютого 2010 року провадження у справі за позовом Державно ї податкової інспекції у м. Ли сичанську Луганської област і до ПП «Адона» та ПП «Ефа груп » про стягнення коштів, отрим аних за нікчемною угодою, бул о поновлено.

Представник відповідача № 1 - Приватного підприємства «Адона» у судовому засіданн і проти адміністративного по зову заперечував та просив с уд у задоволенні позовних ви мог відмовити у повному обся зі посилаючись на його необґ рунтованість.

Представник відповідача № 2 - Приватного підприємства «Ефа груп» у судове засіданн я не прибув, заперечення на ад міністративний позов не нада в, про причини неприбуття суд не повідомив, про дату, час і м ісце судового розгляду був п овідомлений належним чином, причини неявки суду невідомі .

Заслухавши пояснення сто рін, вивчивши матеріали спра ви, дослідивши надані сторон ами докази, суд вважає, що позо в не підлягає задоволенню з н аступних підстав.

В судовому засіданні встан овлено, що відповідач №1 - суб ' єкт господарювання Приват не підприємство «Адона» (над алі - ПП «Адона») зареєстров ане 12.02.2003 року виконавчим коміт етом Лисичанської міської ра ди Луганської області, ідент ифікаційний код за ЄДРПОУ 32359113 , адреса місцезнаходження: 93193, Луганська область, м. Новодру жеськ, вул. Пролетарська, буд. 3, знаходиться на податковому обліку у ДПІ у м. Лисичанську з 19.02.2003 року, є платником податк у на прибуток і податку на дод ану вартість.

Відповідач №2 - суб' єкт го сподарювання Приватне підпр иємство «Ефа груп» (надалі - ПП «Ефа груп») зареєстроване 19.12.2006 року виконавчим комітето м Лисичанської міської ради Луганської області, ідентифі каційний код за ЄДРПОУ 34672545, адр еса місцезнаходження: 93108, Лу ганська область, м. Лисичансь к, вул. Жовтнева, буд.289, кВ.50, зг ідно довідки №348 внесено до Єд иного державного реєстру під приємств та організацій Укра їни керівником ОСОБА_5, зн аходиться на податковому обл іку у ДПІ у м. Лисичанську.

Суд установив, що в період з 12.11.2008 року по 25.11.2008 року Державною податковою інспекцією у м. Ли сичанську у відповідності до ч.7 ст.11-1 Закону України від 04.12.1990 року №509 «Про державну податко ву службу в Україні» та відпо відно до постанови Сєвєродон ецького міського суду Луганс ької області від 24.09.2008 року була проведена позапланова виїзн а перевірка ПП «Адона» з пита нь дотримання вимог податков ого законодавства по податку на додану вартість та по пода тку на прибуток за період з 01.01. 2006 року по 31.12.2007 року, за наслідка ми якої був складений акт №88/23-3 2359113 від 28.11.2008 року (а.с. 38-68).

У акті зазначається, що пере віркою наданих ПП «Адона» до кументів встановлено, що дог овір, укладений між ПП «Адона » в особі директора Анопчен ко В.П. та ПП «Ефа груп» в осо бі директора ОСОБА_5. №01/07/07 в ід 01.07.2007 року про надання послуг по відвантаженню товару, тер мін дії якого встановлений д о 01.07.2008 року, а виконавцем робіт значиться ОСОБА_5, фактич но не виконувався.

ПП «Адона» надало до переві рки податковому органу видат кові накладні ПП «Ефа груп» н а відвантаження вугілля: №70705/а від 05.07.2007 року на суму 159592,89 грн., у т ому числі ПДВ 26615,48 грн.; №70812/а від 1 2.08.2007 року на суму 68924,00 грн., у тому ч ислі ПДВ 11487,33 грн.; №70904/а від 04.09.2007 ро ку на суму 259390,43 грн., у тому числі ПДВ 43231,74 грн.; №71003/а від 03.10.2007 року на суму 156690,37 грн., у тому числі ПДВ 2 6115,06 грн.; №71203/а від 03.12.2007 року на сум у 50284,28 грн., у тому числі ПДВ 8380,71 гр н.

Витрати на придбання вугіл ля ПП «Адона» включені до скл аду валових витрат у рядку 4.1. « Витрати на придбання товарів (робіт, послуг)» Декларації з податку на прибуток за 9 місяц ів 2007 року у сумі 406672,76 грн., та 2007 рі к - у сумі 172478,88 грн. Дані опе рації відображені в бухгалте рському обліку по рахунку 631 « Розрахунки з постачальникам и» та відображені проводками Д-т 28 К-т 631. Позивач та відповіда ч зазначену обставину не зап еречують.

Суд установив, що ПП «Адона» здійснило перерахування гро шових коштів на розрахункови й рахунок ПП «Ефа груп», що під тверджується платіжними дор ученнями на загальну суму 674697,7 0 грн., а саме: №212 від 21.08.2007 року на с уму 24000,00 грн.; №213 від 22.08.2007 року на су му 15000,00 грн.; №216 від 29.08.2007 року на сум у 13000,00 грн.; №217 від 31.08.2007 року на суму 21000,00 грн.; №219 від 04.09.2007 року на суму 14000,00 грн.; №220 від 07.09.2007 року на суму 2 0000,00 грн.; №224 від 10.09.2007 року на суму 22 000,00 грн.; №226 від 11.09.2007 року на суму 200 00,00 грн.; №242 від 19.09.2007 року на суму 1500 0,00 грн.; №243 від 20.09.2007 року на суму 15000 ,00 грн.; №246 від 24.09.2007 року на суму 30000, 00 грн.; №249 від 27.09.2007 року на суму 25000,0 0 грн.; №252 від 02.10.2007 року на суму 15000,00 грн.; №254 від 09.10.2007 року на суму 20000,00 грн.; №255 від 10.10.2007 року на суму 27000,00 г рн.; №270 від 17.10.2007 року на суму 26000,00 гр н.; №272 від 19.10.2007 року на суму 16000,00 грн .; №273 від 23.10.2007 року на суму 23000,00 грн. ; №275 від 25.10.2007 року на суму 42000,00 грн.; №278 від 31.10.2007 року на суму 20000,00 грн.; №308 від 30.11.2007 року на суму 46000,00 грн.; № 307 від 29.11.2007 року на суму 17000,00 грн.; №3 04 від 26.11.2007 року на суму 20000,00 грн.; №30 0 від 22.11.2007 року на суму 20000,00 грн.; №286 від 15.11.2007 року на суму 30000,00 грн.; №284 від 09.11.2007 року на суму 30000,00 грн.; №280 в ід 02.11.2007 року на суму 30000,00 грн.; №314 ві д 10.12.2007 року на суму 3697,70 грн.; №344 від 26.12.2007 року на суму 20000,00 грн.; №346 від 27.12.2007 року на суму 10000,00 грн.; від 10.09.200 7 року на суму 10000,00 грн.; від 13.09.2007 ро ку на суму 15000,00 грн.;

