Рішення

від 01.08.2019 по справі 400/804/19

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

01 серпня 2019 р. № 400/804/19

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Зоркіна Ю.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, буд. 6,м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 39394277) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй площадка" (вул. Полтавський шлях, 56, м. Харків, 61052, код ЄДРПОУ 41585341) про стягнення податкового боргу, -

встановив:

Позивач, звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд стягнути з ТОВ «Строй площадка» (код ЄДРПОУ 41585341) в дохід держави податковий борг в сумі 142555,20 грн. з розрахункових рахунків у банках обслуговуючих ТОВ «Строй площадка» або за рахунок його готівкових коштів.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.03.2019 року у справі відкрито провадження, ухвалою від 22.04.2019 справу передано на розгляд до Харківського окружного адміністративного суду відповідно до правил територіальної підсудності закріплених в ст. 29 КАС України.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 07.06.2019 року справу прийнято до розгляду та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження із викликом сторін.

Копія ухвали (направлена за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), була вручена підприємству, що підтверджується поштовим повідомленням, яке міститься в матеріалах справи. В подальшому судова документація повернулася на адресу суду з відміткою про неможливість вручення. Відповідач відзив на адміністративний позов не надав.

Частиною 11 статті 126 КАС України встановлено, що у разі повернення поштового відправлення з повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. Від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 9 ст.205 КАС України, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Згідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. В силу статті 15 Податкового кодексу України, відповідач являється платником податків і зборів.

Матеріалами справи підтверджено, що фахівцями позивача проведено перевірку відповідача:

з питань своєчасності подання податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2018 року, про що складено акт від 14.05.2018/ року № 3043/14-2-12-03-06/41585341, яким зафіксовано порушення п.49.2 пп.4918.1, п.49.18 ст.49 та п.203.1 ст.203 ПК України. Порушення встановлені актом перевірки стали підставою для винесення податкового повідомлення рішення від 25.06.2018 року № 00051031203, яким підприємству нараховано штраф ц розмірі 170.00 грн.;

з питань своєчасності подання податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2018 року, про що складено акт від 20.06.2018 року № 5287/14-2-12-03-06/41585341, яким зафіксовано порушення п.49.2 пп.49,18.1, п.49.18 ст.49 та п.203.1 ст.203 ПК України. Порушення встановлені актом перевірки стали підставою для винесення податкового повідомлення рішення від 06.08.2018 року № 00065841203, яким підприємству нараховано штраф у розмірі 1020.00 грн.;

з питань своєчасності подання податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2018 року, про що складено акт від 09.07.2018 року № 5719/14-2-12-03-06/41585341, яким зафіксовано порушення п.49.2 пп.4918.1, п.49.18 ст.49 та п.203.1 ст.203 ПК України. Порушення встановлені актом перевірки стали підставою для винесення податкового повідомлення рішення від 21.08.2018 року № 00071821203, яким підприємству нараховано штраф у розмірі 1020.00 грн.;

з питань перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за травень 2018 року про що складено акт від 19.07.2018 року № 6001/14-2-12-03-06/41585341, яким зафіксовано порушення п.200.1 пп. в п.200.4 ст.200 ПК України. Порушення встановлені актом перевірки стали підставою для винесення податкового повідомлення рішення від 31.08.2018 року № 00080441203, яким підприємству збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 99998.00 грн. та нараховано штраф у розмірі 24999.50 грн., від 31.08.2018 № 00080431203, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за травень 218 року у розмірі 50873.00 грн.;

з питань своєчасності реєстрації податкових накладних в ЄРПН за січень, червень 2018 року, про що складено акт від 22.08.2018 року № 7356/14-2-12-03-06/41585341, яким зафіксовано порушення п.201.10 ст.201 ПК України. Порушення встановлені актом перевірки стали підставою для винесення податкового повідомлення рішення від 05.10.2018 року № 00092855005, яким підприємству нараховано штраф у розмірі 6465.52 грн.;

з питань своєчасності реєстрації податкових накладних в ЄРПН за січень, серпень 2018 року, про що складено акт від 25.09.2018 року № 8404/14-2-12-03-06/41585341, яким зафіксовано порушення п.201.10 ст.201 ПК України. Порушення встановлені актом перевірки стали підставою для винесення податкового повідомлення рішення від 07.10.2018 року № 00102285005, яким підприємству нараховано штраф у розмірі 3125.83 грн.;

Крім того внаслідок несвоєчасної сплати податкових зобов`язань відповідачеві нарахована пеня у розмірі 5756.60 грн.

Пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до пункту 58.2 статті 58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Пунктом 42.2 статті 42 Податкового кодексу України передбачено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Матеріалами справи підтверджено, що вказані направлені на юридичну адресу відповідача, однак поштові відправлення повернуті до контролюючого органу у зв`язку з закінченням терміну зберігання поштового відправлення. Доказів оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень відповідачем суду не надано.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

У зв`язку з несплатою платником податків узгоджених сум податкових зобов`язань, позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме, згідно п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України, де визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України встановлено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Контролюючим органом винесено податкову вимогу від 03.10.2018 року № 60610-17, яку направлено на юридичну адресу відповідача, однак поштове відправлення було повернуто до контролюючого органу у зв`язку з закінченням терміну зберігання поштового відправлення.

Відповідач не скористався своїм правом адміністративного або судового оскарження податкової вимоги, доказів самостійної сплати податкового боргу матеріали справи також не містять, а відтак сума заборгованості підприємства перед бюджетом є узгодженою та підлягає сплаті.

Доказів переривання боргу після виставлення податкової вимоги відповідачем до суду не подано та підтверджується обліковою карткою, що міститься в матеріалах справи. Крім того, доказів скасування вказаної вимоги відповідачем до суду не надано.

Згідно з пунктом 87.1. статті 87 Податкового кодексу України, джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Пунктом 87.2. даної статті Податкового кодексу України передбачено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з пунктом 95.3. статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Пунктом 95.4 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Право позивача на звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу передбачене підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України.

Враховуючи те, що на момент судового розгляду даної справи відповідач не надав суду підтвердження сплати податкового боргу в загальному розмірі 142555.20 грн., вказана сума боргу підлягає стягненню в судовому порядку.

З огляду на вищевказане, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, а відтак, позов є таким, що підлягає задоволенню.

Згідно зі змістом частини 2 статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Враховуючи те, що позивачем у справі підтверджено тільки сплату судового збору, судові витрати не підлягають розподілу.

Керуючись ст.ст.241-246, 255, 295, 297, пп. 15.5 п. 15 ч.1 Перехідних положень КАС України, суд, -

вирішив:

Адміністративний позов - задовольнити.

Стягнути з рахунків у банках, які обслуговують Товариство з обмеженою відповідальністю "Строй площадка" (вул. Полтавський шлях, 56, м. Харків, 61052, код ЄДРПОУ 41585341) та за рахунок готівкових коштів, що належать Товариство з обмеженою відповідальністю "Строй площадка" (вул. Полтавський шлях, 56, м. Харків, 61052, код ЄДРПОУ 41585341) в дохід держави податковий борг в сумі 142555 (сто сорок дві тисячі п`ятсот п`ятдесят п`ять) грн. 20 коп.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Зоркіна Ю.В.