Рішення

від 26.07.2019 по справі 340/1372/19

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2019 року м. Кропивницький Справа № 340/1372/19

Кіровоградський окружний адміністративний суд,

у складі: головуючого - судді Хилько Л.І.,

за участю: секретаря - Бабіч О.В.,

представників:

позивача - Смірнова А.А.,

відповідача - Балакіної Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія енерго - інноваційних технологій" до Кіровоградської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом та просить визнати протиправними та скасувати:

- рішення №UA901030/2019/000172/2 від 03.05.2019 р. про коригування митної вартості товару;

- картку відмови в митному оформленні (випуску) товару №UA901030/2019/00058 від 03.05.2019 р..

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що МК України не передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, не застосовується у випадку порушення умов договору, однією з сторін цього договору, в тому числі і порушення порядку оплати, визначеного в договорі. Отже, посадовими особами митного посту незаконно визначено митну вартість товар за ідентичною вартістю товарів, лише на тій підставі, що позивачем порушено умови розрахунків. При цьому, позивачем в повному обсязі надано документальне підтвердження митної вартості товару, а митний орган повинен витребувати лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у її правильності чи помилковості.

Представник відповідача подав відзив, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки враховуючи наявні розбіжності, що містилися у поданих до митного оформлення документах, неможливість перевірки правильності числових значень окремих складових заявленої митної вартості товару, факт ненадання додаткових документів та інформацію з ПІК ЄАІС ДФС виникли обґрунтовані сумніви щодо достовірності відомостей про вартість товару, зазначену в МД, в зв`язку з чим метод визначення вартості за заявою декларанта, не може бути застосований. У відповідності до положень ст.ст. 54, 55 МК України та враховуючи встановлену у ст. 57 МК України послідовність застосування методів визначення митної вартості, митну вартість товару визначено згідно ст.59 МК України (а.с.119-122).

Представник позивача подав відповідь на відзив та просив позов задовольнити (а.с.223-225).

Представник відповідача заперечення на таку відповідь не подавав.

Дослідивши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників, всебічно й повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що між позивачем і ТОВ "УГМК-ОЦМ" (Російська Федерація) було укладено Контракт на поставку товару від 08.11.2017 р. № У-01-2017-00940 (а.с.27-37).

Згідно специфікації від 14.02.2019р. №УУ682/К, сторонами узгоджено поставку металопродукції, в т.ч., поставку листа ДПРНМ Л63 ГОСТ 2208-2007 1x600x1500, обсягом 900 кг., вартістю 6,00 доларів США за 1 кг., всього на 5400 доларів США, на умовах Інкотермс FСА - Киров, допуск на поставлену продукцію +/- 5%.

Загальна вартість вказаного товару згідно даної специфікації склала 99250,80 доларів США.

В специфікації було встановлено порядок оплати: 30 % та 70 % від суми специфікації в 3-денний строк з дати виставлення рахунку (а.с.38). Також, сторонами було узгоджено специфікацію УУ1139/К від 05.03.2019 р., але коригування митної вартості товарів, які вказані в ній, не здійснювалось, і відповідно спір щодо митного оформлення вказаних товарів відсутній (а.с.39).

14.02.2019 р. ТОВ "УГМК-ОЦМ" було виставлено рахунок на попередню оплату 30 % вартості товару згідно специфікації від 14.02.2019 р. № УУ682/К (29775,24 доларів США). 21.02.2019 р. вказана сума оплачена позивачем згідно платіжного доручення.

28.03.2019 р. ТОВ "УГМК-ОЦМ" було виставлено рахунок на 50 % вартості товару згідно специфікації від 14.02.2019 р. №УУ682/К (49726,77 доларів США). 19.04.2019 р. вказана сума оплачена позивачем згідно платіжного доручення.

23.04.2019 р. ТОВ "УГМК-ОЦМ" було виставлено рахунок на 20% вартості товару згідно специфікації від 14.02.2019 р. №УУ682/К (20281,51 доларів США). 24.04.2019 р. вказана сума оплачена позивачем згідно платіжного доручення (а.с.40-51).

26.04.2019 р.. позивачу відвантажено товар на власний транспорт на складі ВАТ "Кіровський завод по обробці кольорових металів" в м. Кіров (Російська Федерація), що підтверджується відповідною товарною накладною (а.с.52-54).

02.05.2019 р. вказаний товар доставлений в м. Олександрія, Кіровоградська область до митного посту "Олександрія" Кіровоградської митниці для проходження процедури митного оформлення товару (а.с.55-57).

03.05.2019 р. з метою оформлення імпорту товару від виробника ТОВ "УГМК-ОЦМ" менеджером ПП "АФ "Олександріяконссервіс" ОСОБА_1 (представник позивача) засобами електронного зв`язку надіслана на кінцеву електронну точку СМО № 1 митного поста "Олександрія" електронну МД із внутрішнім номером № UА901030/2019/000724 (а.с.19-21).