Також позивач зазначає, ПП « Адона» віднесено до складу п одаткового кредиту у відпові дних періодах згідно реєстру отриманих податкових наклад них та відображено у деклара ціях по ПДВ у рядку 10.1, колонка А «Придбання (виготовлення, б удівництво, спорудження) з по датком на додану вартість на митній території України то варів (послуг) та основних фон дів з метою їх використання в межах господарської діяльно сті платника податку для зді йснення операцій які підляга ють оподаткуванню за ставкою 20% та нульовою ставкою» обсяг и придбання без ПДВ, та у рядку 10.1 колонка Б - дозволений под атковий кредит з підписом ди ректора ПП «Ефа груп» ОСОБА _5., який дав покази правоохор онним органам, що не здійснюв ав діяльність в ПП «Ефа груп» , уставних документів, печатк и і штампу підприємства не ма в, договори про взаємовіднос ини з будь-якими підприємств ами не складав і взагалі не пі дписував ніяких фінансово-го сподарських документів у том у числі й по взаємовідносина м з ПП «Адона».

Таким чином на думку позива ча, податкові накладні від ПП «Ефа груп» за підписом ОСО БА_5., що були надані ПП «Адон а» до перевірки, оформлені з п орушенням вимог наказу ДПА У країни від 30.05.1997 року №165 «Про зат вердження форми податкової н акладної та порядку її запов нення», зареєстрованого в Мі ністерстві юстиції України 2 3.06.1997 року за номером №233/2037, згідно до п.2 якого передбачено, що по даткову накладну складає осо ба, яка зареєстрована як плат ник податку в податковому ор гані і якій присвоєно індиві дуальний податковий номер пл атника податку на додану вар тість, а згідно п.5 цього ж нака зу податкова накладна вважає ться недійсною у разі її запо внення іншою особою, ніж вказ аною у пункті 2 даного Порядку .

Згідно п.1, п.2 ст.9 Закону Украї ни «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Укр аїні» №996-ХІV від 16.07.1999 року підст авою для бухгалтерського обл іку господарських операцій є первинні документи, які фікс ують факти здійснення господ арських операцій. Первинні д окументи повинні бути складе ні під час здійснення господ арської операції. Первинні т а зведенні документи повинні мати обовязкові реквізити в тому числі і: посади осіб, від повідальних за здійснення го сподарської операції і прави льність її оформлення; особи стий підпис або інші дані, що д ають змогу ідентифікувати ос обу, яка брала участь у здійсн ені господарської операції.

З урахуванням зазначених н орм позивач вважає, що зазнач ені операції ПП «Адона» з ПП « Ефа груп» не містять у своїй с уті розумних економічних або інших причин (ділової мети) си стематичного придбання та пр одажу товарів. Такі причини, н а думку позивача, можуть бути наявними лише за умови, що пла тник податку має намір одерж ати економічний ефект у резу льтаті підприємницької діял ьності. На думку ж позивача на слідком діяльності ПП «Адона » є виключно чи переважно фор мування податкового кредиту та валових витрат для інших с убєктів підприємницької дія льності.

Позивач вказує, що згідно до ч.1 ст. 628 ЦК України зміст догов ору становлять умови (пункти ), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов' язковими відповідно до актів цивільного законод авства.

У разі, коли сторони невизна чають у договорі порядок при ймання-передачі продукції, з астосовуються положення Інс трукції про порядок прийманн я-передачі продукції виробни чо-технічного призначення і товарів народного споживанн я за кількістю і якістю, затве рджені постановами Державно го арбітражу Союзу РСР від 15.06.1 965 року №П-6 і від 25.04.1966 року №П-7, оск ільки ці постанови чинні та в икористовуються по теперішн ій час згідно до постанови Ве рховної Ради України від 12.09.1991 р оку (надалі - Інструкція).

Відповідно до ст. 3 Інструкц ії при поставці товарів і ств орення умов для своєчасного і правильного приймання отри мувачем відправник (постачал ьник) зобов' язаний:

- дотримуватись встановл ених правил пакування і зава нтаження продукції, маркуван ня і опломбування окремих мі сць;

- чітко і правильно оформлю вати документи, що засвідчую ть якість і комплектність пр одукції, що поставляється (те хнічний паспорт, сертифікати , посвідчення якості і ін.), від вантажувальних та розрахунк ових документів, відповідніс ть вказаних в них даних про як ість та комплектність продук ції фактичній якості та комп лектності її.

Позивачем установлено, що у ПП «Адона» будь-які докумен ти стосовно транспортування придбаного товару відсутні.

Відповідно ж п.5 Інструкції, при прийманні товарів, як пер едбачено правилами, що діють на транспорті, одержувач зоб ов' язаний витребувати від о ргану транспорту складання к омерційного акту (відмітки т а товарно-транспортній накла дній або складання акта при д оставці вантажу автомобільн им транспортом).

