Рішення

від 26.07.2019 по справі 260/656/19

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

26 липня 2019 року м. Ужгород№ 260/656/19

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Скраль Т.В.,

з участю секретаря судового засідання - Стенавській А.М.,

учасники справи:

позивач: Карпатський біосферний заповідник - представник ОСОБА_1 ;

відповідач: Квасівська сільська рада - представник у судове засідання не з`явився;

третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача : Головне управління ДФС у Закарпатській області - представник Ігнатенко Ольга Володимирівна;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу Карпатського біосферного заповідника (90600, Закарпатська область, Рахівський р-н, м. Рахів, вул. Красне Плесо, 77, код ЄДРПОУ 00276104) до Квасівської сільської ради (90640, Закарпатська область, Рахівський р-н, с. Кваси, 158, код ЄДРПОУ 04351340), третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Головне управління ДФС у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина, 52, код ЄДРПОУ 39393632) про визнання протиправним та нечинним рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до статті 243 частини 3 КАС України 26 липня 2019 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення у повному обсязі було складено 02 серпня 2019 року.

14 травня 2019 року, Карпатський біосферний заповідник звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Квасівської сільської ради, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Головне управління ДФС у Закарпатській області, якою просить визнати протиправним та не чинним рішення Квасівської сільської ради від 19 березня 2019 року № 385 Про внесення змін до рішення сесії № 353 від 21.12.2018 року про внесення змін в рішення сесії № 353 від 21.12.2018 року та встановлення ставки земельного податку на лісові землі природно-заповідного фонду (вид цільового призначення земель - 04.01 для збереження та використання біосферних заповідників ) на 2019 рік в розмірі 3,0 відсотки нормативної грошової оцінки за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено та 3,0 відсотки нормативної грошової оцінки за земельні ділянки за межами населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

28 травня 2019 року, ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду відкрито провадження в даній адміністративній справі.

25 червня 2019 року , закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

В обґрунтування вимог позовної заяви зазначено, що рішення Квасівської сільської ради від 19 березня 2019 року № 385 про встановлення (збільшення) ставки земельного податку на лісові землі природно-заповідного фонду на 2019 року є протиправним та підлягає скасуванню у зв`язку з тим, що прийнято з порушенням порядку встановленого законом та за відсутності для цього законних та належних підстав, а також суперечить вимогам Податкового кодексу України.

Відповідачем або уповноваженим представником відзиву на позовну заяву до суду, у строк наданий судом в ухвалі Закарпатського окружного адміністративного суду про відкриття провадження в адміністративній справі від 28 травня 2019 року , не надано та не повідомлено суду поважні причини його ненадання.

Відповідно до статті 162 частини 6 КАС України , у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

24 червня 2019 року , представником третьої особи, яка не заявляє самостійний вимог щодо предмета спору на стороні відповідача було подано пояснення щодо позову, де вказує, що якщо рішення органу місцевого самоврядування щодо встановлення ставок земельного податку (або зміни до рішення) прийнято та оприлюднене після 15 липня 2019 року, у тому числі рішення прийняте після 01 січня 2019 року на виконання законів України про внесення змін до ПК України, то таке рішення є обов`язковим для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, (а.с. 64-65).

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, однак надіслав до суду заяву про розгляд даної справи без їх участі. Вирішення спору залишають на розсуд суду.

Під час розгляду справи по суті представник позивача позов підтримав повністю, просив суд його задовольнити з мотивів, що у ньому наведені.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійний вимог щодо предмета спору на стороні відповідача в судовому засіданні, проти задоволення позову заперечила та просила суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Розглянувши подані сторонами докази, всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, суд встановив наступне.

Карпатський біосферний заповідник зареєстрований як юридична особа 03 серпня 2001 року , ідентифікаційний код 00276104, основний вид економічної діяльності: 72.19 Дослідження і експериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук, (а.с. 43).

