Рішення

від 31.07.2019 по справі 320/1084/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2019 року справа № 320/1084/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Садівничого товариства Волна до Головного управління Держпраці в Київській області про визнання протиправними та скасування постанов,

о б с т а в и н и с п р а в и:

До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Садівничого товариства Волна (далі - позивач або СТ Волна ) до Головного управління Держпраці у Київській області (далі - відповідач або ГУ Держпраці у Київській області), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Київській області від 12.02.2019 №КВ 120/1322/АВ/іп/ФС-89 про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами на Садівниче товариство Волна (Київська обл., Броварський р-н, с. Пухівка, вул. Набережна, б. 1, ідентифікаційний код 25812437) у розмірі 4 173,00 грн.;

- визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Київській області від 12.02.2019 № КВ 120/1322/АВ/ТД/ФС-88 про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами на Садівниче товариство Волна (Київська обл., Броварський р-н, с. Пухівка, вул. Набережна, б. 1, ідентифікаційний код 25812437) у розмірі 375 570,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив , що інспекційне відвідування проведено протиправно, за безпідставною заявою та за відсутності визначених законом правових підстав. Його результати оформлені актом, який містить необґрунтовані висновки з посиланням на норми законодавства, що не встановлюють обмежень у діяльності позивача та не свідчать про певні порушення у його діяльності. Припис про усунення порушень винесено без врахування заперечень позивача до вищевказаного акту. Крім того, при прийняті постанов про накладення штрафів відповідачем не було дотримано вимог Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого Постановою КМУ від 17 липня 2013 року № 509.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26 березня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження.

22 квітня 2019 року представником відповідача через службу діловодства суду подано відзив на позовну заяву, в якому останній в задоволенні позовних вимог просив відмовити в повному обсязі. Стверджував, що підставою для інспекційного відвідування слугувало звернення ОСОБА_1 від 15.01.2019, що не суперечить Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою КМУ № 295 від 26.04.2017. Інспекційним відвідуванням було встановлено порушення позивачем вимог трудового законодавства, а саме з трьома працівниками не було укладено трудові договори. Згідно наданих цивільно-правових угод, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 дотримувались правил трудового розпорядку, тобто виконували трудові функції. За розрахунковими відомостями по нарахуванню заробітної плати, ОСОБА_2 за період з січня 2018 року по листопад 2018 року отримував заробітну плату на рівні з іншими працівниками. Позивачем нараховувались грошові кошти ОСОБА_3 один раз на місяць. В цивільно-правовій угоді № 04/10/-18 від 01.10.2018 укладеній з ОСОБА_3 чітко не зазначено, які саме функції вона повинна виконувати. Також під час виїзного інспекційного відвідування встановлено, що ОСОБА_4 працювала черговим на контрольно-пропускному пункті без офіційного оформлення. Під час проведеного опитування, яке фіксувалося інспектором на відео, встановлено, що дана особа працює черговим близько 10-ти років та отримує заробітну плату від голови правління. Крім того, за інформацією Пенсійного фонду України, Садівниче товариство Волна офіційно оформило ОСОБА_4 на посаду двірника вже після інспекційного відвідування та винесення оскаржуваних постанов.

Представником позивача подано відповідь на відзив відповідача, в якому просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Зазначив, що підставою для проведення перевірки стала заява ОСОБА_1 , який не являється працівником Садівничого товариства Волна . Відеозапис, долучений відповідачем до відзиву на позовну заяву, не містить посилань на те, що ОСОБА_4 працює у садівничому товаристві більше 10-ти років. Надана інформація з Пенсійного фонду також не підтверджує даний факт. Крім того, в акті інспекційного відвідування в порушення Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю відсутня відмітка про долучення відповідного відеозапису. Оскільки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не є суб`єктами підприємницької діяльності або само зайнятими особами, то із суми винагороди позивачем було нараховано та утримано єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, податок на доходи фізичних осіб та військовий збір. Тобто, Садівниче товариство Волна не тільки оплачувало виконану роботу, а й сплачувало до державного бюджету визначені законодавством податки.

23 липня 2019 року представником позивача через службу діловодства суду подано заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

23 липня 2019 року представниками відповідачів через службу діловодства суду подані заяви про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду документів.