Якщо товар доставлявся ван тажним автомобілем, таким до кументом є товарно-транспорт на накладна за формою №1-ТН, за тверджена наказом Міністерс тва транспорту України, Міні стерства статистики України від 29.12.1995 року №488/346. У ній повинні бути відмітки відправника т овару (щодо відвантаження то вару), тобто ПП «Ефа груп» та й ого отримувача стосовно факт ичного отримання товару, тоб то ПП «Адона», так як договір к упівлі-продажу перевіркою не встановлено, то неможливо з' ясувати за рахунок якого під приємства здійснювалися тра нспортні послуги.

Відповідно переліку проду кції, яка підлягає сертифіка ції в Україні, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої по літики від 01.02.2005 року №28, групи то варів, які придбавались та ре алізовувались ПП «Адона», пі длягають обов' язковій серт ифікації.

Відповідно до ст.13 Закону Ук раїни від 17.05.2001 року №2406-ІІІ «Про підтвердження відповідност і» постачальник зобов' язан ий реалізовувати продукцію з а умови наявності в документ ах, згідно з якими йому переда но відповідну продукцію, реє страційних номерів сертифік ата відповідності чи свідоцт ва про визнання відповідност і та/або декларації про відпо відність, якщо це встановлен о технічним регламентом на в ідповідний вид продукції; пр ипиняти реалізацію продукці ї, якщо вона не відповідає вим огам нормативних документів , зазначеним у декларації про відповідність або у сертифі каті відповідності чи свідоц тві про визнання відповіднос ті.

Але, сертифікатів якості аб о їх копій у ПП «Адона» при пер евірці податковим органом не виявлені.

ПП «Адона» надало до переві рки Журнал реєстрації довіре ностей, де значаться записи п ро видані довіреності на отр имання вугілля від ПП «Ефа гр уп», а саме: №011313 від 05.07.2007 року, №011315 від 12.08.2007 року, №113317 від 04.09.2007 року, № 113320 від 03.10.2007 року, №113326 від 03.12.2007 року . В колонці «примітка» вказан і номери видаткових накладни х ПП «Ефа груп», які пред' явл ені до перевірки, під час яко ї встановлено, що дата оформл ення довіреностей співпадає з датою оформлення видатков их накладних ПП «Ефа груп».

Отже, позивач вважає, що дог овір між ПП «Адона» та ПП «Ефа груп» №01/07/07 від 01.07.2007 року відпов ідно до п.1, п.2 ст.215, п.1, п.5 ст.203 ЦК Ук раїни є нікчемним і в силу ст.2 16 ЦК України не створює юридич них наслідків, крім тих, що пов ' язані з його недійсністю.

З наведеного позивач вважа є, що ПП «Ефа груп» порушено св ої податкові зобов' язання, приписи господарського та ци вільного законодавства мора льні засади, угоди, укладені з ПП «Адона» мають протиправн ий характер та протирічать і нтересам держави і суспільст ва, що порушує публічний поря док та згідно ч.2 ст.228 ЦК Україн и є нікчемним, а за таких підст ав ПП «Адона» перераховувало кошти на адресу ПП «Ефа груп» без мети реального настання правових наслідків, з метою з аниження об' єкту оподаткув ання, несплати податків, у зв' язку з чим дії ПП «Адона» приз вели до втрати доходної част ини Державного бюджету Украї ни.

Таким чином, позивач ґрунту є свої позовні вимоги на висн овках, викладених в акті №88/23-32359 113 від 28.11.2008 року, а саме нікчемно сті договору, укладеного між ПП «Адона» та ПП «Ефа груп» №0 1/07/07 від 01.07.2007 року про надання пос луг по відвантаженню товару. При цьому позивач вважає, що в ін має право особисто, без ріш ення суду, визнавати угоди ні кчемними, і в наслідок цього з вертатися до суду про застос ування наслідків, передбачен их ч.1 ст. 208 Господарського коде ксу України.

Представник відповідача - ПП «Адона» вважає, що такий ви сновок позивача не засновани й на приписах норм діючого за конодавства України.

Суд сприяв сторонам, які бра ли участь у справі, у доказува нні шляхом витребування та н адання доказів, уточнення но рми матеріального права, яка підлягає застосуванню та ко ла фактів, які необхідно дока зати.

Відповідно до частини 1 ст. 71 Кодексу адміністративного с удочинства України кожна сто рона повинна довести ті обст авини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім в ипадків, встановлених ст. 72 ць ого Кодексу.

Стаття 86 Кодексу адміністра тивного судочинства України встановлює право і обов' яз ок суду оцінювати докази за с воїм внутрішнім переконання м, що ґрунтується на всебічно му і повному дослідженні всі х обставин справи в їх сукупн ості.

Отже, вирішуючи дану справу суд виходить з того, що цивіль не законодавство України ґру нтується на визнанні за суб' єктом цивільного права можли вості укладати договори (чи у триматися від укладення дого вору) та визначати їх зміст за власним розсудом відповідно досягнутої з контрагентом д омовленості, тобто свобода д оговору, яка закріплена у п.3 с т.3 Цивільного кодексу Україн и.

Статтею 627 Цивільного кодек су України передбачено, що зг ідно статті 6 цього Кодексу ст орони вільні в укладенні дог овору, виборі контрагента та визначені умов договору з ур ахуванням вимог чинного Коде ксу, інших актів цивільного з аконодавства, звичаїв ділово го обороту, вимог розумності і справедливості.

Це означає, що: по-перше - св обода договору передбачає св ободу в укладанні договору, н едопустимість примушення ві дносно вступу у договірні ві дносини; по-друге - свобода д оговору передбачає можливіс ть свобідного вибору особою, що бажає заключити договір, м айбутнього контрагента; по-т ретє - свобода договору вкл ючає можливість сторін свобо до визначати характер (вид, ти п) договору, який вони уклали.