03.05.2019 р. до електронного кабінету митного брокера позивача надійшло повідомлення про відмову в митному оформленні разом з спірними рішенням про коригування митної вартості товарів від 03.05.2019 №UА901030/2019/000172/2 і карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA901030/2019/00058 (а.с.16-18, 25-26).

06.05.2019 р. менеджером ПП "АФ "Олександріяконссервіс" ОСОБА_1 засобами електронного зв`язку надіслана відкоригована митна декларація №UА901030/2019/000729, де в графі 47 було відображено збільшену митну вартість товару №5 (а.с.22-24).

Водночас, не погоджуючись із коригуванням митної вартості товару та відмовою у митному оформленні (випуску) товару, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, в тому числі процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України №4495-VІ від 13.03.2012 року (далі - МК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно ч. 1 ст. 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії (ч.1 ст.257 МК України).

Відповідно до ч. 6 ст. 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом, Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Ст. 49 МК України передбачає, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 1 статті 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із ч. 1 статті 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації (ч.2 ст.52 МК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи,що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною 2 статті 53 МК України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч. 3 статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною 4 статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (ч.5 ст.53 МК України).

Частинами 1 та 2 ст. 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині 1 статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (ч.3 ст.54 МК України).

Частина 5 статті 54 МК України вказує, що орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Зокрема, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (ч. 6 вказаної статті).

У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи органу доходів і зборів (ч.12 ст.264 МК України).

Відповідно ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів (ч.7 ст.55 МК України).

Згідно ч.8 ст.55 МК України протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

Відповідно до ч.9 ст.55 МК України, у разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів орган доходів і зборів розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

Положення ст. 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Згідно ч. 1 ст. 58 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Частиною 2 статті 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Платежі можуть бути здійснені прямо чи опосередковано. Прикладом опосередкованого платежу може бути врегулювання покупцем повністю чи частково боргу продавця. Платежі необов`язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо). Термін «ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті» стосується лише ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов`язані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості. Додавання, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню (частини 5-8 статті 58 МК України).

Відповідно до ч.10 ст.58 МК України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші об`єкти права інтелектуальної власності. Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів визначається Кабінетом Міністрів України;

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

Як вбачається із спірного рішення від 03.05.2019 р. №UA901030/2019/000172/2 (а.с.16) підставою коригування митної вартості товару №5 (листи латунні Л63, товщиною понад 0,15 мм) стало те, що:

- наявні розбіжності, що містяться в поданих до митного оформлення документах, а саме: наявне порушення умов оплати за специфікацією до контракту від 14.02.2019 р. № УУ682/К, у відповідності до якої попередня оплата проводиться двома платежами 30% і 70% від суми специфікації в 3-денний строк з дати виставлення рахунку, проте оплата за платіжними документами від 21.02.2019 р. № 3181 та від 19.04.2019 р. № 3309 здійснена із запізненням;

- у п. 6.4 Контракту від 08.11.2017 р. № У-01-2017-00940 зазначено, що у випадку порушення покупцем строків перераховування оплати (попередньої оплати), на розсуд продавця умови поставки, включаючи ціну продукції, підлягають повторному узгодженню, а доповнення до контракту - зміненню; та враховуючи неможливість перевірки правильності числових значень окремих складових заявленої митної вартості товару (зокрема, витрат пов`язаних із навантаженням товару на ТЗ, пакування), то для підтвердження заявленої митної вартості товару, у відповідності до Розділу III "Митна вартість товарів та методи її визначення", згідно частини 3 статті 53 МКУ декларанту повідомлено, що протягом 10 календарних днів необхідно надати (за наявності) додаткові документи.

Враховуючи вищевказане та не надання додаткових документів при визначенні митної вартості товару використані відомості з МД від 22.03.2019 року № UA100010/2019/324616 (ідентичний товар "листи латунні Л63, товщиною понад 0,15 мм", країна виробництва та походження - Росія, умови поставки FCA, виробник ТОВ "Кіровський завод по обробці кольорових металів"). Митну вартість товару №5 було розраховано наступним чином: фактурна вартість подібного товару становить 6662,00 USD/т на умовах FCA (6662,00 USD за 0,908 тон) плюс заявлені в МД декларантом транспортні витрати на доставку вантажу до кордону з Україною 2288,41 грн. (в еквіваленті 86,17 USD).

Однак, судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачем було повністю дотримано ч. 2 ст. 53 МК України під час декларування товару ввезеного на підставі контракту №У-01-2017-00940, зокрема разом з декларацією декларантом було подано специфікацію від 14.02.2019 р. № УУ682/К, відповідно до якої вбачається, що сторонами узгоджено поставку листа ДПРНМ Л 63 ГОСТ 2208-2007 1x600x1500 обсягом 900 кг. вартістю 6,00 доларів США за 1 кг., всього 5400 доларів США на умовах Інкотермс FСА - Киров, допуск на поставлену продукцію +/- 5 %.

