Рішення

від 02.08.2019 по справі 520/6198/19

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

02 серпня 2019 р. № 520/6198/19

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Зоркіна Ю.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративний позов Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 39599198 ) до Приватного підприємства "Агрофірма "Лозівська"09" (с. Лозова, Богодухівський район, Харківська область, 62143, код ЄДРПОУ 36314482) про стягнення податкового боргу, -

встановив:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом та просить суд: стягнути до бюджету України кошти з розрахункових рахунків та за рахунок готівки у розмірі 14814,00 гривень в рахунок погашення податкового боргу з Приватного підприємства "Агрофірма "Лозівська" "09".

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідно до облікових даних контролюючого органу відповідач має податковий борг перед бюджетом в загальному розмірі 147814.00 грн., що виник внаслідок несплати самостійно визначених грошових зобов`язань згідно наданих податкових декларацій. У зв`язку з тим, що вказана податкова заборгованість погашена не була, дану суму боргу позивач просить стягнути з усіх відкритих розрахункових рахунків відповідача в судовому порядку.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 26.06.2019 р. відкрито провадження у даній справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного провадження.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином шляхом направлення ухвали про відкриття провадження та судової повістки на податкову адресу підприємства відповідача, яка ним отримана. Відповідач відзив на адміністративний позов не надав, правом участі в судовому засіданні не скористався.

Представник позивача надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Розглянувши клопотання представника позивача, враховуючи, що відповідач в силу ст.126 КАС України є належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін, в порядку письмового провадження.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до підпунктів 19-1.1.1, 19-1.1.2, 19-1.1.34, 19-1.1.45 пункту 19.1.1 статті 19 1 ПК України контролюючі органи виконують такі функції: здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів; контролюють своєчасність подання платниками податків передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів; забезпечують визначення в установлених цим Кодексом, іншими законами України випадках сум податкових та грошових зобов`язань платників податків, застосування і своєчасне стягнення сум передбачених законом штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; звертаються до суду у випадках, передбачених законодавством.

Згідно з підпунктами 20.1.18 та 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право: визначати у порядку, встановленому цим Кодексом, суми податкових та грошових зобов`язань платників податків; застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідач зареєстрований в якості суб`єкта господарювання - юридичної особи та перебуває на податковому обліку, як платник податків.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 20 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючи органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини (п.п. 20.1.34. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України).

Згідно з п. 36.1 ст. 36 Податкового кодексу України, податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 38.1 ст. 38 цього Кодексу, виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до пункту 46.1 статті 46 Податкового Кодексу України податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пунктами 49.1. та 49.2 статті 49 Податкового Кодексу України визначено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Згідно пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Судовим розглядом встановлено, що відповідачем по справі подано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на прибуток підприємств від 09.02.2017 року №9269961545, якою задекларовано до сплати у бюджет 6606,00 грн.; податкова декларація з податку на додану вартість від 26.02.2018 року № 4458, якою задекларовано до сплати 6048.00 грн., та податкова декларація з податку на прибуток підприємств № 4881 від 27.02.2019 року , якою визначено до сплати 2160.00 грн.

Відповідно до пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України податкове зобов`язання, яке самостійно визначене платником податків, оскарженню не підлягає.

Відповідно до п. 57.1 ст.57 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказів сплати самостійно визначених податкових зобов`язань з податку на прибуток підприємства відповідачем суду не надано.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

У зв`язку з несплатою платником податків узгоджених сум податкових зобов`язань, позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме, згідно п. 59.1 ст.59 Податкового кодексу України, де визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України встановлено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Контролюючим органом направлено на адресу відповідача податкову вимогу від 22.02.2018 р. № 26741-17, яку було направлено на юридичну адресу відповідача та ним отримано.

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, якими передбачено, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги, зазначені податкові вимоги не втратили юридичної сили, а тому у контролюючого органу не виникло обов`язку повторного надіслання податкових вимог платнику податків.

Відповідач не скористався своїм правом адміністративного або судового оскарження податкової вимоги, доказів самостійної сплати податкового боргу матеріали справи також не містять, а відтак сума заборгованості підприємства перед бюджетом є узгодженою та підлягає сплаті.

Доказів переривання боргу після виставлення податкової вимоги відповідачем до суду не подано та підтверджується обліковою карткою, що міститься в матеріалах справи.

Крім того, доказів скасування вказаної вимоги відповідачем до суду не надано.

Порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється статтями 95 - 99 Податкового кодексу України. Зазначені норми визначають перелік заходів, що можуть вживатися податковим органом до платника податків із метою погашення податкового боргу, до яких належить стягнення коштів, які перебувають у власності платника податків, а також продаж майна платника податків, що перебуває в податковій заставі (пункт 95.1 статті 95 Податкового кодексу України).

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Таким чином, відповідач має податковий борг перед бюджетом у розмірі 14814.00 грн., який на час розгляду справи не сплачений, що підтверджується карткою особового рахунку.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Оскільки, позивачем надано до суду документи, які підтверджують несплачену відповідачем суму податкового боргу, а відповідач не надав суду доказів погашення вищевказаної суми податкового боргу, тому суд приходить до висновку щодо правомірності вимог Головного управління ДФС у Харківській області, у зв`язку із чим, позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 КАС України, суд,-

вирішив:

Адміністративний позов - задовольнити.

Стягнути до бюджету України в рахунок погашення податкового боргу з розрахункових рахунків та за рахунок готівки Приватного підприємства "Агрофірма "Лозівська" "09" (с. Лозова, Богодухівський район, Харківська область, 62143, код ЄДРПОУ 36314482) кошти у розмірі 14814 (чотирнадцять тисяч вісімсот чотирнадцять) грн.00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Зоркіна Ю.В.