Дослідивши у судовому засі данні договір №01/07/07 від 01.07.2007 року (а.с.31) суд установив, що за свої м змістом вказаний договір п ередбачає виконання сторона ми обов' язків, а саме: між ПП «Ефа груп» (Замовник) в особі директора ОСОБА_5. з одної сторони та ПП «Адона» (Викона вець) в особі директора Ано пченко В.П. з другої сторони , які уклали договір, предмето м якого є надання Замовнику В иконавцем послуг з організац ії відвантаження товару ваго нними партіями по реквізитам , вказаним Замовником.

За цим договором замовник з обов' язався оплатити виста влений рахунок Виконавця за відвантажений товар впродов ж 3-х банківських днів або по п ередплаті. Виконавець зобов' язався приймати до виконання листи, пов' язані з виконанн ям завдання, надавати докуме нти, податкову накладну, раху нок, акт приймання-передачі, н акладну.

Тобто, зміст зазначеного до говору становлять умови (пун кти), визначені на розсуд стор ін і погоджені ними умови, які є обов' язковими, визначені відповідно до актів цивільн ого законодавства, що цілком відповідає приписам ст.628 ЦК У країни.

На думку суду, загальні поло ження про купівлю-продаж, які визначені ч.2 ст.689 ЦК України і встановлюють для покупця об ов' язок вчинити дії, які від повідно до вимог, що звичайно ставляться і необхідні з йог о боку для забезпечення пере дання та одержання товару, ці лком виконані, що підтверджу ється письмовими доказами (д оговором, платіжними доручен нями), наданими відповідачем у суд.

Також, відповідно до статей 213 та 637 Цивільного кодексу Укр аїни передбачено, що тлумаче ння умов договору здійснюєть ся тільки двома суб'єктами: уч асниками договору і судом.

Висновок позивача щодо нік чемності договору ґрунтуєть ся на тому, що начебто він має протиправний характер та зап еречує інтересам держави і с успільства, порушує публічни й порядок.

Але, позивач в судовому засі данні на підтвердження своєї правової позиції і відповід ного висновку не навів доказ ів і не зазначив, в чому саме п олягає протиправний характе р договору №01/07/07 від 01.07.2007 року, по рушення інтересів держави і суспільства, та чим саме пору шено публічний порядок.

Суд вважає, що позивач безпі дставно посилається на те, що перевіркою ПП «Адона» встан овлено відсутність поставок товарів від ПП «Ефа груп», що свідчить, на думку позивача, п ро укладення угоди без мети н астання реальних наслідків.

Такий висновок позивач фак тично робить на тому, що керів ник ПП «Ефа груп» ОСОБА_5 д ав показання правоохоронним органам у кримінальній спра ві №41/08/8025 стосовно того, що не зд ійснював самостійної, на вла сний ризик господарської дія льності після державної реєс трації підприємства, що супе речить вимогам ст.42 Господарс ького кодексу України, а тако ж моральним засадам суспільс тва в сфері здійснення підпр иємницької діяльності.

Тому, позивач необґрунтова но посилається на ч.2 ст. 215 Циві льного кодексу України, згід но якої визнання судом недій сним правочину, який учинени й з метою, яка завідомо супере чить інтересам держави і сус пільства, не вимагається, оск ільки позивачем не проаналіз овано положення ст.203 ЦК Украї ни, згідно якої підставою для визнання правочину недійсни м є недотримання в момент йог о здійснення стороною вимог правомірності правочину.

Відповідно до ч.1 ст.203 ЦК Укра їни зміст правочину не може с уперечити цьому Кодексу, інш им актам цивільного законода вства, а також моральним заса дам суспільства. І тільки вка зана суперечність відповідн о до ст.215 ЦК України є підставо ю для визнання правочину нед ійсним.

Позивачем же не доведено, як у саме вимогу закону було пор ушено при укладанні зазначен ого договору збоку відповіда чів.

Причиною цього є помилкове трактування позивачем ч.2 ст.2 15 ЦК України, яка передбачає, щ о недійсним є правочин, якщо й ого недійсність встановлена законом (нікчемний правочин ) і що у такому разі визнання т акого правочину недійсним су дом не вимагається, а отже сам е за таких обставин податков ий орган має право визнати пр авочин недійсним.

За приписами ж ст.215 ЦК Україн и нікчемність правочину дозв оляє сторонам, які уклали дог овір, без звернення до суду ві дмовитися від виконання прав очину, а також без жодного дов едення його недійсності вима гати від суду примусового вж ивання правових наслідків ні кчемності правочину від іншо ї сторони.

Позивачем не враховано так ож те, що за загальним правило м ч.3 ст.215 ЦК України якщо недій сність правочину прямо не вс тановлена законом, але одна і з сторін або інша заінтересо вана особа заперечує його ді йсність на підставах, встано влених законом, такий правоч ин може бути визнаний судом н едійсним (оспорюваний правоч ин).

Цивільний кодекс України м істить загальні правила про недійсні правочини - це пра вочини, які не створюють тих н аслідків, на які вони направл ені (ч.1 ст.216 ЦКУ), при цьому поділ яє їх на два види: нікчемні (ч.2 с т.215 ЦКУ) та оспорювані (ч.3 ст. 215 ЦК У), принципова відвінність мі ж яким полягає в тому, що нікче мний правочин є недійсним в с илу закону, а оспорюваний ста є недійсним внаслідок прийня ття судового рішення, яке має зворотну силу у часі, що перед бачено ст.236 ЦК України.

Господарський кодекс Укра їни зазначеного поділу не пе редбачає, а фактично розгляд ає як оспорювані (ч.1 ст.207 ГКУ) вс і ті зобов' язання, які виник ають з правочинів, які за прип исами Цивільного кодексу Укр аїни є нікчемними.