Карпатський біосферний заповідник є постійним землекористувачем земельних ділянок площею 761,1 га (за межами населеного пункту), 0,5 га (в межах населеного пункту) та 89,5267 га (за межами населеного пункту) на території с. Кваси (Квасівська сільська рада), що підтверджується Державними актами на право постійного користування землею серія НОМЕР_1 та серія НОМЕР_2 , (а.с. 14-21).

21 грудня 2018 року , рішенням Квасівської сільської ради № 353 Про внесення змін до рішення сесії № 323 від 22.08.2018 року Про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку на території села Кваси на 2019 рік було встановлено ставку земельного податку на лісові землі на 2019 рік згідно таблиці. Дане рішення було оприлюднене на дошці оголошень сільської ради та у районній газеті Зоря Рахівщини , (а.с. 22-23).

19 березня 2019 року , рішенням Квасівської сільської ради № 385 Про внесення змін до рішення сесії № 353 від 21.12.2018 року Про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку на території села Кваси на 2019 рік було внесено зміни в рішення сесії № 353 від 21.12.2018 року та встановлено ставку земельного податку на лісові землі на 2019 рік згідно таблиці. Дане рішення було оприлюднене на дошці оголошень сільської ради, (а.с. 12-13).

Не погоджуючись з вказаною вимогою, позивач звернувся до суду.

Вирішуючи питання застосування до спірних правовідносин норм матеріального права та надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд виходить з наступного.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналогічна правова норма щодо органів місцевого самоврядування закріплена у статті 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Статтею 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до пункту 24 частини 1 статті 26 вказаного Закону , виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, зокрема, щодо встановлення місцевих податків і зборів відповідно до Податкового кодексу України.

Частиною 1 статті 59 цього Закону встановлено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Частиною 12 цієї статті передбачено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються у порядку, встановленому Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

Відповідно до приписів статті 1 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" , регуляторний акт це: - прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання; - прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом.

Статтями 8 та 9 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" визначено, що стосовно кожного регуляторного акта його розробником готується аналіз регуляторного впливу та проводиться оприлюднення проектів регуляторних актів з метою одержання зауважень і пропозицій.

Аналіз регуляторного впливу готується до оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень та пропозицій. Якщо проект регуляторного акта одночасно містить норми, що регулюють господарські відносини або адміністративні відносини між регуляторними органами чи іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання, та норми, що регулюють інші суспільні відносини, а також індивідуально-конкретні приписи, то аналіз регуляторного впливу готується лише щодо норм, які регулюють господарські відносини або адміністративні відносини між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" , кожен проект регуляторного акта оприлюднюється з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань.

Про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій розробник цього проекту повідомляє у спосіб, передбачений статтею 13 вказаного Закону.

У випадках, встановлених цим Законом, може здійснюватися повторне оприлюднення проекту регуляторного акта.

Проект регуляторного акта разом із відповідним аналізом регуляторного впливу оприлюднюється у спосіб, передбачений статтею 13 вказаного Закону, не пізніше п`яти робочих днів з дня оприлюднення повідомлення про оприлюднення цього проекту регуляторного акта.

Частиною 1 статті 36 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" визначено, що регуляторний акт не може бути прийнятий або схвалений уповноваженим на це органом чи посадовою особою місцевого самоврядування, якщо наявна хоча б одна з таких обставин: відсутній аналіз регуляторного впливу; проект регуляторного акта не був оприлюднений.

Суд вважає безпідставними доводи позивача про те, що Квасівською сільською радою було порушено вимоги вказаних вище статей, а саме недотримання обов`язкової регуляторної процедури під час розробки та прийняття акта та як наслідок порушення приписів Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", з врахуванням наступного.

Пунктом 3 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 23 листопада 2018 року 2628-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду " установлено, що у 2019 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів, які прийняті на виконання цього Закону, не застосовуються вимоги підпункту 4.1.9 пункту 4.1 та пункту 4.5 статті 4, підпункту 12.3.4 пункту 12.3, підпункту 12.4.3 пункту 12.4 та пункту 12.5 статті 12 Податкового кодексу України та Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

Так, підпунктом 4.1.9 пункту 4.1 та пункту 4.5 статті 4 Податкового кодексу України встановлено, що: зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року; при встановленні або розширенні існуючих податкових пільг такі пільги застосовуються з наступного бюджетного року.