За приписами ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

17 січня 2019 року Головним управлінням Держпраці у Київській області видано наказ № 336 Про проведення інспекційного відвідування Садівничого товариства Волна , яким заступнику начальника (інспектору праці) відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів управління з питань праці Головного управління Держпраці у Київській області Дмитренко А.В. доручено організувати проведення з 25 січня по 28 січня 2019 року інспекційне відвідування на предмет додержання законодавства про працю, не оформлення трудових відносин у Садівничому товаристві Волна .

21 січня 2019 року Головним управлінням Держпраці у Київській області видано направлення на проведення інспекційного відвідування № 120 головному державному інспектору відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів управління з питань праці Головного управління Держпраці у Київській області Дмитренко А.В., на предмет дотримання вимог законодавства про працю та не оформлення трудових відносин Садівничим товариством Волна (а.с. 12).

З 25 січня 2019 року по 28 січня 2019 року інспектором праці Дмитренко А.В. проведено інспекційне відвідування Садівничого товариства Волна , за результатами якого складено Акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю № КВ 120/1322/АВ від 28 січня 2019 року (а.с. 14-19).

Згідно висновків якого встановлено порушення Садівничим товариством Волна вимог законодавства про працю, а саме:

1) у порушення частини першої статті 24 КЗпП трудові договори не укладено з трьома працівниками ( ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 );

2) у порушення частини третьої статті 24 КЗпП України трьох працівників ( ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ) допущено до роботи без укладення трудових договорів, оформлених наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та без повідомлення Державної фіскальної служби про прийняття працівника на роботу, а також ОСОБА_5 допущено до роботи без повідомлення Державної фіскальної служби про прийняття працівника на роботу;

3) у порушення КМУ № 413 від 17 червня 2015 року - трьох рацівників ( ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ) допущено до роботи без укладення трудових договорів оформлених наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та без повідомлення Державної фіскальної служби про прийняття працівника на роботу, а також ОСОБА_5 допущено до роботи без повідомлення Державної фіскальної служби про прийняття працівника на роботу (а.с.14-17).

На підставі зафіксованих актом інспекційного відвідування порушень, інспектором праці Дмитренко А.В. складено припис № КВ 120/1322/АВ/П від 08 лютого 2019 року (а.с. 25-27). Яким зобов`язано Садівниче товариство Волна усунути виявлені в ході інспекційного відвідування порушення у визначений в приписі строк та надати до Головного управління Держпраці у Київській області письмове повідомлення про його виконання.

Головне управління Держпраці у Київській області, розглянувши зауваження та заперечення Садівничого товариства Волна до акту інспекційного відвідування, не знайшло правових підстав для анулювання висновків по Акту інспекційного відвідування від 28.01.2019 № 120/1322/АВ (а.с.24).

12 лютого 2019 року Головним управлінням Держпраці у Київській області прийнято постанови №КВ 120/1322/АВ/іп/ФС-89 та № КВ 120/1322/АВ/ТД/ФС-88, якими на Садівниче товариство Волна накладено штрафи у розмірі 4 173,00 грн. та в розмірі 375 570,00 грн. відповідно.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 259 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Частиною 11 ст. 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності передбачено, що плановий чи позаплановий захід щодо суб`єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником.

Перелік підстав для здійснення позапланового заходу (позапланової перевірки) визначено в ч. 1 ст. 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

Відповідно до цієї норми права, підставами для здійснення позапланових заходів є:

подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб`єктом господарювання у документі обов`язкової звітності, крім випадків, коли суб`єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності;

перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);

звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності);

неподання суб`єктом господарювання документів обов`язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів;

доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;

настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання.

Згідно з ч. 2 ст. 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону.

Підстави для проведення суб`єктом владних повноважень інспекційних відвідувань визначені також Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою КМУ від 26 квітня 2017 року № 295 (далі - Порядок №295).