Відповідно до ч.1 ст.207 Господ арського кодексу України гос подарське зобовязання, що не відповідає вимогам закону, а бо вчинено з метою, яка завідо мо суперечить інтересам держ ави і суспільства, або укладе но учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської ко мпетенції (спеціальної право суб' єктності), може бути на в имогу однієї зі сторін, або ві дповідного органу державної влади визнано судом недійсн им повністю або частині.

Тлумачення такої категорі ї як «суперечність інтересам держави і суспільства» міст иться у Роз' ясненні президі ї Вищого арбітражного суду У країни від 12.03.1999 року №02-5/111 «Про д еякі питання практики виріше ння спорів, повязаних з визна нням угод недійсними», зі змі нами, згідно з яким до угод, що підпадають під ознаки угоди , яка суперечить інтересам де ржави і суспільства, належат ь, зокрема угоди, спрямовані н а незаконне відчуження або н езаконне користування, розпо рядження об' єктами права вл асності українського народу - землею як основним націон альним багатством, що перебу ває під особливою охороною д ержави, її набрами, іншими при родними ресурсами (ст.ст. 14, 15 Ко нституції України, розділ ІІ Закону України «Про власніс ть»), на придбання всупереч вс тановленим правилам предмет ів, вилучених з обігу або обіг яких обмежено, на приховуван ня підприємствами, установам и, організаціями чи громадян ами, які набули статусу субєк та підприємницької діяльнос ті, від оподаткування доході в або використання майна, що з находиться у їх власності (ко ристуванні), - шкоду інтересам суспільтсва, правам, свободі і гідності громадян.

Для прийняття рішення зі сп ору необхідно встановлювати , у чому конкретно полягала за відомо суперечна інтересам і суспільства мета укладення угоди, якою із сторін і в якій мірі виконано угоду, а також в ину сторін у формі умислу.

Наявність умислу у сторін (с торони) угоди означає, що вони (вона), виходячи з обствин спр ави, усвідомлювали або повин ні були усвідомлювати протип равність укладуваної угоди і суперечність її мети інтере сам держави та суспільства і прагнули або свідомо допуск али настання протиправних на слідків. Умисел юридичної ос оби визначається як умисел т ієї посадової особи або іншо ї фізичної особи, що підписал а договір від імені юридично ї особи, маючи на це належні по вноваження. За відсутності т аких повноважень наявність у мислу у юридичної особи не мо же вважатися встановленою.

З огляду на викладене позив ач не довів у судовому засіда нні на чому грунтується його висновок щодо протиправност і договору укладеного ПП «Ад она» з ПП «Ефа груп».

Визнаючи правочин нікчемн им, позивач посилається на ст .228 Цивільного кодексу України , яка передбачає, що правочин в важається таким, що порушує п ублічний порядок, якщо він бу в спрямований на порушення к онституційних прав і свобод людини і громадянина, зніщен ня, пошкодження майна фізичн ої або юридичної особи, держа ви, Автономної Республіки Кр им, територіальної громади, н езаконне заволодіння ним.

Але позивач не довів у судов ому засіданні, чим саме уклад ений правочин порушує публіч ний порядок, яким чином він бу в спрямований на порушення к онституційних прав і свобод людини і громадянина, зніщен ня, пошкодження майнафізично ї або юридичної особи, держав и, Автономної Республіки Кри м, територіальної громади, аб о незаконне заволодіння ним.

Основним аргументом позив ача є посилання на матеріали кримінальної справи №41/08/8025, пор ушеної стосовно ОСОБА_7 та ОСОБА_8 і факти установле ні під час досудового слідст ва у цій кримінальній справі . У тому числі, що ПП «Ефа груп» не має складських приміщень , у нього ввідсутні основні за соби, ПП «Ефа груп» зареєстро вано з порушенням ст.87 Цивільн ого кодексу України.

Згідно вироку Лисичансько го міського суду Луганської області від 18.02.2009 року ОСОБА_5 визнаний винним у скоєнні з лочину, передбаченого ст.27ч.2, 20 5ч.2 КК України, тобто у співуча сті у створенні фіктивного П П «Ефа груп», та йому призначе но покарання у вигляді 4 років позбавлення волі. На підстав і ст. 75 КК України ОСОБА_5 зв ільнений від відбуття покара ння з іспитом на 2 роки.

Тобто, ОСОБА_5 визнаний в инним у вчиненні дій з співуч асті у створенні субїєкта пі дприємницької діяльності - юридичної особи з метою прик риття незаконної діяльності .

Проте, ДПІ у м. Лисичанську н е надало суду доказів та не до вело у судовому засіданні, що ПП «Адона» укладаючи догово рі №01/07/07 від 01.07.2007 року знало або м огло знати про те, що ПП «Ефа г руп» було засноване на підст авну особу та є фіктивним.

Позивачем не даведено, що ци вільна правоздатність та діє здатність ПП «Ефа груп» на ча с укладання договору була об межена рішенням будь-якого с уду, підприємство не було зар еєстровано у встановленому ч инним законодавством порядк у. Позивачем в порядку, передб аченому чинним законодавств ом не надано суду судових ріш ень про визнання недійсними установчих документів цього постачальника на час уклада ння зазначеного договору, чи будь-якого іншого рішення су ду або іншого органу, до компе тенції якого віднесено встан овлення таких фактів.

Вироку Лисичанського місь кого суду Луганської області від 18.02.2009 року не може бути підс тавою недійсності всіх догов орів, укладених ПП «Ефа груп» та недійсності всіх господа рських зобовязань за ними.

Статтею 18 Закону України «П ро державну реєстрацію юриди чних осіб та фізичних осіб пі дпримців» встановлений стат ус відомостей з Єдиного держ авного реєстру, відповідно д о якої якщо відомості, які під лягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були вне сені до нього, то такі відомос ті вважаються достовірними і можуть бути використані в сп орі з третьою особою, доки до н их не внесено відповідних зм ін.

Якщо відомості, які підляга ють внесенню до Єдиного держ авного реєстру, є недостовір ними і були внесені до нього, т о третя особа може посилатис я на них у спорі як на достовір ні. Третя особа не може посила тися на них у спорі у разі, якщ о вона знала або могла знати п ро те, що такі відомості є недо стовірними.