Підпунктом 12.3.4 пункту 12.3,підпунктом 12.4.3 пункту 12.4 та пунктом 12.5 статті 12 Податкового кодексу України визначено, що: рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом; до повноважень сільських, селищних, міських рад та рад об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, щодо податків та зборів належать: до початку наступного бюджетного періоду прийняття рішення про встановлення місцевих податків та зборів, зміну розміру їх ставок, об`єкта оподаткування, порядку справляння чи надання податкових пільг, яке тягне за собою зміну податкових зобов`язань платників податків та яке набирає чинності з початку бюджетного періоду; офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та зборів є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, який набирає чинності з урахуванням строків, передбачених підпунктом 12.3.4 цієї статті.

Враховуючи наведене вище, оскільки в період винесення оскарженого рішення норми Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" не поширювалися на правовідносини пов`язані із процесом прийняття рішень про встановлення місцевих податків і зборів, а відтак, необґрунтованими є посилання позивача на наявність фактів не дотримання відповідачем регуляторної процедури.

Відносно оприлюднення повного тексту оскарженого рішення в офіційних друкованих засобах масової інформації після його прийняття, то суд вказує на наступне.

Частиною 1 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування» визначено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Відповідно до частин 4-5 цієї статті , рішення сільської, селищної, міської ради у п`ятиденний строк з моменту його прийняття може бути зупинено сільським, селищним, міським головою і внесено на повторний розгляд відповідної ради із обґрунтуванням зауважень. Рада зобов`язана у двотижневий строк повторно розглянути рішення. Якщо рада відхилила зауваження сільського, селищного, міського голови і підтвердила попереднє рішення двома третинами депутатів від загального складу ради, воно набирає чинності. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію.

Згідно з частиною 11 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування» , акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". Проекти актів органів місцевого самоврядування оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України "Про доступ до публічної інформації", крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки.

Пункт 2 частини 1 статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» передбачає, що розпорядники публічної інформації зобов`язані оприлюднювати, зокрема, нормативно-правові акти та акти індивідуальної дії (крім внутрішньоорганізаційних), прийняті розпорядником, а частина 2 зазначеної правової норми передбачає, що ці акти підлягають обов`язковому оприлюдненню невідкладно, але не пізніше 5 робочих днів з дня затвердження документу. У разі наявності у розпорядника інформації офіційного веб-сайту така інформація оприлюднюється на веб-сайті із зазначенням дати оприлюднення документа і дати оновлення інформації.

Таким чином, Закон України «Про доступ до публічної інформації» чітко встановлює строки оприлюднення нормативно-правових актів та актів індивідуальної дії, до яких відносяться і рішення місцевих рад, та передбачає, що такі рішення підлягають оприлюдненню, в тому числі на сайті, невідкладно, але не пізніше 5 робочих днів з моменту їх затвердження.

При цьому, згідно статті 21-1 Закону України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації» , доведення до відома населення законів України та інших нормативно-правових актів здійснюється шляхом їх офіційного опублікування відповідно до закону державними друкованими засобами масової інформації та офіційними друкованими виданнями (офіційними виданнями), висвітлення аудіовізуальними засобами масової інформації, оприлюднення на офіційних веб-сайтах органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також в інший спосіб, визначений законом.

Офіційний веб-сайт Рахівської районної ради містить підрозділ Квасівської сільської ради з можливістю висвітлення рішень сільської ради. Даний веб-сайт є загальнодоступним інформаційним ресурсом, що містить інформацію з відкритим доступом та використовується користувачами з метою отримання своєчасної, достовірної та повної інформації, однак відповідачем дане рішення не було оприлюднено.

Судом також встановлено, що на території Квасівської сільської ради наявні друковані засоби масової інформації, а саме районна газета «Зоря Рахівщини» (а.с. 22), що дає можливість оприлюднення оскаржуваного рішення у спосіб визначений статтею 22 Закону України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації» .