Так, пунктом 5 Порядку № 295 визначено, що інспекційні відвідування проводяться: 1) за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю; 2) за зверненням фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин; 3) за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4 - 7 цього пункту; 4) за рішенням суду, повідомленням правоохоронних органів про порушення законодавства про працю; 5) за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), про виявлені в ході виконання ними контрольних повноважень ознак порушення законодавства про працю; 6) за інформацією: Держстату та її територіальних органів про наявність заборгованості з виплати заробітної плати; ДФС та її територіальних органів про: невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності; факти порушення законодавства про працю, виявлені у ході здійснення контрольних повноважень; факти провадження господарської діяльності без державної реєстрації у порядку, встановленому законом; роботодавців, що мають заборгованість із сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі, що перевищує мінімальний страховий внесок за кожного працівника; Пенсійного фонду України та його територіальних органів про: роботодавців, які нараховують заробітну плату менше мінімальної; роботодавців, у яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу; роботодавців, у яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилась на 20 і більше відсотків; працівників, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року; роботодавців, у яких стосовно працівників відсутні нарахування заробітної плати у звітному місяці (відпустка без збереження заробітної плати без дотримання вимог Кодексу Законів про працю України та Закону України "Про відпустки"); роботодавців, у яких протягом року не проводилась індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації; роботодавців, у яких 30 і більше відсотків працівників працюють на умовах цивільно-правових договорів; роботодавців з чисельністю 20 і більше працівників, у яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників; 7) за інформацією профспілкових органів про порушення прав працівників, які є членами профспілки, виявлених в ході здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю.

Звернення фізичних осіб, стосовно яких порушено правила оформлення трудових відносин, працівників і роботодавців може бути подане через уповноваженого представника.

Рішення про доцільність проведення відповідних заходів з підстав, визначених підпунктами 5 - 7 цього пункту та пунктом 31 цього Порядку, приймає керівник органу контролю, його заступник.

Інспекційне відвідування або рішення інспектора праці про відвідування роботодавця, передбачене пунктом 33 цього Порядку, підлягає повідомній реєстрації Держпраці чи її територіальним органом до початку його проведення.

Отже, вимогами закону визначено вичерпний перелік підстав для проведення інспекційного відвідування, який не підлягає розширеному тлумаченню.

Суд звертає увагу на те, що під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Зі змісту направлення виданого Головним управлінням Держпраці у Київській області на проведення інспекційного відвідування вбачається, що підставою для його проведення слугувала заява громадянина ОСОБА_1 від 15 січня 2019 року.

Згідно вказної заяви, останній працював у Садівничому товаристві Волна без належного оформлення близько 3-х місяців та неодноразово звертався до голови правління з приводу його офіційного оформлення. Також в заяві зазначено, що на товаристві без офіційного оформлення працюють й інші працівники. Заробітна плата їм виплачується неофіційно на розсуд голови правління.

Щодо змісту порушення, яке вплинуло на прийняття відповідачем оскаржуваного рішення, суд вказує наступне.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, оскаржуваними постановами відповідача відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 265 та абзацу 8 частини 2 ст. 265 КЗпП України на Садівниче товариство Волна накладено штрафні санкції в сумі 375 570,00 грн. та 4 173,00 грн.

Підставою для застосування до позивача спірних сум штрафних санкцій є висновок Акту інспекційного відвідування про порушення Садівничим товариством Волна ч. 1, 3 ст. 24 КЗпП України в частині не укладення в письмовій формі з трьома працівниками товариства ( ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ) трудових договорів та допущення даних працівників до роботи без укладення трудових договорів, оформлених наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та без повідомлення Державної фіскальної служби про прийняття працівника на роботу.

Надаючи правову оцінку вказаному висновку, суд враховує наступне.

Частиною 1 ст. 21 КЗпП України передбачено, що трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно з ч. 3 ст. 24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Отже, підставою для притягнення фізичної особи - підприємця, який використовує найману працю, до відповідальності на підставі ч.2 ст.265 КЗпП України є встановлений факт відсутності трудових відносин між цією особою та працівником при умові фактичного виконання працівником трудових функцій.

Визначальним для вирішення спірних правовідносин у даній справі є встановлення факту використання позивачем найманої праці громадян ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та наявність ознак трудових правовідносин між ними.

Матеріалами справи підтверджено, що 02 січня 2018 року між Садівничим товариством Волна (замовник) та ОСОБА_6 (виконавець) укладено цивільно-правову угоду № 03/01-18. Згідно умов угоди, замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання виконати такі роботи (надати послуги): обслуговування електромережі СТ Волна , яка знаходиться в загальному користуванні Товариства, роботи по прибиранню прилеглої території річки Десна та утримувати її в належному санітарному стані, інші роботи з оформленням акту прийому-передачі виконаних робіт. Замовник зобов`язаний своєчасно прийняти й оплатити виконану виконавцем роботу. Підставою для підписання документа, який підтверджує виконання робіт виконавцем за цим договором є підписаний акт приймання виконаних робіт на об`єкті. За виконану роботу замовник сплачує виконавцеві винагороду згідно акту виконаних робіт. Виплата винагороди виконавцеві замовником здійснюється не пізніше 10 банківських днів після підписання акта приймання виконаних робіт (а.с.37).