Якщо відомості, які підляга ють внесенню до Єдиного держ авного реєстру, не були до ньо го внесені, вони не можуть бут и використані в спорі з треть ою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла з нати ці відомості.

За таких підстав, зазначені факти не мають ніякого відно шення до ПП «Адона» і не можут ь бути підставою для визнанн я нікчемним договору №01/07/07 від 01.07.2007 року, укладеного з ПП «Ефа груп».

Позивачем не доведено, що пе ревіркою ПП «Адона» встановл ено відсутність поставок тов арів від ПП «Ефа груп», а за та ких підстав висновок про укл адення цієї угоди без мети на стання реальних наслідків є неправомірним.

Укладання ПП «Адона» догов ору №01/07/07 від 01.07.2007 року з метою на стання реальних наслідків і наявність поставок вугілля в ід ПП «Ефа груп» фактично під тверджено документами, надан ими ПП «Адона» працівникам Д ПІ у м. Лисичанську під час про ведення перевірки, що засвід чено змістом акту №88/23-32359113 від 28.11 .2008 року (а.с. 38-68) на сторінках 8, 9, 10, н а яких наведений перелік вид аткових накладних ПП «Ефа гр уп», платіжних доручень про п ерерахування коштів на розра хунковий рахунок ПП «Ефа гру п», довіреностей на отриманн я вугілля, безпосередні бухг алтерські проводки з обліку цієї господарської операції .

Посилання позивача на відс утність сертифікатів якості вугілля не може свідчити про відсутність поставок самого вугілля.

Відсутність документів ст осовно транспортування прид баного товару також не може б ути для суду підтвердженням факту відсутності поставок в угілля, а отже ніяким чином не підтверджує висновки позива ча щодо нікчемності правочин ів.

Що стосується висновку поз ивача стосовно порушень ПП « Адона» п.п. 5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Зак ону України від 28.12.1994 року №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» та п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про по даток на додану вартість» ві д 03.04.1997 року №168/97-ВР.

Суд виходить з того, що у від повідності до ст.3 Закону Укра їни від 28.12.1994 року №334/94-ВР «Про опо даткування прибутку підприє мств» обєктом оподаткування є прибуток, який визначаєтьс я шляхом зменшення суми скор игованого валового доходу зв ітного періоду, визначеного згідно з п.4.3 цього Закону, на су му валових витрат платника п одатку, визначених ст.5 цього З акону та суму амортизаційних відрахувань, нарахованих зг ідно із ст.ст. 8 і 9 цього Закону.

Пунктом 5.1. ст.5 Закону Україн и «Про оподаткування прибутк у підприємств» передбачено, що валові витрати виробництв а обігу - це сума будь-яких ви трат платника податку у грош овій, матеріальній або немат еріальній формах, здійснюван их як компенсація вартості т оварів (робіт, послуг), які при дбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяль ності. До складу валових витр ат зокрема включаються суми будь-яких витрат, сплачених (н арахованих) протягом звітног о періоду у звязку з підготов кою, організацією, веденням в иробництва, продажем продукц ії (робіт, послуг) і охороною п раці, з урахуванням обмежень , установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті (п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5).

Підпунктом 11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» датою збільшення валових витрат в важається дата, яка припадає на податковий період, протяг ом якого відбувається будь-я ка з подій, що сталася раніше:

- або дата списання коштів з банківських рахунків плат ника податку на оплату товар ів (робіт, послуг), а в разі їх пр идбання за готівку - день їх видачі з каси платника подат ку;

- або дата оприбуткування п латником податку товарів, а д ля робіт (послуг) дата фактичн ого отримання платником пода тку результатів робіт (послу г).

Відповідно до положень За кону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97-ВР обєктом оподаткування є, зокрема, операції платникі в податку з поставки товарів (робіт, послуг) на митній тери торії України (п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст.3) Пос тавка товарів (робіт, послуг) з дійснюється за договірними ( контрактними) цінами з додат ковим нарахуванням ПДВ (п.7.1 ст .7). Суми податків, сплачені (нар аховані) платником податку у звітному періоді у звязку з п ридбанням товарів (робіт, пос луг), вартість яких відносить ся до складу валових витрат в иробництва (обігу) та основни х фондів чи нематеріальних а ктівів, що підлягають аморти зації, включаються до складу податкового кредиту (п.п.7.4.1 п.7.4 . ст.7). Підпунктом 7.5.1 п.7.5 ст.7 зазна ченого Закону передбачено, щ о датою виникнення права пла тника податку на податковий кредит вважається дата здійс нення з першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку плат ника податку в оплату товарі в (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товар ного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних д ебетових карток або комерцій них чеків;

- або дата отримання податк ової накладної, що засвідчує факт придбання платником по датку товарів (робіт, послуг).

Відповідно ч.2 ст.3 Закону Ук раїни від 16.07.1999 року №996-ХІV «Про б ухгалтерський облік і фінанс ову звітність в Україні» вст ановлено, що фінансова, подат кова, статистична та інші вид и звітності, що використовую ть грошовий вимірник, грунту ється на даних бухгалтерсько го обліку. Згідно з абзацом 2 з агальних положень Інструкці ї про застосування Плану рах унків бухгалтерського облік у активів, капіталу, зобовяза нь і господарських операцій підприємств і організацій, з атвердженої наказом Міністе рства фінансів України від 30.1 1.1999 року №291 зареєстрованої в Мі ністерстві юстиції України 2 1.12.1999 року за номером №893/4186, План р ахунків бухгалтерського обл іку є переліком рахунків і сх ем реєстрації та групування на них фактів фінансово-госп одарської діяльності (коресп онденція рахунків) у бухгалт ерському обліку.