Відповідно до рахунку-фактури від 26.04.2019 р. №У-01-2017-00940-5 лист ДПРНМ Л 63 ГОСТ 2208-2007 1x600x1500 поставляться обсягом 908 кг., вартість 6,00 доларів США, всього 5448 доларів США, що вказує на безпідставність вимог відповідача про надання позивачем додаткових документів під час проведення консультацій.

Відповідачем також не враховано те, що згідно умов Інкотермс FСА навантаження та пакування продукції здійснюється Постачальником та входить до фактурної вартості товару. Для підтвердження пакування разом з декларацією було надано пакувальний лист від 26.04.2019 р. №У-01-2017-00940-5, з якого вбачається, що пакування продукції здійснювало ТОВ "УГМК-ОЦМ". Також, не було враховано, що ТОВ "УГМК-ОЦМ" здійснило відвантаження продукції лише після 100% попередньої оплати саме в узгоджених обсягах продукції, що підтверджуються листом ТОВ "УГМК-ОЦМ" (а.с.85).

Згідно положень ч. 1 ст. 59 МК України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Відповідно до ч.2 ст.59 МК України при застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як:

1) фізичні характеристики;

2) якість та репутація на ринку;

3) країна виробництва;

4) виробник.

При цьому, ч. ч.4 та 7 ст. 59 МК України визначено, що ціна договору щодо ідентичних товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.

У разі якщо для цілей застосування цього методу виявляється більш як одна вартість договору щодо ідентичних товарів, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша така вартість.

Відповідачем не надано суду копію МД від 22.03.19 №UA100010/2019/324616, яку використано при визначені митної вартості товарів щодо ідентичних товарів. Натомість, суду було подано витяг з ПІК ЄАІС (а.с.186-189), з якого вбачається, що відповідачем застосовано найвищу вартість ідентичних товарів для коригування митної вартості товару, ввезеного позивачем, що є порушенням ч. 7 ст. 59 МК України.

Крім того, при здійсненні коригування митної вартості та застосуванні методу її визначення за ціною договору щодо ідентичних та подібних товарів відповідачем не дотримано приписів ч.4 ст.59 МК України, оскільки не враховано, що кількість товару, задекларованого позивачем, значно відрізняється від кількості ідентичних товарів, ввезених в Україну згідно з інформацію митних органів України (в декларації, на яку посилається відповідач - 112,6 кг., в декларації позивача - 900 кг.).

Щодо порушення умов оплати за специфікацією до контракту, то як вбачається з п.6.4 Контракту на поставку товару від 08.11.2017 року № У-01-2017-00940 (а.с.27-37) у випадку порушення покупцем строків перераховування оплати (попередньої оплати), на розсуд продавця умови поставки, включаючи ціну продукції, підлягають повторному узгодженню, а доповнення до контракту - зміненню.

Однак, як пояснив суду представник позивача, умови контракту не переглядалися, зокрема умови поставки та ціна на товар не змінювалась, що підтверджується листом ТОВ "УГМК-ОЦМ" (а.с.85). А оскільки умови між сторонами контракту на поставку товару від 08.11.2017 р. № У-01-2017-00940 не змінювались, позивач надав до митного оформлення документи, які відповідають дійсності, то саме з ціни зазначеної в декларації, необхідно було розраховувати митну вартість ввезеного товару на митну територію України.

Представником відповідача не спростовано вищевказані обставини. При цьому, Митним кодексом України не передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, не застосовується у випадку порушення умов договору, однією із сторін цього договору, в тому числі і порушення порядку оплати, визначеного в договорі.

Вказане свідчить про недоведеність відповідачем обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом позивача розрахунку митної вартості товару за ціною договору, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої митної вартості товару не було встановлено, тобто основні документи містили всі необхідні числові дані, необхідні для визначення митної вартості, зазначеної в митній декларації.

Таким чином, суд дійшов висновку, що спірні рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в митному оформленні (випуску) товару є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України на користь позивача підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені судові витрати по оплаті судового збору в сумі 3842 грн. (а.с.12).

Керуючись ст.ст.139, 241-246, 250 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення від 03 травня 2019 року №UA901030/2019/000172/2 про коригування митної вартості товару.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 03 травня 2019 року №UA901030/2019/00058.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія енерго - інноваційних технологій" (код - 37015287) з державного бюджету за рахунок бюджетних асигнувань Кіровоградської митниці Державної фіскальної служби (код - 39640963) судовий збір у сумі 3842 (три тисячі вісімсот сорок дві) грн..

Рішення суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.255 КАС України та може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295-297 КАС України.

Відповідно до підпункту 15.5 п.15 Розділ VII Перехідні положення КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 02.08.2019 року.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Л.І. Хилько