Виконані ОСОБА_2 , згідно договору № 03/01/17 від 02.01.2017, роботи підтверджуються актом надання послуг № 30-03/01-17 від 25.12.2017 (а.с. 38).

01 жовтня 2018 року між Садівничим товариством Волна (замовник) та ОСОБА_3 (виконавець) укладено цивільно-правову угоду № 04/10-18. Згідно умов якої, замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання виконати такі роботи (надати послуги): підготовка комплекту документів нової редакції Статуту товариства; виготовлення документів та подача їх до органів державної реєстрації; замовник зобов`язаний своєчасно прийняти й оплатити виконану виконавцем роботу; виплата винагороди виконавцеві замовником здійснюється не пізніше 10 банківських днів після підписання акта приймання виконаних робіт (а.с.26).

Виконані ОСОБА_3 , згідно договору 04/10-18 від 01.10.2018. роботи підтверджуються актом надання послуг № 10-04/10-18 від 18.10.2018 (а.с. 47).

На виконання даних угод між сторонами, позивачем надано розрахункові відомості, що свідчать про реальність зазначених угод та їх виконання у встановленому законом та передбаченому угодами порядку.

Оскільки вищевказані особи не є суб`єктами підприємницької діяльності або самозайнятими особами, позивачем із суми винагороди було нараховано та утримано єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, податок на доходи на фізичних осіб та військовий збір, що підтверджується долученим до матеріалів справи звітом про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а також податковим розрахунком сум доходу нарахованого на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма 1ДФ, затверджена наказом МФУ від 13.01.2015 № 4).

Згідно ст.6 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Виконавець робіт, на відміну від найманого працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку. Наказ (розпорядження) про прийом на роботу не видається.

Сторони цивільно-правової угоди укладають договір в письмовій формі згідно з вимогами статті 208 Цивільного кодексу України. Такі угоди застосовуються для виконання конкретної роботи, що спрямована на одержання результатів праці, і у разі досягнення зазначеної мети вважаються виконаними і дія їх припиняється.

Відповідно до частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з частиною 1 статті 902, частиною 1 статті 903 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами (частина 1 статті 905 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 902, частиною 1 статті 903 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами (частина 1 статті 905 ЦК України).

Основною ознакою, що відрізняє відносини з надання послуг від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

Виконавець, який працює згідно з цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.

Трудовий договір це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання, трудова діяльність не припиняється.

Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.

Враховуючи наведені норми, суд дійшов висновку, що сторони, підписавши вищевказані цивільно-правові угоди від 02.01.2018 та від 01.10.2018, дійшли згоди щодо всіх їх істотних умов, які не суперечать нормам чинного законодавства України, що відображено у даних угодах.

Відповідачем не надано суду доказів наявності законодавчо визначеної заборони позивачу щодо укладення вищезазначених цивільно-правових угод.

У статті 204 Цивільного кодексу України закріплено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Таким чином, у разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Відповідно до ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Доказів наявності у цивільно-правових угодах ознак нікчемного правочину відповідачем суду не надано, як і не надано доказів визнання судом даних угод недійсними.

Пунктом 11 Порядку № 295 визначено права посадових осіб інспекторів праці під час здійснення інспекційних відвідувань, при цьому інспектори праці не наділені повноваженнями тлумачити на власний розсуд характер правовідносин між сторонами цивільно-правової угоди.

Суд встановив, що на момент інспекційного відвідування правовідносини між Садівничим товариством Волна , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були оформлені цивільно-правовими угодами і вимоги трудового законодавства на них не поширювалися.

Тобто, позивач не використовув найману працю ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у розумінні абзацу 2 частини 2 статті 265 КЗпП України, їхні взаємовідносини не носили характеру трудових відносин, не регулювалися Кодексом законів про працю України, позивач не виступав щодо вказаних осіб роботодавцем та не мав обов`язку укладати з ними трудові договори.

Отже, порушень трудового законодавства щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , як найманих працівників, позивач не вчиняв, а тому притягнення його до відповідальності на підставі вказаної норми за не оформлення трудових договорів (контракту) з вищевказаними особами є незаконним.

Щодо використання позивачем найманої праці ОСОБА_4 суд зазначає наступне.