Відповідно до п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Зако ну України «Про оподаткуванн я прибутку підприємств» до с кладу валових витрат включаю ться суми будь-яких витрат, сп лачених (нарахованих) протяг ом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією , веденням виробництва, прода жем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі в итрати з придбання електричн ої енергії (включаючи реакти вну), з урахуванням обмежень, у становлених пунктами 5.3 - 5.7 ціє ї статті.

Відповідно до п.п. 5.3.9 ст.5 цьог о ж Закону до складу валових в итрат не включаються витрати на:

- виплату винагород або ін ших видів заохочень пов'язан им з таким платником податку фізичним чи юридичним особа м у разі, якщо немає документа льних доказів, що таку виплат у або заохочення було провед ено як компенсацію за фактич но надану послугу (відпрацьо ваний час). За наявності зазна чених документальних доказі в віднесенню до складу валов их витрат підлягають фактичн і суми виплат (заохочень), але не більші ніж суми, розрахова ні за звичайними цінами.

Не належать до складу вало вих витрат будь-які витрати, н е підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'я зковість ведення і зберіганн я яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п.п. 7.2.4 п.7.2. ст.7 За кону України «Про податок на додану вартість» право на на рахування податку та складан ня податкових накладних нада ється виключно особам, зареє строваним як платники податк у у порядку, передбаченому ст .9 цього Закону. Відповідно до п. 9.6 ст.9 цього Закону свідоцтво про реєстрацію особи в якост і платника ПДВ діє до дати ану лювання.

Згідно з п.5 Порядку заповне ння податкової накладної, за твердженого наказом ДПА Укра їни від 30.05.1997 року №165 «Про застве рдження форм податкової накл адної, книги обліку придбанн я та книги обліку продажу тов арів (робіт, послуг), порядку ї х заповнення», затвердженого в Міністерстві юстиції Укра їни 23.06.1997 року за номером №233/2037, по даткова накладна вважається недійсною у разі її заповнен ня іншою особою, ніж вказаною у п.2 даного Порядку.

Відповідно до п.2 зазначеног о Порядку податкову накладну складає особа, яка зареєстро вана як платник податку в под атковому органі і якій присв оєно індивідуальний податко вий номер платника податку н а додану вартість.

У пункті 18 цього Порядку заз начено, що усі складені примі рники податкової накладної п ідписуються особою, уповнова женою платником податку здій снювати поставку товарів (по слуг), та скріплюються печатк ою такого платника податку - продавця. Податкова накладн а не підписується покупцем т оварів (послуг) і не скріплюєт ься його печаткою.

Суд установив, що ПП «Ефа гр уп» на час укладання договор у №01/07/07 від 01.07.2007 року було зареєс тровано платником податку на додану вартість в Державній податковій інспекції у м. Лис ичанську, йому був присвоєни й індивідуальний податковий номер платника податку на до дану вартість на момент скла дання податкових накладних, виданих на виконання зобов' язання за зазначеним договор ом, що не заперечується позив ачем.

За таких підстав, суд вважає , що всі витрати ПП «Адона», по в' язані з виконанням умов д оговору з ПП «Ефа груп» №01/07/07 ві д 01.07.2007 року, документально підт верджені, а значить висновки позивача щодо завищення сум и валових витрат та завищенн я суми податкового кредиту з а дослідженими взаєморозрах унками ПП «Адона» і ПП «Ефа гр уп» є необґрунтованими, оскі льки свій висновок ґрунтує н а тому, що важливим принципом виконання договірних зобов' язань є принцип реального ви конання, а також на тому, що го сподарський кодекс передбач ає спеціальні наслідки для з обов' язань, які визнано нед ійсними як такі, що вчинені з м етою, яка свідомо суперечить інтересам держави і суспіль ства.

Крім того, суд вважає за нео бхідне зазначити ту обставин у, що позивач, дзійснюючи пере вірку ПП «Адона», у акті перев ірки №88/23-32359113 від 28.11.2008 року необґр унтовано послався ч.7 ст.11-1 Зако ну України від 04.12.1990 року №509 «Про державну податкову службу в Україні» як на підставу пров едення перевірки за рішенням суду.

Суд вважає, що порядок прове дення позапланових перевіро к на підставі рішення суду ре гламентовано ч.8 ст.11-1 зазначен ого Закону, згідно якої орган державної податкової служби , який ініціює проведення поз апланової виїзної перевірки , подає до суду письмове обґру нтування підстав такої перев ірки та дати її початку і закі нчення, склад осіб, які будуть проводити таку перевірку, до кументи, які відповідно до ча стини шостої цієї статті сві дчать про виникнення підстав для проведення такої переві рки, інформацію про вид та кіл ькість перевірок, проведених органами державної податков ої служби щодо суб'єкта госпо дарської діяльності та наслі дки таких перевірок за попер едні три роки, а також на вимог у суду - інші відомості. У розг ляді питання про надання доз волу на проведення позаплано вої виїзної перевірки мають право брати участь представн ики суб'єкта господарської д іяльності. Повідомлення про місце, дату та час розгляду пи тання про надання дозволу на проведення позапланової виї зної перевірки направляєтьс я не пізніше ніж за три робочі дні до дати такого розгляду.

Як встановлено судом з мате ріалів справи, незважаючи на необхідність дотримання у с воїй діяльності принципу рів ності перед законом, неупере дженості, обґрунтованості та інших, ця норма Закону не була виконана позивачем.

Крім того, суд вважає за нео бхідне зазначити і наступне. Позивач, звертаючись до суду на підставі ч.1 ст. 208 Господарс ького кодексу України просив стягнути за рішенням суду вс е одержане зобов' язання ПП «Адона» і ПП «Ефа груп» в грош овому еквіваленті.

