Категорія 6.6.2
ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 березня 2010 року Справа №2а-643/10/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді: Гончарової І.А.,
за участю секретаря: Богданової В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську до Приватного підприємства «Вібар», третя особа – Управління державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради, про припинення юридичної особи,
ВСТАНОВИВ:
28 січня 2010 року позивач звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив припинити юридичну особу – Приватне підприємство «Вібар» (ідентифікаційний код 34449418), у зв’язку з тим, що в Єдиному державному реєстрі наявний запис про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням, що у відповідності із абз. 6 ч. 2 ст. 38 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» є підставою для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.
Представник відповідача у судове засідання не прибув, причини неявки суду не відомі.
Представник третьої особи – Управління державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради – у судове засідання не з’явився, причини неявки суду не відомі.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з огляду на таке.
Державна реєстрація юридичної особи – Приватного підприємства «Вібар» - (ідентифікаційний код 34449418) проведена Виконавчим комітетом Луганської міської ради 14.06.2006 року за № 13821020000008814. Засновником підприємства є ОСОБА_1.
Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 24.07.2008 року до Єдиного державного реєстру було внесено запис №13821430002008814 щодо відсутності юридичної особи за адресою: м.Луганськ, вул.Фабрична, буд.3 (арк. справи 4-5).
Відповідно до ст. 33 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов’язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади, прийнятим у випадках, передбачених законом.
У відповідності із ч. 2 ст. 38 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є:
- визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути;
- провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом;
- невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону;
- неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону;
- наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.
Приймаючи до уваги, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців наявний запис про відсутність Приватного підприємства «Вібар» (ідентифікаційний код 34449418) за вказаним його місцезнаходженням, та враховуючи відсутність у відповідача заборгованості по платежам до бюджету, що підтверджується висновком Ленінської МДПІ у м. Луганську від 24.02.2010 року, у суду є підстави для припинення юридичної особи відповідача.
Згідно з п. 17 ст. 11 Закону України від 04 грудня 1990 року N 509-XII «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності.
Зазначені повноваження органів державної податкової служби щодо звернення до суду із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності слід розуміти як право на позов про припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця на підставі Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», оскільки відповідно до прикінцевих положень зазначеного Закону, який набрав чинності з 01 липня 2004 року, закони та нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому закону.
Таким чином, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду з позовами про припинення юридичної особи.
Відповідно до статті 10 Закону України від 04 грудня 1990 року N 509-XII «Про державну податкову службу в Україні» до функцій органів державної податкової служби належить контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), контроль за своєчасністю подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевірка достовірності цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів.
З метою реалізації вказаної основної функції податкового органу Закон України від 04 грудня 1990 року N 509-XII «Про державну податкову службу в Україні» визначив право органів державної податкової служби здійснювати документальні невиїзні перевірки, а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства; одержувати у платників податків (посадових осіб платників податків) пояснення з питань, що виникають під час перевірок та стосуються реалізації повноважень органів державної податкової служби, встановлених цим та іншими законами України; вимагати від платників податків, діяльність яких перевіряється, усунення виявлених порушень податкового законодавства, контролювати виконання законних вимог посадових осіб органів державної податкової служби, а також припинення дій, які перешкоджають здійсненню повноважень посадовими особами органів державної податкової служби.
Вказана норма кореспондує з нормами Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», якими визначені підстави для постановлення судового рішення про припинення юридичної особи внаслідок наявності в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність особи за її місцезнаходженням та неподання податкової звітності протягом року, оскільки тільки за умови знаходження юридичної особи за місцезнаходженням та наявності податкової звітності можливо реалізувати основну контрольну функцію податкового органу.
За таких обставин, суд вважає, що в судовому засіданні знайшли підтвердження підстави для припинення юридичної особи відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» суд, який постановив рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язане з банкрутством юридичної особи, у день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцезнаходженням юридичної особи для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення.
Враховуючи вимоги ч. 4 ст. 94 КАС України, а також те, що позивач відповідно до п. 15 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993р. №7-93 “Про державне мито” від сплати державного мита (судового збору) звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст. 33, ст. 38 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», ст. ст. 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську задовольнити повністю.
Припинити юридичну особу – Приватне підприємство «Вібар» (ідентифікаційний код 34449418), місцезнаходження: 91047, м. Луганськ, кв. Фабрічная, буд. 3), зареєстроване Виконавчим комітетом Луганської міської ради 14.06.2006 року, номер запису про державну реєстрацію – 13821020000008814.
Після набрання постановою законної сили направити її копію державному реєстратору за місцезнаходженням юридичної особи (Виконавчий комітет Луганської міської ради, місцезнаходження: 91000, м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 14) для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення юридичної особи.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя
Суд | Луганський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 11.03.2010 |
Оприлюднено | 26.03.2010 |
Номер документу | 8340056 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Луганський окружний адміністративний суд
Гончарова Ірина Анатоліївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні