Рішення

від 23.07.2019 по справі 160/5757/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2019 року Справа № 160/5757/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіГолобутовського Р.З. за участі секретаря судового засіданняГрунської Ю.О. за участі: представника позивача представника відповідача Сірик О.А. ОСОБА_1 .Г. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ВД Строй-Груп" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

21.06.2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю ВД Строй-Груп (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.02.2018 року за № 002991419, форми Р , винесене Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області, яким збільшено Товариству з обмеженою відповідальністю ВД Строй-Груп (код ЄДРПОУ 38754929) суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на загальну суму 34233,75 грн., з яких за податковими зобов`язаннями у розмірі 27387,00 грн. та за штрафними санкціями - 6846,75 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ ВД Строй-Груп з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ Інтербуд-Центр (код ЄДРПОУ 38950646) за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року, результати якої оформлено актом перевірки від 19.01.2018 року № 1651/04-36-14-19/38754929 та винесено податкове повідомлення-рішення № 002991419 від 07.02.2018 року. Вказане податкове повідомлення-рішення, на думку позивача, підлягає скасуванню, оскільки первинними документами підтверджується реальність здійснення господарських операцій із вказаним контрагентом. Вважає, що посилання відповідача на вирок Галицького районного суду м. Львова від 28.10.2015 року у справі № 461/10058/15-к відносно ОСОБА_2 жодним чином не вказує на нереальність господарсько-фінансових правовідносин між сторонами, а лише слугує підставою для висновку про протиправний характер в діях певної фізичної особи.

Ухвалою судді від 25.06.2019 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

16.07.2019 року відповідачем подано до суду відзив на позов, в якому проти задоволення позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що укладені між ТОВ ВД Строй-Груп та ТОВ Інтербуд-Центр договори не опосередковуються реальним виконанням операції, більш того, результати дослідження діяльності ТОВ Інтербуд-Центр вказує на те, що метою його створення є лише оформлення документообігу по нереальним господарським операціям для мінімізації сплати податкових зобов`язань іншим підприємствам, у тому числі ТОВ ВД Строй-Груп . Таким чином, оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесене у відповідності до вимог чинного законодавства, оскільки позивачем порушено вимоги податкового законодавства, а відповідач діяв виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією та законами України.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, надала пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві, просила суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, посилаючись на відзив на позов, що міститься в матеріалах справи, у зв`язку з чим у задоволенні позовної заяви просив відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області на підставі пп. 19-1.1.1 п. 19-1.1 ст. 19-1, пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, ст. 75, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ ВД Строй-Груп (код ЄДРПОУ 38754929) з питання дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ Інтербуд-Центр (код ЄДРПОУ 38950646) за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року.

За результатами перевірки був складений Акт від 19.01.2018 року № 1651/04-36-14-19/38754929 (далі - Акт перевірки), яким встановлено наступні порушення:

- пп. 14.1.27, пп. 14.1.228 п. 14.1 ст. 14, пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, а саме ТОВ ВД Строй-Груп занижено податок на прибуток за 2014 рік у сумі 27387,00 грн.;

- п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме ТОВ ВД Строй-Груп занижено податок на додану вартість на загальну суму 30430,00 грн., в т.ч. за лютий 2014 року з ТОВ Інтербуд-Центр на загальну суму 30430,00 грн.

На підставі висновків Акту перевірки ГУ ДФС у Дніпропетровській області було винесено податкове повідомлення рішення № 002991419 від 07.02.2018 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств та визначено суму грошового зобов`язання у розмірі 34233,75 грн., з яких за податковим зобов`язанням у розмірі 27387,00 грн., та за штрафними санкціями - 6846,75 грн.

Правомірність винесеного ГУ ДФС у Дніпропетровській області податкового повідомлення-рішення є предметом спору у цій адміністративній справі.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Розділом III Податкового кодексу України врегульовані питання, пов`язані з обчисленням та сплатою податку на прибуток підприємств.

Склад витрат і порядок їх визначення закріплений в ст. 138 Податкового кодексу України. Зокрема, за змістом норми пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 ПК України витрати операційної діяльності включають в себе собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об`єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Абзацом 1 п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України визначено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У відповідності до п. 2 ст. 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно зі ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкуванням оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Такі первинні документи повинні мати обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Як видно з матеріалів справи, 01.02.2014 року між ТОВ ВД Строй-Груп (Замовник) та ТОВ Інтербуд-Центр (Виконавець) було укладено договір про надання послуг з перевезення вантажу № 201402.