Враховуючи наведене вище, суд констатує, що Квасівською сільською радою при прийнятті оскарженого рішення порушено вимоги Закону України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації» щодо оприлюднення змісту оскаржуваного рішення.

Що стосується доводів позивача про те, що рішення суперечить вимогам Податкового кодексу України, судом встановлено наступне.

Відповідно до пункту 8.3 статті 8 Податкового кодексу України, до місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов`язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

У відповідно до пункту 10.1.1 статті 10 Податкового кодексу України, земельний податок, як складова податку на майно, відносить домісцевий податків і зборів.

Згідно з пунктом 27.1 статті 27 Податкового кодексу України, граничною ставкою податку визнається максимальний або мінімальний розмір ставки за певним податком, встановлений цим Кодексом.

Відповідно до пункту 269.1 статті 269 Податкового кодексу України, платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Згідно з пунктом 273.1 статті 273 Податкового кодексу України, податок за лісові землі складається із земельного податку та рентної плати, що визначається податковим законодавством.

Згідно з пунктом 273.3 статті 273 Податкового кодексу України, ставки податку за один гектар лісових земель встановлюються відповідно до статей 274 та 277 цього Кодексу.

Відповідно до статті 274.1 статті 274 Податкового кодексу України, ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для лісових земель - не більше 0,1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

Відповідно до статті 277.1 статті 277 Податкового кодексу України, ставка податку за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів або в межах населених пунктів, встановлюється у розмірі не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, а для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, а для лісових земель - не більше 0,1 відсотка від нормативної грошової оцінки площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.

Оскаржуваним рішенням № 385 встановлено ставку земельного податку на лісові землі природно-заповідного фонду (вид цільового призначення земель - 04.01 «для збереження та використання біосферних заповідників» ) на 2019 рік у розмірі 3,0 відсотки нормативної грошової оцінки за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено та 3,0 відсотки нормативної грошової оцінки за земельні ділянки за межами населених пунктів, нормативно грошову оцінку яких не проведено, (а.с. 12-13).

Зважаючи на те, що Податковим кодексом України встановлені граничні розміри ставок земельного податку на лісові землі (0,1 відсотка), то встановлені ставки у рішенні Квасівської сільської ради від 19 березня 2019 року № 385 про внесення зміни до рішення сесії № 353 від 21 грудня 2018 року "Про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку на території села Кваси на 2019 рік" у розмірі 3,0 відсотка суперечать вимогам пункту 273.3 статті 273 Податкового кодексу та є не законними.

Відповідно до вимог статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що відповідач не виконав вимоги чинного законодавства України щодо офіційного оприлюднення регуляторного акту - Рішення та з порушенням Податкового кодексу України.

Таким чином, встановлено, що оскаржене Рішення прийняте не у спосіб, що визначені Конституцієюта законами України, а відтак таке є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України , при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 1 921,00 грн., що підтверджено квитанціями від 08.05.19 № 173, (а.с. 5).

Відповідні судові витрати належить компенсувати позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Інші судові витрати у справі відсутні.

Керуючись статтями 9, 14, 90, 139, 242-246, 256 КАС України , суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Карпатського біосферного заповідника до Квасівської сільської ради, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головне управління ДФС у Закарпатській області про визнання протиправним та нечинним рішення - задовольнити повністю .

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Квасівської сільської ради від 19 березня 2019 року № 385 про внесення зміни до рішення сесії № 353 від 21 грудня 2018 року "Про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку на території села Кваси на 2019 рік"

3 . Стягнути на користь Карпатського біосферного заповідника (90600, Закарпатська область, Рахівський р-н, м. Рахів, вул. Красне Плесо, 77, код ЄДРПОУ 00276104) із Квасівської сільської ради (90640, Закарпатська область, Рахівський р-н, с. Кваси, 158, код ЄДРПОУ 04351340) судовий збір у розмірі 1 921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня, 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України).

СуддяТ.В. Скраль