Рішення

від 01.08.2019 по справі 240/9066/19

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2019 року м. Житомир справа № 240/9066/19

категорія 112030100

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Семенюка М.М.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, треті особи - Державна установа "Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України", Департамент забезпечення діяльності державної кримінально-виконавчої служби України, про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправними дії Міністерства юстиції України про відмову в призначенні ОСОБА_1 грошової допомоги;

- зобов`язати Міністерство юстиції України прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму для працездатних осіб та направити його до Департаменту забезпечення діяльності державної кримінально-виконавчої служби України для видання наказу та виплати допомоги.

В обґрунтування позову зазначає, що йому установлена інвалідність, яка настала внаслідок захворювання, що мало місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, а тому він має право на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму.

Ухвалою від 02.07.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач подав письмовий відзив на позовну заяву (а.с.56-63), в якому просив відмовити в задоволенні позову з тих підстав, що рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 22.01.2018 справа № 295/5648/17 було зобов`язано Міністерство юстиції України розглянути питання щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги, а не приймати рішення про виплату такої допомоги, у зв`язку з чим Міністерство юстиції України розглянуло питання щодо призначення та виплати одноразової допомоги ОСОБА_1 та листом вказані матеріали були повернуті на доопрацювання; в п.п. 3 п. 1 ст. 97 Закону "Про Національну поліцію" не вказано, що одноразова грошова допомога виплачується внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням службових обов`язків з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Проаналізувавши наявні у справі матеріали, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 з 07.01.1981 по 25.01.2013 проходив службу в органах внутрішніх справ, з 10.08.2015 по 31.01.2017 - в Державній кримінально-виконавчій службі України (а.с.37,58)

ОСОБА_1 при первинному огляді МСЕК з 07.04.2017 встановлена ІІ група інвалідності, яка настала внаслідок захворювання, так, пов`язаного з виконанням службових обов`язків з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (а.с. 30-31).

Згідно свідоцтва про хворобу № 416/3в від 27.12.2016 (а.с. 33), захворювання позивача пов`язане з проходженням служби в ОВС.

Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 22.01.2018 по справі № 295/5648/17 (а.с. 42-44) зобов`язано Департамент забезпечення діяльності державної кримінально-виконавчої служби України подати до Міністерства юстиції України документи ОСОБА_1 на призначення одноразової грошової допомоги та зобов`язано Міністерство юстиції України розглянути питання щодо призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію" від 20.12.1990 № 565-ХІІ, постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 "Про Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівнику міліції".

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮУ від 10.01.2019 виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 295/5648/17, виданого 14.06.2018, про зобов`язання Міністерство юстиції України розглянути питання щодо призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію" від 20.12.1990 № 565-ХІІ, постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 "Про Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівнику міліції", закінчено (а.с.47).

Листом Департаменту забезпечення діяльності державної кримінально-виконавчої служби України Міністерства юстиції України від 22.01.2019 № 130 (а.с. 45) повідомлено позивача, що на виконання вказаного рішення суду ДЗД ДКВС України були направлені матеріали щодо призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, які листом Міністерством юстиції України від 21.12.2018 № 51126/15547-32-18/16.3.2 (а.с.55) зазначені матеріали повернуті без задоволення у зв`язку із тим, що друга група інвалідності встановлена через захворювання, пов`язане з виконанням службових обов`язків з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, а Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 р. № 850 (далі - Порядок № 850), призначення та виплата одноразової грошової допомоги через захворювання, пов`язане з виконанням службових обов`язків з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС не передбачено.

Як вбачається з листа Міністерством юстиції України від 21.12.2018 № 51126/15547-32-18/16.3.2 (а.с.55), матеріали ОСОБА_1 повернуті Державній установі "Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України" на доопрацювання.

Позивач вважаючи, що вказані дії відповідача є відмовою в призначенні одноразової грошової допомоги звернувся до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Предметом позову є протиправна відмова відповідача в призначенні позивачу одноразової грошової допомоги.

Частиною 5 ст. 23 Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" встановлено, що на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України "Про Національну поліцію", а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських.

Згідно пункту 15 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію", право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію".

Відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію" у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності, йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров`я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

Порядком № 850 визначено, що працівник, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв`язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках). Керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 Порядку № 850, та висновок щодо виплати грошової допомоги. Міністерство внутрішніх справ України в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 Порядку № 850 документів приймає рішення про призначення або, у випадках передбачених пунктом 14 Порядку № 850, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

Таким чином, відповідач, як суб`єкт владних повноважень зобов`язаний був прийняти рішення стосовно виплати одноразової грошової допомоги, або відмову у її виплаті.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 13 лютого 2018 року у справі № 808/1866/16, від 19 вересня 2018 року у справі №530/1280/17, від 03 жовтня 2018 року у справі № 361/7249/17, від 12 липня 2019 року у справі № 554/5405/17, а відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Повернення відповідачем на доопрацювання матеріалів не є рішенням про відмову в призначенні грошової допомоги, а тому суд вважає що позов є необґрунтованим, оскільки відсутній предмет позову.

При цьому суд зауважує, що на виконання рішення Богунського районного суду м. Житомира від 22.01.2018 по справі № 295/5648/17, яким зобов`язано Міністерство юстиції України розглянути питання щодо призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію" від 20.12.1990 № 565-ХІІ, постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 "Про Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівнику міліції", відповідачем повернуто документи на доопрацювання, тобто фактично зобов`язальна частина даного рішення не виконана відповідачем - не прийнято відповідно до Порядку № 850 рішення про призначення або про відмову в призначенні грошової допомоги.

Суд зазначає, що у відповідності до ч. 1 ст. 383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Цією ж статтею передбачено й порядок подання та вирішення такої заяви.

Частиною 6 цієї статті визначено, що за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

З аналізу викладених правових норм слідує, що приписами статті 383 КАС України визначено спосіб судового контролю за виконанням судового рішення, ухваленого не на користь суб`єкта владних повноважень: визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання судового рішення, що здійснюється за ініціативою позивача після розгляду справи.

Як встановлено з матеріалів справи, відповідачем на виконання рішення суду повернуто документи позивача без прийняття рішення, таким чином, суд вважає, що позивач може вирішити вказану спірну ситуацію шляхом звернення до Богунського районного суду м. Житомира в порядку ст.383 КАС України, яка регламентує підстави та порядок визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду, а не в порядку звернення до суду першої інстанції з новим позовом.

На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , номер НОМЕР_1 ) до Міністерства юстиції України (вул. Городецького, 13, м. Київ, 01001, код 00015622), треті особи - Державна установа "Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України" (вул. Святошинська, 27, м. Київ, 03115, код 41220556), Департамент забезпечення діяльності державної кримінально-виконавчої служби України (вул. Святошинська, 27, м. Київ, 03115, код 08565003), відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М. Семенюк