Відповідно до п. 1.1 означеного Договору Замовник від свого імені або за дорученням організації, з яким має прямі договірні відносини, замовляє для перевезення вантажі, а Виконавець зобов`язується здійснювати їх перевезення автомобільним транспортом у міському та міжміському сполученні на території України.

Пунктом 1.3 вказаного Договору визначено, що Замовник зобов`язується вчасно сплатити за перевезення вантажу за встановлену плату, відповідно до умов Договору та на підставі наданих Виконавцем розрахунків за перевезення.

На підтвердження виконання умов означеного договору позивачем були надані такі первинні бухгалтерські документи:

- товарно-транспортні накладні: № 01021 від 01.02.2014 року, № 01022 від 01.02.2014 року, № 03021 від 03.02.2014 року, № 03022 від 03.02.2014 року, № 04021 від 04.02.2014 року, № 04022 від 04.02.2014 року, № 05021 від 05.02.2014 року, № 07021 від 07.02.2014 року, № 07022 від 07.02.2014 року, № 07023 від 07.02.2014 року, № 10021 від 10.02.2014 року, № 11021 від 11.02.2014 року, № 11022 від 11.02.2014 року, № 11023 від 11.02.2014 року, № 11024 від 11.02.2014 року, № 11025 від 11.02.2014 року, № 12021 від 12.02.2014 року, № 12022 від 12.02.2014 року, № 12023 від 12.02.2014 року, № 13021 від 13.02.2014 року, № 14021 від 14.02.2014 року, № 18021 від 18.02.2014 року, № 18022 від 18.02.2014 року, № 19021 від 19.02.2014 року, № 19022 від 19.02.2014 року, № 19023 від 19.02.2014 року, № 19024 від 19.02.2014 року, № 19025 від 19.02.2014 року, № 19026 від 19.02.2014 року, № 19027 від 19.02.2014 року, № 19028 від 19.02.2014 року, № 19029 від 19.02.2014 року, № 21021 від 21.02.2014 року, № 21022 від 21.02.2014 року, № 25021 від 25.02.2014 року, № 25022 від 25.02.2014 року, № 25023 від 25.02.2014 року, № 25024 від 25.02.2014 року, № 25025 від 25.02.2014 року, № 28021 від 28.02.2014 року, № 28022 від 28.02.2014 року, № 28023 від 28.02.2014 року, № 28024 від 28.02.2014 року, № 06021 від 06.02.2014 року, № 06022 від 06.02.2014 року;

- платіжні доручення: від 10.02.2014 року на суму 17000,00 грн., від 12.02.2014 року на суму 11300,00 грн., від 13.02.2014 року на суму 5650,00 грн., від 17.02.2014 року на суму 16950,00 грн., від 18.02.2014 року на суму 11300,00 грн., від 19.02.2014 року на суму 5650,00 грн., від 19.02.2014 року на суму 5650,00 грн., від 21.02.2014 року на суму 11300,00 грн., від 26.02.2014 року на суму 7000,00 грн., від 27.02.2014 року на суму 15600,00 грн., від 03.03.2014 року на суму 11300,00 грн., від 04.03.2014 року на суму 16045,00 грн., від 07.03.2014 року на суму 2340,00 грн., від 11.03.2014 року на суму 3161,14 грн., від 31.03.2014 року на суму 10000,00 грн., від 07.04.2014 року на суму 14000,00 грн.;

- податкові накладні: № 806 від 28.02.2014 року, № 805 від 28.02.2014 року, № 560 від 27.02.2014 року, № 559 від 26.02.2014 року, № 558 від 21.02.2014 року, № 557 від 19.02.2014 року, № 556 від 18.02.2014 року, № 553 від 12.02.2014 року, № 552 від 10.02.2014 року, № 554 від 13.02.2014 року, № 555 від 17.02.2014 року.

Крім того, 28.02.2014 року між ТОВ ВД Строй-Груп та ТОВ Інтербуд-Центр було підписано Акт надання послуг № 2, відповідно до якого сторони підтвердили факт надання послуг з перевезення грузів по Україні на загальну суму 53325,00 грн., а також Акт надання послуг № 1, відповідно до якого сторони підтвердили факт надання послуг з перевезення грузів по Україні на загальну суму 129256,00 грн.