Частиною 1 ст. 208 Господарсько го кодексу України передбаче но, що якщо господарське зобо в' язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, як а завідомо суперечить інтере сам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох ст орін - у разі виконання зобо в' язання обома сторонами - в доход держави за рішенням с уду стягується все одержане ними за зобов' язанням, а у ра зі виконання зобов' язання о днією стороною з другої стор они стягується в доход держа ви все одержане нею, а також вс е належне з неї першій сторон і на відшкодування одержаног о. У разі наявності наміру лиш е у однієї із сторін усе одерж ане нею повинно бути поверне но другій стороні, а одержане останньою або належне їй на в ідшкодування виконаного стя гується за рішенням суду в до ход держави.

Суд не найшов доказів у дово дах позивача, що господарськ і зобов' язання між ПП «Адон а» та ПП «Ефа груп» здійснюва лися з метою, яка завідомо суп еречить інтересам держави і суспільства, тому є нікчемни ми.

В той же час, норму ч.1 ст.208 ГК У країни слід застосовувати з урахуванням того, що відпові дно до ст. 228 Цивільного кодекс у України правочин, вчинений з метою, яка завідомо супереч ить інтересам держави і сусп ільства, водночас є таким, що п орушує публічний порядок, а о тже є нікчемним.

Слід зазначити, що за вчинен ня правочину з метою, яка заві домо суперечить інтересам де ржави і суспільства застосов уються санкції. За змістом ч.1 ст. 208 Господарського кодексу України застосування передб ачених нею санкцій можливе с удом лише в разі виконання пр авочину хоча б однією зі стор ін.

Оскільки зазначені санкці ї є конфіскаційними і стягую ться за рішенням суду в доход держави за порушення правил здійснення господарської ді яльності, то вони належать не до цивільно-правових, а до адм іністративно-господарських як такі, що відповідають визн аченню, передбаченому в част ині 1 ст. 208 ГК України.

У зв' язку з цим, такі санкц ії можуть застосовуватися ли ше протягом строків, встанов лених відповідно до ст. 250 ГК Ук раїни.

Згідно ст. 250 ГК України визна чено, що адміністративно-гос подарські санкції можуть бут и застосовані до суб' єкта г осподарювання протягом шест и місяців з дня виявлення пор ушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим с уб' єктом встановлених зако нодавчими актами правил здій снення господарської діяльн ості, крім випадків, передбач ених законом.

Суд установив, що правочин, за яким позивач просив суд ст ягнути з ПП «Адона» та ПП «Ефа груп» одержані за цим зобов' язанням грошові кошти, був ви конаний сторонами у період д ругого півріччя 2007 року. Тобто більше ніж шість місяців, що в изначено ст.250 ГК України.

Також, суд установив, що згі дно постанови Луганського ок ружного адміністративного с уду від 05 лютого 2009 року за адмі ністративним позовом Прокур ора міста Сєвєродонецька в і нтересах держави в особі дер жавного реєстратора Лисичан ської міської ради по справі №2а-31127/08/1270 було визнано недійсни м запис про державну реєстра цію Приватного підприємства «Ефа-груп», ідентифікаційни й код 34672545 від 19 грудня 2006 року, реє стровий номер №1 381 102 0000 001030 через п орушення закону, допущені пр и створенні юридичної особи які не можна усунути, а також п рипинено юридичну особу Прив атного підприємства «Ефа-гру п» ідентифікаційний код 34672545, з ареєстрованого за юридичною адресою: 93108, Луганська облас ть, м. Лисичанськ, вул. Жовтнев а, будинок 289, квартира 50.

Зазначена обставина унемо жливлює прийняття рішення ві дносно неіснуючого суб' єкт а господарювання, утому числ і і з огляду на строки можливо го застосування адміністрат ивно-господарських санкцій, визначених ст. 250 ГК України.

Отже суд, при вирішенні цієї справи керується принципом законності, відповідно до як ого органи державної влади, о ргани місцевого самоврядува ння, їхні посадові і службові особи зобов' язані діяти ли ше на підставі, в межах повнов ажень та у спосіб, що передбач ені Конституцією і законами України.

Тому, з урахуванням викладе ного та аналізу чинного зако нодавства і встановлених у с удовому засіданні обставин с уд дійшов висновку про те, що в имоги позивача у справі щодо стягнення з ПП «Адона» на кор исть держави 694981,97 грн. які були отримані за нікчемною угодою , вчиненою з метою, яка завідом о суперечить інтересам держа ви і суспільства та стягненн я з ПП «Ефа груп» на користь де ржави 694981,97 грн., які були отрима ні за нікчемною угодою, що вчи нено з метою, яка завідомо суп еречить інтересам держави і суспільства, не відповідають чинному законодавству Украї ни, не підтверджені матеріал ами справи і задоволенню на п ідлягають.

Згідно ст. 160 Кодексу адмініс тративного судочинства Укра їни у судовому засіданні, у як ому закінчився розгляд справ и, оголошено вступну та резол ютивну частини постанови та повідомлено представників с торін про те, що постанову у по вному обсязі буде виготовлен о протягом 5-денного строку.

На підставі викладеного , керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158, - 163 Код ексу адміністративного судо чинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністр ативного позову Державної по даткової інспекції у м. Лисич анську Луганської області до Приватного підприємства «Ад она» та Приватного підприємс тва «Ефа груп» про стягнення коштів, отриманих за нікчемн ою угодою, відмовити у повном у обсязі.

Постанова може бути оскарж ена в апеляційному порядку д о Донецького апеляційного ад міністративного суду через с уд першої інстанції шляхом п одачі заяви про апеляційне о скарження в 10-денний строк з д ня проголошення постанови, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно д о ст.160 цього Кодексу - з дня скл адення в повному обсязі. Апел яційна скарга на постанову с уду першої інстанції подаєть ся протягом 20 днів після подан ня заяви про апеляційне оска рження. Апеляційна скарга мо же бути подана без попереднь ого подання заяви про апеляц ійне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановле ний для подання заяви про апе ляційне оскарження.

Постанова суду набирає законної сили після закінчен ня строку апеляційного оскар ження.

Постанову складено у пов ному обсязі та підписано 02 бер езня 2010 року.

СУДДЯ