Згідно ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За положеннями ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до змісту Акту інспекційного відвідування від 28 січня 2019 року, під час його проведення інспектором встановлено, що ОСОБА_4 працювала черговим на контрольно-пропускному пункті без офіційного оформлення. Проведеним опитуванням встановлено, що дана особа працює черговим КПП близько 10-ти років та отримує заробітну плату від ОСОБА_7 . В акті також зазначено, що інспектором було зафіксовано розмову на відео.

Київським окружним адміністративним судом, за клопотанням представника позивача, допитано відповідно до положень ст. 212 КАС України, в якості свідка ОСОБА_4 . Згідно пояснень якої, вона дійсно, за проханням голови правління перебувала під час інспекційного відвідування на контрольно-пропускному пункті Садівничого товариства Волна , для контролю порядку. Звернення саме до неї голови правління було обумовлено тим, що вона є колишнім працівником товариства та знає обсяг роботи на контрольно-пропускному пункті.

Також судом в якості доказу досліджено відеоматеріали з інспекційного відвідування, на яких зафіксована розмова ОСОБА_4 з інспектором праці Дмитренко А.В. Разом з тим, на підставі даного відеозапису не можна встановити наявність обставин (фактів), якими відповідач обґрунтовує свої заперечення з приводу заявлених позовних вимог позивача, оскільки даним відеозаписом не підтверджується факт перебування свідка ОСОБА_4 або інших осіб в трудових відносинах з Садівничим товариством Волна . Тобто, даний доказ не містить інформації щодо предмета доказування у даній справі.

Крім того, відповідно до п. 22 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю затвердженого постановою КМУ № 295 від 26.04.2017, матеріали, зафіксовані засобами аудіо-, фото- та відеотехніки в ході інспекційних відвідувань, долучаються до акта у паперовому або електронному вигляді на дисках для лазерних систем зчитування, на яких проставляється номер акта. Про долучення таких матеріалів робиться відмітка в акті.

Разом з тим, вищевказаний акт інспекційного відвідування № КВ120/1322/АВ від 28 січня 2019 року не містить відповідної відмітки.

Також, як зазначено в акті, ОСОБА_4 протягом 10-ти років отримує заробітну плату від голови правління ОСОБА_7 . Проте, згідно копії витягу з протоколу № 3 від 08.05.2013 засідання членів правління СТ Волна головою правління Пищику П ОСОБА_8 було призначено з 08 травня 2013 року.

Таким чином матеріали справи не містять належних та беззаперечних доказів перебування ОСОБА_4 в трудових відносинах з Садівничим товариством Волна без офіційного оформлення. Щодо посилання відповідача на лист Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 21.03.2019 №2479/04-02 суд звертає увагу на те, що останній був отриманий відповідачем після прийняття оскаржуваних постанов. Окрім того, зі змісту листа слідує, що ОСОБА_4 прийнята на посаду двірника за сумісництвом з 21.02.2019, про що відображено в додатку 4 "Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" за лютий 2019 року, при цьому перевірка позивача була здійснена 28 січня 2019 року.

Щодо зазначення в акті про неповідомлення Державної фіскальної служби про прийняття на роботу ОСОБА_7 ,то як вказує представник позивача в наданому на вимогу відповідача пакеті документів містилося відповідне повідомлення, копія якого також була долучена позивачем до листа зауваження та заперечення до Акту інспекційного відвідування.

Також суд акцентує увагу на тому, що відповідачем було порушено порядок розгляду зауважень об`єкта відвідування.

Так, пунктом 27 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю затвердженого постановою КМУ № 295 від 26.04.2017 визначено, що у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об`єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

Разом з тим, матеріалами справи підтверджено, що зауваження та заперечення позивача до вищевказаного акту виїзного інспекційного відвідування розглянуті Головним управлінням Держпраці у Київській області 12 лютого 2019 року, а припис про усунення виявлених порушень № КВ120/1322/АВ/П винесено 08 лютого 2019 року, тобто до розгляду поданих зауважень.

Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення затвердженого постановою КМУ №509 від 17.07.2013 визначено процедуру накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України Про зайнятість населення .

Так, вказаним Порядком визначено, що уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу.

Про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Справа розглядається за участю представника суб`єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.

Розгляд справи розпочинається з представлення уповноваженої посадової особи, яка її розглядає. Зазначена особа роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Під час розгляду справи заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішується питання щодо задоволення клопотання.

