Рішення

від 02.08.2019 по справі 440/1913/19

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/1913/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Супруна Є.Б., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу №440/1913/19 за позовом Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавахіммаш" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,

В С Т А Н О В И В:

29 травня 2019 року позивач - Полтавське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (надалі - Фонд) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавахіммаш" (надалі - відповідач, ТОВ "Полтавахіммаш") , в якому просить стягнути з відповідача адміністративно-господарські санкції у розмірі 120 175,00 грн та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 2812,29 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що в порушення вимог ст.ст. 19, 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" відповідач у 2018 році не виконав нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, у кількості 1 робочого місця, що є підставою для накладення адміністративно-господарських санкцій у розмірі 120 175,00 грн та пені у розмірі 2812,29 грн.

Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 03.06.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (в письмовому провадженні).

У відзиві на позов від 18.06.2019 відповідач посилається на те, що підприємство чемно виконує норми Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні". При цьому підприємство не зобов`язане здійснювати пошук осіб з інвалідністю з метою їх працевлаштування. На підприємстві створені робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю. Після відкриття вакансій та в подальшому протягом року до Державної служби зайнятості направлялися звіти за формою №3-ПН із зазначенням в них вакантної посади для особи з інвалідністю. У зв`язку з цим відповідач вважає, що підстави для застосування до підприємства адміністративно-господарських санкцій відсутні (а.с. 91-96).

У відповіді на відзив від 27.06.2019 позивач нових обставин не повідомив (а.с. 149-150).

Суд розглядає дану справу на підставі частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше в межах строку, встановленого статтею 258 цього ж Кодексу.

Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

ТОВ "Полтавахіммаш" (код ЄДРПОУ 40320997) зареєстроване як юридична особа 04.03.2006, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань вчинено запис № 1 588 102 0000 015208 (а.с. 152-157). Основним видом діяльності відповідача за КВЕД є: 30.20 Виробництво залізничних локомотивів і рухомого складу.

20.03.2019 ТОВ "Полтавахіммаш" подано до Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2018 рік (форма № 10-ПІ) (а.с. 6).

Згідно відомостей, зазначених у Звіті, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу (осіб) підприємства у 2018 році становила 108 осіб, з них: середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (осіб) - 3 осіб. Кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" (осіб) становить 4 особи.

На думку позивача, на підприємстві не дотримано нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, у зв`язку з чим і здійснено нарахування адміністративно-господарських санкцій у розмірі 120 175,00 грн та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 2812,29 грн (за 45 днів (з 16.04.2019 по 30.05.2019)) (а.с. 8).

З огляду на факт наявності вищевказаних сум заборгованості, які не сплачені боржником у добровільному порядку, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Вирішуючи позовні вимоги суд виходить з такого.

Спірні відносини урегульовані Законом України від 21.03.1991 №875-XII "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" (надалі - Закон №875-XII).

Згідно з частиною першою статті 17 Закону №875-XII (в редакції, чинній упродовж 2018 року) з метою реалізації творчих і виробничих здібностей інвалідів та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

У відповідності до частини першої статті 18 Закону №875-XII, забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Разом з цим, як визначено частиною третьою вказаної статті, підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Крім того, відповідно до частини першої статті 19 Закону №875-XII для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 № 316 "Про затвердження форми звітності N 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" та Порядку її подання" затверджено форму звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" та Порядок подання форми звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)".

Згідно з приписами пункту 5 Порядку подання форми звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)", затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 № 316, форма № 3-ПН подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

Виходячи з наведених вище приписів Закону №875-XII, обов`язок щодо працевлаштування осіб з інвалідністю покладено як на суб`єктів господарювання, так і на державу, від імені якої діють відповідні державні служби зайнятості.

Обов`язок суб`єкта господарювання полягає у виділенні та створенні робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, створенні умов праці та надання інформації державній службі зайнятості, необхідної для працевлаштування такої категорії осіб. У той же час, обов`язок підприємства зі створення робочих місць для осіб з інвалідністю не супроводжується його обов`язком займатися пошуком таких осіб для працевлаштування.

При цьому суд враховує правові висновки Верховного Суду, наведені у постановах від 14.02.2018 у справі №820/2124/16, від 28.02.2018 у справі №807/612/16, від 21.08.2018 у справі №804/6950/15.

Суд також наголошує, що принципом юридичної відповідальності є вина в порушенні законодавчо встановленого імперативного правила поведінки. За приписами частини другої статті 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Надавши інформацію про попит на вакансії підприємство фактично вживає усіх залежних від нього передбачених законом заходів для відповідності середньооблікової чисельності працюючих інвалідів установленим нормативам, тобто заходів для недопущення господарського правопорушення.

Аналогічний висновок сформульовано у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 26.06.2018 у справі №806/1368/17.

Суд враховує, що ТОВ "Полтавахіммаш" упродовж 2018 року зверталось до Полтавської міськрайонної філії Полтавського обласного центру зайнятості з повідомленнями про наявність вільних робочих місць, що підтверджено звітами форми №3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)", копії яких залучені до матеріалів справи (а.с. 106-137).

Водночас на запит суду до Полтавської міськрайонної філії Полтавського обласного центру зайнятості, останній надав звіти відповідача форми №3-ПН за 2018 рік, повідомивши при цьому, що упродовж 2018 року направлені на працевлаштування 6 осіб, 5 з яких відмовилися від працевлаштування, 1 особа не відповідала вимогам (а.с. 15-43, 45-55).

На підтвердження факту вжиття заходів щодо створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю та повідомлення державній службі зайнятості про наявність вакантних місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідачем надано до суду копії наказів генерального директора ТОВ "Полтавахіммаш" про створення робочих місць для осіб з інвалідністю від 24.01.2018 №18, від 18.10.2018 №75, від 10.12.2018 №89, від 26.12.2018 №90; звітність форми №3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" від 28.12.2018, 12.12.2018, 20.11.2018, 19.10.2018, 09.10.2018, 06.09.2018, 01.08.2018, 12.07.2018, 30.05.2018, 25.04.2018, 29.01.2018; 6 корінців направлень на працевлаштування, в 5 з яких зазначено причини відмови від працевлаштування осіб з інвалідністю та 1 корінець з підтвердженням факту працевлаштування ОСОБА_1 ; наказ від 09.10.2018 №58-к про прийняття на роботу ОСОБА_1 ; лист Полтавської міськрайонної філії Полтавського обласного центру зайнятості від 13.06.2019 про підтвердження факту подання підприємством звітів за формою 3-ПН (а.с. 102-146).

Таким чином, відповідач довів перед судом, що з його боку вживалися усі залежні від нього заходи щодо створення робочих місць та працевлаштування осіб з інвалідністю.

Докази необґрунтованих відмов зі сторони відповідача у працевлаштуванні осіб з інвалідністю у матеріалах справи відсутні.

Відтак, за відсутності в діях відповідача вини у вчиненні господарського правопорушення, відсутні й підстави для стягнення з ТОВ "Полтавахіммаш" адміністративно-господарських санкцій та пені відповідно до приписів Закону №875-XII.

Таким чином заявлений позов задоволенню не підлягає.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 13937406) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавахіммаш" (вул. М.Бірюзова, буд. 85, м. Полтава, 36007, код ЄДРПОУ 40320997) про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання судового рішення з урахуванням положень п.п. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Є.Б. Супрун