Відповідач посилається на те, що первинні документи, складені ТОВ "Інтербуд-Центр" по взаємовідносинам з ТОВ "ВД Строй-Груп" є неправомірно складеними і носять формальний характер, оскільки вироком Галицького районного суду м. Львова від 28.10.2015 року (справа № 461/10058/15-к) встановлено, що маючи умисел на здійснення фіктивного підприємництва з метою прикриття незаконної діяльності та здійснення видів діяльності щодо яких є заборона, невстановлені особи спільно із якими діяла ОСОБА_2 , у відповідності до відведених ним ролей, протягом другої половини 2013 та першої половини 2014 років, достовірно знаючи, що придбавають підприємства без наміру здійснення фінансово-господарської діяльності, організували реєстрацію та придбання ряду суб`єктів підприємницької діяльності, зокрема, ТОВ Інтербуд-Центр (код ЄДРПОУ 38950646).

Також вказаним вироком затверджено мирову угоду про визнання винуватості 11.09.2015 року обвинуваченої у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_2 , яку визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205 КК України, а саме: пособництво у фіктивному підприємництві тобто придбання суб`єктів господарської діяльності (юридичних осіб), у тому числі і ТОВ Інтербуд-Центр з метою прикриття незаконної діяльності протягом другої половини 2013 року та першої половини 2014 року.

Відповідно до ч. 6 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно з ч. 7 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду.

Необхідно зазначити, що сам факт наявності вироку не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.12.2018 року по справі № 826/20081/16 (провадження № К/9901/42306/18).

Дослідивши вирок Галицького районного суду м. Львова від 28.10.2015 року (справа № 461/10058/15-к), суд вважає за необхідне зазначити, що договір укладений між ТОВ ВД Строй-Груп та ТОВ Інтербуд-Центр № 201402 від 01.02.2014 року був підписаний директором ТОВ Інтербуд-Центр - ОСОБА_3 , більш того, всі первинні бухгалтерські документи, які були оформлені на виконання вказаного договору, також були підписані директором ТОВ Інтербуд-Центр - ОСОБА_3 .

Також суд зауважує, що за інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань засновником і керівником ТОВ Інтербуд-Центр (ЄДРПОУ 38950646) з 25.10.2013 року є ОСОБА_3 . При цьому, будь-яка інформація відносно ОСОБА_2 , як засновника чи керівника ТОВ Інтербуд-Центр (яка згідно з вироком Галицького районного суду м. Львова від 28.10.2015 року (справа № 461/10058/15-к) здійснювала свою незаконну діяльність з середини 2013 року до 02.07.2014 року), у матеріалах справи та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутня.

Таким чином, зміст вироку Галицького районного суду м. Львова від 28.10.2015 року (справа № 461/10058/15-к) не співпадає з даними наявними у матеріалах справи та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відтак, контролюючим органом не доведено належними та допустимими доказами того факту, що фінансово-господарська операція між позивачем та ТОВ Інтербуд-Центр не була спрямована на настання реальних наслідків фінансово-господарської діяльності.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.04.2019 року по справі № 804/3460/17 (провадження № К/9901/39329/18).

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як передбачено ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, оцінюючи докази надані сторонами, суд відзначає, що позивачем надано належні та допустимі докази на підтвердження заявлених позовних вимог, у той час як відповідачем не надано належних доказів на підтвердження законності спірного рішення, відтак, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як видно з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 1921 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням № 1915 від 19.06.2019 року. Отже, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 1921 грн. підлягає стягненню на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ВД Строй-Груп (49000, м. Дніпро, вул. Святослава Хороброго, буд. 44, кім. 606, код ЄДРПОУ 38754929) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-А, код ЄДРПОУ 39394856) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.02.2018 року за № 002991419, форми Р , винесеного Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області, яким збільшено Товариству з обмеженою відповідальністю ВД Строй-Груп (код ЄДРПОУ 38754929) суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на загальну суму 34233,75 грн., з яких: за податковими зобов`язаннями - 27387 грн. та за штрафними санкціями - 6846,75 грн.

Стягнути з Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39394856) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ВД Строй-Груп (код ЄДРПОУ 38754929) сплачений судовий збір у розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. відповідно до платіжного доручення №1915 від 19.06.2019 року.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне рішення складене 01 серпня 2019 року.

Суддя Р.З. Голобутовський