Матеріалами справи підтверджується, що 06 лютого 2019 року Головним управлінням Держпраці у Київській області направлено на адресу голови Садівничого товариства Волна повідомлення про те, що розгляд справи про накладення штрафу за порушення законодавства про працю призначено на 12 лютого 2019 року (а.с.29).

Згідно позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 13.06.2018 по справі 820/6755/16 (провадження №К/9901/42971/18) відповідач вжив усіх залежних від нього дій для належного інформування позивача про прийняті щодо нього рішення. Фактичне неотримання цих рішень адресатом з причин, які не залежать від відправника, не може свідчити про протиправність оскаржуваного рішення. Вказана правова позиція має враховуватися судом в силу вимог ч.5 ст. 242 КАС України.

Разом з тим, відповідачем не надано суду беззаперечних доказів того, що громадянин ОСОБА_1 , за заявою якого було проведено перевірку, є особою стосовно якої позивачем було порушено правила оформлення трудових відносин або законодавства про працю та який, як наслідо,к має визначене законом право звернення до державного органу із заявою про проведення відповідного інспекційного відвідування.

Долучені представником відповідача до матеріалів справи лист Головного управління Держпраці у Київській області адресований ОСОБА_1 про проведення інспекційного відвідування та докази його відправлення (реєстр відправлень поштової кореспонденції), в даному випадку не є належними доказами, які містять інформацію щодо предмета доказування. Дані документи не підтверджують факт перебування заявника ОСОБА_1 у трудових відносинах з Садівничим товариством Волна .

При цьому, посилання представника позивача на те, що в наданих стороною відповідача документах містяться розбіжності з приводу дати направлення ОСОБА_1 вищевказаного листа, судом не приймаються до уваги, оскільки спростовання вказаних обставин в даному випадку не має правового значення, адже, на підставі поданих документів не можна встановити наявність або відсутність обставин перебування ОСОБА_1 в трудових відносинах з позивачем.

Суд зауважує, що відповідно до ч.1 ст.3 цього Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" державний нагляд (контроль) здійснюється за принципом, серед інших, об`єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю), неприпустимості проведення перевірок суб`єктів господарювання за анонімними та іншими безпідставними заявами, а також невідворотності відповідальності осіб за подання таких заяв.

Разом з тим, ані в Акті перевірки, ані в судовому засіданні відповідачем не наведено доказів встановлення порушення позивачем трудового законодавства у взаємовідносинах із гр. ОСОБА_1 .

Відтак суд вважає, що постанови про накладення на позивача штрафів прийняті не у відповідності до вимог чинного законодавства та без урахування усіх обставин, що мають значення для їх прийняття, у зв`язку з чим є необґрунтованими та підлягають скасуванню.

Згідно вимог ч. 3 ст. 242 КАС України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Під час розгляду справи відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав до суду достатньо належних і достовірних доказів, а відтак, не довів правомірності свого рішення, у зв`язку з чим адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у сумі 5 696,14 грн. згідно з платіжним дорученням № 246 від 04 березня 2019 року та № 254 від 19 березня 2019 року.

Суд, керуючись ч. 1 ст. 139 КАС України, беручи до уваги результат вирішення спору щодо задоволення позовних вимог, присуджує позивачу 5 696,14 грн. понесених витрат з оплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Київській області.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

в и р і ш и в:

Адміністративний позов Садівничого товариства Волна до Головного управління Держпраці в Київській області про визнання протиправними та скасування постанов - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Київській області від 12.02.2019 №КВ 120/1322/АВ/іп/ФС-89 про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами на Садівниче товариство Волна (Київська обл., Броварський р-н, с. Пухівка, вул. Набережна, б. 1, ідентифікаційний код 25812437) у розмірі 4 173,00 грн.

Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Київській області від 12.02.2019 №КВ 120/1322/АВ/ТД/ФС-88 про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами на Садівниче товариство Волна (Київська обл., Броварський р-н, с. Пухівка, вул. Набережна, б. 1, ідентифікаційний код 25812437) у розмірі 375 570,00 грн.

Присудити на користь Садівничого товариства Волна (код ЄДРПОУ 25812437, адреса: 07413, Київська область, Броварський район, с. Пухівка, вул. Набережна, 1) судовий збір у сумі 5 696,14 грн. (п`ять тисяч шістсот дев`яності шість гривен чотирнадцять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Київській області (код ЄДРПОУ 39794214, адреса: 04060, м. Київ, вул. Вавілових, 10).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено 31.07.2019.

Суддя Я.В. Горобцова